В процессе многолетних исследований в районах АЭС Украины с целью решения ряда геологических, геоморфологических, геодинамических и мониторинговых задач определены подходы, обоснованы принципы и методы исследований с целью доизучения геолого-геоморфологических и неотектонических условий, решения проблем безопасного функционирования АЭС и экологического риска. Разработана структура базы данных морфоструктурно-неотектонической ГИС; обоснованы рациональные методы доизучения условий районов АЭС; выполнены исследования на региональном, субрегиональном, локальном уровнях; выявлены критерии ранжирования неотектонически активных структур, прежде всего активных разломов. Обосновано районирование территории в соответствии с критериями геоморфологического и неогеодинамического риска.

Розглянуто зміни електроенцефалографії у випадку патології головного мозку. Висвітлено місце електронейроміографії в діагностиці уражень периферичної нервової системи, особливості реєстрації викликаних потенціалів на етапах нейрохірургічного лікування. Описано методи електронейроміографічної діагностики сегментарних і провідникових порушень у хворих на мієлопатію. Охарактеризовано тригеміно-фаціальний рефлекс у хворих з патологією черепних нервів і стовбура мозку.

Рассмотрены изменения электроэнцефалографии в случае патологии головного мозга. Освещены место электронейромиографии в диагностике поражений периферической нервной системы, особенности регистрации вызванных потенциалов на этапах нейрохирургического лечения. Описаны методы электронейромиографической диагностики сегментарных и проводниковых нарушений у больных миелопатией. Охарактеризован тригемино-фациальный рефлекс у больных с патологией черепных нервов и ствола мозка.

Висвітлено основні аспекти банківської, фінансовоі та біржової діяльності України, Великої Британії та США. Наведено матеріали газетно-публіцистичного характеру, оригінальні тексти зі словниковими поясненнями та систему усних і письмових вправ. Вміщено лексику для складання ділової кореспонденції, перекладів та реферування в межах даної тематики.

Освещены основные аспекты банковской, финансовой и биржевой деятельности Украины, Великобритании и США. Приведены материалы газетно-публицистического характера, оригинальные тексты со словарными пояснениями и система устных и письменных упражнений. Представлена лексика для составления деловой корреспонденции, переводов и реферирования в пределах данной тематики.

Рассмотрена проблема диагностики и лечения тяжелого осложнения сахарного диабета - диабетических полиневропатий, которые часто становятся причиной не только утраты трудоспособности, но и тяжелой инвалидизации больных. Дана объективная клинико-инструментальная оценка влияния на течение диабетических полиневропатий комплексного лечения с использованием аппаратов низкоэнергетической электромагнитной терапии ("АНЭТ-СВЧ" и "АНЭТ-УВЧ") и магнитотерапии переменным магнитным полем ("АМТ"). У 12-ти больных с тяжелой формой диабетической полиневропатии проведены электронейромиографические исследования функции двигательных, чувствительных и вегетативных волокон в составе периферических нервов конечностей - всего 160 исследований в динамике курса лечения. Выявлено положительное влияние электромагнитного излучения малой мощности на восстановление функционального состояния периферических нервов конечностей.

Визначено соціально-педагогічні передумови впровадження економічної підготовки школярів. Досліджено зміст економічної освіти та методи економічного виховання учнів VIII - XIX-х класів у процесі вивчення предметів шкільного освітнього компонента. Уточнено сутність понять "економічне виховання" та "економічна освіта", визначено показники та критерії їх оцінки. Обгрунтовано зміст економічної освіти старшокласників, який реалізується у процесі вивчення відповідних спецкурсів шкільного освітнього компонента. Запропоновано зміст і методи профорієнтаційної роботи зі школярами. Виявлено психолого-педагогічні умови забезпечення підготовки учнів VII - XIX-х класів до свідомого вибору сфери економіки та бізнесу як профілю подальшого навчання.

Дисертацію присвячено проблемі удосконалення діагностики та лікування травматичних ушкоджень плечового сплетення і нервів верхньої кінцівки. На основі аналізу результатів клініко-нейрофізіологічного дослідження виділено клінічні варіанти уражень та стадії реінервації, визначено діагностичну інформативність електроміографічних показників на етапах лікування. Встановлено, що структурно-функціональні особливості сегментарного нервово-м'язового та вегетативного волокон впливають на наявність та вираженість больового синдрому, ступінь відновлення нейромоторної функції. Розроблено концепцію умовності клініко-нейрофізіологічної відповідності, яка дозволила обгрунтувати новий підхід до вибору тактики лікування. Запропоновано метод комплексної доопераційної діагностики та систему диференційованої градуальної оцінки ефективності лікування травматичних уражень плечового сплетення і нервів верхньої кінцівки. Основні результати роботи знайшли впровадження в нейрохірургічній та неврологічній практиці.

Проанализированы особенности неогеодинамики и морфоструктурного плана территории Украины, предопределившие условия формирования различных месторождений полезных ископаемых в течение ранне-, средне- и позденовейших подэтапов неотектонического этапа (поздний эоцен-антропоген). С учетом показателей средних градиентов скоростей неотектонических движений и мощностей экзогенно активного слоя обосновано выделение потенциальных зон трансформации либо деструкции месторождений.

Мета роботи - удосконалити об'єктивну оцінку церебральної гемодинаміки у хворих з артеріовенозними мальформаціями (АВМ) головного мозку шляхом застосування комплексу критеріїв ультразвукового транскраніального дуплексного сканування (ТКДС). У 120 оперованих хворих з АВМ головного мозку проведено клініко-інструментальні дослідження в динаміці лікування. Діагноз встановлено на підставі результатів клініко-неврологічного та інструментальних досліджень головного мозку: комп'ютерної, магнітно-резонансної томографії, церебральної ангіографії, ТКДС, ЕЕГ. За результатами клініко-інструментальних досліджень у хворих з торпідним та геморагічним типом перебігу АВМ головного мозку підтверджено залежність клінічного перебігу від розміру АВМ, кількості аферентних артерій та шляхів відтоку у венозну систему. Визначено чутливість, специфічність та прогностичне значення запропонованого комплексу ТКДС-критеріїв гемодинамічної активності АВМ, підвищено ефективність неінвазивної діагностики та поточного контролю за станом церебральної гемодинаміки у хворих з АВМ. Висновки: доведено доцільність розширення комплексу ТКДС-критеріїв гемодинамічної активності АВМ головного мозку за рахунок введення трьох нових градацій: підвищення лінійної швидкості кровоплину, зниження індексу пульсації в аферентних артеріях, підвищення об'ємної швидкості кровоплину у внутрішній сонній та хребтовій артеріях на боці АВМ і в суміжних артеріальних басейнах.

Заняття боксом супроводжуються ризиком розвитку когнітивних порушень, які, як правило, важко виявити на ранньому етапі за допомогою традиційних методів. Обстежено 23 боксери-любителі віком 17 - 32 років, які перенесли повторні легкі ЧМТ в анамнезі. Контрольну групу склали 30 практично здорових пацієнтів аналогічного віку. Проведено реєстрацію когнітивних ВП Р300, оцінено латентний період компонентів P1, N1, P2, N2, P3 (P300), N3 (мс), амплітуду комплексу P300 (мкВ). Серед боксерів, яких обстежували, збільшення латентного періоду Р300 вище показників вікової норми мало місце в 39,13 % випадків, в той час як у групі контролю - тільки в 13,33 %. Зменшення показників амплітуди комплексу P300 нижче показників вікової норми у боксерів мало місце в 43,48 % спостережень, в той час як в групі контролю - тільки у 10 %. У боксерів з повторними легкими ЧМТ у 9-ти випадках мало місце зниження когнітивних функцій, в 10 - зниження оперативної пам'яті, причому у 6 - відзначалось одночасно зниження когнітивних функцій та оперативної пам'яті. Оцінюючи вираженість когнітивних порушень у боксерів можна сказати, що у всіх відзначених випадках мали місце легкі порушення. Висновки: метод когнітивних ВП можна використовувати ще на доклінічних стадіях когнітивних порушень для їх ранньої діагностики та в як контроль відновлювальних процесів і з метою оцінки ефективності коригуючих заходів.

У проблемі діагностики вертеброгенних нейрокомпресійних синдромів залишається багато нез'ясованих питань, у тому числі, вдосконалення топічної діагностики ураження шляхом використання інформативних нейро-фізіологічних (НФ) методів. Мета роботи - оцінка інформативності НФ методів діагностики у хворих з вертеброгенною шийною мієлопатією (ВШМ). Обстежено 163 пацієнтів з вертеброгенною шийною мієлопатією (ВШМ); чоловіків 56,44 % (n = 92), жінок і 43,56 % (n = 71). Середній вік хворих становив <$E51,92~symbol С~11,83> роки. Діагноз встановлено за результатами клініко-нейрофізіологічного дослідження та даними променевих методів. НФ методи діагностики включали в себе реєстрацію екстероцептивної супресії (ЕС), моторних викликаних потенціалів (МВП), соматосенсорних викликаних потенціалів (ССВП). Оцінку інформативності НФ методів діагностики проводили залежно від виразності неврологічного дефіциту за шкалою JOA, використовуючи найбільшу частоту накопичення ознаки показників даного методу діагностики. Для МВП оцінювали інформативність змін параметрів: часу центрального моторного проведення (ЧЦМП), латентності кіркових МВП (кМВП), амплітуди та тривалості кМВП; для ССВП - змін показників пікової латентності N13, N20, міжпікових інтервалів (МПІ) N9 - N13, N11 - N13, N9 - N20; для ЕС - показників початкової латентності періоду мовчання та його тривалості. Виявилося, що індекс інформативності (ІІ) НФ методів склав: ІІ ССВП >> ІІ ЕС >> ІІ ТМС = 0,568 >> 0,449 >> 0,306. Висновки: найбільш інформативним методом діагностики ВШМ є дослідження ССВП. Проте, вирішальне значення у верифікації топіки та тяжкості клініко-неврологічних розладів у хворих з ВШМ мають дані транскраніальної магнітної стимуляції (ТМС) та ЕС разом із показниками ССВП.

Актуальність проблеми клініко-інструментальної діагностики та вибору тактики лікування вертеброгенної шийної мієлопатії (ВШМ) пов'язана з поширеністю дегенеративно-дистрофічної патології шийного відділу хребта, складним патогенезом ВШМ та нагальною потребою у вдосконаленні діагностичних заходів і підвищенні ефективності лікування. Мета роботи - оцінка інформативності окремих складових і в цілому сучасного комплексу клініко-нейрофізіологічних (НФ) методів діагностики ВШМ. Обстежено 163 хворих з ВШМ віком <$E51,92~symbol С~11,83> роки; з них чоловіків - 56,44 % (n = 92), жінок 43,56 % (n = 71). Застосовано методи діагностики: клініко-неврологічне обстеження, МРТ, СКТ; НФ методи, а саме: реєстрацію шкірно-м'язового рефлексу (ШМР), моторні викликані потенціали (МВП), соматосенсорні викликані потенціали (ССВП). Під час зіставлення оцінки тяжкості стану пацієнтів за шкалою JOA та основними НФ показниками виявлено: сильну зворотну залежність часу центрального моторного проведення для м'язів верхніх кінцівок (r = - 0,72; <$Eroman p~<<~0,001>) і помірну - для м'язів нижніх кінцівок (r = -0,42, <$Eroman p~<<~0,001>), пряму залежність оцінки за JOA та амплітуди кіркового моторного викликаного потенціалу для м'язів нижніх кінцівок (r = 0,89; <$Eroman p~<<~0,001>), помірну - для м'язів верхніх кінцівок (r = 0,41; <$Eroman p~<<~0,001>). Висновки: виявлені клініко-НФ закономірності надали змогу визначити типові параметри показників МВП, ССВП, ШМР щодо певної градації тяжкості неврологічних порушень за шкалою JOA у пацієнтів із ВШМ.

Мета роботи - вивчити особливості змін когнітивних функцій і когнітивних викликаних потенціалів (КВП) у боксерів з повторними легкими черепно-мозковими травмами (ЧМТ). Обстежено 52 боксери-любителі віком від 16-ти до 31-го року, які перенесли повторні легкі ЧМТ в анамнезі. У контрольній групі обстежено 30 практично здорових людей аналогічного віку. Використано методи: клініко-неврологічне обстеження, ультразвукове дослідження судин голови та шиї, комп'ютерна електроенцефалографія, магнітно-резонансна томографія головного мозку, нейропсихологічне тестування (НПТ), реєстрація КВП Р300. За даними НПТ мало місце вірогідне зниження показників нейропсихологічних тестів в основній групі у порівнянні з контрольною групою. Латентність когнітивного комплексу Р300 в межах норми відзначалася у боксерів у 55,77 % спостережень, у той час як у групі контролю - у 86,67 %. Амплітуда когнітивного комплексу Р300 у представників основної групи була в межах норми у 61,54 %, у той час як у представників контрольної групи - у 90,00 %. У боксерів з повторними легкими ЧМТ у 23-х випадках мало місце зниження когнітивних функцій, в 15-ти - зниження оперативної пам'яті, причому у цих 15-ти випадках відзначалось одночасно зниження когнітивних функцій та оперативної пам'яті. Оцінюючи вираженість когнітивних порушень у боксерів, можна сказати, що у всіх відзначених випадках мали місце легкі порушення. Висновки: комплексне застосування клініко-інструментальних методів надає змогу діагностувати порушення когнітивних функцій у пацієнтів з легкими повторними ЧМТ ще на доклінічних стадіях когнітивних порушень.

За допомогою методу комп'ютерної електроенцефалографії (КЕЕГ) обстежено 135 боксерів-любителів віком від 16-ти до 32-х років, які перенесли повторні легкі черепно-мозкові травми (ЧМТ) у вигляді нокдаунів і нокаутів. Контрольну групу склали 30 практично здорових людей аналогічного віку, які не займалися боксом і не мали в анамнезі перенесених ЧМТ. Найбільш частими змінами на КЕЕГ у обстежених боксерів є дифузні зміни біоелектричної активності головного мозку помірного ступеня виразності (66,67 % спостережень), тоді як у групі контролю вони трапляються в 50,00 % випадків. Дисфункцію неспецифічних серединних структур виявлено в 59,26 % представників основної групи, дифузні неепілептиформні зміни - у 48,15 %, фокальні зміни зліва - у 39,26 %. У контрольній групі такі зміни зафіксовано відповідно в 46,67 %, 30,00 % та 10,00 % спостережень. Епілептиформні зміни та пароксизмальна активність за даними КЕЕГ трапляються тільки в групі боксерів - 5,19 % та 3,70 % випадків. Показники амплітуди альфа-ритму у представників основної групи достовірно знижені у порівнянні з групою контролю, а частоти коливань альфа-ритму - достовірно підвищені, хоча знаходяться в межах норми. Дані КЕЕГ дослідження у боксерів-любителів із перенесеними ЧМТ можна використовувати як діагностичні та прогностичні критерії об'єктивної оцінки функціонального стану головного мозку, вчасного виявлення ознак патології, планування індивідуальних навантажень та за необхідності подальшого призначення лікувальних заходів.

Мета роботи - визначити оптимальний комплекс методів нейропсихологічного та нейрофізіологічного тестування для раннього виявлення когнітивних розладів у хворих із хронічною ішемією головного мозку (ХІГМ) та контролю ефективності їх лікування. В дослідження було залучено 110 осіб із ХІГМ віком від 40-ка до 77-ми років, працівників розумової праці. Комплексне обстеження передбачало проведення клініко-неврологічного дослідження, ультразвукового дослідження магістральних судин голови та шиї, комп'ютерної електроенцефалографії, реєстрацію слухових когнітивних викликаних потенціалів P300, нейропсихологічне тестування з використанням шкал MOS SF-36 (Короткої форми оцінки здоров'я), Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій, госпітальної шкали тривоги та депресії, оцінки професійної адаптації. У пацієнтів з ультразвуковими ознаками стенозувального атеросклерозу брахіоцефальних артерій (перша клінічна група) у порівнянні з пацієнтами без таких ознак (друга клінічна група) установлено вірогідне зниження середнього бала за результатами загальної самооцінки здоров'я (шкала MOS SF-36), більшу виразність тривожно-депресивних розладів, більшу частоту відхилення показників слухових когнітивних викликаних потенціалів P300. Вияви професійної дезадаптації помірного та виразного ступеня спостерігали в обох групах. У пацієнтів зі стенозувальним атеросклерозом брахіоцефальних артерій була більшою частота виявлення в блоці редукція особистих досягнень. Висновки: розроблений комплекс методів нейропсихологічного та нейрофізіологічного тестування оптимальний для об'єктивізації когнітивних розладів у пацієнтів із ХІГМ, доступний для практичного використання у закладах охорони здоров'я України. У пацієнтів з ознаками стенозувального атеросклерозу в поєднанні з гіпертонічною ангіопатією встановлено більші зміни за результатами шкали MOS SF-36 та госпітальної шкали тривоги і депресії, шкали професійної дезадаптації, а також зміни основних параметрів когнітивних потенціалів.

Дисциркуляторна енцефалопатія (ДЕ) є найбільш поширеною формою цереброваскулярних захворювань. Когнітивні порушення (КП) у разі цього захворювання реєструють майже у 90 % пацієнтів. Важливим є раннє виявлення ранніх проявів КП, коли лікування ефективне. Мета роботи - визначити оптимальний комплекс методів нейропсихологічного та нейрофізіологічного тестування для раннього виявлення когнітивних розладів у хворих з хронічною ішемією головного мозку та контролю лікування. В дослідження було включено 98 осіб з хронічною ішемією головного мозку, віком від 40-а до 77-ми років. Застосовано комплексне клініко-інструментальне дослідження з використанням шкал нейропсихологічного тестування MoCA, HADS, ультразвукового методу, реєстрації слухових когнітивних викликаних потенціалів. У пацієнтів з УЗД ознаками стенозуючого атеросклерозу брахіоцефальних артерій (перша клінічна група) у порівнянні з пацієнтами без таких ознак (друга клінічна група) встановлено: більшу виразність тривожно-депресивних розладів; більшу частоту відхилення показників КВП Р300; вірогідної залежності від віку пацієнта в межах кожної клінічної групи не виявлено. Ступінь змін показників нейропсихологічного та нейрофізіологічного тестування корелює з виразністю морфофункціональних змін в судинах голови та шиї та особливостями церебральної гемодинаміки. Висновки: визначено певні переваги за якісними та кількісними характеристиками запропонованого комплексу методів нейропсихологічного та нейрофізіологічного тестування для об'єктивізації недементних когнітивних розладів. Досліджено чинники: морфофункціональні зміни в судинах голови та шиї та тривожно-емоційні розлади вплив на розвиток та прогресування КП у пацієнтів з ДЕ.

Мета дослідження - визначити критерії об'єктивізації когнітивних порушень у пацієнтів, які перенесли легку черепно-мозкову травму (ЧМТ). Обстежено 70 пацієнтів віком від 18-ти до 45-ти років, які перенесли струс або забій головного мозку легкого і середнього ступенів тяжкості (ШКГ 13 - 15). Контрольну групу становили 40 практично здорових осіб. У роботі було застосовано методи дослідження: клініко-неврологічний, нейропсихологічне тестування, ультрасонографію судин головного мозку, цифрову електроенцефалографію, реєстрацію когнітивних слухових викликаних потенціалів. Частота виявлення скарг у пацієнтів, які перенесли ЧМТ, становила: на головний біль - 21,43 %; погіршення пам'яті - 30 %. За даними нейропсихологічного тестування розлади уваги виявлено у 21,31 % пацієнтів, ознаки порушення пам'яті - у 34,42 %, тривоги та депресії - у 26,31 %. Інші нейропсихологічні методи: кольоровий комп'ютерний тест Люшера, Струп-тест, коректурна проба Бурдона виявилися менш чутливими. За даними когнітивних слухових викликаних потенціалів відмічено достовірне збільшення латентності піка РЗ у 42,1 % пацієнтів; зменшення амплітуди викликаних потенціалів - у 44,72 %. За даними цифрової електроенцефалографії виявлено тенденцію до дезорганізації основних кіркових ритмів за типом дифузного сповільнення або прискорення, дезорганізації альфа-ритму за частотою та амплітудою. Висновки: визначено критерії об'єктивізації когнітивних порушень у структурі посттравматичних неврологічних розладів у пацієнтів, які перенесли ЧМТ. Обгрунтовано доцільність використання комплексу нейропсихологічних та нейрофізіологічних методів (НПТ-ЕЕГ-КВП) з метою об'єктивізації певних когнітивних порушень у разі ЧМТ легкого та середнього ступенів тяжкості у проміжному та віддаленому періодах. Визначено негативний вплив на перебіг відновного періоду у пацієнтів із легкою ЧМТ, зокрема - емоційно-вольових порушень - тривог и та депресії.

Мета роботи - оцінити ефективність ноотропного препарату Ентроп (INN: Mono) у лікуванні астенії в пацієнтів, які перенесли черепно-мозкову травму (ЧМТ). Дослідження проведено в 60 пацієнтів у проміжний та віддалений період після перенесеної ЧМТ. У 30 пацієнтів 1-ї клінічної групи (основної) в лікуванні використовували препарат Ентроп, у 30 пацієнтів 2-ї клінічної групі (контрольної) як ноотропний препарат використовували пірацетам. Застосовані методи: клініко-неврологічний; нейропсихологічне тестування з використанням шкал для оцінки когнітивних та астенічних розладів; нейрофізіологічні - когнітивні слухові викликані потенціали (КВП Р300), цифрова електроенцефалографія. Через 1 - 1,5 місяця від початку лікування препаратом Ентроп спостерігали вірогідне зниження (<$E р~<<~0,05>) частоти виявлення симптомів астенії: загальної слабкості, підвищеної втомлюваності, дратівливості, емоційної лабільності, погіршення пам'яті, невпевненості, тривоги; показники латентності та амплітуди (КВП Р300) мали чітку тенденцію до нормалізації. Висновки: результатом застосування препарату Ентроп у пацієнтів після перенесеної ЧМТ є вагоме зменшення проявів астенічного синдрому, покращання когнітивних функцій за даними нейропсихологічного тестування та об'єктивних нейрофізіологічних показників - параметрів КВП. Позитивний антиастенічний ефект препарату Ентроп у такого контингенту хворих виявлявся раніше та в більшої кількості хворих, ніж при застосуванні препарату пірацетам.

Професійна дезадаптація працівників розумової праці є об'єктом дослідження протягом багатьох років. Серед порушень соціально-професійного функціонування найчастіше зустрічається професійне вигорання та тісно з ним пов'язані прояви професійної дезадаптації. Розроблено комплексну діагностику когнітивних порушень і професійної дезадаптації в працівників розумової праці на тлі хронічної ішемії головного мозку. Обстежено 48 пацієнтів з хронічною ішемією головного мозку. Проведено клініко-неврологічне обстеження, комплекс нейропсихологічного тестування, що базувався на використанні оціночних шкал: госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS), Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій (MоСА), оцінці професійної адаптації (ступеня дезадаптації), шкала на вигорання (МВІ); ультразвукове дослідження (УЗД) судин голови та шиї; когнітивні слухові викликані потенціали (КСВП) Р300; комп'ютерна електроенцефалографія (КЕЕГ) з картуванням; нейровізуалізуючі обстеження (МРТ, КТ); статистична обробка отриманих даних. Пацієнтів поділено на дві групи: I - хворі, які мають стенотично-оклюзуючі ураження брахіоцефальних артерій (БЦА) (до 60 %, за даними УЗД) - 23 особи; II - без атеросклеротичних змін БЦА - 25 осіб. При нейропсихологічному тестуванні за даними оціночної шкали HADS у пацієнтів I групи відмічається вірогідне збільшення випадків прояву клінічної тривоги - 58 % порівняно з II групою (35 % випадків). Ознаки професійної дезадаптації виявлено в 79,2 % обстежених пацієнтів, зміни характеризували помірний та виражений рівні порушення. У пацієнтів, що мають гіпертонічні зміни магістральних артерій голови та шиї за даними УЗД, відмічені більш значимі зміни амплітудно-часових параметрів Р300. Виявлений зв'язок когнітивних розладів та професійної дезадаптації з загальним станом церебрального кровотоку. Висновки: розроблено комплексну методику нейрофізіологічного та нейропсихологічного тестування, яка є доступною для практичного використання в багатьох закладах охорони здоров'я України з метою виявлення когнітивних порушень, об'єктивної оцінки професійної адаптації, когнітивних функцій у пацієнтів з хронічною ішемією головного мозку (ХІМ), контролю за ефективністю їх відновлення в динаміці лікування, що є важливим для медичної, соціальної та професійної реабілітації.

Мета роботи - за результатами власних клініко-неврологічних, нейропсихологічних та нейрофізіологічних досліджень і даними літератури визначити можливість диференціювати за допомогою електрофізіологічних методів функціональні та органічні зміни головного мозку в проміжний і віддалений період легкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Обстежено 70 пацієнтів віком від 18 до 45 років, які перенесли струс головного мозку або забій мозку легкого ступеня тяжкості, а також 40 практично здорових осіб такого самого віку (група порівняння). Використано клініко-неврологічний метод, нейропсихологічне тестування за шкалами, кількісну електроен-цефалографію (КЕЕГ), реєстрацію когнітивних викликаних потенціалів. Визначено клініко-неврологічну та нейропсихологічну характеристику пацієнтів з легкою ЧМТ у проміжний і віддалений період, а саме ознаки порушення уваги, пам'яті, відстроченого відтворення, тривожності та депресії. Встановлено нейрофізіологічні особливості біоелектричної активності кори головного мозку за даними КЕЕГ та когнітивних викликаних потенціалів: статистично значуще збільшення латентності піка Р300 у 42,86 % пацієнтів, зниження амплітуди когнітивних викликаних потенціалів - у 45,71 %, тенденцію до дезорганізації основних кіркових ритмів, просторової інверсії alpha-ритму, зміни його частоти та амплітуди. Використання методу бінарної логістичної регресії дало змогу визначити предиктори когнітивних порушень у пацієнтів з легкою ЧМТ за результатами нейропсихологічно-нейрофізіологічного дослідження. Висновки: комплексне обстеження пацієнтів з легкою ЧМТ у проміжний і віддалений період доцільно проводити з використанням КЕЕГ та когнітивних викликаних потенціалів, які можуть бути основою скринінгової діагностики. Як предиктори когнітивних порушень запропоновано сукупність статистично значущих відхилень від нормативних значень нейрофізіологічних показників: збільшення латентності та зниження амплітуди когнітивних викликаних потенціалів, зміни на електроенцефалограмі. Оцінка специфічності електрофізіологічних методів щодо диференціації посттравматичних функціональних та органічних змін головного мозку потребує подальших клініко-інструментальних досліджень.

Раннє виявлення помірних когнітивних порушень (КП) за допомогою інструментальних методів дослідження є актуальною проблемою неврології. Мета роботи - оцінити інформативність методів когнітивних викликаних потенціалів (КВП) та однофотонної емісійної комп'ютерної томографії (ОФЕКТ) щодо об'єктивізації помірних КП у пацієнтів з вертебрально-базилярною недостатністю (ВБН). В дослідження було включено 26 пацієнтів з клінічними проявами ВБН, середній вік яких складав 44,9 +- 8,64 роки. Застосовано комплексне клініко-інструментальне дослідження з використанням шкал нейропсихологічного тестування MoCA, HADS, ультразвукового методу, реєстрації когнітивних викликаних потенціалів (КВП) P300, однофотонної емісійної комп'ютерної томографії (ОФЕКТ). Виявлено вірогідний кореляційний зв'язок між зниженням сумарного балу за шкалою MoCA, латентністю P300 та наявністю стенозуючого атеросклерозу брахіоцефальних артерій (p = 0,01), гіпертонічною ангіопатією (p = 0,01); зниження перфузії в судинних басейнах за даними ОФЕКТ (14 випадків) корелювало зі зниженням амплітуди КВП P300 (p = 0,01). Висновки: використання ОФЕКТ та реєстрація КВП P300 у пацієнтів з ВБН надає змогу об'єктивізувати помірні когнітивні порушення.