Досліджено проблему формування дослідницької культури майбутніх менеджерів у процесі фахової підготовки у ВНЗ, обгрунтовано й апробовано педагогічні умови її ефективного розвитку. Запропоновано визначення дослідницької культури спеціаліста як цілісного утворення, що формується і розвивається у процесі діяльності у певній професійно визначеній сфері та об'єктивується як сукупність норм і методів пізнання її сутності, способів реалізації та удосконалення. Встановлено, що основними функціями дослідницької культури у професійній діяльності спеціаліста є креативна, сигніфікативна, імперативна, адаптивна та розвивальна. Охарактеризовано структуру дослідницької культури спеціалістів-менеджерів, розроблено методику реалізації педагогічних умов, що забезпечують її формування у процесі фахової підготовки. Для визначення рівнів сформованості дослідницької культури спеціалістів-менеджерів запропоновано використовувати критерії суб'єктивності, спрямованості та унікальності дослідницької діяльності у сфері менеджменту. Встановлено показники та рівні сформованості (високий, середній і низький) дослідницької культури майбутніх менеджерів.

Наведено основні поняття математичної статистики та стандартні прийоми перевірки статистичних гіпотез, які необхідні для засвоєння навчальної дисципліни. Розглянуто методи кореляційного та регресійного аналізу, що є основним інструментом обробки результатів прикладних досліджень. Увагу приділено питання, що стосуються формування вибірки, обробки результатів експертного оцінювання, аналізу часових рядів з сезонною варіацією. Викладено елементи факторного аналізу, основні вимоги до аналізу даних і формування звіту.

Визначено сформованість дослідницької культури майбутніх менеджерів. Виявлено рівні сформованості дослідницької культури студентів. З'ясовано, що сучасна система дослідницької підготовки менеджерів не забезпечує формування їх дослідницької культури.

Определена сформированность исследовательской культуры будущих менеджеров. Обозначены уровни сформированности исследовательской культуры студентов. Доказано, что современная система исследовательской подготовки менеджеров не обеспечивает формирование их исследовательской культуры.

The article deals with the results of diagnostics of the level of development of research culture of the future managers. The corresponding scientific literature on this problematics is analysed. The levels of development of research culture of students are designated. It is proved, that the present system of research preparation of managers does not provide formation of their research culture.

Запропоновано визначення поняття "дослідницька культура сучасного спеціаліста", теоретично обгрунтовано педагогічні умови її формування.

Предложено определение понятия "исследовательская культура современного специалиста", теоретически обоснованы педагогические условия ее формирования.

The article presents the author definition of the concept research culture of a modern specialist, substantiates some pedagogical conditions of forming it.

Розкрито сутність базових понять дослідницької підготовки студентів. На підставі аналізу наукової літератури охарактеризовано функції й етапи дослідницької діяльності, дослідницькі вміння та завдання.

Раскрыта сущность базовых понятий исследовательской подготовки студентов. На основе анализа научной литературы дана характеристика функциям и этапам исследовательской деятельности, исследовательским умениям и задачам.

The article deals with the essence of base concepts of research preparation of students. On the basis of the analysis of the scientific literature the characteristic is given to functions and stages of research activity, research skills, research problems.

Розглянуто соціальне проектування як вид проектної діяльності. Охарактеризовано життєвий цикл соціального проекту. Приділено увагу системі управління таким проектом. Досліджено нормативно-правове забезпечення проектної діяльності. Обгрунтовано організаційний механізм управління соціальними проектами. Проаналізовано інфраструктуру зазначеного управління: фінансово-економічний, інституціональний і науковий супровід проектної діяльності. Наведено механізми фінансування соціальних проектів: бюджетного фінансування та державної підтримки, соціального замовлення, багатоканального фінансування. Вивчено управління соціальними проектами у форматі публічної політики. Висвітлено сутність технологізації цього управління. Здійснено якісне та кількісне оцінювання ризиків соціального проекту.

Досліджено існуючі методи оцінювання ризиків проектів, виявлено проблеми їх практичного застосування, проаналізовано можливості їх використання в соціальному проектуванні.

Розглянуто ключові особливості портфельного управління. Досліджено відповідність портфельного управління принциповим положенням антикризового державного управління. На основі результатів теоретичного аналізу сучасної концепції антикризового державного управління запропоновано основні компоненти антикризового портфелю проектів.

Визначено поняття кризи соціально-економічних систем. Розкрито сутність антикризового управління, розглянуто його основні завдання та специфічні функції. Охарактеризовано основні етапи процесу управління ризиками. Увагу приділено концептуальній моделі державного антикризового проектного управління. Подано інформацію про діагностику та моніторинг кризових явищ. Визначено компоненти антикризового портфеля проектів. Висвітлено питання кадрового та фінансового забезпечення процесу державного антикризового проектного управління.