Вперше визначено та узагальнено особливості динаміки випадків смерті внаслідок механічних ушкоджень серед населення Харківщини за архівними матеріалами обласного бюро судово-медичної експертизи (ХОБСМЕ) впродовж 2006 - 2009 рр. Показано, що найбільшу кількість загиблих склали чоловіки працездатного віку, що ставить боротьбу з травматизмом в один ряд з іншими найважливішими соціальними проблемами. Розроблено новий комплексний метод для судово-медичної діагностики давності механічних ушкоджень шкіри та м'язів у травмованих людей в межах першої доби. Створено новий спосіб судово-медичної діагностики даних ушкоджень для встановлення давності їх утворення за одночасного їх травмування. Обгрунтовано судово-медичні критерії, за допомогою яких визначається час спричинення механічних ушкоджень шкіри та м'язів. Доведено, що в саркоплазмі міоцитів ушкодженого м'яза протягом першої доби відбувається закономірна зміна оптичної щільності під час гістохімічної ШІК-реакції. Інтенсивність люмінесцентного свічення комплексу антиген + антитіло в ушкодженій дермі під час постановки імуногістохімічної реакції на колаген I типу з люмінесцентною візуалізацією закономірно змінюється протягом доби. Показниками реакції шкіри на травму є зміни інтенсивності свічення колагену I типу в ушкодженій шкірі в порівнянні з неушкодженою, симетричною або прилеглою шкірою. Ці зміни характеризуються індексом співвідношення "ІУ/нУ", який пов'язаний з давністю травми.

Проаналізовано динаміку мікроскопічних змін в ушкодженій шкірі у випадку механічної травми з метою покращання судово-медичної діагностики встановлення давності ушкоджень м'яких тканин тіла людини.

Систематизовано відомості з літературних джерел і результатів авторських досліджень щодо встановлення та оцінки посмертних і зажиттєвих ушкоджень м'яких тканин тіла людини та давності їх спричинення. Досліджено факти насильницької смерті на Слобожанщині у 2006 - 2009 рр. та структуру смертності внаслідок механічної травми, узагальнено аналітичний матеріал досліджень на піддослідних тваринах і судово-медичному матеріалі. Запропоновано рекомендації щодо практичного застосування способу діагностики одночасно травмованої шкіри та м'язів, тобто результатів власних досліджень хронобіологічних чинників їх одномоментного травмування, з докладним алгоритмом всіх необхідних етапів, обов'язкової апаратури та матеріалів.

Зазначено, що в експерименті на щурах оцінювали динаміку змін вмісту колагену в дермі вздовж краю рани протягом першої доби після її нанесення. Встановлено закономірне зниження вмісту колагену I типу в дермі в залежності від часу, що можна використовувати для судово-медичної діагностики ушкоджень м'яких тканин.

Пошуки й удосконалення методів судово-медичної експертизи щодо давності виникнення ушкоджень м'яких тканин, зокрема, шкіри й м'язів, зумовлюють необхідність вивчення нових аспектів у динаміці запального процесу для обгрунтування та розробки необхідних критеріїв, які дозволять розв'язувати питання про давність ушкодження.

Запропоновано судово-медичні критерії, що базуються на цитофотометричному визначенні зміни вмісту білків у саркоплазмі м'язових волокон (ШІК-реакція) і колагену I-го типу в дермі ушкодженої шкіри протягом першої доби після травмування. На основі значень відносного показника люмінесцентного свічення в зажиттєвих механічних ушкодженнях шкіри виділено 4 часових періоди протягом першої доби після травми.

Наведено історичні та документальні дані щодо проведення в м. Харків в 1925 р. Першого Всеукраїнського судово-медичного з'їзду, ініціатором й організатором якого був Заслужений професор М. С. Бокаріус. Висвітлено основні питання, що були розглянути під час роботи з'їзду, визначено проблеми та перспективи розвитку вітчизняної судової медицини.