Изложены результаты исследований природы тягуна на примере Севастопольских бухт с использованием баротропной модели для расчета сейшевых колебаний. Аналитически рассчитаны средние периоды собственных колебаний акваторий бухт, резонирующих с длиннопериодными волнами и зыбью.

Комплексом морфологічних методів досліджено особливості формування направляючого тяжа яєчка в пренатальному періоді онтогенезу людини. Уточнено час його закладки. Показано роль направляючого тяжа для переміщення яєчка на різних стадіях внутрішньоутробного життя.

Дослідження особливостей кровопостачання сідничого нерва проведено на 47-ми препаратах плодів людини 6 - 10 міс. З'ясовано, що у плодів людини супутня артерія сідничого нерва, що є гілкою сідничного відділу нижньої сідничної артерії, як правило, розміщується на задній або задньо-присередній поверхні нерва, кровопостачаючи його. У поодиноких випадках спостерігається тенденція переходу супутньої артерії сідничого нерва на його бічну поверхню. У всіх досліджених плодів супутня вена сідничого нерва є притокою нижньої сідничної вени. Сідничний відділ нижньої сідничної артерії, а в одиничних спостереженнях і супутня артерія сідничого нерва, беруть участь у кровопостачанні великого і середнього сідничних, грушоподібного і близнюкових м'язів, квадратного м'яза стегна, півперетинчастого і півсухожилкового м'язів, довгої головки двоголового м'яза стегна.

З розвитком плода збільшується як довжина інтраперикардіальних відділів аорти, легеневого стовбура, порожнистих і легеневих вен, так і кількість складок у венозній зоні переходу пристінкової пластинки серозного осердя в нутрощеву пластинку. У плодів 9 - 10 місяців межі переходу між пластинками серозного осердя в артеріальній і венозній зонах зміщуються в краніальному і дорсальному напрямах.

Літературне дослідження свідчить про виражену індивідуальну та вікову анатомічну мінливість гілок дуги аорти. Наведено відомості про уроджені деформацію та звивистість дуги аорти, атипові та рідкісні варіанти топографії її гілок, унаслідок чого можуть виникнути компресійні симптоми, порушення кровопостачання відповідних ділянок. Можливість атипового розташування гілок дуги аорти слід враховувати під час проведення хірургічних втручань, оскільки при цьому виникає висока вірогідність їх пошкодження.

Літературне дослідження свідчить про виражену індивідуальну та вікову анатомічну мінливість органів і судин верхнього межистіння, наявність ембріональних передумов розвитку варіантів будови та природжених вад його компонентів, що потребує подальшого анатомічного розроблення.

Описано та проілюстровано оригінальними рисунками структурно-функціональні особливості кісток скелета та їх з'єднань, наведено дані про становлення, будову та вади їх розвитку. Розглянуто клінічні аспекти природженої та набутої патології кісток та їх з'єднань.

Розглянуто морфофункціональні особливості артеріальної системи людини. Наведено дані про серцево-судинну систему, еволюцію та топографо-анатомічні особливості артерій, а також основні внутрішньо- та міжсистемні артеріальні анастомози. Запропоновано схему кровотоку в камерах серця.

Рассмотрены морфофункциональные особенности артериальной системы человека. Приведены данные о сердечно-сосудистой системе, эволюции и топографо-анатомических особенностях артерий, а также основных внутри- и межсистемных артериальных анастомозах. Предложены схемы кровообращения в камерах сердца.

Показаны общие закономерности и региональные особенности приливных колебаний в морях средиземноморского типа: Адриатическом, Красном и Черном. Сравнительный анализ проведен на основе оценки пространственно-временных характеристик волновых движений, натурных наблюдений, модельных численных экспериментов на основе баротропной модели.

Рассмотрено явление парадокса солоноватых вод в амфибиальных геоэкосистемах приморской полосы суши с особым типом экосистем, характеризующихся низким видовым разнообразием и высокой биологической продуктивностью. На основании литературных источников показано, что главным признаком низкого видового разнообразия в градиенте солености стокового фронтального раздела является изменение солености вод относительно 5 <194> (критическая соленость, которая влияет на физиологические особенности гидробионтов) к более высокой солености - преимущественно "морской" и к меньшей солености - "пресноводной". Полоса вод между 5 и 8 <194> - <$E alpha>-хорогалинная зона, понятие, принадлежащее только экологии и характеризующее взаимодействия организмов с соленостью как внешней средой. По среднемноголетним данным солености в Днепро-Бугском лимане показано, что в период межени формируется <$E alpha>-хорогалинная зона, в пределах которой в донных отложениях образуется геохимические поля особого типа, где размещаются экосистемы с низким видовым разнообразием и высокой биопродуктивностью.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В дисертації вивчені особливості розвитку та становлення топографії надниркових залоз протягом пренатального періоду онтогенозу людини та у новонароджених. Уточнено час і джерела закладки надниркових залоз, досліджено динаміку зміни їх форми, розмірів та особливості кровопостачання. Виявлено корелятивні взаємовідношення надниркових залоз із суміжними органами, а також морфологічні передумови виникнення деяких їх природжених вад.

Наприкінці 10-го тижня внутрішньоутробного розвитку відбувається інтенсивний розвиток каудальних частин мезонефричних проток, що виражається розширенням їх просвіту, появою колового шару мезенхімних клітин і трансформацією епітеліальної вистилки, внаслідок чого утворюються сім'явиносні протоки та сім'яні міхурці. Перші ознаки ампули сім'явиносної протоки спостерігаються у 4-місячних плодів. У межах ампули розширення порожнини сім'явиносної протоки супроводжується помітним стоншенням її стінок, диференціацією клітинних структур. У плодів існують відмiнності в будові стінки різних частин сім'явиносної протоки.

На основе теории собственных колебаний рассмотрены характеристики баротропных сейш в замкнутых водоемах. Использован подход определения периодов колебаний уровневой поверхности и их пространственной структуры при решении задачи на собственные значения. По результатам численного моделирования определена пространственно-временная структура собственных колебаний уровня озера Киннерет для основных энергонесущих периодов.

За допомогою комплексу адекватних і сучасних морфологічних методів дослідження з'ясовано особливості становлення топографо-анатомічних взаємовідношень структурних елементів сідничної ділянки впродовж перинатального періоду онтогенезу людини, що дозволило одержати нові науково обгрунтовані дані, які суттєво доповнюють сучасні уявлення про діапазон індивідуальних коливань, меж анатомічної норми і найбільш частих за спостереженням варіантів будови, кровопостачання та іннервації зовнішніх м'язів тазового пояса у плодів і новонароджених. Охарактеризовано методи дослідження: ін'єкції судин, рентгеноскопії, комп'ютерної томографії, тривимірного комп'ютерного реконструювання тощо. Уперше описано особливості внутрішньом'язового розподілу нервів і судин у товщі зовнішньої групи м'язів таза. Визначено проекційно-синтопічні взаємовідношення судинно-нервових утворень сідничної ділянки у плодів 6 - 10 місяців і новонароджених.

Досліджено особливості фотоперіодичних змін маси та структури сім'яників, їх придатків, а також придаткових статевих залоз (сім'яні пухирці, передміхурова залоза) у статевонезрілих самців білих щурів у віці 4 - 5 тиж після двобічної пельвікотомії. Фотоперіодичні зміни в організмі тварин моделювали протягом 7 діб за допомогою постійного освітлення, постійної темряви і природних умов освітлення у весняно-літній період року. Встановлено, що в інтактних і несправжньооперованих тварин постійне освітлення викликає прискорення, а постійна темрява уповільнює розвиток статевих залоз. Після пельвікотомії спостерігається порушення розвитку статевих залоз, більш виражене за умов природного і постійного освітлення. Пельвікотомія порушує адекватність фотоперіодичних змін у статевих залозах під час статевого дозрівання.

У ході дослідження особливостей зовнішньої будови та топографії внутрішніх чоловічих статевих органів у 8-місячних плодів людини встановлено, що висота лівого яєчка, як правило, переважає висоту правого яєчка, у той час як ширина та товщина останнього є дещо більшою, ніж відповідні розміри лівого яєчка. Виявлено індивідуальну варіабельність топографії яєчок: у семи плодів яєчка розміщувались у мошонці, у п'яти спостереженнях - у межах пахвинного каналу, у чотирьох плодів - у ділянці глибокого пахвинного кільця, а у двох випадках виявлено відповідно дистопію яєчок та агенезію лівого яєчка.

За допомогою комплексу морфологічних методів дослідження вивчено особливості та закономірності розвитку сечостатевої пазухи. Визначено терміни диференціювання тканинних структур сечостатевої пазухи, а також їх корелятивні взаємовідношення в зародковому і на початку передплодового періодів онтогенезу людини.

За допомогою мікроскопічного методу дослідження виявлено особливості структурних змін шарів стінки стравоходу впродовж плодового періоду онтогенезу людини. Встановлено, що у плодів поряд з процесами проліферації епітелію слизової оболонки стравоходу відзначаються явища його диференціації. Інтенсивний розвиток гладеньких м'язових клітин м'язового шару слизової та м'язової оболонок стравоходу відбувається у 10-місячних плодів людини.

На підставі проведеного аналізу джерел літератури узагальнено існуючі відомості про вроджені вади скелету кисті та запропоновано їх класифікацію та тлумачення згідно абетки.