Викладено основні положення комплексної екологічної оцінки якості поверхневих вод і рівнів антропогенного навантаження на річкові та озерні екосистеми, визначено оптимальні характеристики геобіоценозів поверхні водозбору. Розглянуто методи і засоби управління станом генералізованих водних екосистем для обгрунтування умов відтворення іхтіофауни та забезпечення екологічних витрат води в порушеній меліоративним і гідротехнічним будівництвом річковій мережі. Запропоновані методики дають можливість визначати кількісний та якісний стан генералізованих річкових та озерних екосистем, оцінювати рівень антропотехногенного навантаження і вмзначати заходи щодо компенсаційного водоохоронного будівництва.

Розглянуто проблему збереження та відтворення різноманіття аборигенної іхтіофауни у трансформованій господарською діяльністю річково-озерній мережі України. Досліджено вплив геокосмічних та антропогенних факторів на біопродуктивність озер, з'ясовано причини виникнення кризових ситуацій у водних екосистемах. Охарактеризовано екологічні умови формування біопродуктивності річково-озерної мережі межиріччя Західного Бугу та Прип'яті. Досліджено стан Дністровської водної екосистеми за умов роботи гідровузлів. Визначено динаміку видового складу аборигенної іхтіофауни Дніпра після зарегулювання на прикладі Дніпровського водосховища. Описано процес формування токсичності поверхневих вод, розглянуто організаційні заходи зі зниження її рівня. Висвітлено економічні аспекти реабілітації річково-озерних екосистем, наведено рекомендації щодо застосування спеціальних відтворювальних комплексів з метою їх оздоровлення.

Рассмотрена проблема сохранения и восстановления разнообразия аборигенной ихтиофауны в трансформированных хозяйственной деятельностью речных и озерных экосистемах Украины. Исследовано влияние геокосмических и антропогенных факторов на продуктивность озер, установлены причины возникновения кризисных ситуаций в водных экосистемах. Охарактеризованы экологические условия формирования биопродуктивности рек и озер межиречья Западного Буга и Припяти. Охарактеризовано состояние Днепровской водной экосистемы в условиях работы гидроузлов. Проанализирована динамика видового состава аборигенной ихтиофауны Днепра после зарегулирования на примере Днепровского водохранилища. Описан процесс формирования токсичности поверхностных вод, рассмотрены организационные мероприятия по снижению ее уровня. Освещены экономические аспекты реабилитации речных и озерных экосистем, разработаны рекомендации по использованию специальных восстановительных комплексов с целью их оздоровления.

Розглянуто проблеми збереження та відтворення різноманіття та біопродуктивності аборигенної іхтіофауни річково-озерної мережі Західного полісся України, трансформованої меліоративним і гідротехнічним будівництвом. Проаналізовано особливості локалізації аборигенної іхтіофауни у водних об'єктах р. Прип'ять. Розкрито проблеми деградації іхтіоценозу аборигенних видів риб регіону під впливом стресових ситуацій. Увагу приділено гідро- й іхтіоекологічним питанням меліоративного й гідротехнічного будівництва у басейнах Шацьких озер.

Рассмотрены проблемы сохранения и воспроизводства разнообразия и биопродуктивности аборигенной ихтиофауны реко-озерной сети Западного полесья Украины, трансформированной мелиоративным и гидротехническим строительством. Проанализированы особенности локализации аборигенной ихтиофауны в водных объектах р. Припять. Раскрыты проблемы деградации ихтиоценоза аборигенных видов рыб региона под влиянием стрессовых ситуаций. Уделено внимание гидро- и ихтиоэкологическим вопросам мелиоративного и гидротехнического строительства в бассейнах Шацких озер.

Визначено важливість Стир-Горинського рибовідтворювального комплексу, в якому виявлено 29 з 36-ти видів риб, відзначених у регіоні в 1950-х рр. Різновікові популяції характерні для 13-ти видів, зокрема, для восьми промислово цінних, 16 видів зустрічаються як поодинокі екземпляри у гирлах pp. Стир, Горинь, Случ, Barbus barbus boristhenicus, Lota lota і Carassius carassius з Червоної книги України, 7 видів у відловах відсутні - Lamperta mariae, Albusnoides bipunctatus rossicus, Pelecus cultratus, Leuciscus leuciscus, Phoxinus phoxinus, Nemacheilus barbatulus, Gobitius taenia та з'явилось шести видів-вселенців, зокрема, Percottus glehni. Визначено реабілітацію та заповідання "природних локалітетів", які сприяють відтворенню іхтіофауни та формуванню промислових стад, з обов'язковою регламентацією скидання промислових і меліоративних стоків. Запропоновано розрахункову формулу й опрацьовано концепцію стійкості водних систем за формування іхтіоценозу. Розроблено рекомендації щодо стабілізації іхтіоекологічної ситуації у регіоні, визначено пріоритетність стратегій реабілітації-програми міn. та мах.

Розглянуто науково-методичні засади з відродження екосистем трансформованих басейнів малих річок та озер, як основи збалансованого природокористування. Зроблено рекомендації із розробки розділів проектної документації на нове будівництво та реконструкцію діючих меліоративних систем "Оцінка впливу на навколишнє середовище. Розроблено основні положення про річкову мережу та екосистему басейну річки. Обгрунтовано концепцію річки та бічної гідрографічної мережі. Описано гідроекологічні коридори середовища та особливості їх функціонування. Розглянуто функції та ефективність гідроекологічного коридора та особливості порушення його під час меліоративного будівництва. Виокремлено схему функціонування Прип'ятського гідроекологічного коридора та особливості функціонування Дніпровсько-Бузького коридора. Досліджено Північно-Західне Причорномор'я на антропогенне забруднення річковим стоком та особливості функціонування Азовського гідроекологічного коридора тощо.

The interrelation between the number of stress situations, creation of a fish variability, risks of survival, and fish productivity of the aboriginal ichthyofauna of natural reservoirs in Ukraine is studied.

Приділено увагу басейну малої річки як генералізованій водній екосистемі. Обгрунтовано основні принципи класифікації сукцесійних угрупувань ценозів водних екосистем. Розглянуто екологічні особливості формування річкового стоку за сучасних умов. Наведено класифікацію якості поверхневих вод. Подано інформацію про реабілітаційні природоохоронні заходи та стратегії природокористування. Охарактеризовано методику визначення екологічного стану озер. Висвітлено особливості міграції та нокопичення хлорорганічних пестицидів у гідробіонтах озер Шацького національного природного парку й правобережних приток р. Прип'ять. Надано відомості про формування транскордонного іхтіоекологічного резервату "Верхній Дніпро".