Карієс зубів і захворювання тканин пародонта є найбільш поширеними стоматологічними захворюваннями в Україні. Система надання стоматологічної допомоги повинна включати заходи первинної профілактики карієсу, насамперед - у дітей і вагітних жінок. Підвищення ефективності профілактики досягається при включенні до складу профілактичних комплексів пробіотиків, здатних пригнічувати ріст карієсогенних і пародонтопатогенних бактерій. Перспективним є використання L. reuteri DSM 17938 і L. reuteri АТСС PTA 5289, що сприяють пригніченню росту Str. mutans і потенційних пародонтопатогенів. Включення препарату, що містить L. reuteri DSM 17938 і L. reuteri АТСС PTA 5289, до складу комплексу заходів профілактики у вагітних жінок дозволяє зменшити прогресування стоматологічних захворювань і ризику контамінації новонародженої дитини. Застосування засобів, що містять L. reuteri DSM 17938 і L. reuteri АТСС PTA 5289, у дітей з перших років життя у формі крапель (BioGaia Protectis Baby) та пастилок у дітей старшого віку (BioGaia Prodentis) сприяє підвищенню ефективності первинної профілактики карієсу.

Рассмотрена проблема терапии часто рецидивирующего герпеса, в частности у детей. Предложена новая тактика лечения с учетом клинической формы заболевания.

Мета роботи - аналіз програм профілактики основних стоматологічних захворювань країн Європи та Канади, в яких існує природний йод-фторовий дефіцит. Аналітичний аналіз основних напрямів стоматологічної ендогенної та екзогенної профілактики. Оцінка ефективності дії програм з указанням ефективності у вигляді зниження захворюваності дитячого населення та виокремлення економічних складових дії різних програм. Висновок: профілактика стоматологічних захворювань є ефективним та економічно виправданим методом розвитку стоматологічної медицини, що доведено програмами розвинених країн.

Разработан алгоритм проведения верификации диагноза острого кандидоза полости рта (ОК ПР). Акцентировано внимание на применении полимеразно-цепной реакции как лабораторном методе, который позволяет однозначно дифференцировать кандидоз от кандиданосительства. В результате правильной и своевременной диагностики заболевания стала возможной разработка терапевтических схем в зависимости от степени тяжести ОК ПР, что позволило достичь длительной клинико-лабораторной ремиссии и предупредить рецидивы заболевания.

Наведено дані спостереження клінічного випадку спадкового дистрофічного бульозного епідермолізу. Запропоновано комплекс стоматологічних лікувально-профілактичних заходів.

Изучена клиническая эффективность применения метода глубокого фторирования при лечении неосложненного кариеса временных зубов у детей в возрасте до 5-ти лет. Установлено, что применение "Дентин-герметизирующего ликвида" способствует стабилизации процесса деминерализации, обеспечивает профилактику вторичного кариеса, способствует сохранению зубов витальными. Полученные результаты подтверждают высокую эффективность метода глубокого фторирования при лечении кариеса временных зубов.

Представлены возможности герметизации фиссур стеклоиономерным цементом "GC Fuji Triage". На примере использования этого материала показаны преимущества применения стеклоиономерных цементов нового поколения в клинической практике.

Наведено дані про історію досліджень вірусу герпесу людини 6 типу (HHV-6). Припущено про можливу роль HHV-6-інфекції у формуванні деструктивно-запальних уражень слизової оболонки порожнини рота (ПР). Вивчення стану системи антиінфекційної, колонізаційної й імунної регуляції у дітей з хронічною рецидивуючою герпетичною інфекцією ПР виявило суттєві зміни у вигляді дисбіозів, вторинного імунодефіциту. Лікування HHV-6-інфекції ПР як герпетичної інфекції ПР, що часто рецидивує, передбачає наступні принципи: поетапність, комплексність, індивідуальність, для запобігання поліпрагмазії та використання взаємопотенціюючої етіологічної та патогенетичної терапії, а також тісну співпрацю лікарів різних спеціальностей.

За последнее десятилетие наблюдается рост частоты выявления ХГКГ прежде всего у детей школьного возраста, что приводит к повышению риска возникновения пародонтита улиц молодого возраста. Современные концепции патогенеза заболеваний тканей пародонта, прежде всего у подростков и лиц молодого возраста, предусматривают ведущую роль инфекционно-воспалительного фактора - пародонтопатогенной микрофлоры, которая является причиной возникновения воспалительных процессов в тканях пародонта. У детей с ХГКГ происходит нарушение микроэкологии полости рта за счет избыточного роста условно-патогенной микрофлоры и формирования воспалительных процессов. В патогенезе ХГКГ у детей существенная роль принадлежит росту частоты выявления удельного веса условно-патогенных микроорганизмов: Str. pneumouiae, St. aureus, Str. viridans, Klebsiella pneumoniae, Str. <$E beta>-haemolyticus, Pseudomonas aeruginosa. Рост тяжести заболевания сопровождается увеличением вероятности идентификации в десневых карманах потенциально пародонтопатогенных микроорганизов, прежде всего Prevotella intermedia, Bacteroides forsithus, Porphyromonas gingivali, которые выявлены у всех пациентов с тяжелой формой ХГКГ. С увеличением клинической тяжести ХГКГ происходит формирование ассоциаций пародонтопатогенных микроорганизмов. Формирование и прогрессирование ХГКГ у детей сопровождается нарушением колонизационной резистентности полости рта. Нарушение колонизационной резистентности и воспалительные процессы являются важными звеньями патогенеза ХГКГ, требующими коррекции. Включение в состав комплексной терапии дополнительных средств и методов, направленных на эрадикацию пародонтопатогеннных бактерий из десневой борозды (профессиональная гигиена, фотодинамическая терапия с использованием метиленового синего), коррекция дисбиоза пробиотическими препаратами, использование Тантум Верде для снижения признаков воспаления, местного обезболивания и антисептического действия позволяют эффективно устранять влияние указанных факторов риска.

Результати клініко-лабораторної оцінки ефективності комплексного лікування хронічної кандида-герпетичної інфекції порожнини рота в дітей дозволяють зробити висновок, що застосування двохетапного - основного та пролонгованого - курсу лікування в період рецидиву й реконвалесценції, додаткове включення препаратів з подвійним (імуномодулюючим і противірусним) ефектом у склад комплексного лікування на I етапі та імуномодулятора бактеріального походження "Імудон" - у період реабілітації забезпечує стійкий протирецидивний ефект у 72,5 - 75,6 % пацієнтів. При цьому досягаються висока елімінаційна ефективність, відновлення колонізаційної резистентності та імунної відповіді, ліквідація проявів сенсибілізації. Указану схему лікування треба застосовувати в дітей з тяжкою формою хронічної кандида-герпетичної інфекції порожнини рота, а також при ризику виникнення резистентних форм збудників у результаті багаторазового використання традиційних етіотропних препаратів, у разі дисбактеріозу II - III ступеня, виражених імунодефіцитів, ускладнених сенсибілізацією.

Досліджено ефективність препарату Гівалекс, що забезпечує комплексну дію на тканини порожнини рота - антисептичну, протизапальну, знеболювальну. Встановлено, що включення даного препарату до складу комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей з хронічним катаральним гінгівітом дозволило значно знизити показники гігієнічних індексів, індексу РМА й забезпечило стабільність зазначених показників протягом шести місяців після лікування.

Відзначено, що ураження слизової оболонки порожнини рота займають одне з провідних місць серед захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей. Згадана група захворювань включає понад 40 гострих і хронічних нозологічних форм. Найпоширенішими серед захворювань слизової оболонки є вірусні та грибкові ураження, найчастіше герпетичні та кандидозні.

Зазначено, що створення алгоритму місцевого лікування дітей з захворюваннями слизової оболонки порожнини рота є важливим завданням, вирішення якого спрямоване на зниження ризику вторинного інфікування елементів ураження, дисбактеріозу порожнини рота, зменшення ознак запалення і болю, активізацію регенерації. Раціональні підходи до створення алгоритму гігієнічного догляду за порожниною рота дітей у період активних клінічних проявів, включення препарату багатоцільового призначення Гівалекс (антибактеріального, протигрибкового, протизапального, знеболювального) сприяє підвищенню клінічної ефективності за рахунок усунення місцевих проявів захворювання та профілактики вторинного інфікування.

Вивчено головні патогенетичні механізми, які визначають характер перебігу хронічної кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота у дітей, розроблено програму комплексної терапії. На підставі багатофакторного порівняльного аналізу впливу спадкових і середовищних факторів на формування захворювання, вивчення особливостей клінічних проявів, стану антиінфекційної резистентності та імуно-ендокринної регуляції створено алгоритм патогенезу хронічної кандидо-герпетичної інфекції у дітей. На підставі експериментальних досліджень визначено динаміку гістоморфологічних проявів та імунопатогенезу рецидиву кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота у порівнянні з моноформами інфекційного ураження порожнини рота. З'ясовано сумісність, елімінаційну та імуномодулювальну ефективність композицій антифунгальних і противірусних препаратів у разі рецидиву експериментальної кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота. За результатами аналізу сучасних концепцій терапії дітей з хронічним кандидозом, рецидивуючим герпесом та реабілітації пацієнтів з хронічними інфекційними ураженнями, даних клініко-лабораторних і експериментальних досліджень розроблено програму комплексного поетапного лікування хронічної кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота у дітей, яка дозволяє запобігти виникненню рецидивів захворювання у 72 - 76 % випадків.

Враховуючи особливості будови та функцій порожнини рота, відзначено, що характер колонізаційної резистентності є одним із провідних фізіологічних і патогенетично значимих чинників формування та прогресування стоматологічних захворювань. У разі порушення у системі місцевого імунітету порожнини рота та надлишкового обсіменіння умовно-патогенними мікроорганізмами виникає ризик уражень твердих тканин зубів, пародонта, слизової оболонки порожнини рота (СОПР). Корекція колонізаційної резистентності порожнини рота передбачає застосування імуномодуляторів бактеріального походження (Імудон<190>). Застосування препарату у складі комплексної терапії у дітей з гострими та хронічними формами захворювань СОПР сприяє скороченню тривалості лікування, підвищенню його ефективності та відновленню стану колонізаційної резистентності.

Представлено сучасну концепцію та алгоритм корекції дисбіозу порожнини рота. Визначено напрями корекції мікроекологічних порушень і критерії вибору лікувальних засобів залежно від тяжкості дисбіотичних порушень і клінічних проявів у порожнині рота.

Колонізаційна резистентність порожнини рота визначає стійкість слизової оболонки порожнини рота до надлишкової та патологічної колонізації мікрофлорою (бактеріальною, грибковою, вірусною, простішою та ін.). Представлено основні дефініції, що визначають поняття "колонізаційна резистентність", - "біотоп", "мікробіоценоз", "система колонізаційної резистентності порожнини рота". На підставі узагальнення результатів власних досліджень і сучасних досліджень вітчизняних та іноземних авторів сформульовано клініко-лабораторні ознаки нормальної колонізаційної резистентності порожнини рота та запропоновано систематизацію колонізаційної резистентності порожнини рота за ступенями тяжкості з урахуванням клінічних і лабораторних характеристик.

Високі показники поширеності та інтенсивності карієсу зубів і хвороб пародонта дітей з вродженими вадами розвитку щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) вказують на необхідність створення чітких алгоритмів надання комплексної стоматологічної профілактично-лікувальної допомоги на поліклінічному етапі реабілітації пацієнтів даної категорії. Мета роботи - підвищення ефективності первинної профілактики та лікування стоматологічних захворювань у дітей з вродженими вадами розвитку ЩЛД, основаних на принципах комплексного динамічного нагляду на різних етапах реабілітації. На динамічному спостереженні в консультативно-діагностичній поліклініці НДСЛ "Охматдит" на період дослідження перебувало понад 360 дітей з вродженими незрощеннями верхньої губи, піднебіння та альвеолярного паростка. Високі показники поширеності (87,0 - 100 %), інтенсивності карієсу (5,1 у дітей віком 3 - 7 років і 5,27 - у 12 - 15-річних), наявність одночасного поєднання багатьох факторів ризику стоматологічних захворювань, виявлених у дітей з вродженими вадами розвитку ЩЛД, спричиняють необхідність проведення комплексних профілактичних і реабілітаційних заходів із залученням лікаря-стоматолога дитячого, хірурга-стоматолога, ортодонта, педіатра, оториноларинголога, логопеда, психоневролога та інших. Висновки: на підставі одержаних даних Наказом № 89 НДСЛ "Охматдит" від 24.09.2012 р. "Про затвердження локальних протоколів медичної допомоги" створено та затверджено адаптовані локальні клінічні протоколи надання медичної допомоги дітям з вродженими вадами розвитку ЩЛД.

Порушення стану колонізаційної резистентності порожнини рота у дітей з хронічним вірусним гепатитом (ХВГ) є одним з найвагоміших факторів ризику виникнення та прогресування стоматологічної патології. Мета роботи - розробка, впровадження та визначення ефективності лікувально-профілактичних комплексів, спрямованих на корекцію даної патогенетичної ланки розвитку стоматологічних захворювань у дітей із ХВГ. Під час визначення ефективності запропонованих лікувально-профілактичних заходів пацієнти були розподілені на 2 групи - основну лікувальну та контрольну лікувальну. До складу основної групи увійшли 40 дітей з ХВГ, які одержували запропонований лікувально-профілактичний комплекс і препарати "Субалін" і "Лісобакт". До складу групи порівняння увійшли 20 дітей з ХВГ, які одержували традиційні методи профілактики та лікування. Як методи лабораторного супроводу використано мікробіологічні дослідження порожнини рота та визначення рівня імуноглобулінів ротової рідини, які здійснювалися до початку лікування та через 20 днів після його закінчення. У дітей з ХВГ у порівнянні з традиційними підходами виявлено позитивні зміни у стані стоматологічного здоров'я, що відображено у наведених таблицях: зниження поширеності уражень червоної кайми губ, зниження показників пародонтальних індексів, збільшення частоти виявлення та показників обсіменіння порожнини рота представниками нормальної мікрофлори та елімінацією умовно-патогенної мікрофлори й асоціацій патогенних бактерій; нормалізація показників місцевого імунітету. Висновки: включення до складу комплексного лікування запропонованих препаратів забезпечує високу терапевтичну ефективність у 72,5 - 75,6 % пацієнтів з ХВГ. При цьому досягається висока елімінаційна ефективність, відновлення колонізаційної резистентності та імунної відповіді.

Стоматологічні захворювання у хворих на туберкульоз легенів супроводжуються елімінацією зі слизової оболонки порожнини рота автохтонних облігатних Bifidobacterium spp., Lactobacillus spp. і Propionibacterium spp. бактерій і проходить контамінація та персистенція патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами, які досягають високого популяційного рівня. Результати дослідження 119-ти хворих на туберкульоз легенів свідчать, що в більшості з них одночасно в порожнині рота персистують умовно-патогенні мікроорганізми у вигляді асоціацій.