Розглядаються питання як психологічної теорії, так і соціальні питання юридичної психології: психологія особистості (особистість та соціальне середовище; шляхи формування та розвитку особистості; сучасні психологічні теорії особистості), кримінальна психологія (мотивація та емоційна активація вчинків; психологія діяльності слідчого як державного службовця; становлення особистості злочинця), психологія попереднього слідства (загальна характеристика психологічних особливостей діяльності слідчого; психологія огляду місця події, обшуку та затримання, допиту потерпілих та свідків, підозрюваних та обвинувачених, очної ставки, пізнання та ін.). Системно викладений матеріал дає можливість навчитись контролювати власні пізнавальні процеси, стани та якості, перевіряти хід розумових дій співрозмовника та приймати вірні рішення.

Проблема теоретизації уявного не має вирішення через традиційно спрощений підхід до процесу пізнання. В основі цього - орієнтація на звичну для раціонального розуміння логічну інтерпретацію дійсності. Однак, навіть за умов очевидної обмеженості такої інтерпретації, сучасний етап культурно-історичного розвитку суспільства не передбачає іншого способу організації пізнання. Зважаючи на це, необхідно усвідомлювати відносність логічного структурування знання. Це дозволило створити гнучку систему організації теоретичних міркувань, в якій логічне конституювання передбачає подальше смислове переструктурування, а також ефективну понятійну систему, що дозволяє не тільки усвідомити суть процесу прогнозування, а й формулювати його теоретично, тобто без звернення до емпіричного досвіду, на основі сформульованих понять, встановлених правил оперування ними і виведених законів організації висновків.

Теоретично висвітлено суперечність, що виникає у разі традиційного приписування автору можливості завершення. Розглянуто процес створення "цілого" поетичного буття, який полягає в тому, що сам автор залишається принципово незавершеним, тому, що він не входить у простір, що завершується. Але постійно мінлива позиція автора виключає можливість створення ним "цілого" поетичного буття. Не маючи наявних доказів існування предмета судження про "піднесене", можна повірити в його існування, тим самим вийти за межі кореляції "я - інший", віднести предмет "піднесеного" до предметів віри, що існують поза кореляцією "я - інший". Розглянуто поняття надархітектоніки, що містить у собі архітектоніку естетичного об'єкта (кореляції "я - інший") і дозволяє автору, зберігаючи свою тілесну обмеженість, завершувати поетичне буття: створювати "ціле" героя і "ціле" автора.

Наведено результати комплексного дослідження фолікулярних пухлин щитовидної залози (ЩЗ) у мешканців Києва впродовж "післячорнобильського" періоду. Виявлено медико-статистичні та структурні прояви індукованого патоморфозу фолікулярних новоутворень, документовані свідчення клінічного "відлуння" даного явища. Обгрунтовано імовірні критерії канцерогену у ЩЗ за умов інкорпорації радіойоду. Запропоновано гіпотетичні схеми індукованих інкорпоративними випромінювачами трансформацій фолікулярних клітин та розвитку патологічних процесів у судинно-стромальних компонентах ЩЗ. Оцінено інформативність інтраопераційної діагностики та методу тонкоголкової аспіраційної біопсії. Розроблено діагностичний алгоритм, та обгрунтовано рекомендації щодо лікувально-профілактичної тактики.

Викладено результати комплексного дослідження фолікулярних пухлин щитовидної залози у мешканців Києва впродовж післячорнобильського періоду. Виявлено медико-статистичні та структурні прояви індукованого патоморфозу фолікулярних новоутворень, документовані свідчення клінічного відображення даного явища. Наведено діагностичний алгоритм і рекомендації щодо оптимізації лікувально-профілактичної тактики даного захворювання.

Изложены результаты комплексного исследования фолликулярных опухолей щитовидной железы у жителей Киева в течение "послечернобыльского" периода. Выявлены медико-статистические и структурные проявления индуктированного патоморфоза фолликулярных новообразований, предложены документальные свидетельства клинического отображения данного явления. Приведены диагностический алгоритм и рекомендации по оптимизации лечебно-профилактической тактики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч484(4УКР)711.9

Рубрики:

Організація вищої освіти

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 26 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дані відкритого багатоцетрового дослідження MIMS свідчать, що препарат "МЕТФОГАМА<190>" виробництва "Вьорваг Фарма ГмбХ і К., КГ" (Німеччина) має високу ефективність і добру переносимість у пацієнтів із надмірною масою тіла або ожирінням на тлі метаболічного синдрому (МС). У дослідженні препарат "МЕТФОГАМА<190>" виявляв більшу ефективність у дозі 850 мг 2 рази на добу. Застосування препарату "МЕТФОГАМА<190>", діючою речовиною якого є метформіну гідрохлорид (МГХ), зумовлює зниження надмірної маси тіла та корекцію рівня глікемії, артеріального тиску, показників ліпідного спектра крові та сприяє зниженню гіперінсулінемії. Дослідження MIMS підтверджує дані попередніх досліджень про те, що зменшення маси тіла за рахунок абдомінального жиру під час лікування МГХ сприяє зниженню інсулінорезистентності у хворих із МС і корекції метаболічних порушень, спричинених нею (порушень вуглеводного обміну, артеріальної гіпертензії, гіперліпідемії).

У 60-ти пациентов с функциональной диспепсией, инфицированных Helicobacter pylori, изучено влияние двух методов эрадикации на уровни гастроинтестинальных гормонов и состояние секреторной функции гастродуоденальной зоны. Полученные результаты свидетельствуют о том, что использование альтернативной схемы эрадикации с включением препарата "Висмут" более эффективно и более благоприятно влияет на соотношение гастроинтестинальных гормонов, чем схема с использованием ингибитора протонной помпы.

Изложены результаты применения альтернативной комбинации медикаментов, включающей ингибитор протонной помпы, различные препараты коллоидного субцитрата висмута и амоксициллин, для антихеликобактерной терапии при острых гастродуоденальных эрозиях, ассоциированных с Helicobacter pylori. Показано влияние терапии на морфофункциональные показатели гастродуоденальной зоны.

Разработана технология жидкофазного спекания порошковых жаропрочных сплавов типа ЭП741НП, которая создает предпосылки для их деформирования под высоким давлением. Показано, что в результате удается получить микрокристаллический материал, позволяющий в последующем осуществлять изотермическую прокатку в условиях сверхпластичности.

У магнітних полях до 12,7 кЕ досліджено температурні залежності провідності легованих алюмінієм монокристалів YBaCuO, що містять межі двійників, орієнтовані в одному напрямку. На підставі резистивних вимірювань визначено температурні залежності надлишкової парапровідності та польову залежність довжини когерентності <$E xi sub c>(0,Н) перпендикулярно базисній ab-площині. Температурні залежності надлишкової парапровідності інтерпретовано в межах теоретичної моделі флуктуаційної провідності Хікамі - Ларкіна. Обговорено причини пригнічення величини <$E xi sub c>(0,Н) в слабких магнітних полях за орієнтації вектора магнітного поля впоперек осі c.

Досліджено вплив відпалювання за кімнатних температур на провідність у базисній площині монокристалів <$E roman {ReBa sub 2 Cu sub 3 O sub {7- delta}}> (Re = Y, Ho) з нестачею кисню, загартованих від температур 600 - 690 <$E symbol Р>C. Показано, що в процесі відпалювання відбувається значна трансформація форми резистивних переходів у надпровідний стан. Одержані результати пояснюються впорядкуванням лабільного кисню без зміни його концентрації в зразку. Оцінено характерні розміри кластерів, що характеризуються різним вмістом кисню; проведено порівняльний аналіз експериментальних даних із оцінками, одержаними в межах кластерної теорії високотемпературної надпровідності.

Досліджено вплив кисневого дефіциту на провідність у базисній площині ВТНП-монокристалів <$E roman {ReBa sub 2 Cu sub 3 O sub {7- delta}}> (Re = Y, Ho). Установлено, що надлишкова провідність <$E DELTA sigma (T)> монокристалів <$E roman {ReBa sub 2 Cu sub 3 O sub {7- delta}}> (Re = Y, Ho) у широкому інтервалі температур <$E T sub f~<<~T~<<~T sup *> підкоряється експоненціальній температурній залежності. У цьому випадку описання надлишкової провідності за допомогою співвідношення <$E DELTA sigma>~<$E (1~-~T "/" T sup * )exp( DELTA sup * ab "/" T)> можна інтерпретувати в термінах теорії середнього поля, де <$E T sup *> представлено як середньопольову температуру надпровідного переходу, а температурна залежність псевдощілини задовільно описується в межах теорії кросовера БКШ-БЕК. Зниження вмісту кисню призводить до ефекту розширення температурного інтервалу реалізації псевдощілинного режиму, тим самим, звужуючи область лінійної залежності <$E rho (T)> у ab-площині.

Досліджено вплив слабкого легування празеодимом на провідність у базисній площині ВТНП-монокристалів YBaCuO. Встановлено, що надлишкова провідність <$E DELTA sigma (T)> зразків в широкому інтервалі температур <$ETf~<<~T~<<~T sup *> підкоряється експоненціальній температурній залежності <$E DELTA sigma> ~ <$E(1~-~T "/" T sup * ) exp ( DELTA sup * ab "/" T)> і її можна інтерпретувати в термінах теорії кросовера БКШ-БЕК, де <$E T sup *> представлена як средньольова температура надпровідного переходу.

Предложен способ повышения служебных характеристик деталей газотурбинных двигателей из порошковых (гранульных) заготовок. Метод включает в себя горячую изостатическую деформацию при высоком давлении, жидкофазное спекание и деформацию заготовок деталей. При этом достигается значительная (до 50 %) экономия дорогостоящих материалов. Приведена технологическая схема изготовления заготовок дисков из гранульного никелевого сплава ЭП741НП.

Досліджено вплив високого тиску на провідність в базисній площині ВТНП-монокристалів <$E roman {YBa sub 2 Cu sub 3 O sub {7- delta}}> із нестачею кисню. Встановлено, що надлишкова провідність <$E DELTA sigma (T)> монокристалів <$E roman {YBa sub 2 Cu sub 3 O sub {7- delta}}> у широкому інтервалі температур <$E T sub f~<<~T~<<~T sup *> підкоряється експоненціальній температурній залежності. У цьому випадку описання надлишкової провідності за допомогою співвідношення <$E DELTA sigma> ~ <$E (1~-~T "/" T sup * ) exp ( DELTA sub roman ab sup * "/" T)> можна інтерпретувати в термінах теорії середнього поля, де <$E T sup *> представлено як середньопольову температуру надпровідного переходу, а температурна залежність псевдощілини задовільно описується в межах теорії кросовера БКШ-БЕК. Збільшення прикладеного тиску призводить до ефекту звуження температурного інтервалу реалізації ПЩ-режиму, тим самим, розширюючи область лінійної залежності <$E rho (T)> у ab-площині.

Комплексно досліджено структурні й електрорезистивні параметри ВТНП-монокристалів системи 1-2-3 у разі заміни ітрія на гольмій і слабкого (до 5 %) допування алюмінієм. Установлено, що, як і у випадку бездомішкових зразків, структура монокристалів, після безпосереднього вирощування з розчин-розплаву, має структуру, близьку до тетрагональної. В процесі додаткового насичення киснем спостережено сегнетоеластичний перехід до орторомбічної фази, що супроводжується утворенням доменної двійникової структури. Межі двійників і домішки алюмінію є ефективними центрами розсіювання нормальних носіїв. Твідова структура за концентрації алюмінію <$E y~symbol Г~0,5> не утворюється.

Досліджено вплив допування празеодимом на провідність в базисній площині ВТНП-монокристалів YBaCuO. Встановлено, що надлишкова провідність <$E DELTA sigma (T)> зразків у широкому інтервалі температур <$E T sub f~<<~T~<<~T sup *> підкоряється експоненціальній температурній залежності <$E DELTA sigma> ~ <$E (1-T "/" T sup * ) exp ( DELTA sub ab sup * "/" T)> і її можна інтерпретувати в термінах теорії кросовера БКШ-БЕК, де <$E T sup *> представлена як средньольова температура надпровідного переходу.