Розглянуто питання оперативної хірургії та топографічної анатомії. Висвітлено особливості топографії основних ділянок голови в практичному аспекті, зокрема, зовнішньої та внутрішньої основи черепа, головного мозку та його кровопостачання, хірургічної анатомії вуха й обличчя.

Рассмотрены вопросы оперативной хирургии и топографической анатомии. Освещены особенности топографии основных участков головы в практическом аспекте, в частности, внешней и внутренней основы черепа, головного мозга и его кровоснабжения, хирургической анатомии уха и лица.

Рассмотрены вопросы эмбриогенеза простаты и семенных пузырьков, основные функции, выполняемые семенными пузырьками. Показана роль патологических изменений со стороны семенных пузырьков в развитии мужской инфертильности. Охарактеризованы основные клинические проявления простатовезикулита.

Розроблено і впроваджено у клінічну практику новий спосіб обробки піхвового відростка очеревини на рівні глибокого пахвинного кільця, який забезпечує збереження основних судинних анастомозів між піхвовим відростком та іншими елементами сім'яного канатика, що сприяє поліпшенню яєчкового кровотоку в післяопераційному періоді.

Визначено морфоструктурні зміни в аденогіпофізі при однобічному експериметальному крипторхізмі, які відбуваються на 14, 30, 60 та 90 добу захворювання. У ході електронно-мікроскопічного дослідження встановлено, що до 90 доби спостереження збільшувався об'єм гонадотропоцитів гіпофіза, а також об'єм їх ядер. В гонадотропоцитах відзначались виражені деструктивні зміни: всі елементи клітин зазнали морфологічних перетворень. Аналіз результатів дослідження показав як однонаправленість змін (збільшення об'єму клітин і ядер гонадотропоцитів), так і якісні ультраструктурні зміни (зниження синтезу гормонів, розширення цистерн ендоплазматичної сітки, збільшення кількості лізосом). Все це дає можливість стверджувати про вторинність морфологічних змін в гонадотропоцитах при однобічних формах досліджуваної патології.

В проведеному науковому дослідженні визначено деякі дані щодо накопичення WGA+-peuerrropiB до лектину зародків пшениці в структурах яєчок щурів, які опромінювались електромагнітним полем високої напруги низької частоти з наступною імуностимуляцією 7 % спиртовою настоянкою ехінацеї пурпурової. Представлено дані щодо накопичення WGA+-penenTopiB в цитоплазмі клітин Лейдіга та Сертолі, ядрах сперматогоній, волокнах інтерстицію і ендотелії судин. Визначений розподіл рецепторів до лектину зародків пшениці в складі міжклітинної речовини інтерстицію, на мембранах клітин фібробластів, фіброцитів, тучних клітин, лімфоцитів, атакож у складі їх внутрішньоцитоплазматичних включень в залежності від інтенсивності їхнього забарвлення. У тварин експериментальної групи після опромінення електромагнітним полем (далі - ЕМП) і вживання ехінацеї пурпурової визначається помірний розподіл WGA+-рецепторів у всіх досліджуваних структурах, особливо виражений в складі волокон та міжклітинної речовини інтерстицію та на базальній мембрані сім'яних канальців досліджуваних щурів. В інтерстиції сім'яників спостерігається високий рівень експресії рецепторів до лектину WGA протягом майже усього періоду спостереження. Експериментально доведено, що вплив ехінацеї пурпурової викликає в сім'яниках опромінених щурів активацію процесу сперматогенезу.