Розглядається зміст, форми і методи краєзнавчо-туристичної діяльності, висвітлюється історія краєзнавства і туризму. Описуються особливості географічного, біологічного, етнографічного, фольклорно-мистецтвознавчого, господарчого, екологічного, історичного краєзнавств, а також музеєзнавства та туристично-краєзнавчої діяльності.

Розглянуто теоретико-методологічні засади формування й удосконалення змісту експедиційної роботи та її практичної реалізації, проведення екологічних експедицій студентами вищих педагогічних закладів освіти як однієї з форм їх професійної практичної підготовки. Показано можливість застосування запропонованого змісту експедицій у конкретному регіоні. Наведено гідрографічну, біологічну й екологічну характеристику малих річок Уманщини.

Рассмотрены теоретико-методологические основы формирования и усовершенствования содержания экспедиционной работы и ее практической реализации, проведения экологических экспедиций студентами высших педагогических заведений образования как одной из форм их профессиональной практической подготовки. Показана возможность применения предложеного содержания экспедиций в конкретном регионе. Приведена гидрографическая, биологическая и экологическая характеристика малых речек Уманщины.

Проаналізовано флористичний склад рідкісних та зникаючих видів флори Правобережжя Черкащини, їх біотопічну приуроченість, біоекологічні особливості, розкрито причини раритетності видів, висвітлено способи їх розмноження. Наведено відомості про природоохоронні території регіону.

Проанализированы флористический состав редкостных и исчезающих видов флоры Правобережья Черкасского региона, их биотопическая приуроченность, биоэкологические особенности, раскрыты причины раритетности видов, освещены способы их размножения. Приведены сведения о природоохранных территориях региона.

Викладено методику комплексних геоекологічних досліджень рівнинних територій. Описано інформаційні технології систем екологічної безпеки. Висвітлено визначальні ознаки белігеративних ландшафтів, геологічні особливості формування ландшафтів Уманщини. Викладено основні підходи до картографування антропогенних заповідних об'єктів Поділля. Проаналізовано напрями покращання агроландшафтів Запоріжжя. Розкрито наукові критерії оцінки метеорологічної зумовленості забруднення атмосферного повітря. Розглянуто методи досліджень лісових антропогенних і садово-паркових ландшафтів.

Изложена методика комплексных геоэкологических исследований равнинных территорий. Описаны информационные технологии систем экологической безопасности. Освещены определяющие свойства белигеративных ландшафтов, геологические особенности формирования ландшафтов Уманского региона. Изложены основные подходы к картографированию антропогенных заповедных объектов Подолья. Проанализированы направления улучшения агроландшафтов Запорожской области. Раскрыты научные критерии оценки метеорологической обусловленности загрязнения атмосферного воздуха. Рассмотрены методы исследований лесных антропогенных и садово-парковых ландшафтов.

Розглянуто методи і завдання рекреаційної географії, висвітлено структурні особливості рекреаційної діяльності. Наведено рекреаційну оцінку природних ресурсів та методичне визначення рекреаційних навантажень на природні комплекси. Проаналізовано пріоритетні напрямки розвитку туризму та його значення в збереженні екології. Викладено характеристики основних рекреаційних регіонів світу.

Рассмотрены методы и задания рекреационной географии, освещены структурные особенности рекреационной деятельности. Приведены рекреационная оценка природных ресурсов и методическое определение рекреационных нагрузок на природные комплексы. Проанализированы приоритетные направления развития туризма и его значение в сохранении экологии. Представлены характеристики основных рекреационных регионов мира.

Розглянуто методичні засади змісту та форми підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів до проведення туристсько-краєзнавчої роботи з учнями. Розкрито засади краєзнавчих досліджень за різними напрямками, висвітлено особливості організації та методики проведення туристсько-краєзнавчих походів, екскурсій, експедицій, туристських змагань. Викладено основні положення Правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України.

Рассмотрены методические основы содержания и формы подготовки студентов высших педагогических учебных заведений к проведению туристско-краеведческой работе с учениками. Раскрыты основы краеведческих исследований по разным направлениям, освещены особенности организации и методики проведения туристско-краеведческих походов, экскурсий, экспедиций, туристических соревнований. Изложены основные положения Правил проведения туристических путешествий для учащейся и студенческой молодежи Украины.

Розглянуто теоретичні й практичні аспекти проблеми програмування навчального процесу з географії в загальноосвітній школі. Подано структурні компоненти створення авторських програм вчителям-географам.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты проблемы программирования учебного процесса географии в общеобразовательной школе. Даны структурные компоненты создания авторских программ учителям-географам.

Розкрито методичні й технологічні аспекти викладання географії в школі на засадах компетентнісного підходу, де компетентність - високий рівень володіння вчителем географії професійною діяльність, здатність використовувати прийоми особистісного самовираження і саморозвитку, вміння застосовувати компетенції в життєвих ситуаціях.

Раскрыты методические и технологические аспекты преподавания географии в школе на принципах компетентностного подхода, где компетентность - высокий уровень владения учителем географии профессиональной деятельностью, умение использовать приемы личностного самовыражения и саморазвития, умение применять компетенции в жизненных ситуациях.

Розглянуто питання змісту й організації процесу підготовки майбутніх учителів географії та біології до краєзнавчо-туристської роботи з учнями. Розкрито мету, завдання, суть краєзнавства та туризму. Висвітлено головні напрями краєзнавчих досліджень. Охарактеризовано стан проблеми у теорії та практиці вищих навчальних закладів освіти, теоретичні основи й особливості професійної краєзнавчо-туристської підготовки майбутніх учителів. Встановлено, що ефективність підготовки майбутніх учителів географії та біології до краєзнавчо-туристської роботи зростає за умов збагачення їх мотиваційної сфери, підвищення відповідного рівня знань, умінь і навичок. Розроблено чітку систему та теоретичну модель підготовки майбутніх учителів до краєзнавчо-туристської роботи, спецкурс "Загальне краєзнавство і туризм" та технологію підготовки, обгрунтовану та перевірену за допомогою методів математичної статистики.

Проаналізовано особливості формування агрогрунтових районів Черкащини. Висвітлено перспективи раціонального використання рекреаційного потенціалу ландшафтів Запорізької області. Визначено вплив палеогеографічних умов на формування деяких властивостей антропогенних порід, геолого-геоморфологічних процесів на антропогенні ландшафти північно-західного узбережжя Азовського моря, системоутворювальні фактори організації приазовської парадинамічної системи. Розкрито онтологічні засади формування та розвитку міст в географічному підході, передумови розвитку сільського зеленого туризму на рівнинних територіях. Описано історико-культурні пам'ятки національного значення на Львівщині, суспільно-географічні особливості їх поширення, урбоекологічні процеси приміських зон Передкарпаття.

Проанализированы особенности формирования агропочвенных районов Черкасской области. Освещены перспективы рационального использования рекреационного потенциала ландшафтов Запорожской области. Определены влияние палеогеографических условий на формирование некоторых свойств антропогенных пород, геолого-геоморфологических процессов на антропогенные ландшафты северо-западного побережья Азовского моря, системообразующие факторы организации приазовской парадинамической системы. Раскрыты онтологические основы формирования и развития городов в географическом подходе, предпосылки развития сельского зеленого туризма на равнинных территориях. Описаны историко-культурные памятки национального значения во Львовской области, общественно-географические особенности их распространения, урбоэкологические процессы пригородных зон Предкарпатья.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем розвитку географічних і екологічних наук в Україні. Показано можливості застосування методу географічної індикації у ландшафтних дослідженнях. Розглянуто питання моделювання системи розселення регіону на основі фрактального підходу до теорії центральних місць. Висвітлено проблеми класифікації антропогенних ландшафтів. Оцінено наявність і стан збереження історико-культурних об'єктів у малих містах Тернопільської області, вивчено перспективи їх залучення до туристичної діяльності. Визначено геоекологічні проблеми садових ландшафтів Поділля. Розглянуто проблеми формування регіональних екологічних мереж як каркасів екологічної безпеки регіонів. Проаналізовано вплив ландшафтних умов на формування рівня забруднення атмосферного повітря м. Одеса. Увагу приділено використанню інноваційних технологій навчання в підготовці майбутніх учителів географії. Розкрито освітньо-виховне значення природничих наук у формуванні природоохоронно-екологічного світогляду учнівської молоді.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми організації, планування, облаштування та використання в навчальному процесі географічного майданчика, а також проведення метеорологічних, фенологічних і агрометеорологічних спостережень. Розглянуто біометеорологічні ознаки погоди. Увагу приділено правилам поведінки під час найбільш небезпечних погодних явищ.

Освещены теоретические и практические проблемы организации, планирования, обустройства и использования в учебном процессе географической площадки, а также проведения метеорологических, фенологических и агрометеорологических наблюдений. Рассмотрены биометеорологические признаки погоды. Уделено внимание правилам поведения при наиболее опасных погодных явлениях.

Запропоновано та обгрунтовано модель реалізації системи формування фахової компетентності майбутнього вчителя географії, структура якої відображає цілі, зміст, форми та методи, засоби та умови навчання, орієнтовані на реалізацію сучасних вимог до професійної підготовки вчителя географії. Охарактеризовано організаційно-педагогічні умови формування фахової компетентності, проаналдізовано зміст навчання, з'ясовано особливості використання методів, засобів і форм навчання. Обгрунтовано необхідність інтеграції фундаментальних і спеціальних географічних дисциплін, проведення аудиторних занять, навчально-польової і фахової педагогічної практики за проблемно-модульною системою. Наголошено на наобхідності вдосконалення пошуково-дослідницької роботи студентів, описано структуру та зміст і досліджено ефективність упровадження навчально-методичного комплексу. Експериментально доведено ефективність реалізації організаційно-педагогічних умов і навчально-методичного комплексу, а також акцентовано увагу на потребі окреслення перспектив формування та розвитку всіх складників професійної компетентності майбутнього вчителя географії.

Висвітлено теоретико-практичні аспекти формування фахової компетентності (ФК) майбутніх учителів географії у контексті їх професійної підготовки (ПП) в Україні та закордонних країнах. Проаналізовано роль компетентнісного підходу в сучасній освіті, становлення та розвиток географічної освіти в навчальних закладах України. Вивчено організаційно-педагогічні умови та викладено науково обгрунтовану модель формування ФК майбутнього вчителя географії у процесі ПП. Розглянуто питання використання інноваційних технологій як основи ПП майбутніх учителів географії. Описано форми та методи системи самостійної та пошуково-дослідної роботи студентів у структурі ПП. Визначено місце навчально-польових і фахових педагогічних практик у формування ФК майбутніх учителів географії.

Розглянуто особливості організаційно-педагогічних умов проведення фахової педагогічної практики для студентів-географів старших курсів як важливого чинника їх професійної компетентності.

Здійснено теоретико-методологічне обгрунтування деяких аспектів формування особистості компетентного вчителя за умов педагогічного ВНЗ, зокрема, розкрито основи професійної підготовки вчителя у контексті сучасних парадигм освіти. Охарактеризовано процеси формування виховних аспектів професійної компетентності майбутнього вчителя-гуманіста для початкової школи та фахової компетентності майбутнього вчителя географії. Розкрито шляхи розвитку гуманістичного світогляду та культури здорового способу життя майбутнього вчителя. Розглянуто теоретичні засади та шляхи реалізації педагогічних умов формування у студентів - майбутніх вчителів культури здорового способу життя.

Розглянуто структуру спеціальної компетентності майбутнього вчителя географії. Зазначено, що її складовими компонентами виступають: когнітивний (предметна та компетенція знання мап), операційний (процесуально-технологічна й інформаційно-дослідна компетенції) і особистісний (мотиваційна та ціннісно-змістовна компетенції) компоненти.

Рассмотрено структуру специальной компетентности будущего учителя географии. Отмечено, что ее составляющими компонентами выступают: когнитивный (предметная и компетенция знания карт), операционный (процессуально-технологическая и информационно-исследовательская компетенции) и личностный (мотивационная и ценностно-смысловая компетенции) компоненты.

Considered the structure of the special competence of the future teacher of geography. Indicated that its building blocks are: cognitive (knowledge of subject matter jurisdiction and maps), operational (procedural and technological information and research competences) and personal (motivation and value-substantive jurisdiction) components.