В опытах in vitro на митохондриях, изолированных из ткани сердца крысы, показано, что в условиях моделирования оксидативного стресса с помощью индуктора митохондриальной поры (permeability transition pore, РТР) фениларсиноксида (ФАО) и в условиях перегрузки кальцием (CaCl2) происходит активация РТР. Открытие РТР зарегистрированы спектрофотометрически (<$E lambda> = 520 нм) по снижению оптической плотности (OD) в результате набухания митохондрий, а также отмечено высвобождение неидентифицированных веществ митохондриального происхождения (митохондриального фактора, МФ), регистрируемое спектрофотометрически в диапазоне длин волн <$E lambda> = 230 - 260 нм. Отмечена корреляция между набуханием митохондрий и высвобождением МФ в условиях действия ФАО в диапазоне концентраций <$E 10 sup -7 ~-~ 10 sup -4> моль/л, а также CaCl2 в диапазоне концентраций <$E 10 sup -6 ~-~ 10 sup -4> моль/л. Классический ингибитор митохондриальной РТР циклоспорин А в концентрации <$E 10 sup -5> моль/л полностью препятствовал набуханию митохондрий и высвобождению МФ. Полученные экспериментальные данные подтверждают митохондриальное происхождение фактора и его высвобождение в результате открытия РТР в условиях действия индукторов - ФАО и CaCl2. Набухание митохондрий сопровождается высвобождением фактора, что может служить показателем открытия митохондриальной РТР и использоваться при оценке чувствительности митохондрий по отношению к действию различных индукторов и ингибиторов РТР различных тканей при нормальных и патологических состояниях организма.

В опытах in vitro на изолированных митохондриях из сердца морской свинки и крысы обнаружено высвобождение неидентифицированных веществ (фактора), индуцированное действием модификатора сульфгидрильных (SH) груп фениларсиноксида (ФАО), а также в условиях моделирования окислительного стресса (аноксия - реоксигенация). Высвобождение фактора, индуцированное действием ФАО, практически полностью угнеталось классическим ингибитором митохондриальной поры (mitochondrial permeability transition pore, MPT), циклоспорином A в концентрации <$E 10 sup -5> моль/л, что свидетельствовало о причастности открытия поры к высвобождению исследуемого фактора. Изучено влияние антиоксидантов мелатонина и тролокса в условиях in vitro, и in vivo, реагента на SH-группы дитиотреитола (ДТТ) и скавенджера глутатиона диэтилмалеата (ДЕМ), а также донора оксида азота (NO) нитропруссида натрия в опытах in vitro на высвобождение митохондриального фактора на фоне действия ФАО и в условиях аноксии - реоксигенации. При этом выявлен протекторный эффект исследуемых антиоксидантов и реагентов на SH-группы на высвобождение фактора. Результаты экспериментов по изучению роли NO в высвобождении митохондриального фактора дают возможность заключить, что этот агент принимает участие в регуляции образования фактора в условиях ингибирования аминогуанидином NO-синтазной активности. Получены экспериментальные результаты об образовании МРТ на суспензии митохондрий сердца крысы в условиях действия индуктора МРТ ФАО и ингибитора - циклоспорина A. Результаты по высвобождению фактора изолированными митохондриями сердца с помощью индукторов МРТ коррелируют с данными

по обнаружению фактора в условиях реперфузии изолированного ишемизированного сердца морской свинки. Сделан вывод о том, что митохондрии играют существенную роль в высвобождении неидентифицированного фактора, который выделяется во время реперфузии изолированного ишемизированного сердца морской свинки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.12

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В опытах in vitro на митохондриях, изолированных из ткани сердца взрослых и старых крыс, исследована чувствительность митохондриальной поры (МП) к индукторам - ионам кальция (<$E roman Ca sup 2+>) и фениларсиноксиду (ФАО) по двум показателям - снижению оптической плотности в результате набухания митохондрий, регистрируемого спектрофотометрически (<$E lambda~=~520 roman нм>), а также по высвобождению неидентифицированных веществ митохондриального происхождения (митохондриального фактора), регистрируемых спектрофотометрически в диапазоне длин волн 230 - 260 нм. Установлен дозозависимый эффект действия <$E roman Ca sup 2+~(10 sup -7~-~10 sup -4> моль/л) и ФАО (<$E 10 sup -8 ~-~10 sup -4> моль/л) на набухание митохондрий как у взрослых, так и старых крыс. Величина набухания митохондрий сердца старых крыс при действии исследуемых индукторов превышала таковую у взрослых животных. Установлен дозозависимый эффект <$E roman Ca sup 2+> в диапазоне исследуемых концентраций (<$E 10 sup -7 ~-~ 10 sup -3> моль/л) на высвобождение митохондриального фактора в сердце взрослых и старых крыс. Показано, что митохондрии сердца старых крыс способны в определенной мере высвобождать фактор в отсутствие индуктора МП ФАО. При действии ФАО в диапазоне концентраций (<$E 10 sup -9 ~-~ 10 sup -4> моль/л) на изолированных митохондриях сердца старых крыс зарегистрировано высвобождение неидентифицированных веществ с максимумами поглощения при двух длинах волн: 230 нм (I пик) и 240 - 245 нм (II пик); I пик - циклоспорин A-нечувствительный, II - практически полностью ингибируется циклоспорином А. Так, концентрации исследуемых растворов <$E roman {CaCl sub 2~

(10 sup -7~моль "/" л})> и ФАО (<$E 10 sup -9> моль/л), при которых наблюдали высвобождение фактора из митохондрий сердца старых крыс, значительно (на два порядка) ниже таковых у взрослых животных. На основании экспериментальных данных сделан вывод о том, что митохондрии, изолированные из ткани сердца старых крыс, обладают значительно большей чувствительностью к действию индукторов открытия МП - <$E roman Ca sup 2+> и ФАО по сравнению со взрослыми животными. Повышенная чувствительность МП в сердце старых крыс сопровождалась увеличением базального уровня экспрессии м-РНК гена bax по сравнению со взрослыми животными и отсутствием существенных отличий в экспрессии гена bcl-2 у исследуемых возрастных групп животных. Сделано предположение о причастности проапоптотического агента - белка Bax - к повышенной чувствительности МП, в частности, процессам порообразования при старении. Антиоксиданты мелатонин и тролокс (витамин E) в концентрации <$E 10 sup -5> моль/л предупреждали в определенной мере открытие МП при действии ФАО (<$E 10 sup -5> моль/л) у взрослых и старых крыс. Результаты этих экспериментов можно использовать для коррекции повышенной чувствительности МП к действию различных индукторов у старых животных. Сделано заключение о том, что процессы физиологического старения сопровождаются митохондриальной дисфункцией, одним из проявлений которой является способность митохондрий ткани сердца старых крыс, как в присутствие, так и отсутствие индукторов МП, высвобождать фактор, по-видимому, вследствие повышенной чувствительности к индукторам открытия МП.

На митохондриях, изолированных из ткани сердца взрослых, старых, а также старых крыс в условиях их интервальных гипоксических тренировок (ИГТ) изучена чувствительность открытия митохондриальной поры (МП) к ее индуктору фениларсиноксиду (ФАО) по двум показателям: изменению набухания митохондрий и высвобождению веществ митохондриального происхождения (митохондриального фактора). Показано, что митохондрии сердца старых крыс более чувствительны к действию ФАО, который вызывает открытие циклоспоринчувствительной МП и МП-зависимое высвобождение фактора, по сравнению с таковыми митохондрий сердца взрослых крыс. Установлено повышение содержания стабильного метаболита активного кислорода перекиси водорода (H2O2 и гидроксильного радикала (<$E nothing sup symbol Ч roman OH>) в сердце старых крыс. ИГТ достоверно уменьшали содержание H2O2 и <$E nothing sup symbol Ч roman OH> в тканях сердца старых крыс. Наблюдали также корригирующее влияние ИГТ на ФАО-индуцируемое открытие МП и МП-зависимое высвобождение митохондриального фактора из сердца старых крыс, что в дальнейшем может быть использовано как защитный прием, предотвращающий открытие МП при старении и, возможно, ряде хронических патологических состояний организма, связанных с развитием оксидативного стресса.

Исследована чувствительность открывания митохондриальной поры (МП) к действию ее индукторов - ионов кальция (<$E 10 sup -4> моль/л) и окислителя фениларсиноксида (<$E 10 sup -4> моль/л), а также определено содержание убихинона - кофермента Q (KoQ) и модулятора - витамина Е в митохондриях сердца взрослых и старых крыс в условиях активации in vivo биосинтеза KoQ путем курсового введения им биологически активного комплекса - предшественников биосинтеза KoQ - параоксибензойной кислоты, метионина и модулятора - витамина Е. Показано, что активация биосинтеза убихинона приводит к снижению чувствительности открывания МП к ее индукторам и увеличению содержания KoQ и витамина Е в митохондриях сердца старых крыс. Результаты экспериментов позволяют сделать вывод, что повышение содержания KoQ за счет активации его биосинтеза в организме является одним из механизмов протекторного действия убихинона в отношении ингибирования МП и этот путь, как и способ введения per os препаратов, обогащенных KoQ, может быть использован для коррекции митохондриальной дисфункции при разных патологических состояниях сердечно-сосудистой системы и при старении.

У ході дослідження показано залежне від віку зменшення на 63 % рівня експресії UCP3 у порівнянні з таким у дорослих щурів поряд з підвищеною чутливістю відкривання мітохондріальної пори (МП) за умов дії природного індуктора <$E roman Ca sup 2+> в серці старих щурів. За умов активації біосинтезу коензиму Q (КоQ) практично повністю відновлювався рівень експресії UCP3 у серці старих щурів до такого у дорослих тварин. За цих умов спостережено зниження чутливості відкривання МП до <$E roman Ca sup 2+> у серці старих щурів. Можливо, існує залежність між зміною рівня експресії UCP3 і чутливістю МП до індуктора її відкривання в серці старих щурів. Результати щодо підвищеного вмісту в мітохондріях серця старих щурів радикалів <$E cdot roman O sub 2 sup ->, <$E cdot roman OH> і <$E roman {H sub 2 O sub 2}> у порівнянні зі значеннями у дорослих тварин свідчать про інтенсифікацію вільнорадикальних процесів із віком. Зменшення вмісту цих радикалів у мітохондріях серця старих щурів за умов активації ендогенного синтезу КоQ узгоджуються з результатами щодо відновлення експресії UCP3 в цих органелах. Результати експериментів за умов активації ендогенного синтезу коферменту дають підставу зробити висновок, що КоQ-залежне відновлення рівня експресії UCP3 у серці старих щурів і здійснення коферментом його антиоксидантних і кардіопротекторних ефектів, пов'язаних із інгібуванням МП, можуть знижувати рівень оксидативного стресу і тим самим запобігати розвитку мітохондріальної дисфункції в серці під час старіння.

Дисертацію присвячено вивченню енергозалежного транспорту Ca<^M>2+ в ендоплазматичному ретикулумі (ЕР) гладеньком'язових клітин (ГМК) матки. Використовуючи таку експериментальну модель, як суспензія пермеабілізованих під дією дигітоніну клітин міометрію, за допомогою ізотропної методики (⁴⁵Ca²⁺) вперше була ідентифікована та систематично досліджена компонента Mg²⁺, АТР-залежного накопичення Ca²⁺, яка є нечутлива до дії рутенієвого червоного, стимулюється оксалатом та фосфатом, пригнічується тапсигаргіном та циклопіазонієвою кислотою і відображає функціонування Ca²⁺-помпи ЕР ГМК матки. Вивчені властивості цієї помпи: спорідненість до АТР та Mg²⁺, субстратна та катіонна специфічність, чутливість до дії різноманітних інгібіторів мембранозв'язаних Ca²⁺-помп та обмінників, йонів металів. Показано, що окситоцин (100 нМ) частково інгібує Mg²⁺, АТР-залежне накопичення Ca²⁺ в ЕР ГМК матки.

Вперше систематично досліджено взаємодію оксидів дво- та тривалентних металів і комбінацій <$Eroman {M sup II ~+~M sup III }> з розплава ми <$Eroman {Cs sub 2 O~-~P sub 2 O sub 5 }>, встановлено основні закономірності кристалізації складних цезійвмісних фосфатів. Виявлено вплив мольного співвідношення Cs/P у вихідному розплаві, природи дво-та тривалентного металу на склад одержаних кристалічних продуктів. Розроблено методики синтезу та вирощування кристалів для ряду нових подвійних і потрійних цезійвмісних фосфатів. Вирощено та досліджено монокристали фосфатів, які належать до п'яти нових структурних типів. Встановлено кореляції між їх будовою та спектроскопічними характеристиками. Проаналізовано вплив природи дво- та тривалентних металів (іонний радіус, координаційна ємкість) на особливості формування кристалічних каркасів подвійних і потрійних фосфатів цезію. Для ряду одержаних чистих фосфатних і легованих тривалентним європієм матриць досліджено спектрально-люмінесцентні властивості.

Досліджено вплив адаптації до фізичних навантажень на показники функціонального стану ізольованого за Лангендорфом серця щурів в умовах ішемії - реперфузії, чутливість кальційіндукованої мітохондріальної пори (МП), а також експресію мітохондріального роз'єднувального білка 3 (UCP3). Одержані результати вказують на позитивний вплив фізичних навантажень на функціональний стан міокарда. Реперфузійні порушення скоротливої функції міокарда та його кисневого обміну були менш виражені у щурів, адаптованих до фізичних навантажень (треновані щури). Показано, що чутливість МП до дії індуктора Са<^>2+ у серці тренованих щурів зменшується у порівнянні з контрольними тваринами. За умов адаптації до фізичних навантажень експресія UCP3 у мітохондріях серця щурів зменшувалася на 65 % порівняно з контролем, а отже, може відігравати певну роль у складному механізмі адаптаційної реакції серця, що спрямовано в основному на ефективність окисного фосфорилювання в мітохондріях і, як наслідок, на підвищення синтезу аденозинтрифосфату. Таким чином, тривалі фізичні навантаження поліпшують функціональний стан серця (саме його скоротливу функцію), а також збільшують резистентність до реперфузійних ушкоджень, зменшуючи чутливість МП до дії іонів кальцію через підвищення активності мітохондріальної cNOS та синтезу оксиду азоту - ендогенного інгібітора МП.

Досліджено зміни функціонального стану ізольованого за Лангендорфом серця старих щурів з низьким вмістом убіхінону - коензиму Q (KoQ) за умов активації in vivo його біосинтезу за допомогою курсового введення per os тваринам попередників - параоксибензойної кислоти, метіоніну та модулятора вітаміну E. Активація ендогенного синтезу убіхінону сприяла кардіопротекторній дії внаслідок зниження ступеня реперфузійних ушкоджень ішемізованого серця щурів, а саме: відновленню скоротливої функції міокарда та коронарного потоку, а також зменшенню кінцевого діастолічного тиску і кисневої вартості роботи серця у порівнянні з контрольною групою тварин у разі ішемії-реперфузії. Зроблено висновок, що введення попередників біосинтезу KoQ сприяло протекторній дії щодо розвитку постреперфузійних ушкоджень ішемізованого серця під час старіння.

Досліджено експресії мРНК і білка потенціалзалежного аніонного каналу (ПЗАК), мРНК аденіннуклеотидтранслокази (АНТ), а також чутливість мітохондріальної пори (МП) до дії кальцію в серці дорослих і старих щурів. Показано, що в серці старих щурів рівень експресії мРНК ПЗАК підвищений в 1,7 раза (<$E P~<<~0,05>), а мРНК АНТ - в 1,8 раза (<$E P~<<~0,05>) порівняно з дорослими тваринами. За допомогою Western-blott-аналізу показано, що рівень експресії білка ПЗАК в серці старих щурів також значно підвищений у порівнянні з дорослими тваринами. При дослідженні дозозалежного від кальцію (<$E 10 sup -7 ~-~10 sup -4> моль/л) набухання мітохондрій було встановлено підвищену чутливість МП до індуктора її відкривання в серці старих щурів у порівнянні з дорослими тваринами. Таким чином, підвищення рівнів експресії ПЗАК і АНТ як основних структурно-функціональних компонентів МП і підвищена чутливість МП до дії <$E roman Са sup 2+>, спричинена збільшенням проникності мітохондріальних мембран при старінні, можуть бути одними із шляхів порушення їх бар'єрних властивостей, що може призводити до дисфункції мітохондрій.

У дослідах in vivo та in vitro на мітохондріях, ізольованих із тканини серця дорослих і старих щурів, досліджено вплив донора сірководню - NaHS, а також субстрату його біосинтезу - L-цистеїну, на чутливість мітохондріальної пори (МП) до дії її природного індуктора Са<^>2+. Встановлено концентраційну залежність впливу NaHS (10<^>-12 - 10<^>-4 моль/л) на набухання мітохондрій серця щурів. Показано, що у безкальцієвому середовищі за умов дії донора сірководню в межах концентрацій 10<^>-12 - 10<^>-8 моль/л відбувалося помірне набухання мітохондрій серця щурів. NaHS у концентрації 10<^>-10 моль/л спричиняв набухання мітохондрій, зміна максимальної величини (<$E DELTA>) якого становила 11 та 15 % у дорослих та старих щурів відповідно. Інгібітор мітохондріальних АТФ-залежних калієвих каналів 5-гідроксидеканоат (10<^>-4 моль/л) зменшував набухання мітохондрій за наявності NaHS (10<^>-10 моль/л), що може свідчити про внесок цих каналів у кальційнезалежну провідність мембран органел у серці. Донор сірководню у фізіологічних концентраціях 10<^>-6, 10<^>-5 і <$E 5~cdot~10 sup -5> моль/л пригнічував кальційіндуковане відкривання МП, що свідчить про його протекторний щодо пороутворення вплив, який становив 31, 76 і 77 % відповідно у серці дорослих щурів. А у старих тварин такий ефект спостерігали тільки за концентрації NaHS 10<^>-5 моль/л. Таким чином, донор сірководню в межах досліджуваних концентрацій моль/л спричиняв неоднозначну дію щодо відкривання МП: низькі концентрації (10<^>-12 - 10<^>-8 моль/л) збільшували набухання органел, а фізіологічні (<$E 10 sup -6~-~5~cdot~10 sup -5> моль/л) -

здійснювали протекторний ефект щодо кальційіндукованого набухання мітохондрій серця щурів.

У дослідах in vitro на мітохондріях, ізольованих із тканини серця дорослих щурів зі спонтанною гіпертензією, виявлено підвищену чутливість мітохондріальної пори (МП) до дії її природного індуктора Ca<^>2+ (10<^>-7 - 10<^>-4 моль/л) внаслідок зменшення на два порядки діючої концентрації іона, яка спричинює набухання органел. Кальційіндуковане набухання мітохондрій у щурів з нормальним артеріальним тиском (контроль) повністю попереджалося класичним інгібітором циклоспорином А у концентрації 10<^>-5 моль/л, а у тварин зі спонтанною гіпертензією - лише частково - на 54 %. Це свідчить про наявність нечутливої до циклоспорину А компоненти МП. Результати спостереджень надають підставу заключити, що гіпертензивні стани організму пов'язані з мітохондріальною дисфункцією, яка характеризується, зокрема, збільшенням чутливості МП до Ca<^>2+, що може спричиняти поширені тканинні ушкодження, якими супроводжуються хвороби серцево-судинної системи, наприклад гіпертензія.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*551.322.6 + Р410.030-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

У дослідах на культурі ізольованих неонатальних кардіоміоцитів вивчено вплив нового кардіопротектора флокаліну на виживання клітин у разі аноксії-реоксигенації, розвиток некрозу та апоптозу, а також внесок у зазначені процеси активації АТФ-чутливих калієвих (КАТФ) та блокування високопорогових кальцієвих каналів. Флокалін додавали в середовище інкубації в дозі 5 та 20 мкмоль/л за 2 хв до початку аноксії (30 хв) та наступної реоксигенації (60 хв). Вони є близькими до напівмаксимального: перша - відкривання КАТФ-каналів, друга - блокування високопорогових кальцієвих каналів та потужної активації перших. Виявлено, що за дози 5 мкмоль/л флокалін спричиняв зсув співвідношення живих, некротичних та апоптотичних клітин у бік живих, відсоток яких практично не відрізнявся від контрольних значень. Відкривання КАТФ-каналів пригнічило некроз вдвічі та повністю запобігло розвитку апоптозу, індукованого аноксією-реоксигенацією неонатальних кардіоміоцитів. Флокалін пригнічив апоптоз неонатальних кардіоміоцитів настільки, що він був на 36 % меншим, ніж у контрольних експериментах. У разі додавання в середовище інкубації дози 20 мкмоль/л ознак кардіопротекції не виявлено. Останнє може бути наслідком як досить сильної активації калієвих каналів, так і наслідком обох факторів та інгібування високопорогових кальцієвих каналів і, відповідно, суттєвого зменшення вмісту внутрішньоклітинного Ca<^>2+ та порушення метаболічних процесів ще до аноксії-реоксигенації. Таким чином, помірне відкривання КАТФ-каналів флокаліном значно зменшує некроз і повністю запобігає апоптозу, індуковані аноксією-реоксигенацією неонатальних кардіоміоцитів.

У дослідах на собаках з відтворенням експериментальної ішемії (90 хв) та реперфузії (180 хв) міокарда вивчено зміни біохімічних показників в артеріальній крові у разі внутрішньошлункового введення лікарської форми (таблетки) фторвмісного активатора аденозинтрифосфатчутливих калієвих (КАТФ) каналів флокаліну в дозі 2,2 мг/кг. Аналіз одержаних даних дозволив окреслити декілька можливих механізмів кардіопротекторної дії флокаліну. Вони полягають, з одного боку, в активації конститутивного de novo біосинтезу NO (зокрема, підвищення у 1,6 раза у кінці реперфузії) та обмеженні (у 3,74 та у 11,48 разу на кінець ішемії та реперфузії відповідно) деградації L-аргініну аргіназою, що зберігає субстрат для конститутивної NO-синтази. З другого боку, в пригніченні індуцибельного de novo синтезу NO ферментом індуцибельною NO-синтазою (зменшується у 2,36 разу на 60 хв ішемії та у 5 разів у разі реперфузії). Підвищення вмісту нітрит-аніона (у 1,32 разу на 60-й хвилині ішемії та у 1,69 разу на 120-й хвилині реперфузії) може свідчити про потужну антиішемічну дію флокаліну, адже він утворюється спонтанно у процесі окиснення оксиду азоту лише в оксигенованих розчинах. Ще одним кардіопротекторним механізмом слід вважати значне обмеження генерації активних форм кисню та азоту (оксидативного та нітрозативного стресу). До захисної дії відкривання КАТФ-каналів можна віднести зменшення утворення патогенних за умов ішемії міокарда пептидолейкотриєну C4 (більш ніж удвічі протягом ішемії та у 1,4 разу під час другої години реперфузії) та тромбоксану B2 (більш ніж у 2,3 та 3 разу протягом ішемії та реперфузії відповідно). А також, пригніченні деградації АТФ та стимуляції гемоксигеназної реакції. Зменшення вмісту в артеріальній крові вільної арахідонової кислоти (у 3 та 2 рази протягом ішемії та реперфузії відповідно) може свідчити про гальмування деградації фосфоліпідів клітинних мембран, можливо в результаті пригнічення активності фосфоліпази A2, та вказує на можливу мембраностабілізувальну дію активації КАТФ-каналів за ішемії-реперфузії міокарда.

Встановлено закономірності формування фосфатоборатів кальцію апатитового типу в умовах твердофазного синтезу чи розплавної взаємодії. Синтезовано ряд твердих розчинів Ca5(PO4)3-x(BO3)xBO2. Присутність BO3- і BO2-груп у складі одержаних зразків встановлено за даними ІЧ-спектроскопії.

У дослідах in vitro на мітохондріях, ізольованих із тканини серця щурів, досліджено вплив активаторів аденозинтрифосфатчутливих калієвих каналів (КАТФ-каналів) флокаліну і тіофлокаліну на кальційіндуковане відкривання мітохондріальної пори (МП) у серці щурів. Показано, що вони викликають характерне для активації КАТФ-каналів помірне кальційнезалежне набухання мітохондрій, яке попереджається специфічним інгібітором 5-гідроксидеканоєвою кислотою, що надало змогу ідентифікувати ці сполуки як фармакологічні відкривачі саме мітохондріальних КАТФ-каналів. Встановлено концентраційну залежність впливу як флокаліну, так і тіофлокаліну (10<^>-7 - 10<^>-4 моль/л) на величини кальційіндукованого набухання мітохондрій у серці з напівмаксимальними ефектами інгібування ІС50 = 50 та IС50 = 2,7 мкмоль/л відповідно та більш потужною кардіопротекторною дією останнього. Так, флокалін у концентраціях 10<^>-5, <$E5~cdot~10 sup -5> і 10<^>-4 моль/л попереджав кальційіндуковане відкривання МП на 23,89, 50,45 і 100 %, а тіофлокалін - на 20,18, 68,96 і 100 % у концентраціях 10<^>-6, <$E5~cdot~10 sup -6> і 10<^>-5 моль/л відповідно. Показано, що введення цих сполук у дослідах in vivo знижує чутливість МП до дії Ca<^>2+. Отже, за фізіологічних умов активатори КАТФ-каналів, ймовірно, чинять мембраностабілізувальну дію на мітохондрії, підвищуючи тим самим резистентність органел до індуктора МП Ca<^>2+. Одержані результати надали змогу окреслити їх роль як кардіопротекторів і регуляторів утворення МП у серці, вказуючи на їх антиішемічний і антиапоптотичний ефекти, що може використовуватися для корекції мітохондріальної дисфункції у разі патологічних станів серцево-судинної системи.

Досліджено вплив гормону епіфіза мелатоніну на ішемічну толерантність і чутливість мітохондріальної пори до індукторів <$E roman Ca sup 2+> і феніларсиноксиду в серці старих щурів. На моделі ізольованого за допомогою методу Лангендорфа серця показано, що двотижневе введення in vivo старим щурам мелатоніну (1,5 мг/кг маси) сприяло більш ефективному відновленню функціональних показників ізольованого серця у випадку ішемії-реперфузії щодо тварин, яким не вводили цього препарату, а також зменшувало чутливість мітохондріальної пори до індукторів її відкривання. Це супроводжувалося значним зменшенням рівня експресії м-РНК проапоптичного білка Bax у серці старих щурів. Результати досліджень, в яких установлено коригувальний відносно відкривання мітохондріальної пори ефект мелатоніну, можуть слугувати основою для рекомендації його використання з метою корекції функціональних порушень серця під час старіння організму.

The interaction of a number of oxides (fluorides) of bi- or trivalent metals with caesium phosphate's melts is investigated. The main trends in crystallization depending on the Cs/P ratio in a starting melt are discussed. The crystallization fields of <$E roman {CsM sup III P sub 2 O sub 7}> (<$E roman M sup III> - Cr, Fe, In, Lu, Tb), <$E roman {M sup III PO sub 4}> (<$E roman M sup III> - Sm, La, Bi), <$E roman {Cs sub 2 M sub 2 sup II P sub 6 O sub 18}> (<$E roman M sup II> - Mg, Ni), Ni2P2O7, Ni3(PO4)2, and CsZnPO4 are defined. The obtained compounds have been characterized by the powder X-ray diffraction and FTIR-spectroscopy.