Изучение изменения структуры проводили в условиях Правобережной части Лесостепи Украины на черноземах выщелоченных. Агрохимическая характеристика пахотного слоя включала: гумус по Тюрину 4,2 %; pH 5,8 - 6,0; Нг - 3,5 мг/экв на 100 г почвы; P₂₀₅ и K₂₀ - 254 - 75 мг/кг почвы по Кирикову. Проведенные исследования показали, что минеральные и органические удобрения не уменьшают полезную структуру выщелоченных черноземов, однако имеют тенденцию к увеличению глыбистых агрегатов < 10 мм, особенно при увеличении нормы удобрений. Водопрочность почвенных агрегатов под влиянием применения минеральных удобрений N₉₀P₁₀₀K₁₃₀ и N₁₃₀P₁₆₀K₂₀₀ снижается до 62,90 - 65,49 %, а контроль - 67,80 %. Органические удобрения, которые применяются совместно с минеральными, стабилизируют водопрочность агрегатов.

Відображено систему класифікації солонцевих грунтів України, розкрито зональні закономірності та особливості генезису солонців, подано їх характеристику. Особливу увагу приділено методам хімічної меліорації солонців, агротехнічним засобам і технологічним вимогам до проведення даного виду меліорації.

Охарактеризовано грунти Білоцерківського району. Висвітлено особливості генезису та визначено умови грунтотворення, показано напрямки найбільш ефективного використання грунтів. Розглянуто питання їх деградації за рахунок процесів водної ерозії, розкрито суть даних процесів. Описано агрохімічні властивості грунтів, визначено показники їх родючості.

Охарактеризована почва Белоцерковского района. Освещены особенности генезиса и определены условия образования почв, показаны направления наиболее эффективного их использования. Рассмотрены вопросы деградации почв за счет происходящих процессов водной эрозии, раскрыта сущность данных процессов. Описаны агрохимические свойства почвы, определены показатели их плодородия.

Досліджено зміни родючості чорнозему типового слабосолонцюватого в короткоротаційних сівозмінах залежно від застосування системи удобрення та обробітку грунту. Визначено, що у стабілізації та підвищенні вмісту гумусу, фосфору та калію основну роль відіграють насичення просапними культурами та система удобрення.

Исследованы изменения плодородия чернозема типичного слабосолонцеватого в короткоротационных севооборотах в зависимости от применения системы удобрения и обработки почвы. Определено, что в стабилизации и повышении содержания гумуса, фосфора и калия ключевую роль играют насыщение пропашными культурами и система удобрения.

Доведено, що найбільш екологічно обгрунтованою системою удобрення на чорноземах вилугуваних є органо-мінеральна. Встановлено, що наявність бобових культур у сівозміні підвищує їх урожайність, якість і винос азоту.

Доказано, что наиболее экологически обоснованной системой удобрения на черноземах выщелоченных является органо-минеральная. Установлено, что наличие бобовых культур и севооборота повышает их урожайность, качество и вынос азота.

Доведено, що під впливом застосування мінеральних та органічних добрив під цукрові буряки на чорноземах вилугуваних і типових слабосолонцюватих у весняний період спостерігається міграція сполук мінерального азоту до глибини 50 - 70 і 70 - 90 см, що не може спричинити значні його втрати або вимивання у грунтові води.

Доказано, что под влиянием применения минеральных и органических удобрений под сахарную свеклу на черноземах выщелоченных и типичных слабосолонцеватых в весенний период наблюдается миграция минерального азота до глубины 50 - 70 и 70 - 90 см, что не может привести к его значительным потерям или вымыванию почвенными водами.

Досліджено зміни родючості грунту в процесі сільськогосподарського використання в орному і підорному шарах. Запропоновано методичний підхід до оцінки втрат його родючості та обгрунтовано необхідність запровадження механізму відшкодування коштів для його відновлення.

Увагу приділено додержанню науково обгрунтованого чергування культур і концентрації цукрових буряків у сівозміні. Розкрито значення сівозмін в обмеженні розвитку шкідників, проаналізовано їх вплив на фітопатологічний стан посівів. Висвітлено роль сівозмін у боротьбі з бур'янами та зменшенні негативних наслідків грунтовтоми. Наведено орієнтовні схеми чергування культур у сівозмінах.

Внимание уделено соблюдению научно обоснованного чередования культур и концентрации сахарной свеклы в севообороте. Раскрыто значение севооборота в ограничении развития вредителей, проанализировано его влияние на фитопатологическое состояние посевов. Освещена роль севооборота в борьбе с сорняками и уменьшении негативных последствий почвоутомления. Приведены ориентировочные схемы чередования культур в севообороте.

Установлено, що застосування диференційованого обробітку грунту під усі культури сівозміни зумовлює перерозподіл поживних речовин в його орному шарі. Плоскорізний та мілкий обробітки підвищують уміст рухових фосфатів, обмінного калію та мінерального азоту в шарі грунту 0 - 10 см за періоду сходів буряків.

Установлено, что применение дифференцированной обработки почвы под все культуры севооборота обуславливает перераспределение питательных веществ в пахотном слое почвы. Плоскорезная и мелкая обработки повышают содержание подвижных фосфатов, обменного калия и минерального азота в слое почвы 0 - 10 см в период всходов свеклы.

Показано зміну родючості чорноземів опідзолених у сівозмінах з різною часткою зернових і просапаних культур. Найбільший вмсіт гумусу виявлено у зерновій сівозміні, в якій застосовували 6 т/га гною + <$Eroman {N sub 36 P sub 24 R sub 32 }>.

Показано изменение показателей плодородия черноземов оподзоленных в севооборотах с разной долей зерновых и пропашных культур. Наибольшее содержание гумуса выявлено в зерновом севообороте, где применяли 6 т/га гноя + <$Eroman {N sub 36 P sub 24 K sub 32 }>.

Наведено теоретичні обгрунтування й експериментально запропоновано нове розв'язання наукової та практичної проблеми ефективного використання чорноземів за допомогою раціональних сівозмін, обробітку грунту, екологічної систематизації систем їх удобрення біологічного азоту за умов Лісостепу України. Встановлено закономірності змін родючості чорноземних грунтів у різноротаційних сівозмінах залежно від систем удобрення, розроблено основні параметри грунтової родючості, обгрунтовано залежність формування фотосантіраного стану посівів, мікробіологічних показників грунту, балансу поживних речовин. Розроблено систему удобрення сільськогосподарських культур у сівозміні, яка забезпечує зростання врожайності сільськогосподарських культур і збереження родючості грунту. Розроблено моделі різноротаційних зернобурякових сівозмін на підставі агрохімічних, біологічних показників, системного екологічного та біоенергетичного аналізу, що забезпечує одержання в сівозмінах із довгою ротацією 9,11 - 9,52 т/га кормових одиниць, в сівозмінах із короткою ротацією 6,7 - 6,8 т/га.

Наведено результати досліджень впливу різних доз добрив, що вносяться під цукрові буряки, на ураженість рослин культури церкоспорозом у короткоротаційній плодозмінній сівозміні. Встановлено, що в зоні недостатнього зволоження в умовах південно-східного Лісостепу за вирощування цукрових буряків у короткоротаційній плодозмінній сівозміні за застосування під цукрові буряки добрив у дозах 25 т/га гною + N180P240K180 кг/га д.р. мінеральних добрив, 25 т/га гною + N135P180K135 кг/га д.р. мінеральних добрив та 50 т/га гною + N90P120K90 кг/га д.р. мінеральних добрив інтенсивність розвитку церкоспорозу була суттєво нижчою порівняно з контролем без добрив (відповідно 51,9; 48,1 і 50,0 % проти 68,1 %).

За результатами проведеного моніторингу забур'яненості посівів пшениці озимої, цукрових буряків і ячменю з підсівом багаторічних трав у ланці зерно-бурякової сівозміни у виробничих умовах встановлено видовий і кількісний склад бур'янів у посівах вищевказаних культур. Все це надає можливість спланувати і застосувати ефективні способи й методи боротьби із сегетальною рослинністю. В результаті проведених досліджень також встановлено, що на видовий склад поширених у посівах сільськогосподарських культур бур'янів має суттєвий вплив поєднання таких чинників, як спосіб основного обробітку грунту, попередник і передпопередник, система удобрення та особливості погодних умов вегетаційного періоду, а також біологічні властивості культури, що вирощується.