На підставі проведеного аналізу джерел літератури зроблено спробу узагальнити існуючі відомості про вади розвитку скелета стопи і запропоновано їх класифікацію та тлумачення відповідно до алфавіту. Вроджені вади розвитку стопи можна розподілити на типові (самостійні нозологічні форми) і атипові (комбіновані з іншими аномаліями чи захворюваннями). Найбільш розповсюдженими вродженими вадами скелета стопи є клишоногість, плоскостопість, полідактилія, синдактилія та ектродактилія.

За допомогою комплексу адекватних і сучасних морфологічних методів дослідження з'ясовано особливості становлення топографо-анатомічних взаємовідношень структурних елементів сідничної ділянки впродовж перинатального періоду онтогенезу людини, що дозволило одержати нові науково обгрунтовані дані, які суттєво доповнюють сучасні уявлення про діапазон індивідуальних коливань, меж анатомічної норми і найбільш частих за спостереженням варіантів будови, кровопостачання та іннервації зовнішніх м'язів тазового пояса у плодів і новонароджених. Охарактеризовано методи дослідження: ін'єкції судин, рентгеноскопії, комп'ютерної томографії, тривимірного комп'ютерного реконструювання тощо. Уперше описано особливості внутрішньом'язового розподілу нервів і судин у товщі зовнішньої групи м'язів таза. Визначено проекційно-синтопічні взаємовідношення судинно-нервових утворень сідничної ділянки у плодів 6 - 10 місяців і новонароджених.

У плода жіночої статі 5 місяців виявлено гіпоплазію нирок, атипові та рідкісні варіанти кровопостачання наднирково-ниркових органокомплексів, печінки, шлунка, селезінки, підшлункової залози та діафрагми. Описано відходження від черевної частини аорти як типових (правої нижньої діафрагмової, правої і лівої ниркових, середніх надниркових, поперекових артерій), так і атипових (селезінково-печінкового і діафрагмово-надниркового стовбурів, додаткових верхніх, середніх і нижніх надниркових артерій) гілок, які беруть участь у кровопостачанні органів і залоз травної системи, заочеревинного простору та діафрагми.

Досліджено особливості фотоперіодичних змін маси та структури сім'яників, їх придатків, а також придаткових статевих залоз (сім'яні пухирці, передміхурова залоза) у статевонезрілих самців білих щурів у віці 4 - 5 тиж після двобічної пельвікотомії. Фотоперіодичні зміни в організмі тварин моделювали протягом 7 діб за допомогою постійного освітлення, постійної темряви і природних умов освітлення у весняно-літній період року. Встановлено, що в інтактних і несправжньооперованих тварин постійне освітлення викликає прискорення, а постійна темрява уповільнює розвиток статевих залоз. Після пельвікотомії спостерігається порушення розвитку статевих залоз, більш виражене за умов природного і постійного освітлення. Пельвікотомія порушує адекватність фотоперіодичних змін у статевих залозах під час статевого дозрівання.

Дослідження особливостей кровопостачання сідничого нерва проведено на 47-ми препаратах плодів людини 6 - 10 міс. З'ясовано, що у плодів людини супутня артерія сідничого нерва, що є гілкою сідничного відділу нижньої сідничної артерії, як правило, розміщується на задній або задньо-присередній поверхні нерва, кровопостачаючи його. У поодиноких випадках спостерігається тенденція переходу супутньої артерії сідничого нерва на його бічну поверхню. У всіх досліджених плодів супутня вена сідничого нерва є притокою нижньої сідничної вени. Сідничний відділ нижньої сідничної артерії, а в одиничних спостереженнях і супутня артерія сідничого нерва, беруть участь у кровопостачанні великого і середнього сідничних, грушоподібного і близнюкових м'язів, квадратного м'яза стегна, півперетинчастого і півсухожилкового м'язів, довгої головки двоголового м'яза стегна.

Літературне дослідження свідчить про виражену індивідуальну та вікову анатомічну мінливість гілок дуги аорти. Наведено відомості про уроджені деформацію та звивистість дуги аорти, атипові та рідкісні варіанти топографії її гілок, унаслідок чого можуть виникнути компресійні симптоми, порушення кровопостачання відповідних ділянок. Можливість атипового розташування гілок дуги аорти слід враховувати під час проведення хірургічних втручань, оскільки при цьому виникає висока вірогідність їх пошкодження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*60 д(4УКР)

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано метод пренатальної ультразвукової діагностики, а саме, зріз через 3 судини у плодів 7 - 9 міс гестації за умов нормальної вагітності. Виявлено, що діаметр легеневого стовбура дещо більший діаметра аорти, а діаметр аорти перевищує діаметр верхньої порожньої вени. Під час вивчення зрізу через 3 судини увага приділяється взаємному розташуванню судин і їх розмірам. Встановлені розміри можуть слугувати регіональними нормативами для даних термінів гестації.

За допомогою методів морфологічного дослідження встановлено, що у процесі опускання яєчок у калитку провідну роль відіграє напрямна зв'язка, зачаток якої з'являється на початку 6-го тижня ембріогенезу. Прискорене формування напрямної зв'язки яєчка у плодів 5 - 8 місяців, про що свідчить переважання гладеньком'язових клітин над сполучнотканинними елементами, є одним із основних факторів гетерохронії розвитку яєчок та їх подальшого переміщення в калитку. Вентральний випин піхвового відростка очеревини з'являється наприкінці 8-го тижня ембріогенезу; формування відростка передує каудальному переміщенню яєчка. Зрощення нутрощевої пластинки піхвового відростка очеревини з білковою оболонкою яєчка та над'яєчка відбувається у плодів 6 - 7 місяців. Порушення процесу зрощення листків піхвового відростка очеревини у 9 - 10-місячних плодів може бути анатомічною передумовою виникнення вроджених пахвинно-калиткових гриж.

За допомогою мікроскопічного методу дослідження виявлено особливості структурних змін шарів стінки стравоходу впродовж плодового періоду онтогенезу людини. Встановлено, що у плодів поряд з процесами проліферації епітелію слизової оболонки стравоходу відзначаються явища його диференціації. Інтенсивний розвиток гладеньких м'язових клітин м'язового шару слизової та м'язової оболонок стравоходу відбувається у 10-місячних плодів людини.

Висвітлено раціональність алгоритму методів морфологічного дослідження топографоанатомічних взаємовідношень складових структур сідничної ділянки в перинатальному періоді онтогенезу людини. Послідовність і адекватність поєднання класичних і сучасних методів морфологічного дослідження: антропометрії, ін'єкції судин, рентгенографії, макромікроскопії, виготовлення гістотопографічних зрізів, морфометрії, тривимірного комп'ютерного реконструювання і статистичної обробки цифрових даних забезпечує високу репрезентативність отриманих результатів щодо типової і варіантної анатомії м'язів, фасціально-клітковинних просторів і судинно-нервових утворень сідничної ділянки у плодів і новонароджених людини.

Наведено дані про причини розвитку підковоподібної нирки, різні варіанти зрощень її сегментів, особливості кровопостачання, клінічну картину та діагностику цієї аномалії. Запропоновано алгоритм виявлення супутніх вад розвитку та поєднання їх у певні спадкові захворювання.

На підставі проведеного аналізу джерел літератури узагальнено існуючі відомості про вроджені вади скелету кисті та запропоновано їх класифікацію та тлумачення згідно абетки.

Висвітлено історію розвитку анатомічного музею кафедри анатомії людини імені М. Г. Туркевича Буковинського державного медичного університету від часу створення до сьогодення. Показано, що розвиток анатомічного музею нерозривно пов'язаний зі становленням матеріально-технічної бази кафедри анатомії людини та ростом наукового потенціалу штату кафедри. Доведено значення анатомічного музею у підготовці майбутніх професійних лікарів і науковців, вихованих на кращих традиціях і прикладах історії кафедри анатомії людини імені М. Г. Туркевича, а також науково-дослідницьких і навчально-методичних здобутках її співробітників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*69 в3

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Систематизовано понад 650 топографоанатомічних епонімічних термінів ділянки голови та шиї, наведено їх чітке визначення та тлумачення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*695.1 в3

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З розвитком плода збільшується як довжина інтраперикардіальних відділів аорти, легеневого стовбура, порожнистих і легеневих вен, так і кількість складок у венозній зоні переходу пристінкової пластинки серозного осердя в нутрощеву пластинку. У плодів 9 - 10 місяців межі переходу між пластинками серозного осердя в артеріальній і венозній зонах зміщуються в краніальному і дорсальному напрямах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.2 в3

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*699.1 в3

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ