За допомогою методу інфрачервоної спектроскопії досліджено мікрокристали алмазу з протерозойських білокоровицьких кластогенних відкладів, Зеленоярського та Самотканського титан-цирконієвих розсипів неогенового віку, розмішених у різних геоблоках Українського щита, та для порівняння - дрібні алмази з кімберлітових трубок Якутії. Встановлено подібність і суттєві відмінності як між спектрами мікрокристалів з різних українських відкладів, так і загалом між українськими й якутськими зразками. Окрім мікрокристалів типу Ia, характерного для переважної більшості якутських алмазів, серед українських зразків, в першу чергу самотканських і зеленоярських, багато (від 30 до 58 %) мікрокристалів типів Iab, Ib та безазотних. За ступенем агрегованості азотних центрів найближчими до якутських можна вважати білокоровицькі алмази. Порівняння алмазів типу Ia свідчить, що вміст центрів A, B1 та B2 в окремих самотканських і зеленоярських зразках може суттєво перевищувати відповідні значення, встановлені для алмазів Якутії. У спектрах досліджених алмазів зафіксовано значну кількість часто інтенсивних смуг поглинання інших (неазотних ?) дефектів, походження яких вимагає уточнення. Серед них - смуги, зіставлені з дефектами, умовно названими E- (смуга 1 030 - 1 050 <$E roman см sup -1>) та X-центрами (смуга 975 - 1 010 <$E roman см sup -1>), а також смуги поглинання, що, вірогідно, можуть бути пов'язані з коливаннями іонів <$E [ roman CO sub 3 ] sup 2- ,~[ roman NO sub 3 ] sup - ~(?)>, води, гідроксильних і карбонільних груп, вініліденових зв'язків <$E ~>> roman {C = CH} sub 2>, аліфатичних груп CH2

>, CH3, зв'язків C - N, N - H та ін. На прикладі окремих зразків показано, що в межах одного мікрокристала існують зони, збагачені агрегованими азотними центрами A та B1 вініліденовими зв'язками (смуга 3 107 <$E roman см sup -1>), і безазотні зони, що не містять останніх, але збагачені аліфатичними вуглеводнями, водою, карбонатними, E- та іншими дефектами. Нерівномірність розподілу багатьох дефектів виявлено також у зразках типу 1b і в зразках безазотного алмазу. На основі одержаних спектроскопічних даних висловлено припущення про можливі значні відмінності за умов кристалізації та/або віку та в подальшій термічній історії окремих зразків кожного з розсипів, що може пов'язуватися з належністю вивчених алмазів до різних материнських джерел.

Досліджено особливості інтелектуальних компонент інтегрованих автоматизованих систем управління. Розглянуто створення інтелектуальної компоненти ІАСУ для енергетичних систем. Запропоновано нейромережні методи прогнозування споживання електроенергії підприємством на основі машини геометричних перетворень. Наведено результати проведених експериментів.

Розглянуто проблему розв'язання задач розпізнавання образів на базі штучних нейронних мереж зустрічного поширення. Розроблено варіант мережі, який дозволяє усунути проблему лінійно залежних векторів за допомогою введення двох додаткових компонентів до множини реалізацій. Проведено експерименти на тестових задачах для стандартного та модифікованого варіантів мережі, описано та проведено порівняння одержаних результатів.

Розглянуто недоліки існуючої мови PROLOG для розв'язання логічних задач. Для прикладу взято класичну задачу на комбінаторний перебір варіантів. Показано, що розв'язок буде елементарним, якщо ввести оператори типу "припустимо, що існує ..." та "припустимо, відсутнє ...". Створено програмне ядро для реалізації нової версії мови PROLOG.

Розглянуто підходи до створення мов програмування, які призначені для розв'язання інтелектуальних задач. Введено різні типи невизначеностей і проаналізовано їх роль у підвищенні рівня інтелектуальності та зручності мови програмування.

Порівняно 2 моделі обчислень - штучні нейронні мережі та декларативні програми, що побудовані на базі логіки предикатів. Запропоновано такі їх узагальнення, за яких процес обчислень зможе призводити до цілеспрямованих змін власної програми. Сформульовано принципи самоорганізації, за якими вказані зміни будуть не хаотичними, а визначеними в результаті пошуку. Для детального вивчення самоорганізації необхідне зближення та взаємне доповнення розглянутих моделей.

Наведено результати порівняльного аналізу особливостей спектрів фотолюмінесценції й інфрачервоного поглинання дрібних алмазів з трьох різних за віком і походженням розсипів на території Українського щита, алмазів з розсипу р. Біллях і з кімберлітових трубок Ситиканська й Удачная (Якутія). Виявлено взаємозв'язок між розподілом оптично активних центрів і габітусом кристалів українського алмазу. Недосконалість структури кристалів різної морфології відображає специфіку механізмів росту та подальшої трансформації різних типів дефектів за умов підвищення температури. Для кристалів кубічного габітусу українських алмазів установлено якісну кореляцію смуг інфрачервоного поглинання з частотою 975 - 1 010 і 1 020 - 1 050 <$E roman см sup -1> та смуг випромінювання фотолюмінесценції 409 та 575 нм.

Показано актуальність розроблення енергетичних систем на основі концепції Smart Grid, виділено інтелектуальні компоненти для їх реалізації. Для реалізації інтелектуальних компонент вибрано нейромережеві засоби на основі моделі геометричних перетворень. Розроблено інтелектуальні компоненти попереднього опрацювання даних (динамічна фільтрація шумів та заповнення пропусків у вхідних даних), прогнозування споживання та візуалізації режимів роботи енергетичних систем.

Визначено задачі та функції ієрархічної системи управління енергоефективністю підприємств міста та її компонент, розроблено архітектуру даної системи з використанням комплексного підходу. Запропоновано формування управлінських рішень здійснювати на підставі прогнозу та аналізу можливих наслідків їх реалізації.

Проаналізовано особливості створення автоматизованих систем управління енергоефективністю економіки регіону. Розглянуто можливості використання засобів інтелектуального аналізу даних у таких системах, доведено доцільність застосування при їх розробці автоасоціативних нейронних мереж на основі моделі геометричних перетворень.

Розроблено базові чотирирівневі структури ІАСУ для підприємства та п'ятирівневі структури для підприємств регіону. Показано, що в основу розроблення сучасних ІАСУ покладено системну інтеграцію, яка грунтується на системному підході, який охоплює всі рівні інтеграції процесів, об'єктів, суб'єктів та інфраструктури, враховуючи вимоги конкретного застосування та ефективності їх застосування. Визначено завдання та сформовано вимоги до інтелектуальних компонентів ІАСУ, розкрито особливості інтелектуального аналізу, задач видобування даних і типи закономірностей, які можна виявити за цими методами. Розглянуто роботу машини опорних векторів і визначено математичні операції, на яких грунтується її робота. Проаналізовано вибрані архітектури нейронних мереж для реалізації інтелектуальних компонентів ІАСУ. Розглянуто нейропарадигми, які найчастіше використовують під час інтелектуального аналізу даних. Розроблено інтелектуальні компоненти попереднього опрацювання та оцінювання даних в ІАСУ. Висвітлено підходи до розроблення інтелектуальних компонентів ІАСУ для розв'язання задачі класифікації на основі нейронних мереж та машини геометричних перетворень. Розроблено архітектуру нейромережевого комплексу для прогнозування часових послідовностей. Визначено множину необхідних параметрів налагодженя та сукупність внутрішніх і зовнішніх критеріїв для синтезу автоасоціативної нейронної мережі оптимальної складності та оцінювання якості її функціонування, вироблено практичні рекомендації зі здійснення оптимізованої процедури налагодження.

Розглянуто варіант послідовного застосування компресувальної нейронної мережі та методів контекстного моделювання для ефективного ущільнення даних, зокрема зображень та аудіосигналів. Запропонований метод оснований на поданні проміжного архіву зберігання даних у форматі чисел із фіксованою комою та забезпечує покращання характеристики щодо коефіцієнта компресування та якості відтворення первинних даних.

Надано основи методу ущільнення напівтонових і кольорових зображень на базі нейроподібної структури моделі геометричних перетворень (МГП) в автоасоціативному режимі її застосування. Використано властивість автоасоціативних мереж МГП виділяти на виході нейроних елементів прихованого шару Головні Компоненти даних без використання принципу "звуженого горла", що забезпечує принципово нову здатність ущільнювати дані без втрат інформації.

Висвітлено деякі сторінки історії Київського університету - традиції обрання почесних членів. Охарактеризовано процес становлення та розвитку традиції як однієї з форм інтеграції вітчизняної та світової науки. Вміщено біографічні нариси про учених-хіміків - почесних членів Університету Св. Володимира. Висвітлено основні дати життя, походження, умови навчання, прізвища їх учителів, а також належність до наукових шкіл. Наведено оцінку наукової та педагогічної діяльності вчених їх сучасниками.

Освещены некоторые страницы истории Киевского университета - традиции избрания почетных членов. Охарактеризован процесс становления и развития традиции как одной из форм интеграции отечественной и мировой науки. Приведены биографические очерки об ученых-химиках - почетных членах Университета Св. Владимира. Освещены основные даты их жизни, происхождения, учебы, фамилии их учителей, а также принадлежность к научным школам. Дана оценка научной и педагогической деятельности ученых современниками.

Запропоновано новий алгоритм навчання нейронних мереж прямого поширення на основі неітераційного підходу. Розглянуто структуру мережі, основні кроки алгоритму та результати експериментальних досліджень, подано стислий опис програми, що реалізує такий алгоритм.

Болярківська інтрузія представлена олівіновими мельтейгітами та підпорядкованими їм якупірангітами гіпабісальної фації. Ізотопний вік їх визначений за допомогою U-Pb методу за цирконом і становить 2046 - 2023 млн рр. У цих породах ідентифіковано ксенокристи мінералів мантійного походження і хромшпінелідів, пірсту, хромдіопсиду, ортопіроксену. Хромшпінеліди являють собою суміш індивідів різного складу. В них вміст Cr2O3 варіює від 33 до 60 %, Al2O3 - від 9 до 35, MgO - від 10 до 18, FeO + F2O3 - від 12 до 24 %. Майже всі вони низькотитанисті. За типохімічними ознаками виділено такі їх різновиди: магнезіохроміт, алюмохроміт, хромпікотит і ферихроміт. Серед магнезіохромітів є індивіди, які за складом наближаються до хроміту алмазної асоціації з кімберлітів. У них виявлено сингенетичні включення олівіну з вмістом 94 % форстеритового компонента та 0,41 - 0,42 - NiO. Такі за складом олівіни є характерними включеннями в алмазах дуніт-гарцбургітового типу з кімберлітів Якутської та Архангельської провінцій. В алюмохромітах трапляються включення дещо більш залізистого олівіну (FeO - 7,7 - 9,2 %) і хромдіопсиду з підвищеним вмістом Cr2O3 (0,7 %), Na2O (1,3 %), Al2O3 (1,5 %) і жадеїтового компонента. Материнськими породами їх були хромшпінель-піропові зернисті лерцоліти графіт-піропової фації глибинності. Піроп належить до низькохромистих (Cr2O3 - 2,1 %) помірнокальцієвих (CaO - 4,3 %) різновидів лерцолітового парагенезису. Ортопіроксен відноситься до глиноземистого типу (Al2O3 - 3,9 - 4,1 %) і містить незначні домішки Cr2O3 (0,2 - 0,3 %), MnO (0,15 - 0,25 %) і CaO (до 1 %). На ксенокристах мантійних мінералів наявні реакційні кайми. Оцінено РТ умови утворення всіх досліджених мінералів. Вихідний розплав для олівінових мельтейгітів і якупірангітів Болярківської інтрузії утворився у верхній мантії в результаті часткового плавлення піропових перидотитів. Ксенокристи піропу, хромшпінелідів, хромдіопсиду й ортопіроксену є продуктами дезінтеграції різноглибинних мантійних перидотитів, захоплених цим розплавом під час підняття до земної поверхні. Болярківську інтрузію можна вважати нетрадиційним джерелом цих мінералів для розміщених поблизу басейнів седиментації, зокрема Білокоровицької западини. Наявність в інтрузії ксенокристів магнезіохроміту й олівіну алмазної асоціації вказує на те, що тут у верхній мантії поширені алмазоносні дуніти і гарцбургіти.

Розроблено інтелектуальні нейромережеві системи візуалізації багатовимірних даних та програмні моделі нейронних мереж, методики їх навчання та налагодження. Удосконалено архітектуру автоасоціативної нейронної мережі шляхом введення блоків прямих та обернених функціональних перетворень та корекції вихідних даних, створено програмну модель такої мережі на базі нейропарадигми "функціонал на множині табличних функцій". Визначено сукупність внутрішніх та зовнішніх критеріїв для синтезу нейронної мережі оптимальної складності та оцінки якості її функціонування. Розроблено метод двоступеневої візуалізації на базі удосконаленого варіанта ситуаційних карт особливостей. Результати досліджень використано для розв'язання задач оптимізації режиму в електроенергетиці та діагностування в стоматології.

На базі значного джерельного матеріалу та наукової літератури уперше досліджено формування інституту почесних членів та докторів Університету Св. Володимира як невід'ємної складової історії наукових і освітніх установ України. Значну увагу приділено аспекту інтелектуальної історії України та вищої школи - впровадження традицій європейських університетів, що відіграло роль чинника формування інтелектуальної еліти, вихованої на засадах європейського світогляду, сприяло розвитку європейських наукових зв'язків університетської професорської корпорації. Реконструйовано процедуру обрання почесних членів і докторів. Установлено кількісний і персональний склад інституту. Доповнено біографії почесних членів і докторів новими фактами.

Висвітлено сторінки існування (1834 - 1919 рр.) Університету Св. Володимира в Києві, почесним членом і доктором якого було обрано М.Владимирського-Буданова. Розглянуто історію життя вченого, особливості наукової та педагогічної діяльності, спогади сучасників про нього. Відзначено його багату науково-літературну спадщину з дослідження історії литовсько-руського, слов'янського, російського права, народної освіти, підкреслено цінність наукових здобутків.

Освещены страницы существования (1834 - 1919 гг.) Университета Св. Владимира в Киеве, почётным членом и доктором которого был избран М.Владимирский-Буданов. Рассмотрены история жизни учёного, особенности научной и педагогической деятельности, воспоминания современников о нём. Отмечено его богатое научно-литературное наследие по исследованию истории литовско-русского, славянского, российского права, народного образования, подчёркнута ценность научных достижений.

Розглянуто проблему пошуку оптимальних комбінаторних структур на прикладі дерев Ліча. Узагальнено критерії оптимальності для таких дерев. Запропоновано застосувати для пошуку систему розподілених обчислень на базі методу повного перебору. Наведено можливі варіанти алгоритмів пошуку, вказано на їх переваги та недоліки.