Наводяться результати експериментального вивчення впливу гідразину та сульфіту натрію, як знекиснювальних реагентів, на корозію конструктивних сталей в промислових середовищах конденсатно-живильного тракту виробництва аміаку потужністю 1360 т/добу. Показано, що швидкість корозії сталі Ст.20 в значній мірі залежить від рН середовища. Оптимальне значення рН=10. Коли рН < 7 природа знекиснювального реагенту впливає на характер корозії сталі Ст.20, на склад оксидної плівки і продуктів корозії. Сульфіт натрію сприяє розвитку загальної корозії, з гідразином спостерігається локальна корозія.

В монографии развита наука квалиметрия (измерение качества) в части ее расширения и введения нового понятия - экологического качества продукции порта. До настоящего времени такой показатель не используется ввиду отсутствия разработок по его расчету и применению. Кроме разработки систем натуральных и стоимостных показателей экологического качества продукции порта, предложены методы их использования в процессе выбора технологий перегрузки грузов и выбора на рынке тех перегрузочных средств, которые меньше загрязняют окружающую среду при переработке грузов. Предложена методика использования систем показателей в управлении порта в целом с целью повышения прибыли и рентабельности.

У модельному досліді вивчали чутливість біологічних показників до забруднення грунту гербіцидами і важкими металами та можливість їх застосування як біотестів для визначення токсичності забруднених грунтів. Показано перспективність використання показників активності дегідрогенази і продукції двоокису вуглецю ("дихання грунту") для характеристики впливу забруднення на грунт.

Наведено результати вивчення впливу різних систем удобрення і захисту рослин на біологічний потенціал чорнозему південного і продуктивність сільськогосподарських культур у ланці паропросапної сівозміни. Встановлено позитивний вплив мінімалізованої системи удобрення у поєднанні з інтенсивною та інтегрованою системами захисту рослин на процеси грунтової біодинаміки, трофічний режим грунту і продуктивність культур сівозміни.

Рентгенодифракційним методом у випромінюванні MoK_alpha досліджено структуру розплаву FINEMET Fe_73,5Si_13,5B₉Cu₁Nb₃) при температурі 1350 °C. Розраховано структурний фактор та функцію радіального розподілу атомів. Аналіз характеристик цих функцій у рамках різних моделей структури дозволяє вважати, що найбільш ймовірною моделлю, яка описує структуру розплаву, є модель мікронеоднорідного розподілу компонентів сплаву. Згідно з цією моделлю основною структурною складовою є мікроугруповання атомів заліза з кремнієм, що упаковані по типу ОЦК-топології, та мікроугруповання, подібні за близьким упорядкуванням до інтерметалічних сполук в системах Fe - Nb та Fe - B.

Представлено систематизированное изложение экстемпоральной рецептуры по заболеваниям (свыше 2000 прописей). Приведены рецептурные прописи твердых, жидких и мягких лекарственных форм, лекарственных препаратов, которые готовят в асептических условиях, а также включены магистральные прописи, именуемые по фамилии автора или по названию учреждения, предложившего их. Указаны названия болезней, при которых рекомендуется рациональное комбинированное применение экстемпоральных препаратов. Изложена гомеопатическая экстемпоральная рецептура для терапии различных заболеваний как в острой, так и в хронической стадии с учетом модальности, морфологических и физиологических особенностей организма, являющаяся результатом многолетней практики и проверенная на совместимость компонентов и эффективность терапевтического действия. Особое внимание уделено новым лекарственным препаратам, которыми обогатилась отечественная медицина за последние годы. Приведены извлечения из приказа МЗ Украины N117 от 30.06.94 о правилах выписывания рецептов, таблицы высших разовых и суточных доз для взрослых и детей.

Рассмотрены термодинамические закономерности возникновения несмешиваемости металлов в жидком состоянии.

Установлено закономірності вмісту високоосновних фосфатів кальцію в материнських породах та особливості мобілізації їх в орному шарі грунтів різного генезису. Обгрунтовано недоцільність застосування кислотних методів визначення вмісту рухомого фосфору в грунтах акумулятивного ряду грунтоутворення.

Створено нові литі дисперсно зміцнені мідні сплави на базі монотектичних систем. Розроблено технологічний процес отримання виливків із даних сплавів. Характерною рисою розроблених сплавів визначено формування дисперсних зміцнюючих включень безпосередньо в рідкому стані. З'ясовано достатні умови обмеженої взаємної розчинності компонентів у розплавах бінарних металічних систем. Розраховано значення термодинамічних параметрів фаз для системи Cu - Cr. Побудовано лінію ліквідусу й оцінено концентраційну протяжність області двофазного стану розплаву. Встановлено вплив додатків третіх елементів на параметри області двофазного стану розплаву системи Cu - Cr. Запропоновано використання вуглецю як третього елемента, введення якого в аналізовану систему забезпечило мінімальний вміст розчинених елементів у рідкій фазі на основі міді за монотектичної температури. З метою створення сплавів на основі міді, зміцнених дисперсними включеннями, які формуються в рідкому стані, запропоновано використання четверної системи Cu - Cr - Fe - C (мідь + хромистий чавун). Досліджено процеси структуроутворення. Розроблено технологічний процес і впроваджено виробництво литих заготовок зі сплавів системи мідь + хромистий чавун.

Рентгенодифракційним методом вивчено атомну будову рідких трикомпонентних сплавів Fe₇₈Si₁₂B₁₀, Co₇₈Si₁₂B₁₀, Ni₇₈Si₁₂B₁₀ в інтервалі температур від 1350 до 1500 °C. У монохроматичному MoK_alpha-випромінюванні отримано інтерференційні функції, розраховано структурні фактори (СФ) і загальну функцію радіального розподілу атомів (ФРРА). За ними визначено характеристики структури. Проведено їх аналіз і порівняння з характеристиками для моделей чистих металів Fe, Co, Ni, а також виконано моделювання. Розраховано для моделей площі першого максимуму. Встановлено підвищене розсіяння на малокутовій гілці першого дифракційного максимуму, характерне для інтерметалідів Fe₂B, Fe₃B, FeB, Co₂B, Ni₂B, Ni₃B. Аналіз структурних функцій (СФ, ФРРА) та моделювання довели, що рідкі сплави мають мікронеоднорідну структуру, в якій основною структурною складовою є мікрогрупування метал-кремній з упаковкою статистичного типу і координаційним числом, характерним для даного металу та мікрогрупування типу інтерметалідних фаз. Спостережено температурну залежність характеристик, яка свідчить про структурні зміни. Мікрогрупування інтерметалідного типу зберігались до високих температур.

Рассмотрены основные теории эмоций, существующие в мировой психологической науке, в частности, бихевиористская, таламическая, корковая, психоаналитическая, кибернетическая, нейробиологическая, мотивационная, потребностно-информационная и др.

На примере бинарной системы Ga-Tl приведена методика расчета параметров уравнения между двумя жидкими фазами, необходимых для обоснованного выбора компонентов литых композитов.

На основе анализа решений дифференциальных уравнений колебания макроупругого тела, нелинейность которого обусловлена "дыханием" циклически деформируемого в условиях растяжения - сжатия поврежденного материала, оценена представительность характеристики цикла деформирования тела при его свободных и вынужденных колебаниях для диагностирования усталостных повреждений элементов конструкций.

Для одержання максимальної протяжності монотектичної лінії в сплавах на базі системи Cu- Cr, доцільно вводити в них треті елементи - "емульгатори", атоми яких мають максимальну енергію змішування з атомами міді та мінімальну - з атомами хрому. Застосування вуглецю як "емульгатора" забезпечує формування дисперсних включень, що зміцнюють мідь ще в рідкому стані. Це дає можливість отримати сплави, які зберігають високі механічні та теплоелектрофізичні властивості за температур, що наближаються до температури плавлення.

На підставі термодинамічного аналізу експериментальних даних про розчинності хрому в міді та міді в хромі в рідкому стані побудовано розрахункову лінію ліквідусу для системи Cu - Cr. Зроблено висновок, що протяжність монотектичної лінії, що характеризує область незмішування в цій системі, дорівнює нулю (область незмішування за монотектичної температури вироджується в точку).

Рассмотрены вопросы формирования литой структуры сплавов системы Cu - Cr - Fe - C. Определено влияние технологических параметров.

Виявлено стимуляцію надпровідності зовнішнім електромагнітним полем і, високочастотні лінії проковзування фази в широких оловяних плівках. Досліджено температурні, частотні та потужностні залежності критичного струму, які демонструють відкриті явища. Показано загальність нерівноважних явищ цього класу для вузьких і широких плівок.

Обгрунтовано доцільність застосування фосфорних добрив розмелених фосфоритів родовищ України на чорноземних грунтах. Запропоновано пакет показників, за допомогою яких можна здійснити комплексну та об'єктивну оцінку агрохімічної ефективності даних грунтів.

Рассмотрены вопросы получения литейных сплавов на основе металлических систем, диаграммы состояния которых характеризуются наличием двухфазной области расплава. Теоретически обосновано применение технологических приемов, позволяющих сформировать литую структуру, обеспечивающую необходимые свойства. На примере сплава системы Cu - Cr - Fe - C описан технологический процесс получения износостойких сплавов на основе меди со структурой типа "замороженной" эмульсии.

За допомогою методу дифракції рентгенівських променів у монохроматичному МоК_alpha-випромінюванні досліджено багатокомпонентні аморфні сплави на базі Fe, B, Sі з легувальними домішками Cu, Nb, Nі, Mo, C. Вміст Fe та B був близьким до класичного сплаву "файнмет" (FINEMET). Початковий стан одержано методом спінінгування та підтверджено рентгенодифракційно. Аморфні стрічки перебували за різних термочасових умов нагрівання до 350 °С, а також охолодження. Дифракційні виміри проведено за кімнатної температури після попередніх термообробок в атмосфері He. На підставі аналізу параметрів структури зроблено висновок про мікронеоднорідну будову сплавів. Установлено, що нагрівання до 350 °С призводить до незначних змін структурних характеристик в аморфних плівках, крім сплаву з малим вмістом Sі та відсутністю Nb і Cu. Східчасте термочасове охолодження цього сплаву (Fe₇₅Sі₂B₁₆Mo₃Nі₄) супроводжується структурними змінами типу кристалізації або топологічного близького упорядкування в основній структурній складовій, а також у мікроугрупованнях інтерметалідного типу, що призводить до аномальної залежності висоти структурного фактора та характеристик його ширини. Встановлено, що цей сплав є найменш стійким до термообробок. Найбільш стійким до довготривалого збереження на повітрі виявився зразок, підданий самій низькій температурі відпалу. Зазначено, що варіаціями режимів низькотемпературного відпалу аморфних стрічок можна впливати на структурні параметри в межах аморфного або аморфно-кристалічного стану.