Проаналізовано можливості сучасних методів дослідження, на підставі яких розроблено оптимальний алгоритм діагностичних заходів під час обстеження хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу. Встановлено диференційовані показання до проведення хірургічної реконструкції сонних артерій залежно від характеру, локалізації процесу, структурних змін головного мозку, стану мозкової гемодинаміки та цереброваскулярного резерву. Показано доцільність скорочення оптимальних термінів проведення оперативних втручань у хворих на ішемію головного мозку, аргументовано ефективність хірургічного лікування протягом другого-третього тижня після мозковосудинної катастрофи. На підставі вивчення результатів хірургічного лікування доведено доцільність проведення втручань у хворих зі стенозом екстракраніального відділу внутрішньої сонної артерії понад 50 %, оклюзіями та подовженнями артерій. Обгрунтовано диференційований вибір типу операції. Проведено інтраопераційний моніторинг мозкового кровоплину в хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу за допомогою транскраніальної доплегрографії, на підставі аналізу отриманих за його допомогою даних визначено несприятливі гемодинамічні фактори під час втручання.

За результатами дослідження встановлено статистично значущу різницю у щільності кісткової тканини у хворих на епілепсію, які тривало (понад 3 роки) приймали протисудомні засоби, та у здорових аналогічного віку і статі (P << 0,01). У менш ніж 50 % хворих на епілепсію була нормальна щільність кісткової тканини; у 41,2 % виявлено остеопенію, у 10,1 % - виражений остеопороз. Своєчасна діагностика порушення обміну речовин, пов'язаного з прийомом протисудомних засобів, дозволить неврологам проводити профілактику остеопорозу у даних хворих, не очікуючи клінічних проявів порушення щільності кісткової тканини.

Розроблено й запропоновано новий алгоритм лікування хворих на епілепсію, що враховує генетичні критерії прогнозу ефективності протиепілептичних засобів й дозволяє істотно скоротити час визначення фармакорезистентності, а це, в свою чергу, зменшує прогресування епілептогенезу. Тому використання альтернативних методів лікування епілепсії стає можливим ще до виникнення у хворого незворотних змін центральної нервової системи. Отже, лікування за даним алгоритмом прискорює вибір адекватної тактики лікування конкретного хворого, що сприяє збереженню його активності та здоров'я.

За результатами статистичної обробки даних дослідження виявлено достовірні кореляції між поліморфізмами СС генів P - глікопротеїн rs1045642, P - глікопротеїн rs128503, поліморфізмом ТТ гена SCH1A RS3812718 та депресивною і тривожною симптоматикою, тільки у групі пацієнтів із фармакорезистентною формою епілепсії. На основі проведеного дослідження можна стверджувати, що комбінація поліморфізмів CC генів P - глікопротеїн RS1045642, P - глікопротеїн rs128503 і ТТ поліморфізму гена SCN1A RS3812718 з депресивним та тривожним розладом у конкретного хворого може слугувати критерієм неефективності використання антиконвульсантів у даному випадку. Цей критерій потрібно обов'язково враховувати для максимально швидкого визначення фармакорезистентності в пацієнта та вчасного (до розвитку епілептогенезу) вибору адекватної (у тому числі хірургічної) тактики лікування.

Комплексна програма включає заходи щодо раннього виявлення пацієнтів з постінсультними когнітивними порушеннями, організаційні заходи щодо їх спостереження, а також медикаментозні та немедикаментозні заходи з корекції когнітивних порушень.

Мета - проаналізувати результати хірургічного лікування пацієнтів з артеріальними аневризмами (АА) головного мозку залежно від стану пацієнта під час госпіталізації у стаціонар, термінів оперативного втручання та локалізації аневризм. Проаналізовано результати оперативного лікування 100 послідовних пацієнтів з АА, які перебували на лікуванні в обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології м. Ужгород у період 2007 - 2012 рр. Переважали особи чоловічої статі - 51 %. Вік пацієнтів - від 10 до 69 років, середній вік - 39,5 року. У 100 пацієнтів виявлено 111 аневризм. У 9 хворих мали місце множинні АА: у 2-х - 3, у 7-ми - 2. Під час госпіталізації клінічний стан пацієнтів оцінювали за шкалою HuntіHess. Усім пацієнтам проводили комп'ютерну томографію (КТ), КТ ангіографію та/або магнітно-резонансну ангіографію, цифрову субтракційну церебральну ангіографію для уточнення анатомії АА та резерву церебральної гемодинаміки. Результати лікування оцінювали за шкалою Glasgow Outcome Scale (GOS). Хороші та задовільні результати (GOS 4-5) одержано у 83 % пацієнтів. Найкращі результати спостерігали у пацієнтів, які мали вихідний стан 0 - II ступеня за шкалою HuntіHess (74 %), і тих, хто перебував у "холодному" періоді (пізніше 14-ї доби) (87 %). Загальна післяопераційна летальність дорівнювала 10 % (у разі застосування мікрохірургії - 9,7 %, ендоваскулярної хірургії - 12,5 %), за умови локалізації АА у передньому півкільці - відповідно 9 та 20 %, у задньому півкільці - 25 - 0 %. Висновки: хороші результати "відкритої" хірургії АА прямо пропорційно залежать від стану хворого за шкалою HuntіHess під час госпіталізації та перед хірургічним лікуванням. Найкращі результати хірургічного лікування (GOS IV та GOS V) спостерігали у "холодний" період (пізніше 14-ї доби) - у 87 % випадків. Найбільш несприятливими чинниками є тяжкий стан пацієнта і повторний розрив аневризми.

Розглянуто проблеми забезпечення фінансової безпеки України за умов реалізації стратегії європейської й євроатлантичної інтеграції. Досліджено розвиток українсько-казахстанських відносин за умов трансформації зовнішньої політики України. Проведено критичний аналіз ефективності теорій мотивації праці за сучасних умов. Розглянуто логістику як інструмент підвищення ефективності діяльності міжнародного бізнесу. Запропоновано системно-ситуаційний підхід до розробки стратегій міжнародного маркетингу за умов розвитку сучасної світогосподарської системи. Викладено маркетингові методи підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Висвітлено сучасні наукові погляди на сутність та особливості самоуправління в системі професійної підготовки студентів ВНЗ управлінського профілю. Розкрито особливості професійної діяльності перекладача в полікультурному середовищі.

Висвітлено проблеми гарантування фінансової безпеки України за умов реалізації стратегії європейської та євроатлантичної інтеграції. Викладено економічні аспекти євроінтеграції України. Проаналізовано фундаментальні економічні зміни постіндустріального етапу та проблему європейської інтеграції України. Вивчено історію створення організації з безпеки та співробітництва в Європі. Розкрито особливості роботи медіа в окупованому Криму. Досліджено сучасні ризики розвитку міжнародного бізнесу в Україні. Проведено критичний аналіз ефективності теорій мотивації праці за сучасних умов. Розглянуто наукові підходи щодо розвитку міжбюджетних відносин за умов інтеграції України в ЄС. Вивчено вплив економічної інтеграції на підприємницьку діяльність. Охарактеризовано передумови виникнення "холодної війни". Викладено полікультурні та мовні аспекти навчання словацької (спорідненої) мови українців. Розкрито особливості перекладу інтернаціоналізмів та псевдоінтернаціоналізмів в економічному дискурсі.

Проведено ретроспективний аналіз медичної документації стоматологічних пацієнтів. Висвітлено особливості індивідувальної гігієни порожнини рота у пацієнтів з незмінними ортодонтичними конструкціями. Розглянуто переваги поступового навантаження остеоінтегрованих дентальних імплантів за умов недостатньої щільності кісткової тканини. Описано особливості аналізу впливу високих температур на емаль і дентин зубів в судово-медичних експертизах. Визначено особливості реабілітації пацієнтів після атипового видалення третіх молярів у разі застосування флюктуоризації. Запропоновано методику лікування запальних захворювань парадонта на фоні соматичної патології органів травлення. Проведено аналіз шляхів запобігання неефективному місцевому знеболенню в практиці лікаря-стоматолога. Запропоновано шляхи вдосконалення лікувально-профілактичного комплексу хірургічного методу лікування та профілактики післяопераційних ускладнень у разі генералізованого парадонтиту ІІ - ІІІ ступеня тяжкості.

Каверноми головного мозку відносяться до судинних мальформацій центральної нервової системи. Близько 80 % каверном ЦНС мають супратенторіальну локалізацію. Основним проявом каверном даної локалізації є судомний синдром, що спостерігається у 40 - 80 % пацієнтів. Ризик виникнення судом у разі супратенторіальних каверном (СК) становить 1,34 - 2,8 % на рік. Мета роботи - визначити епілептогенність СК та ефективність їх хірургічного лікування. З листопада 2010 р. по листопад 2014 р. в обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології (м. Ужгород) було проліковано 20 пацієнтів із СК головного мозку. У 13-ти пацієнтів (65 %) каверноми проявлялись судомним синдромом. Із них 8 (61,5 %) - жіночої статі, 5 (38,5 %) - чоловічої. Середній вік пацієнтів - 32,3 року. У 12-ти пацієнтів кавернома була солітарним вогнищем, а в одного з пацієнтів мали місце 2 каверноми, розташовані поряд, в межах однієї частки головного мозку. Локалізація каверном була такою: лобна частка - 7 пацієнтів (53,8 %), скронева частка - 4 пацієнта (30,8 %), тім'яна та потилична частки - по 1 пацієнту (по 7,7 %). Усім пацієнтам виконувалось мікрохірургічне видалення каверноми із застосуванням найбільш оптимального хірургічного доступу залежно від локалізації каверноми. У всіх випадках було виконано тотальну резекцію каверноми, що було підтверджено МР-обстеженням через 3 міс після операції. Результати хірургічного втручання оцінювалися за шкалою Engel.

Каверноми головного мозку являють собою групу рідкісних судинних ушкоджень головного мозку. Близько 80 % каверном центральної нервової системи локалізуються супратенторіально. Основним клінічним проявом супратенторіальних каверном є судомний синдром. Оцінено результати хірургічного лікування каверном головного мозку, що проявляються судомним синдромом. У дослідження включено 29 пацієнтів, які лікувалися на базі трьох клінік з листопаду 2010 р. по січень 2015 р. У всіх хворих мали місце супратенторіальні каверноми, що призводили до судомного синдрому. Тривалість захворювання до операції становила від 1 до 84 місяців (у середньому 27 місяців). У всіх випадках виконувалося видалення каверноми із зоною перифокального гемосидерозу, а видалені мальформації відправлялися на гістологічне дослідження. Резулятати лікування оцінено за шкалою Engel. 25 пацієнтів (86,2 %) належали до класів Engel I та II. У всіх пацієнтів з одиничними судомними нападами судоми зникали повністю (Engel I), у той час як у групі хворих із тривалим епілептичним анамнезом такого результату вдалося досягти тільки в 46,7 % випадків. Лише у половини пацієнтів із вторинно-генералізованими нападами (6 з 12, 50 %) судоми зникли повністю (Engel I). У підгрупі хворих із фармакорезистентною епілепсією 2 пацієнтів ми віднесли до групи Engel II, ще 2 - Engel III і 1 - Engel IV. Висновки: хірургічне лікування супратенторіальних каверном головного мозку, що проявляються судомним синдромом, є ефективним та безпечним методом лікування. Видалення каверноми у пацієнтів з епілептичними нападами повинно доповнюватися резекцією зони перифокального гемосидерозу.

Наведено результати дослідження з вивчення ефективності та безпечності препарату Прамістар при корекції післяінсультних когнітивних порушень. У дослідженні взяли участь 46 пацієнтів, які перенесли інсульт. Пацієнти основної групи після перенесеного інсульту протягом трьох місяців приймали Прамістар. Пацієнти контрольної групи під час реабілітації після інсульту приймали інші препарати. Перед початком реабілітації та через три місяці всім пацієнтам, які взяли участь у дослідженні, було проведено нейропсихологічне тестування, визначення емоційного стану та електроенцефалограму. Пацієнти основної групи відзначали, що на тлі прийому препарату їх розумова активність покращилася, вони стали спокійнішими і в них нормалізувався сон. При порівнянні результатів їх нейропсихологічного тестування з результатами пацієнтів контрольної групи виявлено вірогідне покращення довільної уваги та короткострокової пам'яті, встановлено високий шанс на поліпшення результатів MMSE та батареї тестів лобної дисфункції, доведено вірогідне покращення емоційного стану.

Частота розвитку епілептичних нападів (ЕН) у хворих, які перенесли інсульт, коливається в широкому діапазоні - від 3 до понад 60 % [8, 11 - 15]. Сьогодні в темі постінсультної епілепсії залишаються до кінця не вивченими чимало аспектів цієї проблеми, в тому числі питання щодо призначення протиепілептичних препаратів. Мета дослідження - визначити прогноз розвитку симптоматичної епілепсії після інсульту залежно від прийому антиконвульсантів пацієнтами після першого епілептичного нападу. Комплексно обстежено 1012 пацієнтів (562 чоловіки і 450 жінок) віком від 49 до 90 років, які перенесли ішемічний інсульт протягом 2011 - 2014 рр. Під час проведення аналізу стану всіх 1012 пацієнтів було встановлено, що протягом 6 місяців після перенесеного інсульту хоча б один ЕН було зафіксовано у 161 пацієнта. За типом нападів переважали фокальні (89,9 %; p << 0,001), і лише в 11,1 % пацієнтів були діагностовані первинно-генералізовані ЕН. Для порівняння перебігу стану пацієнтів з інсультом після першого ЕН були сформовані подібні групи: перша (n = 81) і друга (n = 80). У першій групі призначено протиепілептичні препарати після першого ЕН, у другій групі не призначали. Стан пацієнтів було оцінено через рік після виникнення першого ЕН. Критеріями оцінки були: наявність другого ЕН і більше, тобто діагностика симптоматичної постінсультної епілепсії, або взагалі відсутність жодного ЕН. Відповідно до результатів спостереження, у першій групі, яка приймала антиконвульсанти, протягом року повторні ЕН були зафіксовані у 22 пацієнтів, що становило 27,1 %, тоді як у другій групі, де не проведено лікування антиконвульсантами, протягом року повторні ЕН були зафіксовані у 43 пацієнтів, що становило 53,75 %. Висновок: дані результати є підставою для подальших досліджень та можливої рекомендації призначення протиепілептичних препаратів вже після першого ЕН у пацієнтів, які перенесли інсульт.

Розглянуто юридичну природу та різновиди правових презумпцій, концептуальні питання юридичної відповідальності, поняття та види корупції. Проаналізовано зміни у правовому статусі районних і обласних рад як представників спільних інтересів територіальних громад в контексті реформування місцевого самоврядування. Розкрито проблеми застосування англійського права в акціонерних угодах в Україні. Проаналізовано практику регулювання територіальних конфліктів у міжнародному праві. Висвітлено питання визначення безтілесного майна в господарському законодавстві України. Розкрито правові аспекти сурогатного материнства. Охарактеризовано порядок вирішення спору шляхом медіації. Розглянуто проблеми правового регулювання використання диких тварин у науково-дослідних цілях. Увагу приділено міжнародному співробітництву України в сфері охорони авторських прав.

Мета роботи - розробити оптимальну тактику лікування супратенторіальних каверном головного мозку, які виявляються крововиливом. В дослідження залучено 21 пацієнта, які лікувалися у період з грудня 2010 р. до лютого 2015 р. на базі трьох клінік. В 11 (52,4 %) випадках каверноми розташовувалися поверхнево в одній із часток головного мозку, у решті випадків мали глибинну локалізацію. У 17 (81,0 %) пацієнтів видалено каверноми. Хірургічне втручання проведено 10 пацієнтам з поверхневими та 7 з глибинними каверномами головного мозку. Віддалені результати хірургічного лікування супратенторіальних каверном є задовільними - 15 (88,2 %) пацієнтів не мають неврологічного дефіциту (GOS V). Незначний неврологічний дефіцит (GOS IV, пацієнт не потребує сторонньої допомоги) виявлено в 1 (5,9 %) пацієнтки з поверхневою каверномою. Єдина пацієнтка, яка потребувала сторонньої допомоги (GOS III), належала до групи пацієнтів з глибинними каверномами. Висновки: консервативна тактика лікування є доцільною у пацієнтів із супратенторіальними каверномами глибинної локалізації за відсутності неврологічної симптоматики. Хірургічне лікування хворих з поверхневими супратенторіальними каверномами є ефективним та безпечним.

Вивчено трансформацію метафори "відкриті для України двері в Європу" в сучасному медійному та політичному дискурсах. Охарактеризовано зовнішні фактори впливу на "Арабську весну" 2011 р. Приділено увагу модернізації управління та стратегіям бізнесу інжинірингових підприємств України за умов економічних трансформацій. Визначено вплив діяльності офшорних зон на економіку України. З'ясовано роль валютних бірж у структурі міжнародних валютно-фінансових ринків. Досліджено спільні культурні, наукові та освітні проекти між Україною та Вишеградською групою.Проаналізовано особливості перекладу англійських кредитно-фінансових термінів українською мовою.

Приділено увагу модернізації управління системою вищої освіти. Розкрито правову природу юридичних фактів-станів. Обгрунтовано процес реалізації державної політики відновлення історичної пам'яті в Україні. Проаналізовано французьку модель конституційного контролю та її вплив на країни Магрибу. Розглянуто феномен адміністративного примусу в змісті надзвичайних правових режимів. Охарактеризовано особливості правового статусу енергетичного регулятора в Чеській республіці. Вивчено колізії застосування засобів забезпечення виконання зобов'язань. З'ясовано латентність кримінальних правопорушень, учинених на релігійному грунті.

Розглянуто актуальні питання теорії й історії держави та права, порівняльного правознавства, міжнародного публічного та приватного права, фінансового та господарського права, кримінального права та кримінології, судової експертизи, екологічного та природоресурсного права, інноваційних галузей права, прокуратури й адвокатури, а також державно-конфесійного права та державно-церковних відносин. Висвітлено проблеми дискримінації в Україні та перспективи покращення ситуації. Проаналізовано зарубіжний досвід адміністрування виборів як приклад для України. Увагу приділено нормативній системі захисту громадянських прав людини в Україні в рамках Ради Європи. Наведено класифікацію адміністративних послуг у сфері вищої освіти. Розглянуто особливості нотаріального посвідчення згоди на відчуження житлових будинків, власниками яких є діти, та в яких проживають або зареєстровані діти. Окреслено перспективи запровадження інституту зареєстрованого партнерства в Україні. Досліджено сучасний стан і проблеми протидії корупції в Україні. Визначено роль документів, що містять сліди ухилення від сплати податків у кримінальному провадженні. Розкрито специфіку використання об'єктів тваринного світу в контексті біоетичних концепцій.

Розглянуто етіопатогенетичний зв'язок депресії та інсомнії, власне інсомнію, особливості порушень сну при депресії та роль антидепресантів у лікуванні вторинних інсомній з метою вироблення адекватної клінічної тактики ведення кожного конкретного пацієнта.

Проведено вивчення ефективності та безпеки антихолінестеразних засобів на прикладі препарату медіаторн у практиці лікування парезів, зумовлених ураженням периферичної нервової системи. Висвітлено основні фармакодинамічні механізми дії антихолінестеразного препарату медіаторн. Проведені дослідження показали, що даний засіб характеризується добрим профілем безпеки, його тривалий прийом не супроводжується виникненням суттєвих побічних ефектів та ускладнень. Підкреслено, що включення антихолінестеразних засобів у комплекс лікувальних заходів за уражень периферичних нервів надає змогу підвищити результативність лікування та зменшити термін відновного періоду. Вищеописані якості надають змогу рекомендувати препарат медіаторн для широкого загалу пацієнтів з парезами, зумовленими нейропатіями та радикулопатіями.