Проаналізовано співвідношення між кардіоваскулярними та метаболічними показниками за результатами доплерехокардіоскопії, профілів артеріального тиску (АТ) протягом доби, стану судин каротидного басейну та вимірювання стандартних параметрів ліпідно-вуглеводного обміну з додатковою оцінкою рівнів лептину, адіпонектину, фактора некрозу пухлин-<$E alpha> і сечової кислоти у 141 підлітка віком 10 - 17 років з надлишковою масою та ожирінням, розподілених на групи відповідно до стандартних відхилень значень індексу маси тіла (ІМТ). Встановлено, що ремоделювання міокарда у підлітків з надлишком маси носить стадійний характер від ексцентричного ремоделювання до ексцентричної гіпертрофії міокарда. Ремоделювання серця і судин у випадку ожиріння в дитячому віці є наслідком порушення функції надлишкової абдомінальної жирової тканини, а саме інсулінорезистентності (ІР), хронічного субклінічного запалення та підвищеного АТ. Ймовірний енергодефіцит внаслідок ІР сприяє скороченню тривалості діастолічної релаксації міокарда, а дисліпідемія, що приєднується під час прогресування ожиріння, асоціюється з погіршенням систолічної функції.

Бронхолегенева дисплазія - одна із актуальних проблем педіатрії, значення якої виходить за межі неонатології і розглядається як хронічне обструктивне захворювання дітей раннього віку. Наведено аналіз характерних рентгенологічних змін за допомогою методу спіральної комп'ютерної томографії органів грудної порожнини залежно від форми захворювання.

Бронхолегенева дисплазія (БЛД) - одна з актуальних проблем педіатрії, значення якої виходить за межі неонатології. БЛД розглядається як хронічне обструктивне захворювання дітей раннього віку. Наведено результати вивчення особливостей клінічного перебігу та оцінювання лабораторного обстеження дітей з БЛД.

Висвітлено питання епідеміології, етіології, патогенезу, клініки, діагностики терапії, невідкладної допомоги різних форм анемій у дітей. Особливу увагу приділено питанням діагностики та лікування дефіцитних анемій у дитячому віці в контексті сучасних підходів і протоколів надання медичної допомоги дітям.

Освещены вопросы эпидемиологии, этиологии, патогенеза, клиники, диагностики терапии, неотложной помощи разных форм анемий у детей. Внимание уделено вопросам диагностики и лечения дефицитных анемий в детском возрасте в контексте современных подходов и протоколов предоставления медицинской помощи детям.

Увагу приділено актуальним питанням діагностики та спостереження вроджених вад серця у новонароджених. Представлено алгоритми діагностики вроджених вад серця, що найчастіше зустрічаються у практичній діяльності лікаря-неонатолога, дитячого реаніматолога, педіатра, кардіолога. Відокремлено дуктус-залежні та дуктус-незалежні вади серця. Визначено критерії гемодинамічної значущості відкритої артеріальної протоки та протипоказання на проведення кисневої терапії у разі критичних вад серця.

З метою підвищення якості виявлення порушень трофологічного статусу шляхом детального аналізу фізичного розвитку і розробки нормативів для слов'янської популяції дітей обстежено 582 школярі Харківського регіону з використанням кластерного методу добору вибірки з рівнем точності 95 %. За даними стандартних антропометричних вимірювань встановлено, що фізичний розвиток підлітків Харківського регіону переважно гармонійний і відповідає медіані статево-вікових значень за рекомендаціями ВООЗ. Відсоток підлітків з випередженням фізичного розвитку достовірно більший у порівнянні з його затримкою. Індекс маси тіла перевищує 85 перцентіль нормативу у (<$E 15,00~symbol С~2,96>) % обстежених. Гендерні відмінності у структурі тіла достовірно реєструються з 14-річного віку: маса тіла хлопців за рахунок м'язової маси збільшується стрибкоподібно відносно зросту з фізіологічним абдомінальним жировідкладенням, а дівчат - за рахунок м'язової і жирової маси з достовірною перевагою останньої з її відкладенням за гіноїдним типом. За даними, відношення обхвату талії до обхвату стегон відображає статево залежний тип жиророзподілу, а відношення обхвату талії до зросту - власне абдомінальний тип. Результати дослідження можна використовувати як орієнтовний норматив для подальших досліджень.

Удосконалено методи діагностики відхилень здоров'я дитячого населення шляхом вивчення факторів ризику. Проведено клініко-лабораторне обстеження 101 дитини. Усі діти були розподілені на 2 групи залежно від наявності атопічного дерматиту; встановлено закономірність появи проявів захворювання залежно від зайнятості матерів на промисловості. Встановлено особливості формування соматичної патології у дітей під впливом оточуючого середовища. Одержані результати розкривають ще один шлях профілактики формування хронічних захворювань.

Висвітлено сучасні погляди на етіологію та патогенез формування судинних ускладнень цукрового діабету у дітей. Увагу приділено класифікації, критеріям діагностики, особливостям перебігу цукрового діабету у дітей різних вікових груп. Наведено інформацію про діабетичну нефро-, ретино-, полінейро-, хайро-, кардіоміопатію, синдром діабетичної стопи.

Освещены современные взгляды на этиологию и патогенез формирования сосудистных осложнений сахарного диабета у детей. Уделено внимание классификации, критериям диагностики, особенностям протекания сахарного диабета у детей разных возрастных групп. Приведена информация о диабетической нефро-, ретино-, полинейро-, хайро-, кардиомиопатии, синдроме диабетической стопы.

Розглянуто актуальні питання ведення дітей з природженими вадами серця (ПВС) в доопераційному та віддаленому післяопераційному періодах. Охарактеризовано окремі нозоологічні форми ПВС. Увагу приділено особливостям діагностики та можливим проблемам перебігу ПВС у новонароджених і дітей раннього віку. Наведено інформацію про синдроми артеріальної гіпоксемії та серцевої недостатності, легеневу гіпертензію, інфекційний ендокардит.

Рассмотрены актуальные вопросы ведения детей с врожденными пороками сердца (ВПС) в дооперационном и отдаленном послеоперационном периодах. Охарактеризованы отдельные нозоологические формы ВПС. Уделено внимание особенностям диагностики и возможным проблемам протекания ВПС у новорожденных и детей раннего возраста. Дана информация о синдромах артериальной гипоксемии и сердечной недостаточности, легочной гипертензии, инфекционном эндокардите.

Проведено зіставлення допплерографічних показників ренальної гемодинаміки у дітей з різною тривалістю цукрового діабету I типу. Запропоновано допплерографічні критерії діагностики діабетичної нефропатії.

Проведено сопоставление допплерографичних показателей ренальной гемодинамики у детей с разной продолжительностью сахарного диабета I типа. Предложены допплерографические критерии диагностики диабетической нефропатии.

Досліджено рівень ферментів з різною внутрішньоклітинною локалізацією: малоновий діальдегід і антитіла до фосфоліпідів у сироватці крові, лужна фосфатаза, кисла фосфатаза в добовій сечі. Виявлений дисбаланс внутрішньоклітинних ферментів свідчить про пошкодження канальцевого апарату нирок і є проявом ураження як базальної мембрани, так і матриксу плазматичних мембран проксимальних звивистих канальців нирок. Запропоновано використовувати рівень внутрішньоклітинних ниркових ферментів для діагностики ранніх порушень функціонування нирок.

Обстежено 20 пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) I типу з діабетичною нефропатією (ДН) у стадії мікроальбумінурії та 64 практично здорових дітей. Виміряно основні ехографічні розміри нирок і за допомогою формул розраховано об'ємні параметри та пропорції. З'ясовано, що ДН у стадії мікроальбумінурії супроводжується ремоделюванням нирок. Гіпертрофія паренхіми формується за диспропорційним типом - за незмінного загального об'єму нирки за рахунок зменшення об'єму мискової системи. Доведено, що ультразвукові морфометричні об'ємні параметри у дітей, хворих на ЦД I типу, можна використовувати для визначення наявності структурно-тканинних змін і спостереження за динамікою діабетичного ураження нирок.

Висвітлено сучасні питання впливу оточуючого середовища на зоровий та слуховий аналізатор новонароджених дітей, яких виходжують за умов відділень інтенсивної терапії новонароджених. Показано доцільність активної ранньої (скринінгової) діагностики порушень слуху та зору в передчасно народжених дітей. Подано дані сучасних досліджень, які підтверджують необхідність щадного шумового та світлового навантаження на недоношену дитину в критичному стані.

Для визначення резервних можливостей серця і особливостей адаптації серцево-судинної системи до фізичного навантаження підлітків обстежено 108 юнаків призивного віку. У 73,8 % обстежених на запит військомату юнаків під час проведення проби з фізичним навантаженням виявлено функціональні порушення з боку серцево-судинної системи. Враховуючи високу питому вагу функціональних порушень серцево-судинної системи на фоні фізичного навантаження серед юнаків, що не мають ЕКГ-змін, визначено, що усім юнакам призивного віку потрібно проводити поглиблене кардіологічне обстеження з використанням провокаційних проб.

Приведены результаты анализа уровней протеиназ вазоконстрикторного действия у детей с разными формами бронхолегочной дисплазии. Показано, что система протеиназа - ингибитор протеиназ играет существенную роль в возникновении кардиоваскулярных осложнений при бронхолегочной дисплазии.

Наведені епідеміологічні дані критичних станів у недоношених дітей в Харківській області в 2007 - 2009 pp. Подано порівняльну характеристику неонатальної смертності в Україні та інших країнах. Вивчено розповсюдженість і фактори ризику летального кінця в залежності від нозологічних форм. Установлено, що наявність інтравентрикулярного крововиливу у недоношених дітей підвищує ризик смерті в 3,2 раза у дітей з екстремально низькою масою тіла та в 5,9 раза у дітей з низькою масою тіла після народження.

Приведены эпидемиологические данные критических состояний у недоношенных детей в Харьковской области в 2007 - 2009 гг. Дана сравнительная характеристика неонатальной смертности в Украине и других странах. Изучены распространенность и факторы риска летального исхода в зависимости от нозологических форм. Установлено, что наличие интравентрикулярного кровоизлияния у недоношенных детей повышает риск смерти в 3,2 раза у детей с экстремально низкой массой тела и в 5,9 раза у детей с низкой массой тела при рождении.

Наведено результати дослідження стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, вмісту йоду та селену в організмі за обструктивного бронхіту (ОБ) у дітей. У процесі дослідження показано, що в періоді загострення ОБ спостерігається зниження рівня Т4 вільного, ТЗ та селену у порівнянні з ремісією захворювання (<$E p~<<~0,001>). Медіана йодурії в періоді загострення характеризувалась різноманітністю даних із тенденцією до підвищення у порівнянні з ремісією та контрольною групою. Відзначено виснаження адаптивних можливостей тиреоїдної системи дітей у разі важкого перебігу ОБ.

Мета роботи - вивчити особливості ураження серцево-судинної системи як маркерів кардіоваскулярного ризику на тлі цукрового діабету (ЦД) 1 типу в дітей раннього віку. Обстежено 17 дітей з уперше виявленим ЦД 1 типу. Середній вік дітей першого року життя становив (6,5 +- 1,6) міс, середній вік дітей старше за 1 рік - (3,5 +- 1,4) року. Хворих обстежено з оцінкою анамнестичних, інструментальних параметрів та з визначенням рівня глікемії. У дітей раннього віку із ЦД 1 типу частіше за інші ЕКГ-феномени реєструють порушення процесів реполяризації (p << 0,05). У 29,3 % дітей, переважно 2-х років життя, зареєстровано подовження QTc ((0,40 - 0,47) мс), з них в 1-ї (5,9 %) дитини QTc становив 0,47 мс (p << 0,05). Значущу різницю відхилень від медіани встановлено між показниками інтервалу QRS у дітей першого року життя ((76,25 +- 3,86) мс), у дітей старше 4-х років показники схильні до вищої нормативної межі - (85,9 +- 3,22) мс, на відміну від дітей у вікових межах 1 - 2 роки і 3 - 4 роки, у яких показники коливалися в межах вікової норми, що можна розглядати як уповільнення внутрішньошлуночкової провідності на тлі метаболічних розладів. Усі встановлені відхилення в дітей зареєстровано без специфічних скарг. Висновки: встановлено асоціативний зв'язок між подовженням інтервалу QRS, коригованого інтервалу QT, тенденцією до брадикардії у сукупності з порушенням реполяризації та зниженням вольтажу ЕКГ, які доцільно розглядати як предиктори метаболічної кардіоміопатїі в дітей без фонової кардіальної патології з дебютом ЦД 1 типу.

Мета роботи - дослідити особливості психологічного статусу у дітей із бронхолегеневою патологією. Порівняно рівень психічної напруги (за результатами анкетування Beck Youth) у дітей із гострими бронхолегеневими захворюваннями (1 група) та з бронхіальною астмою (БА) (2 група). Більшість дітей у 2-й групі (84,0 +- 5,0 %) характеризувалися психосоматичною дезорієнтацією та нестійкістю до стресу; водночас у 1-й групі виявлено 28,5 +- 3,8 % пацієнтів із порушенням психоемоційного стану. Середній рівень тривожності спостерігався у 40,0 +- 3,0 % пацієнтів 2-ї групи та у 14,3 +- 2,7 % хворих 1-ї групи. Високий рівень тривожності спостерігався у 32,0 +- 4,5 % дітей 2-ї групи та у 9,5 +- 2,6 % 1-ї групи. Занижену самооцінку виявлено у 64,0 +- 5,5 % дітей 2-ї групи, у 1-й групі дітей із заниженою самооцінкою не було; нормальну самооцінку виявлено у 28,0 +- 2,5 і 71,4 +- 3,1 % відповідно, високу - у 8,0 +- 1,5 та у 28,6 +- 4,2 % відповідно. У 12 +- 1,5 % дітей 2-ї групи спостерігалися ознаки депресії. Зроблено висновки, що психоемоційний стан у пацієнтів, хворих на БА, характеризувався підвищенням рівня тривожності та переважно заниженою самооцінкою у порівнянні з групою дітей із гострою бронхолегеневою патологією. Виявлені особливості обгрунтовують доцільність проведення оцінки психологічного стану на всіх етапах роботи з дітьми, які мають хронічні захворювання органів дихання.

Вивчено морфологічний стан слизової оболонки гортані у дітей з бронхолегеневою дисплазією. Виявлені морфологічні зміни можуть сприяти швидкому проникненню патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів і призводити до частих гострих запалень не тільки в носоглотці, але й у нижче розташованих відділах бронхолегеневої системи. Аномалії слизової оболонки гортані можуть бути предиктором подальшого формування склеротичних змін.

Изучено морфологическое состояние слизистой оболочки гортани у детей с бронхолегочной дисплазией. Выявленные морфологические изменения могут способствовать быстрому проникновению патогенных и условно-патогенных микроорганизмов и приводить к частым острым воспалениям не только в носоглотке, но и в нижерасположенных отделах бронхолегочной системы. Аномалии слизистой оболочки гортани могут быть предиктором последующего формирования склеротических изменений.