Досліджено проблему коригування мовлення дітей старшого дошкільного віку в ігровій діяльності. Розкрито суть понять "корекція", "коригування", "педагогічне коригування", "корекційно-педагогічна діяльність", "корекційна лінгводидактика", "нормативність мовлення". Охарактеризовано мовленнєві помилки, надано їх класифікацію. Описано специфіку мовленнєвих помилок у мовленні дошкільників, щодо яких необхідно здійснювати педагогічне коригування. Розглянуто ігрову діяльність як провідну для дітей дослідженого періоду, зазначено її роль у коригуванні мовлення дітей. Визначено критерії, показники, ступені та рівні розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. Виявлено педагогічні умови його успішного коригування в ігровій діяльності, розроблено його лінгводидатичну модель, змістовий аспект і методику.

Розкрито сутність і проблеми кримінально-правового забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні за умов глобалізації. Показано особливості застосування такого забезпечення щодо суспільних відносин у інформаційному та кібернетичному просторі. Проаналізовано сучасний стан, перспективи, методи ефективного забезпечення засобами кримінального права безпечної та корисної динаміки розвитку інформаційного суспільства. Розглянуто питання кваліфікації посягань на безпеку вітчизняного інформаційного простору. Увагу приділено проблемам формування концептуальних засад кримінально-правового забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні.

З урахуванням загальносвітових тенденцій розвитку глобального інформаційного суспільства (ІС) і трансформації суспільних відносин вивчено проблему праворозуміння правового забезпечення розвитку українського сегменту глобального ІС. Висвітлено напрями правового забезпечення розвитку вітчизняної соціальної політики за умов розбудових глобального відкритого ІС. Розкрито такі проблеми та недоліки його розвитку в Україні, як деформація суспільної свідомості під впливом руйнування системи суспільних цінностей. Визначено основні засоби правового впливу на позитивну динаміку формування суспільних відносин. Обгрунтовано доцільність перегляду підходів до оцінювання ресурсів і цінностей ІС й урахування даних підходів у формуванні комплексного правового забезпечення розвитку ІС в Україні. Доведено необхідність праворозуміння актуальності правового забезпечення права на спілкування й основних ресурсів ІС: інформації, знань, інформаційно-комунікаційних технологій.

Висвітлено теоретико-методологічні засади організації системи диференційованої педагогічної корекції мовленнєвої діяльності дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Значну увагу приділено онтогенезу мовленнєвої діяльності, розгляду закономірностей розвитку мовлення у дітей у нормі та у разі патології, розкрито особливості формування навичок словотворення у дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Розглянуто дидактичні основи логопедичного впливу, визначено цілі, принципи, методи, форми такої корекції з урахуванням патологічних механізмів, індивідуально-типологічних особливостей дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Наголошено на важливості формування навичок самоконтролю мовленнєвої діяльності у таких дітей як необхідній умові логопедичної корекції.

Наведено наявні у літературі класифікації методів логопедії та висвітлено шляхи підвищення ефективності застосування наочних, практичних і словесних методів у корекційній роботі з дітьми з тяжкими порушеннями мовлення.

Висвітлено особливості побудови міжособистісної взаємодії педагога та вихованця в особистісно орієнтованому виховному процесі. Акцентовано увагу на особливостях суб'єктної позиції вихованця у порівнянні з його позицією у традиційному виховному процесі. Доведено, що особистісно орієнтоване виховання є процесом діяльності педагога та власної діяльності дитини.

Висвітлено проблему формування граматичної правильності мовлення у дітей дошкільного віку, основні етапи становлення граматичної будови мовлення, загальні тенденції початкової дитячої граматики.

Раскрыты проблемы формирования грамматической правильности речи у детей дошкольного возраста, основные этапы становления грамматического строя речи, общие тенденции начальной детской грамматики.

Highlights the problem of grammatical correctness of preschool children’s speech, the main stages of the grammatical structure of speech, the general trend of primary children’s grammar.

Зазначено, що одним із пріоритетних завдань освіти є доступність і висока якість, що, в свою чергу, передбачає приведення у відповідність освітніх послуг з потребами людей, суспільства, держави. Висвітлено значення принципів комплексного підходу до розвитку мовлення в спеціальній методиці навчання рідної мови дошкільників з порушеннями мовленнєвого розвитку. Наголошено, що значне місце займають процеси мислення в розвитку лексико-граматичної й змістової аспектів мовлення.

Указано, что одной из приоритетных задач образования является доступность и высокое качество, что, в свою очередь, предусматривает приведение в соответствие образовательных услуг с потребностями людей, общества, государства. Раскрыто значение принципов комплексного подхода к развитию речи в специальной методике обучения родному языку дошкольников с нарушениями речевого развития. Отмечено, что значительное место занимают процессы мышления в развитии лексико-грамматической и смысловой сторон речи.

The author describes the principles of an integrated approach to the development of speech and the relationship of thinking, speech and language in the special methods of the native language of preschool children teaching with impaired speech development.

Досліджено проблему диференційованої логопедичної корекції мовленнєвої діяльності у дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення. Розроблено теоретико-методичні засади системи диференційованої логопедичної корекції мовленнєвої діяльності дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення на основі системного, індивідуально-диференційованого, мотиваційно-когнітивного, корекційно-розвивального, комунікативно-діяльнісного й гуманістичного підходів. Визначено лінгвістичні, психологічні, психолінгвістичні, нейрофізіологічні детермінанти мовленнєвої діяльності. Наведено інтегральну характеристику змісту, педагогічні умови та критерії оцінювання рівнів сформованості мовленнєвої діяльності у дітей старшого дошкільного віку із тяжкими порушеннями мовлення. Охарактеризовано ключові складові досліджуваного феномену. Досліджено стан розвитку мовленнєвої діяльності шляхом вивчення рівнів сформованості словотвірної компоненти у дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення. Визначено рівні зазначеного компонента. Апробовано систему диференційованої корекції мовленнєвої діяльності дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення. Доведено позитивну динаміку формування мовленнєвої діяльності шляхом вивчення рівнів сформованості словотвірної компоненти у дошкільників із тяжкими порушеннями мовлення в процесі диференційованої логопедичної корекції.

Вперше в Україні досліджено теоретичні та прикладні проблеми кримінально-правової політики (КПП) щодо забезпечення охорони суспільних відносин у інформаційному суспільстві (ІС). Шляхом системно-структурного дослідження сутності КПП забезпечення ІС в Україні, розроблення відповідних доктрини та концепції кримінально-правового забезпечення розвитку ІС вирішено наукову проблему кримінально-правової протидії суспільно небезпечним діянням, які трансформувалися та виникли під впливом можливостей комунікативних процесів. Міжгалузевий аналіз основних складових КПП забезпечення ІС, її доктрина, визначення основних напрямів її розвитку на концептуальному рівні, наданий проект Концепції кримінально-правового забезпечення розвитку ІС в Україні можуть стати теоретичною основою ефективної протидії суспільно небезпечним посяганням в ІС.

Наголошено на пріоритетному значенні проблеми адаптації дітей з порушеннями мовлення до умов загальноосвітньої школи. Обгрунтовано, що для процесу організації диференційованої логопедичної корекції важливе значення має сучасне психологічне тлумачення мовлення як засобу спілкування та свідомої діяльності. Здійснено класифікацію логопедичної корекції. Наведено структуру мовленнєвої діяльності. Відзначено мотиваційно-збуджувальний, орієнтовно-дослідницький (аналітико-синтетичний) та виконавчий рівні. Доведено, що професійна компетентність вчителя-логопеда визначається характером взаємодії з усіма учасниками корекційно-освітнього процесу: дітьми-логопатами, педагогами та батьками.

Отмечено приоритетное значение проблемы адаптации детей с нарушениями речи в условиях общеобразовательной школы. Обосновано, что для процесса организации дифференцированной логопедической коррекции важное значение имеет современное психологическое толкование речи как средства общения и сознательной деятельности. Осуществлена классификация логопедической коррекции. Представлена структура речевой деятельности. Отмечены мотивационно-возбуждающий, ориентировочно- исследовательский (аналитико-синтетический) и исполнительный уровни. Доказано, что профессиональная компетентность учителя-логопеда определяется характером взаимодействия со всеми участниками коррекционно-образовательного процесса: детьми-логопатами, педагогами и родителями.

Noted the priority of the problem of adaptation of children with speech disorders in conditions of secondary school. It is proved that for the process of organizing differentiated speech therapist correction important contemporary psychological interpretation of speech as a means of communication and conscious activity. Categorization speech therapist correction. Presented by the structure of speech activity. Noted motivational and exciting, tentatively. Research (analytical and synthetic) and executive levels. We prove that the professional competence of the teacher-speech therapist determined by the nature of interaction with all participants correctional educational process lalopathy children, teachers and parents.

Важливою задачею у аналізі ефективності ІВС для автоматичного розпізнавання голосів є врахування апаратних похибок системи, що в інформаційних джерелах недостатньо освітлено. Запропоновано рівняння перетворення ІВС для автоматичного розпізнавання голосів, на основі якого проведено дослідження статичних метрологічних характеристик ІВС для розпізнавання голосів та розраховано відносну похибку реальної апаратної частини ІВС такого типу.

Проаналізовано програмні засоби та технології, які застосовуються для створення систем розпізнавання мови. Основний акцент зроблено на програмних засобах, які використовуються для створення систем пошуку ключових слів. Проаналізовано недоліки існуючих програмних засобів і технологій і виявлено шляхи підвищення якості систем пошуку ключових слів.

Висвітлено різні види логокорекційної роботи, які пройшли апробацію та показали позитивні результати: активно-ігрова логокорекція просодичної системи мовлення дошкільників із тяжкими порушеннями мовленнєвої діяльності; логопедичне консультування як складова логопедичного супроводу у процесі диференційованої корекції порушень мовлення; диференційований підхід до проблеми формування експресивного мовлення у дітей з моторною алалією. Розкрито як загальнопедагогічні підходи, що стосуються професійно-педагогічної компетентності викладача ВНЗ, морально-етичних основ педагогічної взаємодії, так і практико-орієнтовані підходи стосовно підготовки майбутніх корекційних педагогів до роботи за умов інклюзивного навчального закладу, формування гуманістичної спрямованості майбутніх логопедів засобами волонтерської діяльності, а також підготовки магістрів корекційної освіти в контексті технологічного підходу.

Висвітлено технологічні аспекти у підготовці майбутніх корекційних педагогів на рівні магістратури. Розкрито окремі практико-методичні підходи до реалізації інноваційних технологій у корекційно-виховному процесі. Описано особливості корекційно-виховного процесу. Приділено увагу технологіям соціально-виховної роботи.

Висвітлено теоретико-методичні засади організації системи диференційованої педагогічної корекції мовленнєвої діяльності дітей із тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ). Визначено цілі, принципи, методи та форми диференційованої логопедичної корекції ТПМ з урахуванням патологічних механізмів, індивідуально-типологічних особливостей дітей із ТПМ.