Викладено загальні положення медичної генетики. Описано хромосомні захворювання, первинні імунодефіцити, уроджені вади серця, природжені вади розвитку та успадковані захворювання бронхолегеневої системи у дітей, спадкові аномалії обміну речовин (ферментопатії), захворювання крові, нефропатії.

Изложены общие положения медицинской генетики. Описаны хромосомные заболевания, первичные иммунодефициты, врожденные пороки сердца, прирожденные пороки развития и унаследованные заболевания бронхолегочной системы у детей, наследственные аномалии обмена веществ (ферментопатии), заболевания крови, нефропатии.

Висвітлено проблеми дослідження специфічного ураження серця у дітей і підлітків, хворих на цукровий діабет I типу. Узагальнено новітні дані про етіопатогенез даного захворювання, сучасні підходи до його діагностики та лікування. За результатами комплексно-інструментального обстеження показано високу частоту вегетативної дисфункції у цих хворих, описано її особливості залежно від віку пацієнтів, тривалості захворювання, якості компенсації вуглеводного обміну й інших показників. Простежено стадійний перебіг діабетичної кардіоміопатії, запропоновано діагностичні критерії трьох стадій її розвитку й ефективну схему патогенетичної терапії діабетичного серця у дітей.

Освещены проблемы исследования специфического повреждения сердца у детей и подростков при сахарном диабете I типа. Обобщены новейшие данные о этиопатогенезе данного заболевания, современных подходах к его диагностике и лечению. На основе результатов комплексно-инструментального обследования показана высокая частота вегетативной дисфункции у этих больных, описаны ее особенности в зависимости от возраста пациентов, продолжительности заболевания, качества компенсации углеводородного обмена и других показателей. Прослежено стадийное протекание диабетической кардиомиопатии, предложены диагностические критерии трех стадий ее развития и эффективная схема патогенетической терапии диабетического сердца у детей.

Представлены методы ранней диагностики гипоксических поражений нервной системы у новорожденных, основанные на оценке результатов нейрофункционального исследования - запись электроэнцефалограммы, нейросонографии, допплерографии мозговых сосудов, вызванных зрительных и слуховых потенциалов. Использование нейрофункциональных методов в неонатологической практике дает возможность своевременно верифицировать тяжесть церебральных поражений и усовершенствовать принципы лечения и реабилитации детей с гипоксически-ишемическими поражениями нервной системы.

Висвітлено тактику перинатального ведення гемолітичної хвороби плода та новонароджених. Досліджено інтоксикаційний синдром у дітей з поєднаною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної систем. Розглянуто закономірності формування ендогенної інтоксикації у разі хронічних і рецидивних захворювань органів дихання у дітей. Визначено ендогенну інтоксикацію методом "середніх молекул" у дітей, хворих на гепатит А. Проаналізовано роль ендогенної інтоксикації важкими металами у формуванні хронічної гастродуоденальної та гепатобіліарної патології у дітей. Застосовано закритий метод ультрафіолетового опромінення крові для лікування дітей з гнійно-септичними захворюваннями. З'ясовано вплив плазмаферезу на перебіг ендогенної інтоксикації та поліорганної недостатності у дітей з менінгококемією. Досліджено проблему ендотоксикозу у новонароджених у випадках інфекційно-запальних захворювань. Наведено клінічну характеристику раннього катамнестичного періоду інфекції, що спричиняється вірусом Епштейна-Барра.

Висвітлюються основні клінічні прояви та особливості надання невідкладної допомоги дітям при деяких тяжких соматичних та інфекційних захворюваннях, критичних станах, як на догоспітальному етапі, так і в умовах стаціонару.

Вперше узагальнено всесвітні наукові досягнення і багаторічний авторський досвід з актуальних проблем найважливішої галузі медицини - педіатрії. Розглянуто питання раціонального харчування дітей до року, зокрема, основні принципи раціонального харчування та особливості обміну речовин, природне (грудне), штучне, змішане вигодовування та годування недоношених. Особливу увагу приділено висвітленню хвороб новонароджених, хвороб незбалансованого харчування (гіпотрофії, ожиріння), спотвореного обміну вітаміну Д (рахіту, гіпервітамінозу Д, спазмофілії), спадкових аномалій обміну речовин (ферментопатії), діарейних захворювань, хвороб бронхолегеневої системи (гострої та хронічної пневмонії, бронхіальної астми, уроджених вад розвитку та успадкованих захворювань), ревматизму, ревматоїдного артриту, уроджених вад серця, хронічного гастродуоденіту, хронічних захворювань гепатобіліарної системи, цукрового діабету, дифузної еутиреоїдної гіперплазії щитовидної залози.

Викладено матеріал, який допоможе набути вміння для вирішення питань діагностики, лікування та профілактики інфекційних захворювань, найбільш поширених у дитячому віці, та оволодіти навичками обстеження дітей, плануванням лікувальних та профілактичних заходів у разі інфекційної патології у дітей. Запропоновано тестові завдання, які дозволяють проконтролювати отриманий рівень знань.

Изложен материал, который поможет приобрести умения для решения вопросов диагностики, лечения и профилактики инфекционных заболеваний, наиболее распространенных в детском возрасте и овладеть навыками обследования детей, планированием лечебных и профилактических мер при инфекционной патологии у детей. Предложены тестовые задания, которые позволяют проконтролировать полученный уровень знаний.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.3

Рубрики:

Патологія новонароджених дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты применения препаратов Видеин-3 и кальцимина у детей с задержкой роста различного генеза. Продемонстрировано их положительное влияние на минеральную плотность костной ткани и кальций-фосфорный гомеостаз. Приведены схемы лечения и профилактики остеопенического синдрома у детей с гипоталамо-гипофизарным нанизмом, субнанизмом и нанизмом алиментарно-конституционального генеза. Доказана эффективность их использования.

Изучены особенности минеральной плотности костной ткани у больных эндемическим диффузным зобом детей и эффективность применения комплексного лечения для коррекции остеопенических изменений.

Надано опис особливостей ранньої діагностики внутрішньоутробних інфекцій у новонароджених на підставі вивчення несприятливих факторів ризику, клінічних ознак дизадаптаційного синдрому в ранньому неонатальному періоді та морфометричної оцінки плаценти. Показано зв'язок морфологічних особливостей фетоплацентарного комплексу та клінічного перебігу внутрішньоутробного інфекційного процесу.

Представлено клініко-параклінічні предиктори несприятливих наслідків перинатальних інфекцій у новонароджених раннього неонатального періоду на підставі вивчення анте- та інтранатальних факторів ризику, клінічних особливостей раннього неонатального періоду і специфічних лабораторних показників. Показано зв'язок несприятливого прогнозу інфекційної патології та етіологічного чинника (бактеріальна, лістеріозна, токсоплазмова, мікст-інфекція).

Аргументированно доказана необходимость повышения качества научных исследований, профессиональных дискуссий для решения злободневных вопросов педиатрической службы. Определенная роль принадлежит усовершенствованию существующих клинических протоколов и подчеркнута необходимость их обсуджения.

Наведено методи ранньої діагностики перинатальних гіпоксичних уражень нервової системи у новонароджених на підставі оцінки результатів нейрофункціонального дослідження (запис електроенцефалограми, аналіз викликаних зорових та слухових потенціалів) у поєднанні з визначенням показників енергетичного обміну організму (рівень активності супероксиддисмутази та сукцинатдегідрогенази у сироватці крові). Застосування такого комплексного методу діагностики дозволяє своєчасно визначити глибину церебральних ушкоджень та удосконалити принципи лікування і реабілітації дітей з гіпоксично-ішемічними ураженнями ЦНС.

Наведено клініко-параклінічні предиктори несприятливого наслідку перинатальных інфекцій у новонароджених раннього неонатального періоду на підставі вивчення антенатальних та інтранатальних факторів ризику, клінічних особливостей раннього неонатального періоду та морфометричного дослідження плаценти. Показано значимий зв'язок несприятливого наслідку інфекційної патології та етіологічного чинника (бактеріальна, лістеріозна, токсоплазмова, мікст-інфекція).

Наведено методи ранньої діагностики перинатальних гіпоксичних уражень нервової системи у новонароджених на підставі оцінки результатів нейрофункціонального дослідження (запис електроенцефалограми, аналіз викликаних зорових та слухових потенціалів) у поєднанні з визначенням показників енергетичного обміну організму (рівень активності супероксиддисмутази та сукцинатдегідрогенази у сироватці крові та лактатдегідрогенази і сукцинатдегідрогенази у лімфоцитах). Застосування такого комплексного методу діагностики дозволяє своєчасно визначити глибину церебральних ушкоджень та удосконалювати принципи лікування і реабілітації дітей з гіпоксично-ішемічними ураженнями ЦНС.

Обследованы 63 ребенка с поражением желудочно-кишечного тракта школьного возраста. Контрольную группу составили 76 гимназистов того же возраста и пола. Оценка тревожности произведена по тесту Балашовой, объективная и субъективная оценка вегетативного баланса - по методике В. Стеблюк. Уровень школьной тревожности в основной группе превышал показатели контрольной группы почти вдвое (47,62 против 25,00 %), в основном, за счет детей с сочетанной патологией желудочно-кишечного тракта. У детей с хронической соматической патологией присутствует достоверная переоценка вегетативного дисбаланса (42,86 против 25,40 %, <$Ep~>>~0,05>), что свидетельствует о доминировании психосоматической компоненты в формировании хронической патологии у почти половины обследованных детей.

С целью диагностики остеопоротических изменений при сахарном диабете I типа обследовано 95 детей в возрасте от 5 до 15 лет с помощью двухфотонной рентгеновской денситометрии. У 61,1 % детей отмечено снижение минеральной плотности костной ткани разной степени тяжести вплоть до остеопороза, что расценено как диабетическая остеопатия. На фоне лечения, которое включало видеин-3 и глицерофосфат кальция, у детей с сахарным диабетом отмечено повышение минерализации костной ткани.

Отмечено, что исследования последних лет свидетельствуют о переходе к новой, биопсихосоциальной парадигме в современной медицине и педиатрии, что обуславливает изменения в структурировании медицинской науки и практики. Признание значимости духовно-этических составляющих здоровья человека требует углубленного их изучения. Для этого необходимы соответствующие "инструменты", методики, алгоритмы. для диагностики психоэмоционального состояния пациентов, а также обязательное включение оценки душевно-эмоционального состояния человека в стандарты диагностики и лечения.

Представлены клинико-параклинические и морфологические прогностические факторы неблагоприятного исхода перинатальных инфекций у новорожденных раннего неонатального периода на основании выделенных анамнестических факторов риска, клинических особенностей раннего неонатального периода и морфометрических исследований плаценты. Показана связь неблагоприятного исхода инфекционной патологии с этиологическим фактором (бактериальная, листериозная, токсоплазмовая, микст-инфекция).