Представлено результати дослідження особливостей імунного статусу дітей з патологією гастродуоденальної зони та харчовою алергією (ХА). Встановлено, що у дітей з функціональною диспепсією та хронічним гастритом (ХГ) на тлі ХА імунний статус характеризується підвищенням активності фагоцитозу (спонтанного, стимульованого), зростанням кількості <$E roman {CD3 sup + ,~CD4 sup + ,~CD19 sup + ,~CD25 sup +}>, співвідношення <$E roman CD4 sup + "/" roman CD8 sup +}>, рівня сироваткових IgG, загальних IgE, специфічних IgE, секреторних IgA (особливо при ХГ), зменшенням кількості <$E roman {CD8 sup + ,~CD16} sup +> та концентрації сироваткових IgA. У дітей без ХА мало місце підвищення відносної кількості фагоцитуючих нейтрофілів, <$E roman CD16 sup +>, сироваткових IgM та зменшення концентрації секреторних IgA на тлі природного рівня загальних IgE.

Досліджено здатність препарату ІРС 19 підвищувати локальний та системний імунітет у дітей в передепідемічний період. Установлено зменшення кількості випадків ГРВІ серед дітей основної групи завдяки імунізації препаратом впродовж одного місяця, хвороба тривала в середньому на 1 - 2 доби менше, часто без бактеріальних ускладнень. Рекомендовано застосування мукозальної вакцини ІРС 19 як засобу для профілактики гострих респіраторних інфекцій у дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41,2

Рубрики:

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.37-5

Рубрики:

Герпетична інфекція у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання оптимізації діагностичних і лікувально-реабілітаційних заходів у дітей з функціональною диспепсією (ФД) і хронічним гастритом (ХГ) на фоні харчової алергії (ХА). Вивчено особливості клінічного перебігу, вегетативної нервової системи (ВНС), ендоскопічної та цитоморфологічної картини слизової оболонки шлунка, реакцій перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОЗ) у крові та шлунковій слизі, а також стану імунітету у дітей з ФД або ХГ і ХА. Встановлено, що у даній групі дітей у разі більш тяжкого перебігу захворювань гастродуоденальної зони (ГДЗ) існують особливі реакції з боку ВНС і слизової оболонки шлунка, а також активізації процесів ПОЛ, імунної системи, послаблення АОЗ. Проаналізовано дані особливості, які є інформативними маркерами алергічного процесу у дітей з патологією ГДЗ, з метою встановлення характеру запалення верхніх відділів шлунково-кишкового тракту з обгрунтуванням диференційного використання прокінетиків ІІ і ІІІ генерацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1-4 + Р733.418.11-2

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Хвороби кісток у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведен опыт применения увлажняющих средств на примере Топикрема в комплексной терапии детей, больных атопическим дерматитом. Показана эффективность и безопасность средства для купирования основных симптомов атопического дерматита, особенно при его легком и среднетяжелом течении.

Висвітлено проблеми діагностики та лікування захворювань дихальної системи у дітей, що супроводжуються кашлем. Розкрито питання фізіології та патофізіології кашльового рефлексу та секретомоторної функції респіраторного тракту, а також семіотики та діагностики уражень дихальних шляхів. Показано діагностичну цінність параклінічних досліджень. Охарактеризовано такі види кашлю, як фарінгеальний, ларінгеальний, бітональний, кашлюкоподібний, психогенний. Наведено рекомендації щодо вибору протикашльових препаратів. Увагу приділено особливостям фіто- та фізіотерапії захворювань органів дихання у дітей.

Мета роботи - раннє виявлення порушень кальцій-фосфорного забезпечення у дітей з проявами харчової алергії (ХА) шляхом аналізу особливостей анамнестичних даних, їх значення та ролі у діагностичному процесі з встановленням найбільш інформативних параметрів. Обстежено 150 дітей з ХА і сенсибілізацією до білків коров'ячого молока віком 1 - 3-х років. I групу спостереження склали діти з проявами ХА і гіпокальціємією (n = 56), II групу - діти з проявами ХА без гіпокальціємії (n = 94). Досліджено рівень загального кальцію і неорганічного фосфору у сироватці крові. Проаналізовано дані генеалогічного, алергологічного анамнезу, пери-, нео- і постнеонатального періодів життя дітей. У дітей з ХА та сенсибілізацією до білків коров'ячого молока і гіпокальціємією (I група) підтверджена суттєва роль спадкової схильності у розвитку атопії: у родичів I лінії (47 батьків (84,6 %)) виявлено різні алергічні захворювання (алергічний дерматит, кропив'янка, бронхіальна астма, сезонний алергічний риніт, поліноз). Поряд з генетичними, стан дітей І групи обтяжувався зовнішніми чинниками (шкідливі звички батьків, переважно матерів) та несприятливим перебігом неонатального і постнатального періодів життя (внутрішньоутробна гіпотрофія I ступеня, неонатальна жовтяниця, локальні форми гнійно-запальних захворювань та перинатальні ураження ЦНС). Висновки: анамнестичні дані у дітей раннього віку з харчовою алергією є інформативними і діагностично значущими ознаками порушень кальцій-фосфорного забезпечення кісткової системи і повинні використовуватися в програмі діагностики розладів остеогенезу.

У 37 % дітей віком від 1 до 3 років на тлі харчової алергії виявляються відхилення в показниках, що характеризують процес остеогенезу (зниження концентрації загального кальцію на 15,7 %, неорганічного фосфору - на 17,8 %, підвищення активності лужної фосфатази на 89,8 %, концентрації остеокальцину - в 4,4 раза в сироватці крові (P << 0,05)). Наявність і активність хронічного алергічного запального процесу, що зберігається, у дітей із харчовою алергією є однією з причин розвитку порушень процесів остеогенезу, що підтверджується прямими та оберненими кореляційними зв'язками між чинниками алергічного запалення (поширеність, сухість шкіри, свербіння, лущення) і маркерами остеогенезу (загальний кальцій, неорганічний фосфор, лужна фосфатаза, паратгормон, остеокальцин) (r = -0,884; -0,765; +0,884; -0,651; +0,803 відповідно). Провідним чинником, що сприяє розвитку порушень процесів остеогенезу в дітей із харчовою алергією, є поширеність (kS >> 40) алергічного процесу на шкірі, який прямо корелює з глибиною змін показників метаболізму кісткової тканини (r = +0,820).

Проведено визначення рівнів загального кальцію, неорганічного фосфору, лужної фосфатази, остеокальцину, паратгормона та вітаміну 25(OH)D3 у сироватці крові 150 дітей із ХА віком від 1-го до 3-х років. У 37 % дітей на тлі ХА виявлено відхилення показників, які характеризують процес остеогенезу (зниження концентрації загального кальцію на 15,7 %, неорганічного фосфору - на 17,8 %; підвищення активності лужної фосфатази - на 89,8 %, концентрації остеокальцину - у 4,4 разу). Наявність та активність хронічного алергічного запального процесу у дітей з ХА є однією з причин розвитку порушень процесів остеогенезу, що підтверджується прямими та зворотними кореляційними зв'язками між чинниками алергічного запалення. Зроблено висновки, що дітям із виразними клінічними проявами ХА є необхідним визначення маркерів остеогенезу. Виявлені відхилення у показниках кальцій-фосфорного забезпечення потребують їх корекції на тлі базисної терапії атопічного дерматиту.

Мета дослідження - оптимізація діагностики порушень стану кальцій-фосфорного обміну та контролю ефективності лікувально-профілактичного застосування вітаміну D та кальцію у дітей, хворих на бронхіальну астму (БА). Обстежено 120 дітей у 2 групах, по 60 осіб у кожній: 1-ша - діти, хворі на БА; 2-га - умовно здорові діти (контрольна група). Проведено 2 курси терапії розчином вітаміну D3 і карбонату/цитрату кальцію: 4 тижні - 2000 МО та 1000 мг на добу відповідно; 8 тижнів - 1000 МО та 500 мг на добу відповідно. Серед дітей з БА зареєстроване зменшення кількості осіб з нормальним сироватковим вмістом загального кальцію (P << 0,05), остеокальцину (P << 0,05), паратгормону (P << 0,05), С-телопептидів колагену 1-го типу (P << 0,05), 25(ОН)D (P << 0,05), активності лужної фосфатази (P << 0,05). Через 1 місяць терапії збільшилася кількість дітей з нормальними показниками активності лужної фосфатази (P << 0,05), остеокальцину (P << 0,05), С-телопептидів колагену 1-го типу (P << 0,05); через 3 місяці - загального кальцію (P << 0,05), 25(ОН)D (P << 0,05). Висновки: використання розчину вітаміну D3 та кальцію нормалізує показники метаболізму кісткової тканини у дітей з БА. Оптимальний термін контролю ефективності медикаментозного відновлення кісткового метаболізму у дітей з БА дорівнює 3 місяцям.

Важливе місце в процесі післядипломної підготовки лікаря-педіатра належить методиці моделювання клінічної ситуації. Мета навчальної ігрової імітації полягає у вихованні в лікаря практичного вміння безпомилкової диференційної діагностики клінічно подібних захворювань, професійного встановлення діагнозу та оптимального лікування хворого. Використання в процесі навчання методу ділової гри дозволяє ефективно проводити підготовку фахівців на високому професійному рівні за рахунок розвитку необхідних навичок і вмінь.

Важное место в процессе последипломной подготовки врача-педиатра занимает методика моделирования клинической ситуации. Цель учебной игровой имитации заключается в воспитании у врача практического умения безошибочной дифференционной диагностики клинически подобных заболеваний, профессионального установления диагноза и оптимального лечения больного. Использование в процессе обучения метода деловой игры позволяет эффективно проводить подготовку специалистов на высоком профессиональном уровне за счет развития необходимых навыков и умений.

Мета - розробка алгоритму корекції дефіциту кальцію в дітей раннього віку з проявами харчової алергії (ХА). Обстежено 150 дітей віком від 1-го до 3-х років із ХА та сенсибілізацією до білків коров'ячого молока у 2-х групах спостереження: I група - діти з проявами ХА та лабораторними ознаками дефіциту кальцію (n = 56); II група - діти з проявами ХА без лабораторних ознак дефіциту кальцію (n = 94). Досліджено рівень загального кальцію, неорганічного фосфору та вітаміну 25(OH)D3 в сироватці крові. В результаті обстеження 150-ти дітей із ХА зниження концентрації кальцію в сироватці крові було виявлено в 56-ти дітей (37,3 %) (коливання між показниками від 2,08 до 2,24 ммоль/л). Аналогічна ситуація відмічалась стосовно рівня неорганічного фосфору в сироватці крові в дітей I групи (коливання між показниками від 1,42 до 1,54 ммоль/л). Під час аналізу вмісту вітаміну D3 в сироватці крові було виявлено, що в дітей груп спостереження даний показник був у межах вікової норми (коливання між показниками від 24,21 до 26,81 нг/мл). Розроблено алгоритм диференційованих лікувально-профілактичних заходів, що включає локалізацію, фіксацію та елімінацію причинно-значущих алергенів (гіпоалергенна дієта, сорбенти), протизапальну терапію (антигістамінні препарати, інгібітор дегрануляції тучних клітин, місцева терапія), коригуючу терапію порушень процесів остеогенезу. Після проведеної корекції відмічалась нормалізація показників загального кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові в дітей I групи спостереження. Висновок: розроблений алгоритм диференційованих лікувально-профілактичних заходів надає змогу знизити активність алергічного запального процесу та нормалізувати показники, що характеризують процеси формування кісткової тканини в дітей раннього віку з харчовою алергією.

Надані дані щодо впливу гіперплазії аденоїдів та аденотомії на імунітет і стан здоров'я дітей. Показано, що наявність у дитини гіперплазії аденоїдів створює умови для більш частої захворюваності на респіраторну патологію з тяжким перебігом за рахунок тривалої колонізації патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами на тлі морфофункціональної перебудови структур мукозального імунітету з його транзиторною недостатністю. Аденотомія справляє позитивний ефект лише як засіб усунення механічних перешкод носовому диханню, не впливаючи на інші компоненти патологічного процесу в носоглотці дітей із гіперплазією аденоїдів.