Встановлено прогностичні критерії розвитку загрозливих для життя станів у новонароджених у ранньому неонатальному періоді, зумовлених перенесеною перинатальною гіпоксією. Доведено низьку прогностичну значимість ступеня важкості асфіксії у пологах для розвитку критичних станів у перші три доби життя. Розкрито деякі патогенетичні механізми розвитку гіпоксичного пошкодження серця на основі клінічних та інструментальних методів обстеження хворих, а також гістологічних та ультраструктурних досліджень серцевої тканини новонароджених, які померли внаслідок ускладнень перинатальної гіпоксії. Зазначено, що кардіальна дезадаптація розвивається як персистувальний фетальний кровообіг або субендокардіальна ішемія, або порушення ритму й провідності. Патофізіологічно обгрунтувано принципи інтенсивної терапії гіпоксичних уражень серцево-судинної системи.

Проведено зіставний аналіз предикативно-атрибутивних конструкцій (ПАК) в англійській та українській мовах. ПАК є структурно-семантичним мінімумом простого речення, що є самостійною або частиною складного речення. На семантичному рівні ПАК представлено як суб'єкт і предикат, що позначає атрибут (ознаку, якість) суб'єкта. На синтаксичному рівні ПАК містить компоненти, які репрезентують семантичні суб'єкт і предикат. Здійснено структурно-синтаксичну класифікацію ПАК, основою якої є аналіз засобів формальної репрезентації предиката. Виділено 7 типів, 6 з яких властиві обом дослідженим мовам, що свідчить про ізоморфізм двох мов у аспекті вираження атрибутивної предикативної семантики. Диференційні особливості ПАК в англійській і українській мовах стосуються частотності окремих структурних типів конструкцій і наявності лише в українській мові ПАК, які є односкладними реченнями. Проаналізовано семантику ПАК на підгрунті типів ознаки, яка представлена предикатом на денотативному рівні та здійснюється за допомогою формул тлумачення. За цього виділено 4 семантичні типи та 10 підтипів конструкцій, усі з яких зустрічаються в обох мовах. Окрім спільного набору семантичних типів ПАК, у досліджених мовах виявлено спільні ознаки у аспекті частотності цих типів і основних засобів презентації кожного з них на формальному рівні, що зумовлено спільністю психофізіологічних і когнітивних особливостей носіїв різних мов.

Проаналізовано роль законодавчо-правової бази з охорони та утримання зелених насаджень у забезпеченні екологічної безпеки, заповідних територій у формуванні екомережі Київщини. Висвітлено проблеми збереження біотичного різноманіття лісових угідь Вінниччини, раціонального використання та охорони поверхневих водойм регіону. Визначено ефективність очищення води від іонів важких металів за допомогою спонділової зеленої глини, хімічний склад осадів міських стічних вод станцій аерації Дніпропетровська і перспективи їх використання для одержання органо-мінеральних добрив пролонгованої дії. Увагу приділено питанням забруднення грунтів і вод нафтою та нафтопродуктами.

Проанализирована роль законодательно-правовой базы по охране и содержанию зеленых насаждений в обеспечении экологической безопасности, заповедных территорий в формировании экосети Киевской области. Освещены проблемы сохранения биотического разнообразия лесных угодьев Винницкой области, рационального использования и охраны поверхностных водоемов региона. Определены эффективность очистки воды от ионов тяжелых металлов с помощью спондоловой зеленой глины, химический состав осадков городских стоковых вод станций аэрации Днепропетровска и перспективы их использования для получения органо-минеральных удобрений пролонгированного действия. Внимание уделено вопросам загрязнения почв и вод нефтью и нефтепродуктами.

Наведено результати оцінювання екологічних ризиків, зумовлених впливом авіаційного шуму. Проаналізовано стан земельних ресурсів Чернігівщини як показник рівня екологічної безпеки продуктів харчування рослинного походження. Обгрунтовано необхідність оцінки ризику третьої сторони в околиці аеропортів. Розкрито особливості міграції радіонуклідів у біоставках атомної електростанції. Охарактеризовано електромагнітні поля як джерело забруднення та шляхи захисту від них. Розглянуто вплив забруднення грунту свинцем та кадмієм на морфометричні показники рослин ріпаку ярого. Узагальнено токсичні ефекти харчових домішок. Розроблено систему екологізації діяльності цукрового заводу. Наведено екологічну оцінку якості поверхневих вод як одного з елементів управління водними ресурсами.

Проаналізовано санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря в приміщеннях в Україні, Росії та Білорусії. Наведено рекомендації з вдосконалення нормування аероіонного складу повітря робочих приміщень.

Запропоновано підходи до моделювання часової та просторової змін концентрації аероіонів у приміщеннях. Проведено порівняння розрахункових даних з експериментальними. Наведено рекомендації щодо практичного використання одержаних результатів.

Предложена методика прогнозирования износа контактных пар устройств токосъема монорельсового транспорта.

Рассмотрены особенности взаимодействия токоприемников электроподвижного состава с контактными подвесками, предложен комплексный подход к решению проблем токосъема, заключающийся в использовании универсального измерительного токоприемника. Предложена математическая модель токоприемника в среде Matlab SimMechanics и нейросетевая модель контактной сети, которые могут являться универсальным инструментом имитации любых типов токоприемников путем изменения широкого ряда параметров и характеристик устройств токосъема.

Розв'язано актуальну науково-прикладну задачу, яка полягає у розробленні комплексу заходів з нормалізації концентрацій легких аероіонів в офісних приміщеннях шляхом досліджень дії оператора ЕОМ та електростатичних полів на аероіонний склад повітря. Розроблено методику вимірювання концентрації легких аероіонів, комплекс заходів з нормалізації концентрацій легких аероіонів та іонізатора з електростатичним фільтром для очищення повітря. Розроблено методику виконання вимірювань концентрації легких аероіонів у повітрі приміщень лічильником аероіонів "Сапфір-3к". Експериментально встановлено, що надходження важких аероіонів в результаті процесу дихання оператора ЕОМ не здійснює деіонізуючого впливу на концентрації легких аероіонів, в той час як електростатичні поля на робочому місці оператора ЕОМ здійснюють пряму деіонізуючу дію. Розроблено математичну модель, що дозволяє адекватно описати зниження концентрацій легких аероіонів під дією електростатичного поля. Розроблено комплекс працеохоронних заходів, спрямований на мінімізацію електростатичних полів на робочих місцях з ЕОМ, застосування якого дозволяє підтримувати концентрації легких аероіонів на мінімально необхідному рівні. Розроблено також пристрій для іонізації повітря з електростатичним фільтром для його очищення, що дозволило підтримувати концентрацію легких аероіонів на оптимальному нормативному рівні.

Стабильность токосъема на железных дорогах зависит от множества факторов, в том числе, от характеристик контактной сети и токоприемника. Взаимодействие контактной подвески и токоприемника является сложным процессом, особенно, на высоких скоростях. Для обеспечения непрерывного качественного токосъема контактная сеть и токоприемник должны обладать надежностью. В случае отказа токоприемника прекращается обеспечение подвижного состава электрической энергией. Это может привести к временным, экономическим или материальным потерям. Чтобы избежать этого, необходимо точно определять ресурс токоприемника и его элементов, а так же время проведения текущих и капитальных ремонтов. Объектом исследования является токоприемник, предназначенный для применения на линиях с модернизированной инфраструктурой системы токосъема. Исследуемый токоприемник разрабатывается в рамках проекта "Разработка и организация высокотехнологичного производства нового магистрального токоприемника для применения на линиях с модернизированной инфраструктурой системы токосъема" (договор N 13.G25.31.0034 от "07" сентября 2010 г.), реализуемого при поддержке Министерства образования и науки Российской Федерации. Приведен расчет надежности конструкции токоприемника скоростного электроподвижного состава. Определены показатели надежности и элементы, имеющие наименьшее время наработки на отказ, построена функция надежности токоприемника.

Создание высокоскоростного электрического транспорта является одним из путей повышения провозной и пропускной способности железнодорожных магистралей. Для обеспечения бесперебойной работы электроподвижного состава нового поколения необходимо создание устройств токосъема, которые должны отвечать требованиям надежной и качественной передачи электроэнергии, а также отличаться от существующих повышенным сроком службы. В связи с этим при проектировании устройств токосъема необходимо учитывать возможные параметры их эксплуатации и факторы, влияющие на качество токосъема. Контактная пара устройства токосъема обеспечивает передачу подвижному составу тягового тока, что вызывает усиленный электромеханический износ ее элементов. Одним из факторов, существенно ускоряющих процесс изнашивания элементов контактной пары, является термическое действие электрического тока. Объектом исследования являются элементы контактных пар токосъемных устройств (контактные вставки), предназначенные для применения на скоростных железнодорожных магистралях. Рассмотрено построение математической модели электромеханического изнашивания элементов контактных пар, учитывающей факторы, характерны их для условий эксплуатации.

Контактное нажатие при взаимодействии токоприемника с контактной подвеской не остается постоянным. Одной из его дестабилизирующих составляющих является аэродинамическая подъемная сила токоприемника. Поэтому для обеспечения надежного и экономичного токосъема необходимо рассчитать рациональную аэродинамическую силу токоприемника, при которой износ контактирующих элементов будет минимальным с сохранением надежности контакта. Проведение линейных испытаний токоприемника требует больших материальных затрат, как и его обдувка в аэродинамической трубе. Однако в настоящее время за счет широкой компьютеризации находят применение методы вычислительной гидрогазодинамики (CFD). На железнодорожном транспорте данные методы могут быть применены для расчета лобового сопротивления локомотива, для моделирования воздействия ветра на контактную подвеску и др. Авторами CFD-метод применялся для расчета аэродинамических характеристик токоприемника. Объектом исследования является метод применения CFD-анализа для расчета аэродинамических сил, действующих на токоприемник при высокоскоростном движении. Проведено исследование особенностей применения CFD-метода для моделирования аэродинамического воздействия на токоприемник и выбран профиль крыла для его последующего применения в аэродинамическом устройстве.

Вперше побудовано аналітичну модель поширення полум'я по газозавису частинок твердого пального, що враховує тільки кондуктивний перенос у хвилі горіння та працює в широкому діапазоні концентрацій, яка дозволила пояснити експериментально спостережуване збільшення швидкості полум'я в області концентрацій дрібнодисперсного пального, що значно перевищують стехіометричні. Побудовано аналітичну модель, що враховує різницю в температурах і швидкостях газової та твердої фаз, а також кондуктивний та радіаційний перенос тепла у хвилі горіння для частинок, які реагують як парофазно, так і гетерогенно, яка дозволила розрахувати значення швидкості розповсюдження полум'я для широкого діапазону концентрацій пального в залежності від розміру частинок. Побудовано модель, яка дозволила провести оцінювання необхідності врахування впливу кожного з вище зазначених факторів на швидкість розповсюдження полум'я. Проведено експеримент з визначення нормальної швидкості полум'я для газозавису частинок, що реагують парофазно (алюміній, магній) та гетерогенно (вугілля) в широкому діапазоні концентрацій. Експериментально показано на прикладі газозавису магнію, що розвинена поверхня частинок газозавису призводить до збільшення швидкості поширення полум'я по ній.

Викладено результати вимірювань концентрацій легких аероіонів в зоні дихання оператора ЕОМ перед початком його роботи при непрацюючому ЕОМ, за відсутності оператора при працюючому ЕОМ та під час роботи оператора на ЕОМ. Проаналізовано зміни концентрацій легких аероіонів під час різних режимів роботи оператора, а також до початку його роботи і після роботи. Визначено, що концентрації легких негативних аероіонів істотно не змінюються під час роботи оператора, водночас, концентрація легких позитивних аероіонів при цьому помітно знижується. Виявлено, що основним механізмом зниження концентрації легких аероіонів при роботі оператора є їх адсорбція поверхнею тіла та одягом людини.