Покриття на сталі У10А одержано на основі Ti, V і Cr, яких було оптимізовано за методом симплексних решіток Шеффе, та досліджено за допомогою методу м'якої рентгенівської спектроскопії. Показано, що максимальна кількість вуглецю в покриттях типу TiC, (Ti, V, Cr)C знаходиться відповідно в їх зовнішніх і центральних зонах. Зниження кількості вуглецю в покритті (Ti, V, Cr)C, у порівнянні з покриттям TіС, знаходить відображення в суттєвому звужені TiLalpha-смуг в області енергій spd-гібридних зв'язків. Взаємодія атомів титану і заліза в центральних і внутрішніх зонах карбідного шару відображається в TiLalpha-смугах. У центральних і внутрішніх зонах покриттів формуються зв'язки Ti - Fe - C, що проявляється у прифермієвському напливі TiL alpha- і CK alpha-смуг. Встановлено, що зміна механічних властивостей (мікротвердості, мікрокрихкості) за товщиною покриттів добре відповідає рівню взаємодії Me - C в різних зонах карбідних фаз.

Покриття на сталі У10А, одержані з трикомпонентних насичувальних сумішей за участю Ti, V, Cr, з максимальною мікротвердістю і товщиною, які було оптимізовано за методом симплексних гратниць Шеффе, досліджено за допомогою методу м'якої рентгенівської спектроскопії. Досліджено міжатомову взаємодію за товщиною покриттів типу TiC і (Ti, V, Cr)C на сталі У10А. Показано, що максимальна кількість вуглецю в покриттях типу TiC і (Ti, V, Cr)C знаходиться відповідно у зовнішніх і центральних зонах. Зниження кількости вуглецю у покритті (Ti, V, Cr)C, у порівнянні з покриттям TiC, знаходить відображення в суттєвому звуженні Ti L_α-смуг в області енергій spd-гібридних зв'язків. Взаємодія титану і заліза в центральних і внутрішніх зонах карбідного шару відображається в Ti L_α-смугах. Крім того, невеликі відмінності у положеннях довгохвильового контуру C K_α-смуг від поверхні та внутрішньої зони покриття (Ti, V, Cr)C пов'язані з невеликим зменшенням вмісту вуглецю в цій зоні у порівнянні з поверхнею. Cлід зазначити, що вміст вуглецю у внутрішніх зонах покриття (Ti, V, Cr)C у порівнянні з поверхневою і центральною зонами, як і для покриття TiC, виявляється мінімальним. У центральних і внутрішніх зонах покриттів формуються зв'язки Ti - Fe - C, що виявляється в приферміївському напливі Ti L_α- і C K_α-смуг. Ці ефекти виявляють себе навіть у разі зведення всіх C K_α-смуг в однаковій інтенсивності. За переходу до центральних і внутрішніх зон карбідного покриття встановлено збільшення інтенсивності C K_α-смуг у приферміївській області, що призводить до їх розширення до 0,6 еВ. Встановлено, що зміна мікротвердості, мікрокрихкості за товщиною покриттів добре узгоджується з рівнем міжатомової взаємодії в різних зонах карбідних фаз.

Освещены вопросы этиологии, патогенеза, клинических проявлений акромегалии (нейроэндокринного заболевания (НЗ), вызванного хронической избыточной секрецией соматотропного гормона (СТГ) - гормона роста - у лиц с законченным физиологическим ростом (ФР) и характеризующегося патологическим диспропорциональным периостальным ростом костей, хрящей, мягких тканей, внутренних органов, а также нарушением функционального состояния сердечно-сосудистой и легочной систем, периферических эндокринных желез, обмена веществ) и гигантизма (НЗ, обусловленного хронической избыточной секрецией СТГ у лиц с незаконченным ФР детей и подростков, характеризующегося пропорциональным линейным ростом костей скелета). Приведены критерии диагностики и методы лечения данной патологии, в частности, ремиссии и диспансеризации больных акромегалией и гигантизмом.

Освещены вопросы современной диагностики сахарного диабета (СД) и других категорий гипергликемий. Представлены дифференцированный подход к лечению больных СД І и ІІ типа, современные стратегия и режимы инсулинотерапии. Проанализированы особенности диагностики и лечения СД, его осложнения у детей и подростков. Особое внимание уделено вопросам самоконтроля при СД, юридическим и социальным аспектам, рациональной организации отдыха и санаторно-курортному лечению больных СД.

Запропоновано способи модифікування рослинних відходів харчової промисловості хімічними активаторами та високотемпературною екструзією з метою підвищення сорбційних властивостей та одержання ентеросорбентів для селективного вилучення іонів важких металів, радіонуклидів та деяких органічних забруднювачів із організмів людей та тварин.

Наведено результати досліджень впливу дифузійної металізації титаном, ванадієм, хромом на фазовий склад, структуру та абразивну зносостійкість сталі У8А. Абразивну зносостійкість визначено за допомогою двох методів: закріпленим та вільним абразивом, в якості якого використовувався в обох методах карбід бору. Встановлено, що дифузійні покриття за участю карбідів, нітридів перехідних металів, інтерметалідів підвищують абразивну зносостійкість сталі У8А в 2,1 - 4,3 раза. Показано вплив мікротвердості та тріщиностійкості, яку визначено за допомогою методу кінетичної мікротвердості, на абразивну зносостійкість.

Изучено состояние углеводного обмена у 241-й женщины молодого возраста - 16 - 45 лет (средний возраст - 28,5 +- 7,0 года) с первичным ожирением (индекс массы тела от 26 до 62 кг/м<^>2). Установлено, что у 64 % женщин с первичным ожирением выявлены клинико-лабораторные признаки инсулинорезистентности, из них 19,5 % - нарушение толерантности к глюкозе и 6,6 % - манифестный сахарный диабет 2-го типа. Частота нарушений углеводного обмена у этой когорты пациентов не зависела от возраста манифестации заболевания.

Проведено аналіз реєстрів хворих на акромегалію Німеччини, Іспанії, Бельгії, Люксембургу, Франції, Фінляндії, Нової Зеландії. Обстежено 39 пацієнтів з гормонально активними аденомами гіпофіза та клінічними ознаками акромегалії (27 пацієнтів з соматотропіномою, 12 - з соматомамотропіномою). В 67,4 - 97,0 % випадків у хворих на акромегалію на момент верифікації діагнозу виявлено макроаденому гіпофіза. У 68 - 86,8 % хворих на акромегалію як первинное лікування застосовано хірургічний метод (найдоцільніший економічно); найвживаніше оперативне втручання - транссфеноїдальна аденомектомія (85 %). Найчастішим ускладненням хірургічного лікування є недостатність тропних гормонів аденогіпофіза (25 %). У структурі ускладнень акромегалії самими вагомими є цукровий діабет (ЦД) (37 - 70 %), артропатії (20 - 47 %), артеріальна гіпертензія (39 %), зоб (23 %), поліпи кишечнику (27 %), жовчокам'яна хвороба (23 %), кардіоваскулярні захворювання (14 - 18 %) та злоякісні новоутворення (6,8 - 10,5 %). Основними причинами смертей хворих на акромегалію є кардіоваскулярна (23 - 50 %) і цереброваскулярна (11 - 30 %) патологія, ЦД (41 %) і злоякісні новоутворення (21 - 36 %). Реєстр хворих на акромегалію дозволяє отримувати динамічну інформацію про розповсюдженість, захворюваність, віковий і статевий склад хворих, ускладнення та ефективність застосованих методів лікування, прогнозувати рівень смертності та визначати потребу в лікарських засобах.

Проведен анализ реестров пациентов с акромегалией Германии, Испании, Бельгии, Люксембурга, Франции, Финляндии, Новой Зеландии. Обследовано 39 пациентов с гормонально-активными аденомами гипофиза (27 пациентов с соматотропиномой, 12 - соматомаммотропиномой) и клиническими признаками акромегалии. У 67,4 - 97,0 % случаев на момент верификации диагноза диагностируют макроаденому гипофиза. В 68 - 86,8 % больных в качестве первичного лечения используют хирургический метод (транссфеноидальная аденомэктомия - 85 %), как наиболее экономически целесообразный. Наиболее частым осложнением хирургического лечения является недостаточность тропних гормонов аденогипофиза (25 %). В структуре осложнений акромегалии преобладают сахарный диабет (СД) (37 - 70 %), артропатии (20 - 47 %), артериальная гипертензия (39 %), зоб (23 %), полипы кишечника (27 %), желчекаменная болезнь (23 %), кардиоваскулярные заболевания (14 - 18 %) и злокачественные новообразования (6,8 - 10,5 %). Основными причинами смертей больных акромегалией являются кардиоваскулярная (23 - 50 %) и цереброваскулярная (11 - 30 %) патология, СД (41 %) и злокачественные новообразования (21 - 36 %). Реестр больных акромегалией позволяет получать динамическую информацию о распространенности, заболеваемости, возрастном и половом составе больных, осложнениях, эффективности примененных методов лечения, прогнозировать уровень смертности и определять потребность в лекарственных средствах.

The authors have conducted an analysis of registers of patients with acromegaly from Germany, Spain, Belgium, and Luxemburg, France, Finland, and New Zealand. 39 patients with hormonally active pituitary adenomas (27 with somatotropinoma, 12 with somatomammotropinoma with clinical signs of acromagaly) have been examined. In 67,4 - 97,0 % of cases at the moment of diagnosis verification a pituitary macroadenoma was diagnosed. In 68 - 86,8 % of patients as primary treatment surgery is used (transsphenoidaladenomectomy - 85 %) as the most cost-effective method. The most frequent complication of surgical treatment is insufficiency of adenohypophysis tropic hormones (25 %). The following complications of acromegaly are predominant: diabetes mellitus (37 - 70 %), arthropathy (20 -47 %), arterial hypertension (39 %), goiter (23 %), polyps of intestine (27 %), cholelithiasis (23 %), cardiovascular diseases (14 - 18 %), and malignant neoplasms (6,8 - 10,5 %). The main reasons of death of patients with acromegaly is cardiovascular (23 - 50 %) and cerebrovascular (11 - 30 %) pathology, diabetes mellitus (41 %), and malignant neoplasms (21 - 36 %). A register of patients allows toobtain dynamic information about prevalence, incidence, age and gender composition of patients, complications, and effectiveness of the applied methods of treatment, to predict the mortality rate, and determine the need for medications.

Обследованы 76 (26 мужчин и 50 женщин) больных активной акромегалией в возрасте от 20 до 70 лет, средний возраст <$E48,22~symbol С~12,19> года. Эхокардиографические признаки гипертрофии левого желудочка (ГЛЖ) выявлены в 63,2 % случаев, в т. ч. в 46 % - концентрическая ГЛЖ. Установлено, что высокие уровни соматотропного гормона (СТГ) и инсулиноподобного ростового фактора 1 (ИРФ-1) не являются независимыми предикторами ГЛЖ. Влияние СТГ и ИРФ-1 на формирование ГЛЖ опосредуется через антропометрические показатели и систолическое и диастолическое АД, которые являются предикторами ГЛЖ у больных акромегалией.

Розкрито поняття "електронна торгівля" та її напрями. Наведено аналіз розвитку електронної торгівлі на Україні шляхом порівняння обсягів діяльності електронних торговельних площадок. Визначено основну мету та переваги застосування електронних торговельних площадок промисловими підприємствами. Описано, що одним з найефективніших інструментів маркетингової діяльності компанії в ринковому середовищі є електронна торговельна платформа, створена для ділового співробітництва між бізнес-спільнотою в Інтернеті.

Розкрито поняття "неліквіди" та їх види у вітчизняній теорії і практиці, причини утворення неліквідів на підприємстві. Наведено формули та приклад розрахунку критичного терміну зберігання неліквідів на складі підприємства, що таке позиція-неліквід, від якого потрібно позбавлятися, як від надзапасу. Обгрунтовано, яким чином треба заздалегідь унеможливлювати появу неліквідів і надзапасів та вести боротьбу з безсистемністю закупівель з урахуванням витрат на збереження, транспортування і сумарних витрат.

Стисло описано підхід до організації будівельного виробництва, створюваний у межах бережливого будівництва. Позначено основні галузі вдосконалення діяльності будівельних компаній і розкрито принципові відмінності вітчизняного досвіду від методів, пропонованих бережливим будівництвом.

Зазначено, що одним із ефективних шляхів забезпечення конкуренції українських підприємств сьогодні є використання зарубіжного досвіду розширення інтеграції промисловості з малими і середніми підприємствами. Промисловість як найважливіша структурна ланка господарського комплексу України сьогодні реалізує свій потенціал не повністю, значно відстає від можливих і необхідних масштабів співробітництва з підприємствами малого і середнього бізнесу як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Здійснено стислий аналіз цієї проблеми й наведено основні напрями поширення інтеграції інституції малого і середнього підприємництва та промисловості.

Досліджено особливості вмісту лептину в сироватці крові у 97-ми хлопців віком 11 - 17 років з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду (ГСПП). Установлено багаторазове підвищення рівня гормону у хворих незалежно від клінічної форми захворювання. Виявлено, що на відміну від здорових хлопчиків, у разі ГСПП відсутня вікова динаміка в рівні лептину, порушена його залежність від ступеня статевого дозрівання підлітків. У разі ГСПП відзначено порушення ролі лептину, як регулятора харчової поведінки.

З метою удосконалення прогнозування перебігу гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП) у хлопців визначено інформативність анамнестичних, клінічних, метаболічних, гормональних показників. Найбільшу загальну інформативність мали наступні показники: клінічний варіант ГСПП, ступінь ожиріння, рівень артеріального тиску, наявність шкірних стрій, характер статевого розвитку, індекс інсулінорезистентності <$E roman HOMA sub iR>, рівні мелатоніну, тестостерону, кортизолу, тригліцеридів. Визначено прогностично сприятливі і несприятливі фактори, розраховано прогностичні коефіцієнти. На підставі одержаних результатів розроблено таблиці для розрахунку індивідуального прогнозу перебігу ГСПП у хворих в різному віці.

Проведено клініко-лабораторне обстеження 97-ми хлопчиків 10 - 17 років, які лікувалися з приводу гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП). Аналіз вмісту катехоламінів і серотоніну у хлопців, хворих на ГСПП, свідчить про порушення вікової динаміки вмісту цих біогенних амінів на етапах статевого дозрівання. Встановлено, що в групі дітей 10 - 12 років відзначається достовірне підвищення екскреції з сечею як ДОФА, так і дофаміну (ДА), норадреналіну (НА) і адреналіну (А), що свідчить про активацію усіх ланок симпатико-адреналової системи. У хлопчиків 13 - 14 років зберігається високий рівень ДОФА, НА та А в добовій сечі, в разі зниження показників ДА нижче вікової норми. У підлітків 15 - 17 років рівень НА та А відповідає віковим нормативам за низьких показників ДОФА та ДА. Процес перетворення ДОФА у ДА залежить від клінічного варіанта ГСПП. Не виявлено статистично значущої регресійної залежності між вмістом НА і А в сечі та рівнем артеріального тиску в цілому в групі хворих на ГСПП незалежно від віку та характеру перебігу захворювання.

Досліджено взаємодію наставників і студентів у педагогічному процесі військового інституту, розвиток здатності людини відстоювати свої інтереси та добиватися цілей, не зневажаючи інтересів інших людей. Наведено асертивні стратегії поведінки, що передбачають 9 моделей поведінки у складних ситуаціях взаємодії: асертивні дії, вступ у соціальний контакт, пошук соціальної підтримки, обережні дії, імпульсивні дії, уникання, маніпулятивні дії, асоціальні й агресивні дії. За результатами кластерного аналізу виокремлено кластери, що представляють групи наставників залежно від стратегій поведінки, встановлено залежність стратегій поведінки у зв'язку зі стажем діяльності, віком, статі наставників, типу закладу. Виділено складові синдрому "вигорання": знижений емоційний фон, деформація стосунків з іншими людьми, підвищення залежності від інших або підвищення негативізму, цинічність у відносинах, тенденція до негативного оцінювання себе, професійних досягнень і успіхів, як прояв внутрішніх факторів і зовнішніх: особливості відомства, організації, змісту професійних обов'язків в їх узгодженості з правами, недостатнє матеріально-економічне стимулювання праці, морально-психологічна атмосфера у колективі, значимість мети.

Досліджено психологічний механізм укорінення як фактор формування особистості захисника Батьківщини. Проаналізовано сутність укорінення, знекорінення та псевдоукорінення як чинників становлення особистостей захисників країни. Подано історію поняття "буттєвісне укорінення" та розкрито зміст психологічного механізму життєвого укорінення людини у зв'язку зі становленням особистості захисника країни.

Исследован психологический механизм укоренения как фактор формирования личности защитника Родины. Проанализирована сущность укоренения, неукоренения и псевдоукоренения как факторов становления личности защитника страны. Подана история понятия "бытийное укоренение" и раскрыто содержание психологического механизма жизненного укоренения человека в связи со становлением личности защитника страны.

The article shows a psychological mechanism of root-taking as a factor of forming the identity of homeland defender. It presents the history of the concept and psychological contents of the mechanism.

Висвітлено предмет, методи та завдання військової психології та педагогіки. Розглянуто теоретико-методичні засади виховновного процесу, спрямованого на формування особистості військовослужбовця як професіонала та патріота з високим рівнем громадянськості. Проаналізовано психічні пізнавальні процеси та психологічні властивості військовослужбовця, особливості психології військового колективу, принципи, методи та форми навчання та виховання воїнів. Увагу приділено підготовці особового складу до бойової діяльності та до дій в екстремальних умовах.

Освещены предмет, методы и задачи военной психологии и педагогики. Рассмотрены теоретико-методические основы воспитательного процесса, направленного на формирование личности военнослужащего как профессионала и патриота с высоким уровнем гражданственности. Проанализированы психические познавательные процессы и психологические свойства военнослужащего, особенности психологии военного коллектива, принципы, методы и формы обучения и воспитания воинов. Уделено внимание подготовке особого состава к боевой деятельности и к действиям в экстремальных условиях.

Антикоагулянтна терапія збільшує ризик кровотеч, особливо шлунково-кишкових. Проаналізовано види геморагічного синдрому у пацієнтів з фібриляцією передсердь на тлі терапії варфарином в реальній клінічній практиці. Наведено результати спостережень за 4 пацієнтами, у яких виникнення кишкової кровотечі на тлі терапії варфарином дозволило виявити пухлинне ураження товстого кишечника. Варфарин може демаскувати пухлинну хворобу кишечника та зберегти життя таких пацієнтів. Незалежно від інтенсивності антикоагуляції при виникненні шлунково-кишкової кровотечі всі такі пацієнти мають бути додатково обстежені з акцентом на те, що джерелом кровотечі може бути пухлинне ураження.