Наведено відомості про історичні етапи формування аматорських та професіональних оркестрів українських народних інструментів. Розглянуто питання складу і репертуару цих оркестрів, виробництва інструментарію, узагальнення і накопичування теоретичного і методичного досвіду. Викладено проблеми становлення літератури, присвяченої українській народно-інструментальній музиці. Особливу увагу приділено ряду музичних інструментів, удосконалених протягом останніх десятиліть, які доповнюють уявлення про склад сучасного оркестру українських народних інструментів.

Досліджено вплив цитостатиків і гормонів на біологічні властивості Escherichia coli - головного збудника запальних процесів нирок і сечовивідних шляхів і дітей та дорослих. Встановлено, що під впливом низьких доз глюкокортикоїдів, цитостатиків та їх комбінацій на штам E. coli відбувалась зміна морфологічних ознак колоній - у частини варіантів з'являлись М- та R-форми. Крім цього, було виявлено зміни ряду типових біохімічних ознак у М- та R-форм, які враховують у процесі ідентифікації даних мікроорганізмів. Під час тривалого культивування E. coli з цитостатиками і преднізолоном зафіксовано зниження адгезивної активності бактерій майже у всіх S-форм варіантів штаму E. coli 2417 за умов її збереження у М- та R-форм, а також встановлено появу у окремих варіантів гемолітичної активності та здатності деполімеризувати ДНК.

Проанализировано содержание <$E beta sub 2>-микроглобулина в сыворотке крови и моче у 120 детей с нефротическим синдромом гломерулонефрита в динамике длительного лечения глюкокортикоидами и цитостатиками. Снижение исходно высокого уровня сывороточного пептида на фоне лечения свидетельствует о частичном восстановлении поражения клубочкового аппарата в катамнезе, а сохранение гипер-<$E beta sub 2>-микроглобулинурии - о продолжающихся тубулярных нарушениях. Выявлены отличия в концентрации пептида в зависимости от длительности заболевания, сопутствующей гематурии и/или гипертензии, нарушения азотовыделительной функции почек.

Обгрунтовано шляхи підвищення якості діагностики та лікування дітей, хворих на гломерулонефрит (ГН), нефротичний синдром (НС) з супутніми стрептококовою та мікоплазмовою інфекціями. Показано особливості клінічного перебігу, характер порушень функціональних і гемодинамічних параметрів роботи нирок, концентрації <$Ebeta sub 2>-мікроглобуліну в сироватці крові та сечі за ГН залежно від супутньої інфекції на етапах спостереження. Встановлено найбільш низьку ефективність лікування глюкокортикоїдами та цитостатиками та високу частоту переходу гострого гломерулонефриту в хронічний у хворих з супутньою стрептококовою інфекцією. Доведено необхідність проведення серологічного обстеження дітей, хворих на ГН, НС з метою своєчасної корекції терапії та санації хронічних вогнищ інфекції.