Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між кількістю відроджених личинок двокрилих фітофагів і гідротермічним коефіцієнтом. Установлено фактори, що визначають строки вильоту двокрилих з місць зимівлі, проаналізовано динаміку популяції. Визначено шкодочинність комах залежно від чисельності шкідника та фази розвитку рослини, ступінь заселеності та пошкодженості різних сортів овочевих культур. Розглянуто оптимальні умови застосування хемо-хромотропічних пасток для моніторингу двокрилих. Досліджено агротехнічні прийоми, які обмежують заселеність овочевих культур даними комахами. Визначено дію біологічних препаратів на личинки різного віку двокрилих та їх післядію на постларвальні стадії розвитку. Обгрунтовано комплекс заходів у системі захисту овочевих культур від двокрилих.

Розроблено концепцію оптимізації фітосанітарного стану овочевих агроценозів (ОА), яка грунтується на мінімізації хімічного методу й активізації природних біоагентів для регуляції шкідливих організмів. Обгрунтовано методологію виявлення штамів ентомопатогенів, поповнено колекцію мікроорганізмів новими екологічно безпечними продуцентами з родів Веаuveria, Меtarhizium, Раесilomyces, гриба-антагоніста роду Trichoderma, хижих нематофагових грибів роду Аrthrobotrys, які за активністю, технологічністю перевищують аналоги. Розроблено алгоритм одержання активних штамів ентомопатогенних грибів - продуцентів біологічних препаратів. Розроблена екологічно безпечна технологія виробництва біопрепарату Триходермін - Р на основі нового штаму Т. lignorum - 23. Встановлено оптимальні температурні значення для стабілізації активності препарату: температура +4 °С, за якої зберігається впродовж 3 міс, за +20 °С - 1 міс. За більш тривалого зберігання необхідно коригувати норми витрат. Здійснено моніторинг шкідливих організмів овочевих культур в закритому грунті. Виявлено, що на огірках і томатах домінують хвороби грибної етіології: кореневі, сіра та біла гнилі, фузаріозне в'янення, плямистості; салаті-латуку - кореневі гнилі. Підвищилася інтенсивність вияву бактеріальних хвороб, менш поширеними є вірусні. Із фітофагів домінують види, адаптовані до субтропічних умов: теплична білокрилка, кліщі, трипси, попелиці. Визначено, що за недотримання оптимальних показників абіотичних факторів в теплицях, значно підвищується ураженість огірків кореневими гнилями та хворобами в'янення. Доведено, що основними екологічними чинниками, які впливають на стабільність та активність гриба - антагоніста Trichoderma lignorum в різних тепличних субстратах є температура, вологість і pH середовища. Теоретично обгрунтовано нові підходи забезпечення екологічно орієнтованого захисту овочевих культур закритого та відкритого грунту на основі застосування біологічних препаратів, які виявлять фіторегуляторну активність (підвищують схожість насіння, стимулюють ріст і розвиток рослин), а екологічна стратегія їх за інтродукції в агроценози полягає в регуляції щільності популяцій фітопатогенів і шкідників.