Розглядаються питання автоматичної внутрішньої калібровки бортових радіолокаторів бокового огляду дистанційного зондування поверхні Землі типу "Космос-1500", "Січ-1", літакових систем - "Аналог" та МАРС. Приводяться оцінки похибок вимірювань кількісних значень питомої ефективної площі розсіяння зондованих поверхонь та результати радіолокаційної зйомки тестових полігонів.

При конструюванні апертур астрономічних зображуючих систем прийому з високим просторовим розділенням в умовах фазової нестабільності реєстрації використовують безнадлишкові апертури. Для аналітичного опису безнадлишкових апертур, їх вивчення та конструювання з урахуванням особливостей їх використання в системах приймання астрономічних зображень з високим просторовим розділенням в умовах фазової нестабільності реєстрації введено набір абстрактних множин, що породженi множиною елементів безнадлишкового кластера. Розроблено високоадаптивні алгоритми синтезу та фільтрації безнадлишкового кластера. Показано, що безнадлишкові апертурні структури належать до фрактальних кластерів. Використано фрактальний підхід для визначення геометричних властивостей апертурного кластера. Вивчена залежність фрактального виміру апертурних кластерів від конфігурації обіймаючої апертури. Одержані результати можуть бути використані при проектуванні систем отримання зображень астрономічних об'єктів з високим просторовим розділенням в умовах фазової нестабільності реєстрації.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

За допомогою рентгенівської та електронної спектроскопії, а також зонних розрахунків у LMTO (ASA)-наближенні досліджено електронну структуру оксиду LaNiO₃, якому притаманна металічна провідність. Результати розрахунків добре узгоджуються з експериментально отриманими спектрами. Знайдено, що перехід від чистого нікелю до оксиду супроводжується делокалізацією Ni 3d-, 4s-електронів. Встановлено, що субвалентні електрони атомів нікелю та кисню беруть участь у міжатомних хімічних зв'язках.

Розглянуто практику істотних порушень прав обвинуваченого та підсудного у кримінальному процесі.

Рассмотрена практика существенных нарушений прав обвиняемого, подсудного в уголовном процессе.

Practice of essential infringements of rights accused, within the jurisdiction in criminal trial is considered.

Предложены направления по укреплению и дальнейшему развитию уголовно-процесуального законодательства Украины, способствующие практическоу решению задач, возникающих в ходе оперативных мероприятий при рассмотрении вопроса о задержаниии лица , подозреваемого в совершении преступления, возбуждения уголовного дела на основе материалов, свидетельсвующих о совершенном преступном деянии. Данные предложения могут быть использованы в процессе изменения законодательства Украины, а также при разработке и принятии нового Уголовно-процессуального кодекса, в практической деятельности органов дознания.

Освещены актуальные проблемы оптики низкоразмерных конденсированных систем, в частности, нанопленок, трехслойных наносистем, квазинульмерных систем. Рассмотрены вопросы, связанные с теоретическими исследованиями спектров квазичастиц (электронов, экситонов, дырок), межзонного поглощения света, поглощения и рассеяния света на одночастичных состояниях носителей заряда в квазинульмерных системах. Приведены результаты теоретических и экспериментальных исследований по переносу энергии экситонами Френкеля в молекулярных нанопленках, слоистых наносистемах, макромолекулярных полимерных системах.

За допомогою методів локального рентгеноспектрального аналізу, проникної електронної й оптичної мікроскопії, рентгенівської, фотоелектронної й оже-електронної спектроскопії, динамічного проникнення індентора досліджено наноструктурні матеріали, які утворюються в ході структурно-фазових перетворень у поверхневих шарах металів під час тертя в середовищах з активними хімічними елементами та додатковим зовнішнім впливом імпульсами струму. Показано, що наноструктурні шари металу з високими фізико-механічними характеристиками та стійкістю до термічних впливів, які знижують коефіцієнт тертя та ступінь зносу металевих систем, формуються на поверхні тертя лише у разі певного співвідношення хімічних елементів вихідних сплавів і додаткових легуючих елементів. Їх джерелом можуть бути як вихідні сплави, так і робоче середовище, активні хімічні елементи якого здатні інтенсивно насичувати деформовані тертям мікрооб'єми матеріалу поверхні та суттєво впливати на їх властивості та поведінку. Встановлено, що насичення деформованого під час тертя металу активними хімічними елементами мастильних рідин знижує енергію переходу контактуючих мікрооб'ємів матеріалу у квазірідкий структурно-нестійкий стан, у разі якого формуються наноструктурні поверхневі шари. Показано, що завдяки імпульсам струму можливо досягти критичної потужності зовнішнього впливу, за якої має місце якісна зміна стану металу, прилеглого до плям контакту, та утворення наноструктурного шару тертя, електронна й атомна структура якого дозволяють досягти стану аномально низького коефіцієнта тертя.

Виконано аналітичний огляд оригінальних експериментальних результатів, одержаних під час дослідження кристалічної структури, фазових перетворень, твердофазних реакцій, магнітних властивостей і можливостей практичного використання малих металічних частинок (ММЧ) Ni, Ta та сплавів на основі міді. Зазначено про утворення ряду метастабільних станів у ММЧ, нехарактерних для масивних зразків. Показано, що особливості багатьох характеристик ММЧ є обумовленими типом їх структури, дисперсністю й умовами одержання. Наведено приклади практичного використання покриттів із ММЧ танталу та нікелю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-5

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено квантово-механічні спін-поляризовані розрахунки електронної структури оксидів <$E roman {La sub 2 Ti sub 2 O sub 7 }> (Ln = Sm - Lu) в <$E X sub alpha>- та LMTO (ASA)-наближеннях, а також одержано рентгеноелектронні Ti <$E 2p sub {3 "/" 2}>-спектри. Результати розрахунків добре узгоджуються зі спектрами, що одержані експериментально. Знайдено, що власний магнітний момент атомів лантаноїдів в досліджуваних окислах призводить до появи малих магнітних моментів на атомах титану за рахунок непрямої обмінної взаємодії за допомогою атомів кисню.

Досліджено зв'язок між геологічною структурою надр та імпульсним електромагнітним випромінюванням на денній поверхні Землі. Порівняння коефіцієнтів проходження для електромагнітних та акустичних коливань вказує на більш високу інформативність електромагнітного випромінювання. Запропоновано механізм утворення акустоелектромагнітного випромінювання надр внаслідок крихко-пластичної деформації породи за релаксації механічних напружень тектонічного походження. Використання запропонованого механізму виникнення випромінювання надр дозволяє пояснити існування стійкої кореляції локального імпульсного електромагнітного випромінювання на денній поверхні з активними глибинними розламними структурами. За результатами порівняння характерної довжини розповсюдження випромінювання та сейсмічними даними глибини загасання розламних утворень зроблено висновок про існування сейсмічно невидимих слідів розламних структур, що простягаються до денної поверхні.

За допомогою зонних розрахунків в LAPW-наближенні досліджено електронну структуру оксидів Gd2Ti2O7 зі сталим параметром гратки та змінними значеннями координати x атомів кисню з найближчого оточення атомів титану. Показано, що формування кисневих поліедрів у формі правильних кубів з центрами на атомах гадолінію призводить до металізації сполук Gd2Ti2O7, супроводжується зростанням повних енергій їх елементарних комірок і змінами в зарядових станах атомів.

На основі даних рентгенівської спектроскопії та квантовохімічних розрахунків у <$E X sub alpha roman {( PB )}> - наближенні досліджено електронну будову молекул дихлоридів халькогенів ECl2 (E = S, Se, Te). Визначено послідовність розташування енергетичних рівнів молекул ECl2. Встановлено характер зв'язування різних орбіталей молекул у ряду <$E roman {SCl sub 2~symbol О~SeCl sub 2~symbol О~TeCl sub 2}>, вказано причини зниження хімічної стійкості молекули SeCl2 та неможливості існування молекули TeCl2 в індивідуальному стані.

Зареєстровано рентгеноелектронний спектр валентних електронів і проведено зонний розрахунок за допомогою LAPW-методу електронної структури оксиду HoVO3. Одержано дані про розподіл повних і парціальних електронних станів у валентній зоні та смузі провідності, зарядові та спінові стани атомів, механізм формування хімічних зв'язків і забороненої щілини в енергетичному спектрі оксиду HoVO3.

Методом електричного вибуху провідників одержано ультрадисперсні частинки заліза у різних діелектричних рідинах та за різних напруг між електродами. Електронно-мікроскопічні дослідження показали, що частинки заліза мають сферичну форму та широкий розподіл за розмірами. Результати рентгеноструктурних досліджень та мессбауерівської спектроскопії дали можливість виявити, що фазовий склад та розмір частинок суттєво залежать від типу діелектричної рідини та напруги між електродами. Збільшення напруги між електродами призводить до збільшення дисперсності частинок заліза. Окрім <$E alpha>-Fe до складу частинок входять карбід і оксиди заліза, які розташовані на поверхні частинок, а їх кількість залежить від типу діелектричної рідини.

В обзоре дан наукометрический анализ состояния проблемы производства и использования радионуклидов (РН). Особое внимание уделено вопросу получения РН на ускорителях заряженных частиц в сопоставлении с получением их в реакторах. Сопоставлены сведения об использовании РН для ядерной медицины, сельского хозяйства и технических применений. В дополнение к данным, имеющимся в обзорах на эту тему, использована информация, содержащаяся в Международной Базе Данных МАГАТЭ "International Nuclear Information System" (INIS) за период с 1970 по 2003г. Анализ проведен на массиве, состоящем из более 16 000 источников информации, с использованием около 30 ключевых слов и понятий. Приведены сведения о публикациях по получению РН разными методами - в реакторах, ускорителях тяжелых частиц (ионов, протонов) и ускорителях электронов, их разделению и очистке, сведения о распределении публикаций по областям применения, годам, странам и видам публикаций, сделаны заключения о тенденциях развития исследований по рассмотренной проблеме.

За допомогою методу електричного вибуху провідників одержано ультрадисперсні порошки нікелю, що мають характерний розмір частинок в інтервалі від 2 до 20 нм. Показано, що ці об'єкти характеризуються збільшеною міжатомною відстанню у порівнянні з масивними кристалами та наявністю уширених дифракційних ліній. За допомогою рентгенівської спектроскопії, а також квантово-механічних розрахунків у <$E X sub alpha (PX)>-наближенні досліджено електронну будову наночастинок нікелю. Результати обчислень знаходяться у доброму узгодженні з експериментальними даними. За мінімумом повної енергії кластера встановлено рівноважні міжатомні відстані у системах з 6, 14 і 38 атомів (вони склали 3,955, 4,25 і 3,931 <$E roman A back 55 up 35 symbol Р> відповідно).