Запропоновано модель розрахунку вартості лікування хворих на етапі первинної медико-санітарної допомоги для оптимізації обсягів фінансування системи охорони здоров'я за умови впровадження сімейної медицини.

Актуальність організаційних перетворень в системі охорони здоров'я України на рівнях первинної та вторинної медико-санітарної допомоги, невирішеність цього питання, насамперед в практичному плані, зумовили проведення дослідження стосовно удосконалення системи надання медичної допомоги міському населенню. З метою оптимізації надання медичної допомоги міському населенню на первинному та вторинному рівнях, ефективного й якісного використання наявних ресурсів у системі охорони здоров'я обгрунтовано та частково впроваджено запропоновану модель у м. Суми.

Приведены данные литературы относительно методов диагностики заболеваний ЛОР-органов. На основании собственного опыта показано, что применение эндориноскопии в условиях поликлиники позволяет уточнить диагнозы. Это является основанием для широкого применения данной методики в условиях поликлиники при хронических заболеваниях ЛОР-органов.

Науково-обгрунтовано та розроблено моделі первинної та вторинної медико-санітарної допомоги населенню великого міста. Вивчено статистичні дані щодо смертності, народжуваності, природного приросту населення, його захворюванності, а також забезпеченності лікарськими кадрами та ліжками. Здійснено детальний аналіз діяльності системи медичної допомоги за двома найважливішими параметрами, а саме: виконання лікарями медичних закладів міста лікарської функції та ефективністю використання лікарняних ліжок. Показано, що існуюча система медичної допомоги, яка характеризується нераціональним використанням обмежених бюджетних ресурсів, потребує докорінних структурних змін із залученням нових принципів розподілу фінансових ресурсів. Удосконалено модель надання медичної допомоги міському населенню, здійснено її економічне обгрунтування.

Наведено дані літератури стосовно методів діагностики захворювань ЛОР-органів. На підставі досвіду застосування ендориноскопії за умов поліклініки показано, що уточнені діагнози вдається збільшити як кількісно, так і якісно, що є підгрунтям для широкого застосування даної методики за умов поліклініки у разі хронічних захворювань ЛОР-органів.

Зазначено, що якість в охороні здоров'я - це складна багатокомпонентна система, в основу якої покладено сукупність принципів, що характеризують ефективність, економічність, адекватність, своєчасність, доступність, достатність процесів щодо охорони здоров'я людини (населення) на рівні науково-технічних досягнень у сучасний період. Питання поліпшення якості медичної допомоги в Україні є пріоритетними та мають бути гармонізованими з європейськими принципами, відповідати встановленим вимогам і стандартам, забезпечувати оптимальність використання галузевих ресурсів, задовольняти потреби пацієнтів та їх очікування, відповідати сучасному рівню розвитку науки.

Проаналізовано динаміку рівнів первинної та загальної інвалідності серед дитячого населення Сумської області за останнє десятиліття, розроблено прогноз показників до 2013 року. Визначено структуру захворювань, що призводять до обмеження фізичних можливостей у дитячому віці. Упродовж 2001 - 2010 років в області спостерігається зростання рівнів первинної та загальної інвалідності серед дитячого населення, негативні тенденції збережуться і в майбутньому.

Досліджено управлінський аспект регулятивної діяльності держави у сфері менеджменту якості медичної допомоги і обгрунтовано доцільність формування нормативно-правових засад управління якістю медичної допомоги на рівні закладів охорони здоров'я.

Проаналізовано динаміку рівнів первинної інвалідності серед дорослого і працездатного населення Сумської області за останнє десятиріччя, розроблено прогноз показників до 2014 року, визначено структуру захворювань, що призводять до стійкої втрати працездатності. Упродовж 2001 - 2011 років в області спостерігається зниження рівнів первинної інвалідності серед дорослого і працездатного населення, позитивні тенденції прогнозуються і в майбутньому.

Досліджено роль і місце бенчмаркінгу у системі управління якістю медичної допомоги. Визначено види бенчмаркінгу, сфери їх застосування, переваги та недоліки.

Наведено результати медико-соціологічного дослідження серед населення Сумської області щодо якості медичної допомоги. Обгрунтовано напрями реформ у системі охорони здоров'я, сформульовані у програмі економічних реформ Президента України та в стратегії розвитку області "Нова Сумщина - 2015".

Розроблено науково-методичні засади застосування видів внутрішнього аудиту в закладах охорони здоров'я. Обгрунтовано критеріальну базу їх проведення.

Розглянуто поширеність хвороб та захворюваність серед населення Сумської області на патологію системи кровообігу, дихання, травлення, ендокринної та кістково-м'язової системи та новоутворення. Охарактеризовано основні причини захворюваності населення цього регіону. Визначено пріоритетні заходи щодо реформування системи охорони здоров'я в Сумській області, які в подальшому нададуть можливість знизити захворюваність та поширення хвороб серед населення.

Сформовано загальну систему основних детермінант забезпечення якості медичної допомоги в України. Проведено аудит стану здоров'я і аудит задоволеності диспансерних хворих з артеріальною гіпертензією в медичних закладах м. Суми. Запропоновано організаційні заходи для підвищення ефективності управління якістю медичної допомоги таким хворим.

Наведено результати дослідження серед лікарів із різними кваліфікаційними категоріями, стажем, які працюють у стаціонарних та амбулаторних підрозділах закладів охорони здоров'я, стосовно основних факторів, що спонукають їх до надання якісної медичної допомоги.

Мета роботи - систематизація та аналіз основних методів та інструментів забезпечення якості медичного обслуговування на рівні закладу охорони здоров'я (ЗОЗ) за умов існуючої системи контролю якості медичної допомоги. Проаналізовано основні види та форми контролю якості медичної допомоги та визначено рівень забезпечення якості в 24 типових лікувально-профілактичних установах Сумської області. Використано інформаційно-аналітичний і статистичний методи. У "Планах основних організаційних заходів" ЗОЗ є окремі розділи з поліпшення контролю якості медичної допомоги, що декларують контролюючі функції та потребують виконання та дотримання запланованих кількісних показників роботи. Однак немає питань щодо розробки і впровадження сучасних механізмів управління якістю медичної допомоги в цих планах. ЗОЗ Сумської області функціонують у межах нормативів із контролю та експертизи якості медичної допомоги. Досліджено основні механізми існуючої системи контролю якості медичної допомоги в ЗОЗ Сумської області. Доведено, що основним інструментом контролю якості є медична експертиза, в основу якої покладено ретроспективний аналіз статистичних показників.

Мета дослідження - показати можливості авторської моделі управління якістю медичної допомоги на основі механізму внутрішнього аудиту хворим артеріальною гіпертензією (АГ), впровадженої в поліклініці № 5 м. Суми. Проаналізовано дані амбулаторних карт 452 хворих, що мають помітку про взяття на диспансерний облік з приводу АГ. Оцінено відповідність наявних даних амбулаторних карт протокольним індикаторам і запропонованій системі показників. Виявлено резерви для покращання якості медичної допомоги хворим АГ на первинному рівні, а саме повне охоплення диспансерних хворих консультаціями спеціалістів, лабораторними та інструментальними методами обстеження, даними про стратифікацію ризиків для оцінки прогнозу, даними про ураження органів-мішеней та ін. Проведено моніторинг дотримання диспансерними хворими профілактичних і лікувальних рекомендацій лікарів. Виявлено незадовільне відношення хворих АГ до власного здоров'я. За результатами моніторингу розроблено та впроваджено заходи щодо підвищення рівня поінформованості хворих АГ шляхом посилення інформаційно-роз'яснювальної діяльності з застосуванням інформаційно-комунікативних технологій. Медико-соціальний механізм внутрішнього аудиту нанадав практичну можливість прийняття та реалізації управлінських рішень для забезпечення безперервного покращання якості медичної допомоги хворим АГ в досліджуваних закладах охорони здоров'я.

Наведено результати моніторування рівня поінформованості диспансерних хворих з артеріальною гіпертензією (АГ). Розроблено заходи з підвищення рівня поінформованості хворих з АГ шляхом посилення інформаційно-роз'яснювальної діяльності та комунікацій, створення та виконання адресних ефективних цільових медико-соціальних програм.

Сформульовано сучасні погляди на систему управлінні якістю медичної допомоги та визначено основні напрями її покращання на рівні закладу охорони здоров'я (ЗОЗ). Досліджено стан епідеміологічних параметрів здоров'я населення м. Суми у контексті хвороб системи кровообігу. Обгрунтовано основні фактори забезпечення якості медичної допомоги на рівні ЗОЗ. Запропоновано системну класифікацію видів внутрішнього аудиту. Побудовано модель управління якістю медичної допомоги на рівні ЗОЗ на основі механізму внутрішнього аудиту на відміну від наявної системи контролю якості. Розроблено інформаційні технології мобільної медицини для покращання якості медичної допомоги хворим із артеріальною гіпертензією. Встановлено доцільність застосування розробленої моделі покращання якості медичної допомоги для ЗОЗ із застосуванням механізму внутрішнього аудиту на прикладі лікування хворих з артеріальною гіпертензією. Набули подальшого розвитку науково-методологічні підходи до застосування сучасних інструментів управління якістю медичної допомоги в ЗОЗ. Удосконалено оцінювання якості медичної допомоги на рівні ЗОЗ на основі розширення переліку індикаторів моніторингу.

По данным Всемирной организации здравоохранения, смертность от язвенной болезни будет иметь тенденцию роста до 2030 г. Путем прогнозирования возможно выявить страны и соответсвующие группы населения с наибольшими рисками смерти от язвенной болезни. Выполнено прогнозирование смертности от осложненных форм язвенной болезни для лиц мужского и женского пола и возрастных групп (15 - 24, 25 - 34, 35 - 54, 55 - 74, более 75, 15 - более 75) в нашей стране. Проанализированы данные Всемирной организации здравоохранения с 1991 по 2012 гг. по абсолютным количествам умерших обеих полов от язвенной болезни (К25-К27 по Международной классификации болезней 10 пересмотра) в Украине, которые пересчитаны de novo как показатель относительной смертности (на 100 000 живых соответсвующего возраста). В результате проведенного анализа законов распределения и подсчета их параметров соответсвующих возрастных групп установлено, что существует тенденция к росту относительного количества умерших. Существенный рост количества смертей от язвенной болезни наблюдается после 55 лет у лиц как мужского, так и женского пола. После 75 лет эта тенденция более выражена.