Установлено, що добове надходження фтору в організм людини, яка мешкає за умов інтенсивного промислового виробництва, є достатнім без штучного збагачення ним питної води. Отже, фторування її у промисловому регіоні, подібному Донецькому, є недоцільним. Проведено моніторинг захворюваності на карієс у дітей після припинення фторування води в промислових центрах Донбасу та доведено відсутність зростання каріозного ураження. Вивчено чинники ризику щодо карієсу у дітей різних вікових груп та з'ясовано провідні фактори, які виявляють тісний кореляційний зв'язок з ураженням твердих тканин зубів. Уперше за умов промислового центру з несприятливими екологічними умовами вивчено загальний та місцевий імунологічний статус у дітей, що мають множинний карієс, та установлено пригнічення їх імунітету. Здійснено порівняння ефективності різних ендогенних й екзогенних засобів профілактики карієсу та визначено найбільш доцільні з них для застосування за умов промислового регіону. Розроблено рецептуру та експериментально апробовано новий карієспрофілактичний лак, доведено його високу ефективність стосовно запобігання карієсу. Уперше розроблено концепцію створення регіональної програми профілактики карієсу для регіону високої концентрації підприємств вугільної, металургійної, коксохімічної промисловості.

Досліджено характеристики перорального надходження радіонуклідів з частинками грунту до організму та продукції великої рогатої худоби за пасовищного утримання. Розраховано добове споживання грунту тваринами. З'ясовано, що pH середовища менше впливає на процес переходу радіонуклідів з твердої фракції грунту в розчин, ніж дія ферментативного комплексу та мікрофлори шлунково-кишкового тракту корів. Виявлено, що забруднення організму тварин радіонуклідами призводить до значного збільшення їх концентрації та перевищення допустимих рівнів у тваринницькій продукції. Встановлено ефективність застосування ентеросорбентів для зменшення кількості надходження радіоцезію з забрудненого грунту до організму великої рогатої худоби та її продукції, а на зменшення кількості надходження радіостронцію до організму корів ситеросорбенти не впливають. Запропоновано використовувати одночасно з ентеросорбентами інші засоби, що сприяють елімінації радіонукліду з організму.

За допомогою фотометричних і рентгенологічних методів вивчено стабільність положення 20-и верхніх перших постійних молярів під час їх використання як опори при ортодонтичному лікуванні незнімною технікою з видаленням перших премолярів верхньої щелепи. Виявлено патогномонічний симптомокомплекс утрати анкоражу опори верхньої щелепи: мезіальну ротацію, мезіальний осьовий нахил і корпусний мезіальний зсув. Установлено, що зміна інклінації опорного зуба не є обов'язковим симптомом утрати анкоражу. Виявлено кореляційні залежності між початковим положенням перших верхніх молярів і величиною втрати анкоражу опори верхньої щелепи.

Вивчено захворюваність на карієс зубів дітей віком 2 - 5 років. Наведено поширеність та інтенсивність у вікових групах 2 - 3 і 3 - 5 років. У молодшій групі виявлено поширеність на рівні 35,4 %, інтенсивність - 1,1. Віком 3 - 5 років відповідно 47,5 % і 2,9. Серед чинників ризику карієсу виділено найбільш суттєві - "солодка нічна пляшечка", надлишок вуглеводів у їжі, токсикози вагітності та незадовільний гігієнічний стан порожнини рота.

Мета роботи - виявити особливості клініки ентеровірусного везикулярного стоматиту (ЕВС) з екзантемою у дітей на підставі аналізу клінічного випадку, провести диференційну діагностику із захворюваннями з аналогічним перебігом, опираючись на дані, одержані під час аналізу. Проведено аналіз особливостей клініки ЕВС з екзантемою у дитини 3-х років. У цьому разі враховано такі показники як наявність і ступінь виразності загальних симптомів, характер і локалізація елементів ураження. Виявлено такий характер клінічного перебігу ЕВС: гострий початок захворювання з підвищенням температури до 39 <$E symbol Р>С, подальше зниження температури тіла до субфебрильної, яке відбулось в першу добу; слабко виражений підщелепний лімфаденіт; енантема у вигляді ерозій та папул на м'якому піднебінні, мигдаликах, язику, щоках; везикулярно-папульозна екзантема на шкірі долонь, передпліч, колін і стоп. Висновки: діагностика ЕВС з екзантемою може викликати труднощі через схожість симптомів із гострим герпетичним стоматитом, вітряною віспою та герпангіною. Симптомами, які дозволять відрізнити ці захворювання, є: слабко виражений підщелепний лімфаденіт, характерна локалізація екзантеми (переважно шкіра долоней, передпліч, колін, стоп), енантема без переважної локалізації, відсутність запальної реакції з боку ясен.

Розглянуто спосіб оптимізації формування клінічного мислення у студентів-стоматологів під час вивчення ортодонтії на кафедрі стоматології дитячого віку. Для відпрацювання навичок клінічного обстеження та діагностики запропоновано використовувати візуалізовані завдання з розширеним набором запитань щодо клінічної ситуації, відповідно до діагностичних алгоритмів зубощелепних аномалій і деформацій, що підлягали дослідженню.

За умов лабораторного експерименту проведено інкубацію грунту у шлунковому та кишковому соці корів і в імітуючих розчинах. Визначено кількісні параметри переходу радіонуклідів із грунту у ці розчини. Доведено, що pH середовища відіграє меншу роль у даному процесі, ніж дія ферментативного комплексу та мікрофлори шлунково-кишкового тракту корів.