Осмислено жанрово-типологічні особливості літературних портретів І. Дзюби, які не схожі один на одного. Аналіз "біографії духу" проведено з погляду елітарності методу вченого і представляє комплексну рецепцію його концептуального начала. Виокремлено наскрізні лінії історико-літературних праць ученого: тенденцію до самоосягнення; осмислення крізь творчу постать долі її покоління, літературного процесу; україноцентричність тощо.