Проаналізовано поетичну, науково-публіцистичну та мистецьку спадщину видатної української письменниці О.Лятуринської. Розглянуто збірки творів поетеси та рецензії на них, видання її творів у періодиці, збірниках, які здебільшого виходили за межами України, зокрема, у Мюнхені, Парижі, Торонто та Нью-Йорку. Проаналізовано доробок діячки в інших галузях мистецтва - скульптурі, малярстві, писанкарстві, кераміці та лялькарстві.

Висвітлено важливі літературні явища та особливості літературного процесу на Волині від найдавніших часів до сьогодення. На підставі раритетних джерел, архівних матеріалів розкрито культурні традиції даного краю. Наведено матеріали досліджень українського книжного віршування, фольклору Волині, луцького періоду педагогічної діяльності П.Куліша, образу України в поезії О.Стефановича.

Освещены важные литературные явления и особенности литературного процесса на Волыни от древности до современности. На основе раритетных источников, архивных материалов раскрыты культурные традиции данного края. Приведены материалы исследований украинского книжного стихосложения, фольклора Волыни, луцкого периода педагогической деятельности П.Кулиша, образа Украины в поэзии А.Стефановича.

Викладено питання, що стосуються історії записування та публікації Л.Українкою та К.Квіткою народних пісень і мелодій до них. Висвітлено етапи формування збірника "Народні мелодії. З голосу Лесі Українки записав і упорядив Климент Квітка", показано його значення для української культури. Розглянуто мовні особливості календарно-обрядової поезії у записах поетеси. Проаналізовано фольклористичну спадщину М.Лисенка, музичну фольклористичну спадщину Л.Українки.

Изложены вопросы об истории записи и публикации Л.Украинкой и К.Квиткой народных песен и мелодий к ним. Освещены этапы формирования сборника "Народные мелодии. С голоса Леси Украинки записал и составил Климент Квитка", показано его значение для украинской культуры. Рассмотрены языковые особенности календарно-обрядовой поэзии в записях поэтессы. Проанализировано фольклористическое наследие Н.Лысенко, музыкальное фольклористическое наследие Л.Украинки.

Наведено статті, наукові розвідки та виступи доктора філологічних наук, відомого українського літературознавця, критика, письменника О.О. Рисака, присвячені вивченню творчості Л. Українки. Досліджено поетику та психологію творчості письменниці, розглянуто російські (М. Алігер, М. Комісарової, П. Антокольського, В. Рождественського, С. Маршака) та болгарські переклади її поетичних творів. Проаналізовано особливості відображення національної ідеї у поезії Л. Українки.

Приведены статьи, научные исследования и выступления доктора филологических наук, известного украинского литературоведа, критика, писателя А.А. Рысака, посвещенные изучению творчества Л. Украинки. Исследованы поэтика и психология творчества писательницы, рассмотрены русские (А. Алигер, М. Комиссаровой, П. Антокольского, Вс. Рождественского, С. Маршака) и болгарские переводы ее поэтических произведений. Проанализированы особенности отображения национальной идеи в поэзии Л. Украинки.

Висвітлено широкий спектр наукового осмислення життя та творчої спадщини Лесі Українки, її літературного та родинного оточення. Наведено літературознавчі, мовознавчі, джерелознавчо-текстологічні, архівні та бібліографічні матеріали. Досліджено конфлікт реальності та мистецтва у белетристичній спадщині Лесі Українки, який розкриває аспекти естетичного розвитку національної культури в епоху раннього українського модернізму. Розглянуто проблему амориністики й епідового комплексу в психологічному етюді "Cліпець", який написаний як відгук на одноіменний твір О. Кобилянської. Проведено компаративний аналіз поеми "Ізольда Білорука" і шотландського циклу легенд про фрейнів "Смерть Дірмеда". У біографічному, суспільно-політичному, мистецькому контекстах проведено зіставлення життєвих і творчих шляхів Лесі Українки та А. Чехова. У контексті української та світової літератури з'ясовано жанрову специфіку віршованої драматургії поетеси. На матеріалах епістолярію проаналізовано французьку лектуру Лесі Українки, її специфіку, тематичне спрямування та літературно-естетичні погляди письменниці. Висвітлено літературну та громадську діяльність відомої української письменниці О. Пчілки щодо популяризації життя та творчості Т. Шевченка. Розглянуто життя та наукову діяльність ученого-фізика М. Косача (1869 - 1903 рр.), описано тартуський і харківський періоди. Проаналізовано художню творчість літературної династії в контексті родового етосу, на матеріалі творів письменників з родини Косачів-Драгоманових простежено вплив авторитету предків на морально-етичне детермінування дій образів-персонажів. Надано відомості про музеї Лесі Українки.

Наведено результати літературознавчих досліджень творчої спадщини Л. Українки, вміщено матеріали про оточення родини Косачів (на Волині та в с. Колодяжному). Досліджено "автобіографічний" елемент у ранній поезії Л. Українки, на підставі вивчення епістолярію письменниці висвітлено історію видань її поетичних збірок. Розкрито особливості використання музичних термінів у циклі Л. Українки "Сім струн", розглянуто поезію письменниці на єгипетські теми, зроблено наукове оцінювання її фольклористичного доробку. Висвітлено нові аспекти дослідження епістолярію Л. Українки, вперше опубліковано невідомі архівні матеріали та спогади українських громадських і культурних діячів про письменницю.

Изложены результаты литературоведческих исследований творческого наследия Л. Украинки, а также материалы об окружении семьи Косачей (на Волыни и в с. Колодяжном). Исследован "автобиографический" элемент в ранней поэззии Л. Украинки, на основании изучения эпистолярия писательницы освещена иcтория издания ее поэтичеcких сборников. Раскрыты особенности использования музыкальных терминов в цикле Л. Украинки "Семь струн", рассмотрена поэзия писательницы на египетские темы, дана научная оценка ее фольклористического наследия. Освещены новые аспекты исследования эпистолярия Л. Украинки, впервые опубликованы неизвестные архивные материалы и воспоминания украинских общественных и культурных деятелей о писательнице.