Висвітлено питання епідеміології, класифікації, етіології та патогенезу різних клініко-патогенетичних форм первинної артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків. Описано клінічні особливості перебігу й інструментальні методи діагностики артеріальної гіпертензії у такої категорії хворих, наведено рекомендації з лікування та профілактики.

Освещены вопросы эпидемиологии, классификации, этиологии и патогенеза различных клинико-патогенетических форм первичной артериальной гипертензии у детей и подростков. Описаны клинические проявления течения и инструментальные методы диагностики артериальной гипертензии у такой категории больных, приведены рекомендации по лечению и профилактике.

Розглянуто проблему підвищення ефективності діагностики та лікування вегетативних дисфункцій у дітей. Досліджено важливу ланку патогенезу вегетативних дисфункцій - вторинну мітохондріальну недостатність, що виникає на основі мітохондріального оксидативного стресу. Доведено, клінічні прояви мітохондріальної недостатності (цереброастенічний синдром, порушення когнітивних функцій, слабкість, швидка втомлюваність, висока варіабельність артеріального тиску, приступи непритомності та схильність до гіпертензії) виникають у результаті надмірної активності симпатоадреналової та ренін-ангіотензин-альдостеронової систем, посилення вільнорадикального окиснення, зниження оксидазотсинтазної функції ендотелію, окисного пошкодження мітохондріальної ДНК, порушення мітохондріального дихання, компенсаторного посилення немітохондріальної енергопродукції. Розроблено диференційовані схеми терапії на основі препаратів з ноотропною, антиоксидантною, оксидазотмодулювальною та гіпотензивною дією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030-1

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030 + Р733.410.031

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у дітей

Гіпотонічна хвороба у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030-52

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты определения частоты аллельного полиморфизма генов, кодирующих большие мультифункциональные протеазы LMP2 (<$E roman {Arg sub 60~symbol О~His}>-полиморфизм), LMP7 (<$E roman {Lys sub 145~symbol О~Gln}>-полиморфизм) и <$E alpha -6> субъединицу коровой части протеасомы, у больных с первичной артериальной гипертензией (АГ). Установлено, что частота аллельных вариантов гена LMP2 была следующей: Arg/Arg - 63,9 %, Arg/His - 28,6 %, His/His - 7,5 % в контрольной группе, а у больных АГ - Arg/Arg - 42,5 %, Arg/His - 46,4 %, His/His - 11,1 % (p = 0,001). Аллельные варианты гена PSMA6 распределялись следующим образом: C/C - 69,8 %, C/G - 29,7 %, G/G - 0,5 % (в контрольной группе) и 76,2, 21,1, 2,7 % (p = 0,047) у детей с АГ. При этом распределение аллельных вариантов гена LMP7 не отличалось у практически здоровых детей и больных АГ (Lys/Lys - 97,3 %, Lys/Gln - 2,7 %, Gln/Gln - 0 и 92,4, 7,6, 0 % соответственно, p = 0,16). Полученные результаты свидетельствуют о значении полиморфизма генов, кодирующих субъединицы протеасомы, в формировании генетической склонности к АГ.

Обобщены данные относительно роли убиквитин-протеасомной системы в механизмах воспалений и атерогенеза при артериальной гипертензии. Представлены перспективные подходы профилактики и коррекции сосудистого ремоделирования и атерогенеза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР) р + Ч481.290

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Дистанційне та віртуальне навчання в галузі вищої освіти

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р73(4УКР) р3-33 + Ч481.290

Рубрики:

Педіатрія

Дистанційне та віртуальне навчання в галузі вищої освіти

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С целью профилактики и лечения антибиотик-ассоциированной диареи (ААД) обследованы 47 детей в возрасте 6 мес - 17 лет. У 92,8 % детей, которые на фоне антибактериальной терапии принимали пробиотик Лацидофил, не отмечалось клинических проявлений ААД, у 7,2 % пациентов ААД была слабо выражена и длилась 2 - 3 дня. Включение Лацидофила в комплекс лечения ААД, дисбиоза кишечника и кишечной инфекции способствовало нормализации характера и частоты стула, исчезновению других диспептических проявлений в течение 5 дней - 2 недель терапии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.628.063

Рубрики:

Вегетативні неврози (вегетативна дистонія) і вегетативна дисфункція у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410-3 + Р733.415-3

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Хвороби ендокринної системи і обміну речовин у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные литературы и собственных исследований о роли психовегетативного синдрома в генезе первичной артериальной гипертензии (АГ) у детей. Приведены подходы к терапии психовегетативного синдрома, в частности, клинические возможности компонентов фитопрепарата Персен. Персен назначался в виде монотерапии при выписке из стационара детям с лабильной АГ и в комбинации с антигипертензивными препаратами - со стабильной АГ I степени. Через 1 мес терапии у больных выявлено значительное улучшение общего состояния, повышение значения шкал "самочувствие" и "настроение" теста САН, значительное уменьшение алекситимичности, достоверное снижение артериального давления. Сделан вывод, комбинированный фитопрепарат Персен уменьшает явления психовегетативного синдрома и увеличивает эффективность терапии детей с АГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41-51

Рубрики:

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Тренінги медичних працівників з метою підвищення рівня комунікативності й асертивності сприяють зменшенню у них емоційного вигорання та реактивної тривожності. Анкетування пацієнтів засвідчило, що зазначених за результатами тренінгів медичного персоналу на 6 % (з 76 % до 82 %) збільшилася кількість пацієнтів, які оцінюють якість медичної допомоги як високу і в 5 разів (з 4 % до 0,8 %) зменшилася кількість пацієнтів, які оцінюють якість медичної допомоги як низьку.

Побічні (несприятливі) реакції на лікарські засоби (ПРЛЗ) спричиняють 3,5 % випадків госпіталізації, досить часто призводять до фатальних наслідків і завдають значну економічну шкоду. Мета дослідження - проаналізувати останні дані літератури щодо захворюваності, факторів ризику та перспективних шляхів профілактики ПРЛЗ. Передбачувані ПРЛЗ на амбулаторному етапі зустрічаються в середньому у 2,0 %, на стаціонарному - у 10,1 % пацієнтів. Серйозні ПРЛЗ частіше викликані антитромботичними, нестероїдними протизапальними лікарськими засобами (ЛЗ) та ЛЗ для лікування серцево-судинної системи; у країнах, що розвиваються ПРЛЗ частіше викликані антиретровірусними та протитуберкульозними ЛЗ. Серед причин ПР у дітей на першому місці введення вакцини, часто виявляють ПР у разі вживання протипухлинних ЛЗ і антибіотиків. Серйозні побічні реакції найчастіше зумовлені вживанням парацетамолу, аспарагінази й ібупрофену. Серед основних факторів ризику розвитку ПРЛЗ: похилий вік, жіноча стать, коморбідність, поліпрагмазія, тяжкість стану, самолікування, генетична схильність до алергійних реакцій та змін фармакокінетики. Оскільки майже половина ПРЛЗ може бути попереджена, великого значення набуває обізнаність медичних працівників, фармацевтів, пацієнтів з питань факторів ризику ускладнень фармакотерапії, діагностики та своєчасного інформування про ПРЛЗ, персоналізованого лікування. Під особливим контролем мають бути пацієнти похилого віку, діти раннього віку, вагітні, пацієнти, які одержують 5 і більше лікарських засобів, пацієнти із серцевою недостатністю, порушенням функції печінки та нирок. Потрібно застосовувати фармакогенетичні дослідження, особливо у пацієнтів групи ризику. Поширення поінформованості та навичок з менеджменту ризику розвитку ПРЛЗ у лікарів, фармацевтів, пацієнтів та їх представників є важливою складовою збереження життя і здоров'я пацієнтів, збільшення їх прихильності до медикаментозної терапії, а отже і її ефективності.

Мета дослідження - порівняльна оцінка антиоксидантної активності (АОА) інгібіторів ангіотензину (АТ) II (лозартану, валсартану) та метаболітотропних кардіопротекторів (ацетилцистеїну, тіотриазоліну) на моделі інгібування супероксид-радикала in vitro та визначення залежності структура - антиоксидантна активність інгібіторів АТ II з використанням електронних дескрипторів in silico. Визначення АОА проводили методом спектрофотометрії за ступенем інгібування супероксидрадикала, що утворюється в модельній системі in vitro при автоокисненні адреналіну в адренохром у лужному середовищі. Значення квантово-хімічних параметрів молекулярних структур ЛЗ розраховували з використанням напівемпіричного методу PM3. Встановлено, що метаболітні кардіопротектори ацетилцистеїн та тіотриазолін виявляють АОА в широкому діапазоні концентрацій, 10<^>-9 - 10<^>-3 моль/л. Найбільшу АОА (79 %) має ацетилцистеїн у концентрації 10<^>-6 моль/л, перевершуючи таку тіотриазоліну. З двох досліджених препаратів групи блокаторів рецепторів АТ II (валсартан, лозартан) лише лозартан характеризується наявністю АОА, яка становить 22,51 та 25,07 % за концентрацій 10<^>-6 та 10<^>-3 моль/л відповідно. За антиоксидантною активністю блокатор рецепторів АТ II лозартан значно поступається метаболітним кардіопротекторам - ацетилцистеїну та тіотриазоліну. Квантово-хімічними розрахунками підтверджено, що лозартан за рахунок гідроксиметильного бічного ланцюга має властивості швидко захоплювати вільні радикали та віддавати протон водню з найменшою затратою енергії, що й пояснює його вищу АОА порівняно з валсартаном.