Розглянуто проблему гендерної соціалізації (ГС) студентів коледжу в позанавчальній діяльності (ПНД), визначено сутність та особливості ГС в ПНД на основі теоретичного аналізу досліджень, присвячених соціалізації та її гендерній складовій. Розроблено й обгрунтовано на теоретичному, змістовному та технологічному рівнях соціально-педагогічні умови ГС студентів коледжу в ПНД, основу яких складають: засвоєння студентами сучасних наукових гендерних знань (теорій, концепцій, підходів) як основи їх ціннісних ставлень щодо егалітарних гендерних уявлень; забезпечення орієнтації процесу ГС на формування в студентів соціальної активності, відповідальності, справедливості, тощо.

Обгрунтовано вибір педагогічних технологій гендерної соціалізації студентів коледжу, спрямованих на формування в них здатності самостійного конструювання власного життя на базі ідеї гендерної рівності.

Обгрунтовано концептуальні основи вдосконалення гендерної соціалізації студентів коледжу в позанавчальній діяльності. Доведено, що успішною гендерна соціалізація буде в тому випадку, якщо буде створена відповідна організація позанавчальної діяльності і забезпечене її оптимальне функціонування.

Обгрунтовано організацію позанавчальної діяльності студентів коледжу у процесі соціалізації на основі гендерного підходу, що потребує перегляду методологічних та ідеологічних орієнтирів виховання студентської молоді з позиції ідеї гендерної рівності. Ідея гендерної рівності, поєднуючи всі компоненти системи позанавчальної діяльності, тобто зміст, принципи, завдання й напрямки виховання, педагогічні технології, у результаті сприятиме визначенню певних шляхів створення сприятливих умов для розвитку здібностей студента незалежно від статі, а також партнерської гендерної взаємодії вихователя й студентів.

Розглянуто теоретичні підходи та соціально-педагогічні технології організації позанавчальної діяльності дітей та молоді. Розкрито педагогічний потенціал "event-технології" та напрями і зміст соціально-педагогічної підтримки дитини в середовищі дитячих громадських об'єднань й організацій, а також діяльність молодіжних організацій як соціально-педагогічний механізм соціалізації дітей і молоді. Охарактеризовано соціально-педагогічний потенціал дитячих і молодіжних об'єднань й організацій (молодіжна субкультура як середовище та результат особистої самореалізації, інтерактивні технології як форма організації діяльності молодіжних об'єднань). Подано методику соціально-педагогічної роботи з дитячими та молодіжними об'єднаннями й організаціями, яка містить методи соціально-педагогічного виховання та моделі роботи в групах.