Проведено ретроспективний аналіз результатів обстеження 292-х хворих на гострий апендицит (ГА). Оперовано 184 (63 %) хворих, з приводу ГА - 168 (57,5 %). Оцінено можливості ультразвукового дослідження (УЗД) у діагностиці ГА. З упровадженням цього методу 58-ом (13,7 %) хворим вдалося уникнути операції, практично вдвічі зменшити частоту здійснення марної апендектомії з приводу простого ГА. Широке використання УЗД у невідкладній хірургії дозволить правильно й обгрунтовано встановлювати діагноз ГА та визначати тактику лікування хворих.

Наведено результати ретро- та перспективного аналізу хірургічного лікування хворих з механічною жовтяницею непухлинного та пухлинного генезу. Проаналізовано методи декомпресії біліарного тракту, визначено пріоритетність, показання та протипоказання до їх застосування залежно від характеру захворювання та рівня обструкції. Проведено стандартизацію ускладнень антеградних ендобіліарних втручань, виділено тяжкі та легкі ускладнення. Визначено причини виникнення ускладнень, пов'язані з недоліками методів декомпресії біліарного тракту, двомоментного дренування за Сельдингером. Впровадження вдосконалених методів антеградних ендобіліарних втручань дозволило зменшити частоту ускладнень дренувальних операцій з 29,4 до 14,4 %. Встановлено, що стентування біліарного тракту може бути остаточною маніпуляцією, альтернативною реконструктивним втручанням.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.51 + Р413.51

Рубрики:

Хірургічна патологія печінки

Хвороби печінки

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано клінічний випадок діагностики та лікування періапендикулярного абсцесу. Під час УЗД органів черевної порожнини виявлено апендикулярний інфільтрат з ознаками абсцедування. Хворій під контролем УЗД виконано пункцію та санацію періапендикулярного абсцесу, проведено консервативну протизапальну та антибактеріальну терапію. Через 5 міс у плановому порядку виконано апендектомію. Після операції хвору на 4-ту добу в задовільному стані виписано зі стаціонару.

Мета роботи - визначення діагностичних можливостей ультрасонографії в передопераційному обстеженні хворих з епітеліальним куприковим ходом та їх значущості для вибору оптимальної хірургічної тактики. Проаналізовано результати діагностики та лікування 84 хворих з епітеліальним куприковим ходом: 76 (90,5 %) чоловіків та 8 (9,5 %) жінок, серед них 40 з гострими та 44 з хронічними формами захворювання. Всім хворим проведено ультразвукове дослідження міжсідничної складки, за необхідності - передопераційну підготовку. Застосовано диференційний підхід до вибору етапності та методики оперативного лікування. Висновки: ультрасонографія дає змогу виявити та локалізувати порожнинні утворення у 95 % пацієнтів з гострими та у 66 % з хронічними формами епітеліального куприкового ходу. На підставі даних ультрасонографії застосовано диференційний підхід до вибору методу хірургічного лікування хворих з епітеліальним куприковим ходом, з визначенням етапності лікування та необхідності проведення передопераційної підготовки.