Зазначено, що за останні 30 - 40 років житлове будівництво України пройшло складний шлях модернізації та вдосконалення. Характерним став певний відхід від традиційного уявлення про квартиру, що сформувався за останні півсторіччя, а саме для житлових багатоквартирних будинків другої половини XX ст. (цегляних і панельних), для яких є характерними чіткість та одноманітність планувальної структури.

Зазначено, що у ході планування квартир у нових житлових будинках усе частіше застосовуються об'ємно-просторові форми, що не є характерними для житлових будинків минулого сторіччя. Необхідна їх оцінка з погляду функціональних, психологічних якостей житлового середовища.