Досліджено проблему медикаментозного лікування дітей з міопією. Вперше патогенетично обгрунтовано доцільність застосування антиоксидантної та імуномоделюючої терапії у лікуванні дітей з набутою неускладненою міопією. У даної категорії пацієнтів залежно від ступеня тяжкості захворювання вперше виявлено інтенсифікацію вільно-радикальних процесів і зниження антиоксидантного захисту організму. Доповнено дані про виснаження стану специфічного та неспецифічного імунітету та аутосенсибілізацію до антигенів тканини ока. Вперше запропоновано для лікування дітей з набутою неускладненою міопією фітопрепарат спіруліни по 0,5 г тричі на день внутрішньо протягом одного місяця. Встановлено, що нормалізація імунологічних та корекція метаболічних порушень, обумовлених дією препарату спіруліни, сприяють активізації компенсаторно-пристосувальних механізмів акомодаційно-конвергентної системи та зорово-сенсорного апарату, що зумовило однонаправлене покращення функціонального стану зорового аналізатора - збільшення некоригованої гостроти зору на 49 % у 96 % пацієнтів і зниження градієнту прогресування міопічного процесу на 33 %.

Викладено теоретико-правові основи взаємодії правоохоронних органів і державної екологічної інспекції у сфері протидії екологічним правопорушенням. Наведено організаційні та правові засади взаємодії правоохоронних органів і державної екологічної інспекції у сфері протидії екологічним правопорушенням. Запропоновано шляхи підвищення ефективності взаємодії правоохоронних органів і державної екологічної інспекції у сфері протидії екологічним правопорушенням.

Досліджено організаційно-правові основи взаємодії правоохоронних органів і державної екологічної інспекції у сфері протидії правопорушенням у галузі екології. Визначено теоретико-правові основи взаємодії правоохоронних органів і державної екологічної інспекції у сфері протидії правопорушенням у галузі екології. Досліджено загальну характеристику державної політики щодо протидії правопорушенням у галузі екології. Визначено роль і місце державних інституцій у сфері протидії правопорушенням у досліджуваній галузі. Окреслено організаційні та правові засади взаємодії правоохоронних органів і державної екологічної інспекції щодо досліджуваної проблематики. Виявлено особливості організації взаємодії зазначених органів щодо забезпечення екологічного правопорядку. Досліджено напрями удосконалення взаємодії правоохоронних органів і державної екологічної інспекції у сфері протидії правопорушенням у галузі екології. Сформульовано шляхи підвищення ефективності взаємодії вітчизняних правоохоронних органів і державної екологічної інспекції щодо забезпечення екологічного правопорядку.

За допомогою багатофакторного аналізу встановлені клінічні нейрофункціональні критерії ранньої діагностики та прогнозування перебігу первинної відкритокутової глаукоми: збільшення різниці між латентними періодами простої та складної зорових сенсомоторних реакцій перевищує нормативне значення 145 мс на 20 %; зменшення лабільності нервової системи (на синій колір) від 31,01 Гц за зменшення об'єму нейроретинального обідка від 0,36 мм³.

При помощи многофакторного анализа установлены клинические нейрофункциональные критерии ранней диагностики и прогнозирования течения первичной открытоугольной глаукомы: увеличение разницы между латентными периодами простой и сложной зрительных сенсомоторных реакций превышает нормативное значение 145 мс на 20 %; уменьшение лабильности нервной системы (на синий цвет) от 31,01 Гц при уменьшении объема нейроретинального ободка от 0,36 мм³.

Первинна глаукома є однією з найбільш проблемних захворювань органа зору. Найсучасніші клінічні методи дослідження такі, як скануюча лазерна поляриметрія і оптична когерентна томографія (ОКТ), реєструють структурні зміни на різних функціональних рівнях сітківки та зорового нерву. Інформативними вважаються дослідження диску зорового нерву перипапілярного шару нервових волокон сітківки (ШHBC) і макулярної зони. За даними літератури, структурні зміни у разі прогрусуючої глаукомної оптичної нейропатії (ТОН) випереджають клінічні функціональні прояви цього захворювання, однак, це твердження вірне до тих пір, поки ШНВС не стане менше, ніж 72 мкм. Встановлено, що кількість гангліозних клітин7 сітківки зменшується з віком приблизно на 5 тис. в рік. У разі ОКТ глаукомних очей також рекомендують проводити сканування макули за швидким протоколом (Fast Macular Thickness Map) - це надає змогу виявити додаткову інформацію про патологічний процес. Нейрофізіологічні методи - зорові викликані потенціали (ЗВП) і електроретинографія (ЕРГ) дозволяють вивчити процеси в зоровій корі головного мозку та на різних морфофункціональних рівнях сітківки, надають змогу уточнити локалізацію і характер патологічних змін у вищевказаних структурах, контролювати динаміку змін в структурах первинного ураження на різних стадіях глаукомного процесу. Мето дослідження - визначити діагностично значимі критерії прогресування первинної відкритокутової глаукоми на основі вивчення нейрофізіологічних механізмів розвитку глаукомного процесу. Проведено на базі ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України" комплексне клінічне та нейрофізіологічне дослідження 144-х пацієнтів (274-х очей), серед яких з діагнозом первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ) - 59 осіб (51,75 %) жіночої статі і 55 осіб (48,15 %) чоловічої статі, середній вік 58,41 + 3,96 років на різних стадіях ПВКГ - основна група. Для діагностики патологічного стану використовували також нейрофізіологічні методи дослідження - ЗВП на шаховий патерн, спалах і електроретинографію, які проводили на апараті "RETI scan" (multifocal ERG|VEP. Roland consult, Німеччина). Вперше встановлено критерії прогресування ПВКГ за нейрофізіологічними показниками: зниження біоелектричної активності гангліозних клітин за характеристиками амплітуди піків N75-P100 і подовження тривалості латентного періоду піків Р-100 у разі застосування ЗВП на патерн. Виявлено зниження біоелектричної активності та подовження тривалості латентного періоду за характеристиками хвилі "a" і "b" у фоторецепторних клітинах і в нейронах другого рівня сітківки у разі застосування ЕРГ. Встановлено, що патологічні зміни в зовнішньому, внутрішньому і в глибоких шарах сітківки відбуваються одночасно на всіх стадіях глаукомного процесу, починаючи з початкової стадії. Вони мають прогресуючий характер, при чому значною мірою більш виражені вони в тілі третього нейрона - гангліозних клітинах.

Глаукома є основною причиною незворотної втрати зору. Дослідження структурних і нейрофізіологічних процесів вищих відділів зорового аналізатора у хворих з первинною глаукомою допомагають у розв'язанні питання первинного ураження структур за даної патології. Найбільш важливу інформацію про процеси в зоровій корі головного мозку надають дані дослідження викликаних потенціалів мозку, в тому числі, найбільш вагому - зорові викликані потенціали (ЗВП). Під час порівняльної оцінки ЗВП від обох очей спостерігається добре співвідношення одержаних ЗВП з результатами комп'ютерної Humphrey-периметрії. Відомо, що в клінічній практиці не існує специфічних нейрофізіологічних тестів для діагностики глаукоми, проте, саме нейрофізіологічні обстеження достатньо часто виявляють зміни, які перебігають безсимптомно протягом тривалого часу до клінічних проявів, що особливо важливо для ранньої діагностики глаукомного процес). Мета дослідження - вивчити доцільність використання нейрофізіологічних методів дослідження для ранньої діагностики із пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою. На базі ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України" проведено комплексне клінічне і нейрофізіологічне дослідження 186 пацієнтів (358 очей) із діагнозом первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ) і у пацієнтів, у яких цей діагноз підлягав уточненню. Основну групу склала 81 особа (51,92 %) жіночої статі і 75 осіб (48,08 %) чоловічої статі, середній вік яких 56,8 +- 4,26 років на різних стадіях ПВКГ. Для діагностики патологічного стану використовували також нейрофізіологічні методи дослідження - ЗВП на шаховий патерн і спалах. Дослідження ЗВП проводили на апараті "RETI scan" (multifocal ERG|VEP, Roland consult, Німеччина). Встановлено, що у пацієнтів з підозрою на глаукому за показником N75 і P100 тривалість латентного періоду у 96,1 % (p << 0,05) і у 86,2 % (p << 0,05) була у межах норми відповідно; за характеристиками піків N75-P100 і P100-N135 відмічалось збільшення амплітуди коливань вище норми (згідно даних норми апаратури і лабораторії, де проводилось дослідження) у 78,6 % (p << 0,05) і 65,5 % (p << 0,05 відповідно. Відмічено чутливість зорового аналізатора за фосфеном у пацієнтів даної групи в межах норми і складала 65,61 +- 7,32 Гц, лабільність зорового аналізатора за фосфеном "3" була підвищена на 13,63 %, p << 0,05 у порівнянні з контрольною групою. У пацієнтів з початковою стадією латентний період за показником N75 і P100 у 86,4 % (p << 0,05) і 81,2 % (p << 0,05) хворих відповідно відмічено у межах норми; за характеристикою піків N75-P100 і P100-N135 збільшення амплітуди спостерігалось у 65,15 % (p << 0,05) і 58,14 % (p << 0,05) відповідно. Чутливість зорового аналізатора за фосфеном у пацієнтів даної групи була у межах норми і дорівнювала 71,69 +- 9,08 Гц, відмічено зниження лабільності зорового аналізатора за фосфеном "3" на 9,63 %, p << 0,05 у порівнянні з контрольною групою. У хворих з підозрою на глаукому у разі повторного обстеження через 6 міс і 1 рік було підтверджено діагноз початкова ПВКГ згідно загальноклінічних досліджень у 78,4 % випадків. У разі проведення обстежень з застосуванням додаткових нейрофізіологічних методів було виявлено більш виражені зміни патологічного процесу у пацієнтів з початковою стадією (у 34,8 %).

Первинна глаукома є однією з найбільш проблемних захворювань органа зору. Суттю главкомного процесу називають прискорену загибель гангліозних клітин сітківки та їх аксонів, з яких складається зоровий нерв, а також втягнення в патологічний процес нейроглії, яка забезпечує харчування зорового нерву. Найсучасніші клінічні методи дослідження такі, як скануюча лазерна поляриметрія і оптична когерентна томографія (ОКТ), реєструють структурні міни на різних функціональних рівнях сітківки та зорового нерву. За даними літератури, структурні зміни за прогресуючої глаукомної оптичної нейропатії (ГОН) випереджають клінічні функціональні прояви цього захворювання. У разі ОКТ глаукомних очей також рекомендують проводити сканування макули за швидким протоколом (Fast Macular Thickness Map) - це надає змогу виявити додаткову інформацію про патологічний процес. Проте у значної кількості пацієнтів є труднощі діагностики ПВКГ, а характер і локалізація пошкоджень структур ока і зорових функцій у пацієнтів з глаукомою потребують уточнення. Електроретинографія дозволяє вивчити процеси на різних морфофункціональних рівнях сітківки, уточнити локалізацію та характер патологічних змін у вищевказаних структурах, контролювати динаміку змін у структурах первинного ураження на різних стадіях глаукомного процесу. Мета роботи - дослідити зв'язок порушень нейрофізіологічних процесів (НФП) у центральних і периферичних відділах сітківки з клінічними показниками у пацієнтів на різних стадіях первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ). Проведено на базі ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України" комплексне клінічне і нейрофізіологічне дослідження (358 очей), серед яких основну групу склали з діагнозом ПВКГ - 81 особа (51,92 %) жіночої статі і 75 осіб (48,08 %) чоловічої статі, середній вік 56,8 + 4,26 років. Для діагностики патологічного стану використовували електроретинографію, який проводили на апараті "RETI scan" (multifocal ERG|VEP, Roland consult, Німеччина). Найбільш сильні кореляційні зв'язки виявлено між НФП нейронів макулярної ділянки - колбочковим апаратом (КА) фоторецепторного зовнішнього шару сітківки та показниками світлової чутливості сітківки та ідексом поля зору. Відповідно до одержаних даних прямий кореляційний зв'язок виявлено у пацієнтів з ПВКГ на стадії "преглаукома" між біоелектричною активністю КА макулярної ділянки і MD (r = 0,56, p = 0,05); у пацієнта з початковою стадією ПВКГ зворотній кореляційний зв'язок між тривалістю ЛП нейронів КА макулярної ділянки і VFI (r = -0,33, p = 0,02); у пацієнтів з розвинутою стадією ПВКГ прямий кореляційний зв'язок між показниками тривалості ЛП КА макулярної ділянки і внутрішньоочним тиском (r = 0,41, p = 0,034). У пацієнтів з розвинутою стадією ПВКГ встановлено наявність оберненого кореляційного зв'язку між тривалістю ЛП нейронів фоторецепторного шару сітківки макулярної ділянки та індексом поля зору (VFI) (r = 0,42, p << 0,029); оберненого кореляційного зв'язку між показниками біоелектричної активності фоторецепторного шару сітківки макулярної області і показниками внутрішньоочного тиску (r = - 0,69, p << 0,0000024); прямого кореляційного зв'язку між показниками тривалості ЛП нейронів другого рівня сітківки макулярної області і показниками внутрішньоочного тиску (r = 0,47, p << 0,009) відповідно.

Наголошено, що використання нейрофізіологічних методів досліджень необхідне для уточнення діагнозу та стадії розвитку глаукоми під час ранньої діагностики та вибору подальшої тактики лікування.

Отмечено, что использование нейрофизиологических методов исследований необходимо для уточнения диагноза и стадии развития глаукомы при ранней диагностике и выборе дальнейшей тактики лечения.

Вивчено зв'язок характеристик електроретинограми (ЕРГ) і клінічних показників у пацієнтів на різних стадіях первинної глаукоми на базі комплексного клінічного та нейрофізіологічного дослідження 186 пацієнтів (358 очей) з діагнозом первинної глаукоми і у тих, у яких цей діагноз підлягав уточненню. З наростанням патологічного процесу відбувається збільшення кореляційних зв'язків, а також впливу змін у відповідних структурних елементах сітківки на формування таких клінічних показників, як характерне звуження поля зору і зменшення чутливості сітківки за показниками комп'ютерної периметрії, а також підвищення рівня внутрішньоочного тиску і збільшення ширини диску зорового нерва, що свідчить про патогенетичний характер вищевказаних нейрофізіологічних змін в сітківці.

Изучена связь характеристик электроретинограммы (ЭРГ) и клинических показателей у пациентов на разных стадиях первичной открытоугольной глаукомы на базе комплексного клинического и нейрофизиологического исследования 186 пациентов (358 глаз) с диагнозом первичной открытоугольной глаукомы и у тех, у которых этот диагноз подлежал уточнению. С нарастанием патологического процесса происходит увеличение корреляционных связей, а также влияния изменений в соответствующих структурных элементах сетчатки на формирование таких клинических показателей, как характерное сужение поля зрения и уменьшение чувствительности сетчатки по показателям компьютерной периметрии, а также повышение уровня внутриглазного давления и увеличение ширины диска зрительного нерва, что свидетельствует о патогенетическом характере вышеуказанных нейрофизиологических изменений в сетчатке.

Мета дослідження - надати оцінку характеристик зорових викликаних потенціалів в клінічному контексті з функціональними показниками на різних стадіях у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою (ПВКГ). На базі ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України »проведено комплексне клінічне і нейрофізиологічне дослідження 186 пацієнтів (358 очей). Середній вік (56,8 ± 4,26) років з різними стадіями ПВКГ. Для діагностики патологічного стану використовували нейрофізіологічні методи дослідження - зорові викликані потенціали (ЗВП) на шаховий патерн і спалах. Дослідження ЗВП проводили на апараті «RETIscan» (Roland Сonsult, Німеччина). Вивчення нейрофізіологічних процесів в гангліозних клітинах сітківки і використання зорових викликаних потенціалів в клінічній практиці є важливим для діагностики глаукомного процесу до появи його клінічних проявів.

Цель исследования - дать оценку характеристик зрительных вызванных потенциалов в клиническом контексте с функциональными показателями на разных стадиях у пациентов с первичной открытоугольной глаукомой (ПОУГ). На базе ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины» проведено комплексное клиническое и нейрофизиологическое исследование 186 пациентов (358 глаз). Средний возраст (56,8 ± 4,26) лет с разными стадиями ПОУГ. Для диагностики патологического состояния использовали нейрофизиологические методы исследования — зрительные вызванные потенциалы (ЗВП) на шахматный паттерн и вспышку. Исследование ЗВП проводили на аппарате «RETIscan» (Roland Сonsult, Германия). Изучение нейрофизиологических процессов в ганглиозных клетках сетчатки и использование зрительных вызванных потенциалов в клинической практике является важным для диагностики глаукомного процесса до появления его клинических проявлений.