Методом м'якої рентгенівської спектроскопії досліджено міжатомну взаємодію за товщиною покриттів типу TiC та (Ti, V, Cr)С на сталі У10А. Показано, що максимальна кількість вуглецю в покриттях типу ТіС, (Ti, V, Cr)С знаходиться відповідно в зовнішніх і центральних зонах. Зменшення кількості вуглецю в покритті (Ti, V, Cr)С у порівнянні з покриттям ТіС, знаходить відображення в суттєвому звужені TiL_alpha-смуг в області енергій spd-гібридних зв'язків. У центральних і внутрішніх зонах покриттів формуються зв'язки Ti-Fe-C, що проявляється в прифермієвському напливі TiL_alpha- та СК_alpha-смуг. Установлено, що зміна мікротвердості, мікрокрихкості та міцності за товщиною покриттів добре відповідає рівню міжатомної взаємодії в різних зонах карбідних фаз.

Досліджено особливості вмісту лептину в сироватці крові у 97-ми хлопців віком 11 - 17 років з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду (ГСПП). Установлено багаторазове підвищення рівня гормону у хворих незалежно від клінічної форми захворювання. Виявлено, що на відміну від здорових хлопчиків, у разі ГСПП відсутня вікова динаміка в рівні лептину, порушена його залежність від ступеня статевого дозрівання підлітків. У разі ГСПП відзначено порушення ролі лептину, як регулятора харчової поведінки.

За результатами клінічного обстеження 220-ти хлопців, у яких діагностували гіпоталамічний синдром пубертатного періоду, встановлено роль чинників спадкування та оточення у розвитку захворювання. Продемонстровано, що тяжкість перебігу хвороби залежить від поєднання цих чинників. Основну роль серед чинників спадкування відіграє обтяжена спадковість щодо ожиріння, серед чинників оточення - травми голови і хребта, а також - патологія вагітності і пологів.

По результатам клинического обследования 220-мальчиков-подростков, которым был поставлен диагноз гипоталамического синдрома пубертатного периода, установлена роль некоторых наследственных и средовых факторов в развитии заболевания. Показано, что тяжесть течения заболевания зависит от сочетания этих факторов. Ведущую роль среди наследственных факторов играет отягощенная наследственность по ожирению, среди средовых факторов - травмы головы и позвоночника, а также патология беременности и родов.

On the basіs of clіnіcal observatіon of 220-adolescent boys wіth the dіagnosіs of pubertal hypothalamіc syndrome the role of some heredіtary and envіronmental factors іn the development of the dіsease was establіshed. Іt was shown that the severіty ofpubertal hypothalamіc syndrome depended on combіnatіon of those factors. The leadіng role among heredіtary factors belongs to heredіtary obesіty and among envіronmental factors - to cranіo-cerebral traumas as well as to pathologіcal pregnancy and labor

Проведено клініко-лабораторне обстеження 97-ми хлопчиків 10 - 17 років, які лікувалися з приводу гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП). Аналіз вмісту катехоламінів і серотоніну у хлопців, хворих на ГСПП, свідчить про порушення вікової динаміки вмісту цих біогенних амінів на етапах статевого дозрівання. Встановлено, що в групі дітей 10 - 12 років відзначається достовірне підвищення екскреції з сечею як ДОФА, так і дофаміну (ДА), норадреналіну (НА) і адреналіну (А), що свідчить про активацію усіх ланок симпатико-адреналової системи. У хлопчиків 13 - 14 років зберігається високий рівень ДОФА, НА та А в добовій сечі, в разі зниження показників ДА нижче вікової норми. У підлітків 15 - 17 років рівень НА та А відповідає віковим нормативам за низьких показників ДОФА та ДА. Процес перетворення ДОФА у ДА залежить від клінічного варіанта ГСПП. Не виявлено статистично значущої регресійної залежності між вмістом НА і А в сечі та рівнем артеріального тиску в цілому в групі хворих на ГСПП незалежно від віку та характеру перебігу захворювання.

Базуючись на аналітичному та числовому моделюванні досліджено параметри систем симетричного xDSL-доступу дуплексних двопроводових спрямовуючих систем телефонної мережі загального користування (ТМЗК). Запропоновано класифікацію систем симетричного xDSL-доступу та виконано порівняльний аналіз прийому стикувальних лінійних кодів 2BIQ; TC-PAM; CAP-модуляції та HDB-3 систем плезіохронної цифрової ієрархії (ПЦІ). Обгрунтовано ідентичність дослідження параметрів регенераторів систем xDSL-доступу та ПЦІ. Опрацьовано інтегральний спосіб поелементного прийому символів цифрового сигналу за умов девіації фази стробувальних імпульсів та рівня порога прийняття рішення й одержано розрахункові формули. Досліджено пристрої синхронізації розімкненого та замкненого типів з фазовою автопідстройкою частоти. Розроблено структурні та функціональні схеми регенераторів, що працюють за умов корекції "одиночних" символів до тривалості дво- та однотактового інтервалу за "базою". Проаналізовано методи розподілу напрямів передачі цифрових сигналів двопроводовими електропровідними багатопарними кабелями ТМЗК та запропоновано й аналітично досліджено спосіб дисперсійно-мостового розподілу. На підставі адаптації фазових співвідношень між зустрічними цифровими потоками з кратністю напівтактового інтервалу оцінено якість передачі інформації за ймовірністю помилкового прийому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.10-43 + Р415.18-43

Рубрики:

Хвороби гіпофіза та диенцефало-гіпофізарної системи

Хвороби, пов'язані з порушенням ендокринної функції статевих залоз

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено функціональний стан надниркових залоз у 143-х хлопців 10 - 17 років з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду (ГСПП). У 37,06 % хворих незалежно від віку та характеру перебігу захворювання виявлено підвищений базальний рівень кортизолу в крові. Встановлено гіперактивацію андрогенної функції надниркових залоз: рівень сумарних 17-КС та їх фракцій випереджає хронологічний вік хворих і відповідає рівню статевого дозрівання. У підлітків з ГСПП виявлено гіперактивацію мінералокортикоїдної функції надниркових залоз. Провідними факторами у формуванні артеріальної гіпертензії у хлопців, хворих на ГСПП, є гіперальдостеронемія, гіперкортизолемія на тлі помірного підвищення активності реніну плазми та прогресування ожиріння.

Досліджено базальний та стимульований рівень глікемії у процесі проведення стандартного тесту толерантності до глюкози (ТТГ) у 220-ти хлопчиків віком 10 - 17 років, хворих на гіпоталамічний синдром пубертатного періоду, вміст імунореактивного інсуліну, розраховано індекс інсулінорезистентності НОМАIR. У хворих виявлено порушення вуглеводного обміну, характер яких залежав від клінічного варіанту захворювання, типу та ступеня ожиріння, рівня артеріального тиску. У 8,64 % випадків зареєстровано ізольоване підвищення рівня глікемії натще, у 34,55 % хворих за проведення ТТГ виявлено плоску глікемічну криву, у 10,91 % хлопців діагностовано порушення толерантності до глюкози. У хворих з типовим варіантом гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду і в групі з провідним симптомом артеріальної гіпертензії вірогідно частіше (P<0,05) виявлене підвищення в крові базального рівня імунореактивного інсуліну та індексу інсулінорезистентності НОМАIR.

Basal and stimulated glycemia levels were studied in the standard glucose tolerance test (GTT) in 220 boys with pubertal period hypothalamic syndrome (PPHS) aged 10-17 years. The levels of immunoreactive insulin (IRI) were determined and HOMAIR index of insulin resistance was calculated. Certain disorders of carbohydrate metabolism depending on clinical variant of the disease, the type and degree of obesity and blood pressure findings were revealed in patients. Isolated increase in glycemia basal level was registered in 8,64 % of cases, flat glycemic curve was revealed in GTT test in 34,55 % of patients and glucose tolerance disorders were established in 10,91 % of boys. In patients with typical PPHS variant and in patients with the prevailing symptom of arterial hypertension certain rise of blood basal IRI levels as well as an increase in HOMAIR index were revealed significantly more often (P<0,05)

Вивчено функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у 220-ти хлопчиків 10 - 17 років, хворих на гіпоталамічний синдром пубертатного періоду (ГСПП). У 51,4 % хворих діагностовано дифузний зоб I та II ступеня, ознаки субклінічного гіпотиреозу - у 21,0 %, вірогідно частіше у разі 2-го варіанту захворювання (з провідним симптомом - ожиріння). Підвищений рівень трийодтироніну встановлено під час усіх варіантів ГСПП, найбільш виражені зміни зареєстровано у випадку стертої форми захворювання. Не виявлено статистично значущої залежності рівня тиреоїдних гормонів, тиротропіну від ступеня ожиріння та віку хворих.

З метою удосконалення прогнозування перебігу гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП) у хлопців визначено інформативність анамнестичних, клінічних, метаболічних, гормональних показників. Найбільшу загальну інформативність мали наступні показники: клінічний варіант ГСПП, ступінь ожиріння, рівень артеріального тиску, наявність шкірних стрій, характер статевого розвитку, індекс інсулінорезистентності <$E roman HOMA sub iR>, рівні мелатоніну, тестостерону, кортизолу, тригліцеридів. Визначено прогностично сприятливі і несприятливі фактори, розраховано прогностичні коефіцієнти. На підставі одержаних результатів розроблено таблиці для розрахунку індивідуального прогнозу перебігу ГСПП у хворих в різному віці.

Визначено фактори ризику, головні механізми формування гіпоталамічного синдрому (ГСПП) в осіб чоловічої статі у період статевого дозрівання. Вивчено характер гормонально-метаболічних порушень, які зумовлюють клінічні прояви та перебіг захворювання. На підставі даних комплексного обстеження доведено наявність клінічного поліморфізму ГСПП та обгрунтовано доцільність виділення чотирьох варіантів захворювання, зокрема, перший варіант (типова форма) характеризується максимальними проявами усіх провідних клінічних ознак; другий - провідним симптомом ожиріння; третій - артеріальної гіпертензії; четвертий - має стерту форму. Розроблено математичні моделі гормонально-метаболічних перетворень з урахуванням віку обстежених та клінічного варіанта захворювання. Виявлено значне підвищення вмісту лептину у цих хворих, яке не залежить від віку та характеру статевого дозрівання обстежених. Запропоновано й обгрунтовано концепцію ролі гормону епіфіза мелатоніну у формуванні атерогенних дисліпопротеїдемій у хворих на ГСПП. Доведено роль порушень вуглеводного, ліпідного обмінів і активності протеолітичних ферментів у прогресуванні захворювання. Визначено найбільш інформативні клініко-анамнестичні та гормонально-метаболічні критерії щодо прогнозу перебігу ГСПП. Науково обгрунтовано застосування у комплексному лікуванні хворих препаратів, які сприяють усуненню метаболічних порушень і доведено їх ефективність.

Досліджено електронну будову, мікроструктуру, мікротвердість і тріщиностійкість карбідних покриттів VC і V2C на сталі У8А. Встановлено, що за рахунок розрива зв'язків ванадій-вуглець VL<$E alpha> смуга звужується в області Spd-гібридних зв'язків від зовнішньої сторони покриття до внутрішньої. Показано, що прифермієвський наплив VL<$E alpha> і CK<$E alpha> смуг поблизу межі розділу карбід-сталь зумовлений утворенням V-Fe-C зв'язків і визначає таким чином певний рівень адгезії покриття до основи. Показано зв'язок між мікротвердістю, навантаженням утворення тріщини, розмірами тріщини, мікроміцністю та показником мікрокрихкості покриттів типу VC і V2C. Визначено адгезію покриття карбідів ванадію зі сталлю У8А.

За допомогою методів фізичного матеріалознавства досліджено вплив відпалу, гартування та низькотемпературного відпуску на структуру, мікротвердість, хімічний склад, тріщиностійкість покриттів на основі карбідів ванадію VC, V2C на сталях 20, 40, У8А. Показано, що карбідні покриття підвищують зносостійкість сталі У8А за умов тертя ковзання без змащування в 10 - 20 разів. Установлено, що відпал, гартування та низькотемпературний відпуск сталі У8А з карбідними покриттями призводять до деякого зниження зносостійкості у порівнянні із зносостійкістю сталі безпосередньо після хіміко-термічної обробки.

Наведено результати коагуляційного очищення природної води річок Десна і Дніпро у весняно-осінній та паводковий періоди року коагулянтами на основі сульфату алюмінію. Визначено ефективний коагулянт для одержання якісної води.

Представлено результати експериментальних досліджень ефективності коагулятивного очищення природної води основними сульфатами алюмінію в порівнянні з традиційним коагулянтом - сульфатом алюмінію в зимовий період, а також оцінку якості води після її обробки.

Освещены вопросы современной диагностики сахарного диабета (СД) и других категорий гипергликемий. Представлены дифференцированный подход к лечению больных СД І и ІІ типа, современные стратегия и режимы инсулинотерапии. Проанализированы особенности диагностики и лечения СД, его осложнения у детей и подростков. Особое внимание уделено вопросам самоконтроля при СД, юридическим и социальным аспектам, рациональной организации отдыха и санаторно-курортному лечению больных СД.

Надано огляд літератури про стан підготовки питної води. Висвітлено основні переваги та недоліки хімічних реагентів, які застосовуються в Україні для підготовки питної води; та запропоновано нові, які здатні забезпечити якість питної води в Україні та у світі.

Розроблено наукові засади технології підготовки питної води з використанням як коагулянтів основних сульфатів алюмінію, зокрема, дигідроксосульфату алюмінію (ДГСА) та флокулянту - суміші солей полігексаметиленгуанідину (ПГМГ). Визначено оптимальні параметри синтезу основних сульфатів алюмінію та ДГСА. Результати, одержані завдяки експериментальним дослідженням, підтверджені теоретичними розрахунками за допомогою відповідної математичної обробки. Утановлено, що використання основних сульфатів і ДГСА значно інтенсифікує процес очищення води за фізико-хімічними показниками. Особливо значимим фактором є зменшення вмісту в очищеній воді залишкового алюмінію. Досліджено знезаражувальну ефективність флокулянтів полідіалілдиметиламоній хлориду та суміші солей ПГМГ (Валеус) та їх композицій з коагулянтами. Установлено композицію "коагулянт + флокулянт", яка має високий знезаражувальний ефект і ефективну коагуляційну здатність. Такою композицією є "ДГСА + Валеус". Запропоновано апаратурно-технологічну схему підготовки питної води з використанням цієї композиції.

Зроблено кількісне оцінювання діагностичної та прогностичної значущості маркерів міокардіального некрозу, зокрема, тропоніну 1 і МВ-фракції креатинфосфокінази, у хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ) у динаміці - від початку захворювання до 7-ми діб. З'ясовано, що у хворих з Q-позитивним ГІМ за 3 год потому від початку захворювання у лазерно корельованому (ЛК) спектрі сироватки крові відбувається зростання часткового вмісту світлорозсіюючих частинок з гідродинамічним радіусом до 70-ти нм, а хворих на Q-негативний ГІМ - більша частина ЛК-спектра представлена світлорозсіюючими частинками з гідродинамічним радіусом від 70-ти до 150-ти нм і понад наведений рівень означених параметрів. З'ясовано, що у пацієнтів з ГІМ розвиток гострої серцевої недостатності асоційований з безперечним переважанням у субфракційному складі сироватки крові світлорозсіювальних частинок з гідродинамічним радіусом до 70 нм, зокрема частинок з радіусом до 10 нм. Виявлено, що зміни сироваткового гомеостазу у пацієнтів з ГІМ, які одержували тромболітичну терапію, характеризуються зростанням часткового вмісту світлорозсіюючих частинок з гідродинамічним радіусом від 71-го до 150-ти нм.

Досліджено особливості становлення особистості захисника країни та розкрито вплив локус контролю студентів факультету запасу в цьому процесі. Визначено об'єкт, предмет і методи дослідження з урахуванням характеристики особистісної поведінки інтерналів та екстерналів. Запроваджено низку творчих вправ для діагностико-корекційної роботи зі студентами - майбутніми офіцерами запасу. Зроблено висновок, що індивідуально-психологічна характеристика регуляційної сфери особистості - локус контролю - за умов реальної взаємодії в групі пов'язана з успішністю командного виконання завдань і може бути розвинута.

Исследованы особенности становления личности защитника страны и раскрыто влияние локус контроля студентов факультета запаса в этом процессе. Определены объект, предмет и методы исследования с учетом характеристики личностного поведения интерналов и экстерналов. Внедрен ряд творческих упражнений для диагностико-коррекцонной работы со студентами - будущими офицерами запаса. Сделан вывод, что индивидуально-психологическая характеристика регуляторной сферы личности - локус контроля - в условиях реального взаимодействия в группе связана с успешностью командного выполнения заданий и может быть развита.

The article reveals the role of locus of control in development of homeland defender's personality. It presents results of diagnosing locus of control of students Ч future reserve officers, shows ways of corrective work in this direction and evaluation of its effectiveness.