Вивчено актуальні правові, теоретичні та практичні проблеми оскарження дій і рішень міліції як органу дізнання. Обгрунтовано нові положення, які стосуються поняття оскарження та скарги на дії, рішення (бездіяльність) міліції. Проведено комплексну розробку проблем правового й організаційного характеру, які виникають у процесі оскарження дій і рішень міліції як органу дізнання. Розкрито суть і наведено класифікацію скарг на дії та рішення міліції, порядку їх прийому, розгляду та вирішення. Охарактеризовано діяльність начальника органу дізнання, прокурора та суду, яка здійснюється у зв'язку з оскарженням процесуальної дії чи рішення особи, яка проводить дізнання в міліції. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, що регламентує оскарження дій і рішень міліції як органу дізнання та практики його застосування.

Проаналізовано питання правової природи інституту кримінального проступку, його спеціального призначення, притаманних йому ознак. Розкрито онто-, гносео- та аксіологічні характеристики кримінального проступку. Висвітлено історію становлення та розвитку інституту кримінального проступку, визначено особливості запозичень, спадкоємність і його новизну. Висвітлено досвід із формування інституту кримінального проступку у зарубіжних країнах. Охарактеризовано соціальні, правові та кримінологічні передумови інституту кримінального проступку, а також обгрунтовано пропозиції та рекомендації щодо кримінально-правової регламентації цього інституту.

Досліджено проблеми загальнотеоретичної та управлінсько-правової думки, зокрема в розрізі сучасних викликів і необхідності докорінних змін у вітчизняній правовій доктрині, а також юридичній практиці щодо дотримання прав людини. Проаналізовано методологічні проблеми сучасного правознавства, зарубіжний досвід, особливості адаптації положень національного законодавства до правової системи Європейського Союзу. Увагу приділено питанням захисту інтелектуальної власності в Україні.