Исследовано воздействие комплексной программы обучения на качество жизни детей, болеющих бронхиальной астмой. Обследованы 172 пациента в возрасте 6 - 16-ти лет. Полученные результаты продемонстрировали положительные изменения качества жизни больных, которые принимали участие в предложенной комплексной программе обучения.

Вперше для лікування бронхіальної астми застосовано удосконалену методику комплексної освітньої програми для дітей, батьків і медиків, яка передбачає навчання в "астма-школі", надання індивідуалізованої психологічної допомоги пацієнтам та їх сім'ям і проведення спеціальних заходів фізичної реабілітації. У комплекс фізичної реабілітації включено спеціально розроблений спосіб постурального дренажу та конкретних маніпуляційних втручань (перкусії лікувальної, вібрації, мануального стискання грудної клітки з форсованим видихом, спружинення ребер з покашлюванням, ротації у положенні лежачи на боці, піднімання знизу в положенні лежачи на спині). Обсяг психологічної допомоги хворим та їх сім'ям призначено індивідуально на піставі аналізу психоемоційного статусу пацієнта, для її реалізації застосовано проективні методики та сімейні бесіди. З метою оцінювання ефективності комплексної освітньої програми проведено системний динамічний аналіз показників перебігу хвороби (денних і нічних симптомів, нічних пробуджень через астму; частоти загострень, госпіталізацій та екстрених звернень за медичною допомогою; кількості пропущених днів навчання у школі/дитсадку) та дослідження якості життя пацієнтів з додержанням ними схеми призначеної терапії.

Представлено спосіб фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму, що полягає у поєднанні 4-х вихідних положень постурального дренажу й ряду маніпуляційних втручань, та доведено його ефективність.

Зазначено, що понад десять років функціонують освітні програми для дітей, хворих на бронхіальну астму. Протягом останніх п'яти років такі програми запроваджені в Україні. У Львові астма-школа функціонує з 1996 р. П'ятирічний досвід роботи довів потребу створити цілісну комплексну освітню програму для дітей, хворих на бронхіальну астму, членів їх родини, педагогів і медичного персоналу, що змогла б використовуватися в комплексі терапевтичних і профілактичних заходів.

Представлено результати вивчення психоемоційного статусу дітей, хворих на бронхіальну астму, особливості їх соціальної адаптації. Дослідження проведено на базі Львівського міського дитячого алергічного центру. Обстежено 86 дітей віком від 8-ми до 15-ти років. Для дослідження використано модифікований адаптований варіант особистісного опитувальника Р. Кеттела та ряд проективних методик у вигляді психологічних тестів.

Надано аналіз ефективності застосування комплексної методики фізичної реабілітації дітей зі сколіозом за умов поліклініки. У дослідженні взяли участь 174 дитини дошкільного віку зі сколіозом I ступеня. До плану лікувально-відновлювальних заходів включено: цілодобове дотримання ортопедичного режиму, щоденні заняття лікувальною гімнастикою (спеціальні симетричні, асиметричні та деторсійні вправи), лікувальний масаж з елементами точкового масажу, лікувальне плавання, електростимуляція м'язів, лікувальна хореографія, коригуюча гімнастика після денного сну (виконання ігрових вправ у початковому положенні лежачи з метою підготовки м'язів до активної та ефективної роботи у вертикальному положенні). Завдяки проведенню комплексу реабілітаційних заходів вдалося нормалізувати функціональні можливості хребта у 24,1 % дітей, досягнути покращання постави в 42,6 % хворих та стабілізувати сколіотичний процес у 28,7 % пацієнтів.

Вивчено вплив психологічних факторів на появу та перебіг бронхіальної астми в дітей. Встановлено прямо пропорційну залежність між тяжкістю перебігу хвороби та поєднаним впливом психологічних факторів на фоні біологічної схильності до алергії в пацієнта. Виявлено додатковий стресорний фактор - неприйняття батьками вияву емоцій дитини, що ускладнює перебіг захворювання.