Опубліковано віднайдені в Російському державному архіві давніх актів унікальні зразки особистого жіночого листування початку XVIII ст. З огляду на те, що збереглося дуже мало свідчень про повсякденне життя жінок Гетьманщини початку XVIII ст. публіковані документи становлять особливу цінність, надаючи рідкісну можливість відновити деякі подробиці минувшини.

Наведено результати першого аналізу визначної пам'ятки козацького літописання на етапі підготовки її академічного видання, над яким працюють центр із вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету та Інститут історії України НАНУ. Зроблено спостереження з приводу ілюстрацій та палеографії, а також над використаними в тексті оригіналами документів.

Дослідження дає відповідь на найактуальніше питання, що стосується діяльності І. Мазепи: був він зрадником чи ні. Використовуючи матеріали російських та українських архівів, розглянуто обставини приходу Мазепи до влади, його стосунки з Петром І, внутрішню політику, особисті та ділові взаємини зі старшиною й оточенням російського царя. Проаналізовано причини переходу Мазепи до шведів (план "випаленої землі", адміністративна реформа тощо).

На основі документів посольської місії В. Кочубея 1685 р. досліджено історичні й територіальні уявлення козацької еліти. Зроблено висновок про добру поінформованість представників Генеральної військової канцелярії щодо різноманітних історичних хронік, оцінку ними спадщини київських та московських князів, належність посожських сіл, кордони України тощо.

У публікації представлено два виявлених у фондах Російського державного архіву давніх актів документи, котрі стосуються справи "пасічника Кривоносенка" - племінника знаменитого повстанського полковника Максима Кривоноса.

На основі матеріалів Російського державного архіву давніх актів розглянуто обставини смерті П. Полуботка. Ув'язнений у Петропавловській фортеці наказний гетьман помер 21 грудня 1724 р. (за ст. ст.) від пневмонії, зусилля лікаря виявилися марними. Петро I планував провести показовий процес над П. Полуботком і його однодумцями, звинуватити їх у "державній зраді" та ліквідувати українську автономію. Для цієї мети було створено спеціальний Генеральний суд.

Обговорено історію виявлення бібліотеки С. Величка, надано її характеристику, описано оригінальні інскрипти, зроблено припущення про первісне місце перебування книгозбірні та про те, як вона потрапила до Російського державного архіву давніх актів.