Досліджено ефективність препарату Гівалекс, що забезпечує комплексну дію на тканини порожнини рота - антисептичну, протизапальну, знеболювальну. Встановлено, що включення даного препарату до складу комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей з хронічним катаральним гінгівітом дозволило значно знизити показники гігієнічних індексів, індексу РМА й забезпечило стабільність зазначених показників протягом шести місяців після лікування.

Надано результати динамічного спостереження за станом твердих тканин зубів у дітей, які постійно проживають у екологічно несприятливих регіонах України. Виявлено особливості поширеності та інтенсивності каріозних уражень зубів у цього контингенту обстежених.

Розроблено комплекс заходів щодо профілактики та лікування каріозних уражень зубів і запальних хвороб тканин пародонта у дітей, які постійно проживають на радіаційно забруднених територіях України. Його високу клінічну ефективність підтверджено показниками приросту інтенсивності та редукції приросту інтенсивності карієсу зубів, досягненням стійкої ремісії катарального гінгівіту, покращанням структурно-функціонального стану кісткової тканини опорного скелета та альвеолярного відростка, підвищенням вмісту загального кальцію і вітаміну Д3, а також нормалізацією активності кісткового ізоферменту лужної і кислої фосфатаз у сироватці крові.

Мета роботи - створення комплексу профілактичних заходів та лікування дітей, що передбачають диференційований підхід залежно від ступеня тяжкості хронічного генералізованого катарального гінгівіту (ХГКГ), активності пародонтопатогенних бактерій та аналізу стану альвеолярної кістки з визначенням відносної щільності. Обстеження та лікування 96 дітей 12 - 15 років з ХГКГ різного ступеня тяжкості, мікробіологічні дослідження вмісту над'ясенного та під'ясенного зубного нальоту дітей з ХГКГ, оцінка щільності альвеолярної кістки міжзубних перетинок у ділянці верхівки та на рівні середини довжини кореня зуба у обстежених дітей з ХГКГ, та у дітей такого ж віку без ознак клінічних проявів останнього. Виявилено особливості клінічного перебігу та характер пародонтопатогенної мікрофлори у дітей 12- та 15-річного віку залежно від ступеня тяжкості ХГКГ. Оцінено щільність альвеолярної кістки міжзубних перетинок у дітей з ХГКГ та у дітей без клінічних ознак цього захворювання, розробили нові схеми лікування відповідно до індивідуального перебігу. Висновки: запровадження лікувально-профілактичних схем, що враховують індивідуальні чинники ризику розвитку ХГКГ, сприяє підвищенню їх клінічної ефективності.

Хронічний рецидивуючий афтозний стоматит є багатофакторним захворюванням, що пов'язано із хворобами травного тракту, ендокринними, автоімунними, алергічними та неврологічними розладами. Представлено схему лікування хворого з тяжкою формою хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту. Проведено загальноклінічні, цитологічні, імунологічні, мікробіологічні. У процесі діагностики пацієнту із хронічним рецидивуючим афтозним стоматитом був установлений діагноз дисфункція жовчного міхура за гіпотонічно-гіпокинетичним типом. Розроблено алгоритм комплексної терапії. Висновки: індивідуалізований підхід до лікування хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту (афта Сеттона) дозволив значно зменшити строки епітелізації глибокого ураження слизової оболонки ротової порожнини та знизити частоту рецидивів захворювання.

На підставі клініко-експериментального обгрунтування патогенетичної значимості факторів ризику та створення диференційованих методів їх корекції запропоновано шляхи підвищення ефективності лікування дітей з хронічним рецидивним афтозним стоматитом (ХРАС). Досліджено патогенез захворювання, розроблено лікувальну схему, протирецидивна ефективність якої складає 69,0 %. Визначено клінічні і лабораторні фактори ризику, що сприяють формуванню ХРАС. У 92,2 % пацієнтів виявлено пригнічення мікробіологічної ланки колонізаційної резистентності всіх або кількох відділів травного каналу. Встановлено, що клінічний перебіг ХРАС у дітей супроводжується порушенням балансу ферментів енергозабезпечення та транспорту, про- і протиоксидантних механізмів, обміну ліпідів. Створено експериментальну модель ХРАС у нестатевозрілих білих щурів лінії Вістар, на основі якої вивчено динаміку клінічних проявів, імунологічних, біохімічних та морфологічних змін. Виявлено, що формування ХРАС за умов експерименту супроводжується наростанням ознак вторинного імунодефіциту, порушенням активності ферментів енергозабезпечення та транспорту і перекисного окиснення ліпідів. На підставі результатів проведеного дослідження доведено, що поетапне застосування пробіотика "Біоспорин", препарату "Теком" та імуномодуляторів бактеріального походження (IRS-19, "Імудон", "Бронхомунал") сприяє стійкій протирецидивній ефективності у 69,0 % дітей з ХРАС, відновленню стану колонізаційної резистентності порожнини рота, регресії показників вмісту специфічних антитіл класів IgA та IgG до H.pylori, відновленню балансу про- і протиоксидантних механізмів.

У ході експериментального вивчення 350 білих щурів лінії Вістар створено модель рецидивуючих афт у сполученні з інфікуванням Helicobacter pylori. Під час дослідження вивчено особливості та імунологічні аспекти захворювання.

Мета дослідження - розробити комплекс заходів профілактики та лікування дітей за диференційованим підходом, залежно від ступеня тяжкості хронічного генералізованого катарального гінгівіту (ХГКГ) й активності пародонтопатогенних бактерій. Проведено обстеження та лікування 96-ти дітей з ХГКГ різного ступеня тяжкості, виконано мікробіологічні дослідження вмісту над'ясенного та під'ясенного зубного нальоту. Виявлено особливості клінічного перебігу і тип пародонтопатогенної мікрофлори у дітей 12-, 15-річного віку, зважаючи на ступінь тяжкості ХГКГ, та розроблено нові схеми лікування відповідно до індивідуального перебігу. Висновки: застосування лікувально-профілактичних схем, що враховують індивідуальні чинники ризику розвитку ХГКГ, сприяє підвищенню їх клінічної ефективності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413-3 + Р733.661.220.265-3

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The authors offered a way for the diagnostics of a condition of the lipid metabolism of saliva. The researches which have been carried out with 30 patients with chronic recurrent stomatitis have revealed essential infringements of the lipid structure of saliva in comparison with healthy children of a similar age. As the basic features of the dysfunction of the lipid structure, it is possible to consider a growth of specific densities of linoleic and arachidonic fatty acids and a reduction of the contents of linoleneic oleic fatty acids against the background of a growth of the saturation of the lipid complex.

Наведено результати дослідження вмісту кальцію, неорганічного фосфору, вітаміну D3, кісткового ізоферменту лужної та кислої фосфатаз у сироватці крові дітей, які постійно проживають на екологічно несприятливих територіях України. Виявлені порушення основних показників мінерального обміну корелювали зі змінами структурно-функціонального стану кісткової тканин опорного скелета і високою інтенсивністю карієсу зубів у даного контингенту обстежених.

Вивчено особливості якісного та кількісного складу мікробіоценозу ротової порожнини у здорових дітей і хворих на хронічний рецидивний афтозний стоматит. Виділено 259 штамів мікроорганізмів, проведено їх ідентифікацію. Встановлено, що досліджуваний біотоп характеризується широким спектром виділеної мікрофлори. В усіх досліджених пробах відзначено ріст асоціацій мікроорганізмів. Аналіз родового та видового складу мікробного пейзажу слизової оболонки ротової порожнини показав, що за частотою виділення серед ізольованих штамів вирізнялися стрептококи, нейсерії, коринебактерії, ентерококи, лактобацили, епідермальні стафілококи, кандиди. Ці мікроорганізми виділяли з ротової порожнини як здорових, так і хворих дітей. Однак у останніх часто реєстрували значно вищий їх кількісний вміст в 1 <$E roman мм sup 2> слизової оболонки, за винятком Streptococcus salivarius, S. mitis і Lactobacillus sp., кількість яких, навпаки, була меншою. Золотисті стафілококи, ешерихії, клебсієли, клостридії, гемофільні палички та кампілобактерії виділено тільки у хворих дітей. У всіх дітей, хворих на хронічний рецидивний афтозний стоматит, виявлено порушення мікроекологічного балансу ротової порожнини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКр)286

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - підвищення якості ендодонтичного лікування тимчасових зубів. Проведено огляд літератури за 2005 - 2017 рр. Описано механізм дії гіпохлориту натрію, окреслено підхід до вибору форми випуску препарату та концентрації діючої речовини при медикаментозній обробці кореневих каналів у тимчасових зубах. Обгрунтовано рекомендації та показання до застосування гіпохлориту натрію в тимчасових зубах залежно від клінічної ситуації. Висновки: гіпохлорит натрію в мінімально ефективних концентраціях є препаратом вибору для антисептичної обробки - 0,5 %, хімічного очищення - 1 % та розширення каналів тимчасових зубів.