Вперше розраховано предикторну потужність маркерів ендотеліальної дисфункції, показників кардіогемодинаміки та стану вегетативної нервової системи щодо рецидиву фібриляції передсердь у хворих на персистуючу форму фібриляції передсердь на фоні ішемічної хвороби серця (ІХС) у поєднанні з гіпертонічною хворобою (ГХ). Встановлено, що у таких хворих після кардіоверсії за рівнем ендотеліну-1, фактора Віллебранда та оксиду азоту у сироватці крові має місце значна та більш виражена ендотеліальна дисфункція у порівнянні з групою зіставлення (хворі на персистуючу форму фібриляції передсердь на фоні ІХС без гіпертонічної хвороби після кардіоверсії). Визначено особливості внутрішньосерцевої гемодинаміки та ремоделювання лівого шлуночка у хворих на персистуючу форму фібриляції передсердь на фоні ІХС у поєднанні з ГХ у порівнянні з групою зіставлення. Показано можливість призначати диференційовано антиаритмічні препарати у таких хворих залежно від рівня активації симпатичного відділу вегетативної нервової системи, виявлену за допомогою аналізу показників варіабельності серцевого ритму. Встановлено, що комплексна терапія з включенням метопрололу тартрату у хворих на персистуючу форму фібриляції передсердь на фоні ІХС у поєднанні з ГХ за умов утримання синусового ритму забезпечувала достовірне, у порівнянні з групою зіставлення, покращення внутрішньосерцевої, системної гемодинаміки й ендотеліальної функції.

Дисертацію присвячено одній з найактуальніших проблем сучасної травматології - проблемі перебігу травматичної хвороби у ВІЛ-інфікованих постраждалих з політравмою. Вивчення клініко-епідеміологічної та клініко-нозологічної характеристики вказує на особливості виникнення та перебігу поєднаних пошкоджень серед ВІЛ-інфікованих постраждалих з політравмою, а саме переважання постраждалих працездатного віку. Проведено порівняльну клінічну характеристику перебігу травматичного процесу у ВІЛ-інфікованих постраждалих з політравмою та у постраждалих з відсутньою імуносупресією. Проаналізовано частоту виникнення синдрому поліорганної дисфункції / поліорганної недостатності серед ВІЛ-інфікованих постраждалих з політравмою, структуру інфекційних ускладнень та їх вплив на перебіг травматичного процесу. Проведено дослідження основного механізму пошкодження біологічної мішені токсинами цільної плазми під час розвитку травматичної хвороби у ВІЛ-інфікованих постраждалих та його порівняння з таким у постраждалих без імуносупресії. Вивчено й оцінено роль факторів ризику летального результату перебігу травматичного процесу серед ВІЛ-інфікованих постраждалих з полісистемними пошкодженнями. Розроблено та впроваджено ефективну й адекватну систему заходів щодо підвищення виживання ВІЛ-інфікованих постраждалих з політравмою, що дозволяє знизити вірогідність виникнення летального результату на 6,7 % та підвищити виживання постраждалих на 11,2 %.

Розглянуто питання клінічної організації діагностичного процесу у постраждалих з полісистемними та поліорганними пошкодженнями із застосуванням сучасних високих технологій. Вперше визначено й оцінено причинні фактори, що знижують ефективність діагностичного процесу у постраждалих з політравмою, показано ризики проведення діагностичних заходів. Обгрунтовано клініко-організаційні заходи щодо усунення та зменшення впливу причинних факторів і мінімізації ризиків неефективності діагностики.

Розглянуто пошкодження органів і структур позаочеревинного простору як проблему полісистемної травми. Наведено клініко-епідеміологічні та клініко-нозологічні характеристики полісистемних пошкоджень з наявністю позаочеревинної гематоми, вірогідно визначено вплив цих пошкоджень на перебіг травматичного процесу у постраждалих. Встановлено вплив пошкоджень органів і структур, що супроводжуються позаочеревними гематомами, на характер і результат перебігу травматичного процесу. Вперше застосовано теорію управління ризиками для визначення оптимального й адекватного обсягу оперативних втручань відповідно до категорій і рейтингів ризику.

З'ясовано причини дії Конвенції в Україні як складової її національного законодавства. Подано характеристику особливостей застосування приписів Конвенції в даному статусі. Визначено обсяг й юридико-технічні умови застосування правоположень практики Суду як джерела права в Україні. Розглянуто наявний стан і можливості вдосконалення державно-юридичного забезпечення застосування в Україні практики Суду.

Розкрито поняття права власності профспілок і його місце в системі права власності України. Наведено класифікацію та надано характеристику суб'єктів, об'єктів, змісту права власності профспілок і підставам його виникнення. Визначено поняття об'єкта права власності профспілок та розглянуто проблеми здійснення профспілками цього права. Надано пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке регулює відносини профспілкової власності.

Визначено нові форми, методики та інструменти впливу держави на вдосконалення механізмів регулювання інноваційних процесів в Україні та регіонах. Досліджено сучасні теорії інноваційного регіонального розвитку з метою встановлення закономірностей впливу нерівномірності регіонального розвитку на економічне зростання країн, які перебувають у стані трансформації, та закономірностей циклічного інноваційного розвитку регіонів. Запропоновано концептуальну модель інноваційного регіонального розвитку, яка дозволяє встановити вплив факторів, сформульваних у системах детермінант інноваційної активності, й інструментів економічної, науково-технічної та освітньої політики на міжрегіональну нерівномірність щодо показників економічного розвитку та рівнів добробуту. На прикладі Донецького регіону розроблено концепцію управління регіональною інноваційною діяльністю.

Вивчено можливості використання просівних досліджень I триместру вагітності для прогнозування пізніших акушерських ускладнень. Розглянуто дані анамнестичної, двох- і тривимірної ехографії, доплерографії, лабораторних досліджень маркерів Pregnancy Associated Plasma Protein A (PAPP-A) і вільної <$Ebeta>-підодиниці хоріонічного гонадотропіну людини (<$Ebeta>-ХГЛ), а також результати імунологічних досліджень вагітних і патоморфологічних досліджень плацент, катамнезу щодо вагітностей і новонароджених. Визначено, що у прогнозуванні акушерських ускладнень - затримки розвитку плода, гіпертензії вагітності, прееклампсії, передчасних пологів - найбільше значення має поєднання наявності ранніх діастолічних виїмок на спектрах обох маткових артерій, показників опору у маткових артеріях <$E>>~0,8> і пульсації <$E>>~2,0>, зменшення об'ємів плода та плаценти, зменшення менше 0,35 Мом вмісту PAPP-A і <$Ebeta>-ХГЛ. Не знайдено кореляції з товщиною комірцевого простору (КП) плода. Якщо відповідь імунної системи є достатньо активною, відбувається компенсаторна морфологічна перебудова плацент, шо нормалізує материнсько-плодовий кровоплин. Запропоновано календар просівних досліджень, який у всіх категоріях пацієнток дозволяє вчасно, з високою ефективністю знаходити переважну більшість можливих хромосомних аномалій, вад розвитку плодів, ознаки вірогідних пізніших акушерських ускладнень. Такий календар сприяє втіленню у життя підходу "плід як пацієнт", залученню до співпраці на допологовому етапі неонатологів і членів родини для оптимізації разом з акушерами-гінеколагами перинатальної допомоги дітям.

Найбільш поширеною аритмією серця є фібриляція передсердь (ФП), вона пов'язана із збільшенням ризику інсульту і підвищенням смертності. Дослідження останніх років переконливо доводять самостійну роль ендотелію у розвитку серцево-судинних захворювань. Ендотеліальна дисфункція є самостійною детермінантою ФП. Загальновизнаними маркерами ендотеліальної дисфункції є фактор Віллебранда і ендотелін-1. Під час обстеження хворих із ФП виявляється значне підвищення фактора Віллебранда, а швидке підвищення концентрації ендотеліну-1 може спричинити порушення ритму серця. Таким чином, на сьогоднішній день оцінка і корекція ендотеліальної дисфункції є новими і найбільш перспективними напрямками в розвитку кардіології і, зокрема, вивчення патогенезу ФП.

Розроблено конструкцію безкаркасної будівлі багатоцільового призначення з типових залізобетонних плит для будівництва об'єктів агропромислового комплексу. Проведено експериментальні дослідження поперечника безкаркасної будівлі на силові навантаження.

Висвітлено проблему травми ділянки таза як важливої складової багатокомпонентної полісистемної травми, для характеристики якої застосовано стандартизовану систему оцінки тяжкості пошкодження ISS (Injury Severity Score).

Побудовано несуперечливу модель для випаровування сферичної краплини. Одержано вираз для сумарного потоку та виробництва ентропії у випадку ідеального розчину, з урахуванням концентраційної залежності коефіцієнта дифузії. Одержані результати надають змогу виявити стабілізуючий ефект за потоком навіть у разі врахування виключно ентропійних внесків у зміну термодинамічних потенціалів під час змішування.

Проаналізовано особливості загальних принципів діагностики пошкоджень. Визначено причинні фактори, які знижують ефективність діагностичного процесу. Досліджено ризики проведення діагностичних заходів. Встановлено заходи щодо усунення та зменшення впливу причинних факторів і мінімізації ризиків клінічної неефективності і небезпеки діагностичних заходів. Сформовано протокольні схеми проведення діагностичних заходів як єдиного компонента надання екстреної медичної допомоги постраждалим з політравмою. Розроблено протокольні схеми діагностики пошкоджень постраждалих з політравмою в різних структурних підрозділах багатопрофільних лікувальних закладів.

Вперше в Україні розроблено діагностичну методику аналізу найбільш розповсюджених мутацій гена CFTR (муковісцидоз) з використанням методу алель-специфічної ПЛР. Створено прототип тест-системи для прямого ДНК аналізу носійства делеції 7-го екзону гена SMN1 (спінальна м'язова атрофія) з використанням кількісної ПЛР у реальному часі. Із використанням денатуруючого градієнтного гель-електрофорезу вперше в Україні розроблено прототип тест-системи для скринінгу кодувальної послідовності гена РАН (фенілкетонурія). Вперше було створено банк референсних зразків ДНК з мутаціями delF508,W1282X, R117H, 621+1G>T, 2143delT (ген CFTR), зразків з 1-єю, 2-ма копіями 7-го екзону гена SMN1 та гомозиготною делецією 7-го екзону гена SMN1, мутацій R408W, Y414C, P281L, R158Q, R252W, R261Q, IVS2+19T>C, p:F55>Lfs, N61K, R1UX, R297H, A300S, S349P, S350Y, IVS1066-UG>A, IVS1066-3OT, L385L, 1VS12-35C>T, V245V, Y414C (ген РАН), які є невід'ємною складовою тест-систем для ДНК діагностики муковісцидозу, спінальної м'язової атрофії та фенілкетонурії.

Досліджено історію становлення та розвитку міжнародної системи попередження поширення фальсифікованих лікарських засобів (ФЛЗ). Проаналізовано функціонування міжнародної системи попередження поширення ФЛЗ. Визначено особливості механізму попередження поширення ФЛЗ на національному рівні. Розкрито особливості функціонування системи попередження поширення ФЛЗ в Україні.

Досліджено механізм функціонального включення психічних, суб'єктивних явищ в об'єктивну активність функціональних систем мозку людини, які реалізують ці психічні явища. Показано, що активність таких систем проявляє себе за посередництвом процесу сигніфікації (означення), що дозволяє виділити в їх активності синтактичний, семантичний і прагматичний аспекти. Останні два аспекти активності систем мозку і формують собою психічну (психосемантичну), суб'єктивно функціонувальну сферу людини, де відбуваються специфічні процеси переробки інформації, які забезпечують одержання нової інформації на основі вже фіксованої в мозку інформації і які не здійснюються нейронними мережами самими по собі, без психічних процесів, що забезпечуються їх активністю. Розроблена концепція дослідження стверджує, що завдяки фактору суб'єктивного оцінювання інформації (прагматичний аспект активності функціональних систем) в сфері психосемантики відбувається інтеграція прижиттєво накопичуваного досвіду суб'єкта, що дозволяє людині формувати адекватні психічні моделі майбутнього для реалізації адекватних поведінкових відповідей на новизну середовища. Виявлений механізм психосемантичної регуляції полягає в такому: семантико-прагматичний аспект активності функціональних систем більш організованих (що управляють) нейронних ієрархічних рівнів, оскільки він, завдяки феномену суб'єктивності (якісної оцінки інформації), інтегрує в собі досвід суб'єкта, обумовлює взаємокоординовану активність підпорядкованих їм функціональних систем, що об'єктивно відбувається, а звідси, і поведінку суб'єкта.

Розглянуто питання етіології, патогенезу, клініко-епідеміологічних та клініко-нозологічних характеристик інфекційних ускладнень у постраждалих з політравмою. Увагу приділено особливостям протікання травматичної хвороби у постраждалих з політравмою та супутньою ВІЛ-інфекцією. Запропоновано класифікацію інфекційних ускладнень, що заснована на принципі стадійності та патофізіології травматичного процесу.

Досліджено поширеність, визначено рівні та основні джерела інфразвуку, низькочастотного шуму та вібрації на вугільних шахтах Донбасу. Вперше визначено фоновий рівень інфразвуку на підземному шахтному комплексі (98-102 дБ Лін). Уточнено ризик виникнення порушень функціонального стану організму гірників вугільних шахт на підставі їх зіставлення з експозиційними стажовими дозами шуму та вібрації та з урахуванянм гігієнічної значущості інфразвуку та віброакустичних коливань низькочастотного діапазону. Вперше для вугільних шахт розроблено санітарно-технічні та медико-біологічні заходи щодо профілактики порушень стану здоров'я гірників з урахуванням нових даних про шкідливу дію інфразвуку і віброакустичних факторів низькочастотного діапазону.

Цель работы - изучение влияния организационно-правовой структуры управления аптечной сетью и аптечной службой на оптимизацию обеспечения населения лекарственными средствами. Для достижения поставленных задач изучались источники литературы специализированных фармацевтических изданий, архивные материалы, использовались методы исторического, системного и структурно-логического анализа. Показано, что в период дальнейшего восстановления народного хозяйства и относительной экономической стабилизации происходило количественное и качественное развитие аптечного дела в Украинской ССР. Установлено, что в этот период достигнута оптимизация в организации структуры управления аптечным делом благодаря подчинению аптечных управлений непосредственно облисполкомам, Киевскому и Севастопольскому горисполкомам Советов депутатов трудящихся и районированию аптечной сети. Внедрение в работу аптечных учреждений модели безотказного обеспечения больных по рецептам врачей, создание эффективной службы фармацевтической информации врачей и населения, а также организация специализированных аптек: межбольничных, детских, гомеопатических, готовых лекарств и др., позволили органам и учреждениям успешно осуществлять проведение профилактических мероприятий среди населения и лечебного процесса. Проведение исследования позволяет сделать вывод о том, что профессиональное наследие предыдущих фармацевтических поколений, в частности развитие специализированных аптек, принятие нормативов развития аптек и др., может использоваться современниками в решении проблем дальнейшего развития аптечного дела в Украине.

В последнее время вопросы определения места фармацевтического права (ФП) привлекают все более пристальное внимание со стороны как правоведов, так и организаторов фармации. Таким образом, актуальным является принципиальное определение самостоятельности такой отрасли права как ФП. Цель работы - определения критериев существования ФП как самостоятельной отрасли, изучены исторические и современные подходы к классификации критериев национальной системы права. С помощью таких методов как анализ, синтез, историко-правовой установлено, что основными критериями определения самостоятельности отрасли права выступают предмет и метод правового регулирования. В качестве результата работы отмечается необходимость подготовки проекта закона Украины "О фармацевтической деятельности", который впервые был предложен авторами еще в 2001 г. и опубликован в журнале "Аптека" (2001 - 2002 гг.). В свое время были разные толкования понятия "фармацевтическая деятельность". Доказано, что наиболее исчерпывающим является определения этого понятия в редакции ученых Национального фармацевтического университета, которые дали энциклопедическое изложение толкования этого понятия. Акцентировано внимание на том, что дискуссии вокруг фармацевтического глоссария и, вообще, модернизации, гармонизации и имплементации ФП к стандартам Европейского Союза продолжаются и до этого времени. Обосновано наличие у ФП самостоятельного предмета и методов. Из них основным выступает именно предмет, а метод регулирования выступает как дополнительный критерий. Это свидетельствует о существовании ФП как самостоятельной отрасли.