Висвітлено методи та досягнення нового напрямку біотехнології - генетичної інженерії мікроорганізмів. Запропоновано способи одержання генів, які необхідні для генно-інженерного конструювання клітин. Розглянуто технології створення рекомбінантних ДНК. Наведено методологію виробництва окремих генно-інженерних медичних препаратів.

Освещены методы и достижения нового направления биотехнологии - генетической инженерии микроорганизмов. Предложены способы получения геннов, необходимых для генно-инженерного конструирования клеток. Рассмотрены технологии создания рекомбинантных ДНК. Приведена методология производства отдельных генно-инженерных медицинских препаратов.

Розглянуто історію розвитку генетики в Одеському національному університеті ім. І.І.Мечникова за період 1865 - 2005 рр. Наведено бібліографічний покажчик основних наукових праць співробітників кафедри генетики та молекулярної біології з даного питання.

Рассмотрена история генетики в Одесском национальном университете им. И.И.Мечникова за период 1865 - 2005 гг. Приведен библиографический указатель основных научных работ сотрудников кафедры генетики и молекулярной биологии по данному вопросу.

Викладено сучасні концепції й основні тенденції організаційного розвитку підприємств, охарактеризовано їх нові типи. Розглянуто передумови виникнення та механізм функціонування мережоподібних, віртуальних, горизонтальних, гнучких підприємств, а також партисипативних організацій та едхократичних компаній. Проаналізовано основні етапи проведення реінжинірингу бізнес-процесів. Описано форми та види реструктуризації підприємств, викладено методики ситуаційного, організаційно-управлінського, фінансово-економічного аналізу їх діяльності й оцінювання кадрового потенціалу та ринкової вартості. Висвітлено правові засади формування та функціонування інтеграційних структур, встановлено економічні переваги та витрати об'єднання підприємств. Розкрито економічний зміст акціонерних товариств, холдингових компаній, промислово-фінансових об'єднань і вільних економічних зон. Обгрунтовано напрями прискорення формування та покращання діяльності інтеграційних структур. Розглянуто питання інгерації України в сучасну світогосподарську систему.

Изложены современные концепции и основные тенденции организационного развития предприятий, охарактеризованы их новые типы. Рассмотрены предпосылки возникновения и механизм функционирования сетеподобных, виртуальных, горизонтальных, гибких предприятий, а также партисипативных организаций и эдхократических компаний. Проанализированы основные этапы проведения реинжиниринга бизнес-процессов. Описаны формы и виды реструктуризации предприятий, приведены методики ситуационного, организационно-управленческого, финансово-экономического анализа их деятельности, оценивания кадрового потенциала и рыночной стоимости. Освещены правовые основы формирования и функционирования интеграционных структур, определены экономические преимущества и затраты объединения предприятий. Раскрыто экономическое содержание акционерных товариществ, холдинговых компаний, промышленно-финансовых объединений и свободных экономических зон. Обоснованы направления ускорения формирования и улучшения деятельности интеграционных структур. Рассмотрены вопросы интеграции Украины в современную систему мирового хозяйства.

Викладено важливі досягнення і проблеми генетики - від класичних законів Г.Менделя до сучасних уявлень про молекулярні основи спадковості і мінливості. Розглянуто загальні риси організації та функції геномів, механізми реалізації генетичної інформації, закономірності успадковування хромосомних і позахромосомних генів, типи мінливості. Висвітлено генетичні аспекти онтогенезу, селекції, а також генетики популяцій, людини та медичної генетики.

Изложены важные достижения и проблемы генетики - от классических законов Г. Менделя до современных представлений о молекулярных основах наследственности и изменчивости. Рассмотрены общие черты организации и функции геномов, механизмы реализации генетической информации, закономерности унаследования хромосомных и внехромосомных генов, типы изменчивости. Освещены генетические аспекты онтогенеза, селекции, а также генетики популяций, человека и медицинской генетики.

В результаті досліджень виявлено найменш енергомісткі варіанти технологій вирощування гороху. Для господарств із різним рівнем енергозабезпеченості запропоновано технологічні моделі, що передбачають комплексне застосування факторів інтенсифікації, зокрема внесення мінеральних добрив у дозах (<$E roman NPK ) sub 25>, (<$E roman NPK ) sub 45> та хімічного захисту посівів.

Вивчено вплив строків сівби на продуктивність гібридів соняшнику Надійний, Запорізький 28, Сава. Виявлено особливості формування елементів продуктивності: розмір кошика, масу 1000 шт. насінин, вагу та кількість насіння у кошику. Найвищу врожайність гібридів одержано за сівби в перший строк (20 - 22 квітня), відповідно, 3,28; 3,11; 3,35 т/га. Врожайність уібридів за сівби в другий строк (через 10 днів) була майже на рівні першого. Відтягування сівби на другу декаду травня призводило до зменшення врожайності на 0,12 - 0,25 т/га. Найбільш пластичним виявився гібрид Сава.

Изучена динамика электрофоретических спектров пероксидазы (КФ 1.11.1.7) и супероксиддисмутазы (КФ 1.15.1.1) в зеленых листьях растений сорта Мироновская 808 и ее почти изогенных линий по генам Vrd и Ppd-1 при яровизации в поле осенью. Действие низкой положительной температуры на растения пшеницы вызывает увеличение экспрессивности подавляющего большинства изоформ исследуемых ферментов. Определены корреляционные связи между определенными изоформами ферментов и аллельным составом локусов Vrd и Ppd-1.

Установлено, що частоти алелів гена карбоксиестерази, а також зчеплених із Х-хромосомою летальних мутацій і рекомбінаційних подій у представників природної популяції Drosophila melanogaster м. Одеса були незмінними в червні, липні та серпні сезону 2009 р. збору.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*441.221.33

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Результати досліджень Полтавського інституту АПВ ім. М. І. Вавилова НААНУ, одержані на чорноземі типовому малогумусному важкосуглинковому протягом 2008 - 2010 рр., свідчать про рівнозначність основного обробітку грунту, проведеного плугом ПЛН-3-35 на глибину 20 - 22 см та неглибокого розпушування агрегатами АГ-4 "Скорпіон-2", КПЄ-3,8, КПП-2,2 на глибину 12 - 14 см за впливом на рівень продуктивності соняшнику. Різниця в урожайності соняшнику за варіантами основного обробітку грунту становить лише 0,17 - 0,26 т/га, а за фонами передпосівного розпушування - 0,04 - 0,11 т/га, тобто величину, яка, за даними дисперсійного аналізу, знаходиться в межах помилки досліду. Економічна оцінка варіантів вказує на помітну перевагу основного обробітку грунту АГ-4 "Скорпіон-2" на глибину 12 - 14 см. У цьому разі, у порівнянні з оранкою, собівартість 1 т насіння зменшується на 8,2 %, а рівень рентабельності зростає на 3,3 %.

Досліджено електрофоретичні спектри множинних молекулярних форм пероксидази (КФ 1.11.1.7), супероксиддисмутази (КФ 1.15.1.1), естераз (КФ 3.1.1) ендосперму насіння (гаплоїдна тканина) і листків (диплоїдна тканина) Ginkgo biloba L. Виявлено вірогідні відмінності у співвідношенні й експресивності окремих ізоформ досліджених ферментів у гаплоїдній та диплоїдній тканинах гінкго. Складність спектра, яку оцінювали за показником внутрішньої різноманітності (KD), для пероксидази тканин ендосперму виявилась у кілька разів нижчою, ніж для тканин листків. KD естераз ендосперму насіння та листків рослин, вирощених за лабораторних умов, практично не відрізнялись. У листках дерев, які ростуть за природних умов, цей показник є вдвічі більшим, що свідчить про різну значущість генетичних та екологічних чинників для експресії досліджуваних естераз рослин за різних умов їх вирощування.

Проаналізовано сучасну літературу з питань генетичної детермінації та доменної організації недавно постульованих двокомпонентних сигнальних систем, наявних у про- та еукаріотів. Показано причетність зазначених структур до регулювання численних морфофізіологічних процесів у рослин. Ключовими елементами цих сигнальних систем є RR-білки, що запускають каскад фосфотрансферазних реакцій і безпосередньо чи за участі посередників регулюють транскрипцію та активність інших білків, в тому числі ферментів, у відповідь на вплив гормонів і чинників зовнішнього середовища. З цих позицій викладено сучасні уявлення про молекулярно-генетичні механізми фотоперіодичної реакції, циркадних ритмів та антистресових реакцій у рослин. Простежено зв'язок між експресією генів фоторецепторів і чутливістю рослин до фотоперіоду. Наведено власні дані, одержані на ізогенних лініях пшениць, про залежність експресії структурних генів ферментів від алельного складу деяких PRR-локусів і тривалості впливу низької температури.

Вперше в умовах лівобережного Лісостепу України встановлено оптимальні строки сівби та густота стояння рослин нових гібридів соняшнику Надійний, Запорізький 28, Сава. Визначено вплив рівня мінерального живлення на ріст, розвиток рослин та формування продуктивності соняшнику. Одержано експериментальні дані впливу агротехнічних заходів на елементи структури врожаю, водоспоживання рослин, урожайність, олійність насіння та вихід олії з одиниці площі. Обгрунтовано економічну та біоенергетичну ефективність агротехнічних заходів, що вивчались.

Досліджено протеїназну активність в різних залозистих структурах травної системи рапани. Показано, що максимальна питома (на одиницю сирої маси тканини) протеолітична активність та найбільша різноманітність молекулярних форм ферменту представлені у слинних залозах, найменша активність - у гепатопанкреасі та Лейбленівській залозі. За допомогою специфічних інгібіторів встановлено, що протеолітична активність слинних залоз обумовлена головним чином металопротеїназами.

Описано основні методики, які застосовуються у молекулярно-біологічних лабораторіях для дослідження мікроорганізмів. Це методики виділення ДНК і введення її у клітину, перенесення генетичних послідовностей у процесі трансдукції, виявлення у геномі специфічних ділянок методом полімеразної ланцюгової реакції, визначення мутагенної активності чинників середовища у тесті Еймса. Викладено теоретичні засади з цього питання. Висвітлено такі сучасні методи дослідження, як секвенування ДНК і діагностування мікроорганізмів за допомогою біочіпів, розділення нуклеїнових кислот методом денатуруючого градієнтного гель-електрофорезу.

Надано загальні поняття про інвазію та охарактеризовано її закономірності. Обгрунтовано необхідність вивчення біології рапани та її різноманітності. Висвітлено місце рапани в системі Molluska. Розглянуто рапану як типового представника передньозябрових черевоногих молюсків. Подано інформацію про розмноження та розвиток рапани. Наведено методику збору та попередньої обробки матеріалу. Викладено основні показники морфометричного дослідження рапани. Надано відомості про математичну обробку даних.

За матеріалами зборів 2008 - 2012 рр. (N=1657) вивчено розмірно-масову структуру рапан з акваторії о. Зміїний, півострова Тарханкут і Одеської затоки. Показано, що за різних екологічних умов, включаючи дефіцит харчових об'єктів, рапана формує адаптовані до місцевих умов екоугруповання, особини яких різняться за більшістю морфометричних параметрів і, імовірно, можуть представляти різні популяції.

За допомогою коефіцієнта асоційованості Расела - Рао та коефіцієнта нерівноважності за зчепленням визначали наявність спряженості між алелями різних локусів, що контролюють ензимні системи. Алозими виявляли шляхом електрофорезу. Досліджено угруповання рапани, які мешкають в різних акваторіях північно-західної частини Чорного моря (Одеська затока, Тарханкут, о. Зміїний). Виявлено, що між окремими алелями локусів ферментів рапани формуються тимчасові асоціації, деякі з яких можуть зберігатися у популяціях тривалий час. Обговорено умови формування асоціацій алелів і роль цих асоціацій в адаптації тварин і виникненні адаптивних комплексів генів.

Обгрунтовано необхідність упровадження раціональної системи сівозмін відповідно до грунтово-кліматичних та організаційно-господарських умов. Охарактеризовано агрокліматичні зони Полтавської області. Досліджено структуру грунтового покриву регіону, визначено його продуктивний потенціал. Узагальнено результати досліджень за різного насичення сівозмін соняшником. Встановлено вплив частки соняшнику в сівозміні на величину його врожайності та якості, а також рівень продуктивності інших сільськогосподарських культур, зокрема пшениці озимої, кукурудзи на зерно, ячменю ярого, гороху, буряка цукрового, вико-вівса. Визначено їх вплив на водний і поживний баланс грунту.

Мета дослідження - експериментальне визначення залежності адаптивного потенціалу рапани від розмірів, віку і статі. Адаптивні можливості молюсків вивчали за часом виживаності за умов безводного середовища. Проведені дослідження підтвердили зв'язок адаптивних спроможностей статевозрілих особин рапани з їх лінійно-масовими розмірами, віком та статтю: більш витривалими були дрібні особини, молодь молюсків більш чутлива до несприятливих умов. За умов експерименту менша виживаність властива самцям. Але у природних обставинах виживаність особин рапани залежить не тільки від зовнішніх чинників, а також від внутрішніх причин, пов'язаних з власними фізіолого-біохімічними особливостями тварин.