Надано результати дослідження особливостей психофізіологічного статусу дітей шкільного віку з йодо- та залізодефіцитом і у здорових однолітків, їх взаємозв'язок із показниками тиреоїдної системи (гормональним статусом, медіаною йодурії) та обміном заліза (вмістом гемоглобіну, рівнем сироваткового заліза, феритину, загальною зв'язувальною здатністю сироватки крові (СК)). Встановлено, що легкий йододефіцит супроводжується порушенням тиреоїдного гомеостазу (зменшенням у СК вмісту вільних T3 - fT3 і T4 - fT3 на тлі зростання тиреотропного гормону аденогіпофізу, а латентний залізодефіцит, навіть за умов належного забезпечення йодом, зумовлює тенденцію до зміни балансу тиреоїдних гормонів. Найбільш виражені зміни когнітивних функцій виявлено за умов латентного залізодефіциту на тлі легкого йододефіцту. У школярів даної групи є суттєво зниженим коефіцієнт інтелекту, зменшеною швидкість обробки інформації, завчасно розвивається втома і знижується точність виконання роботи, а увага стає нестійкою. Комбінований дефіцит мікроелементів потенціює зміни вивчених показників когнітивних функцій.

Для збереження тиреоїдного гомеостазу суттєву роль відіграє не тільки належне забезпечення організму йодом, але й іншими ессенціальними мікроелементами, зокрема, залізом. Залізо бере участь у перетворенні амінокислоти L-фенілаланіну в L-тирозин, входить до складу активного центру тиреоиерокидази, яка каталізує реакції окиснення та органіфікації йоду у процесі біосинтезу тиреоїдних гормонів. У той же час недостатня секреція гормонів щитоподібної залози призводить до муцинозного набряку слизової шлунка і закриття вивідних протоків його залоз та зниження виділення шлункового соку і засвоєння заліза. Мета дослідження - з'ясувати вплив латентного залізодефіциту на тиреоїдний статус дітей шкільного віку. Обстежено 68 хлопчиків та 65 дівчат віком від 6-ти до 11-ти років (I-ша група) та від 12-ти до 18-ти років (II-га група). Для оцінки обміну заліза визначали вміст гемоглобіну у капілярній крові, рівень сироваткових заліза та феритину, залізозв'язувальну здатність сироватки. Дія з'ясування тиреоїдного статусу в сироватці крові визначали вміст вільних трийодтироніну (fT3) і тироксину (fT4), тиреотропного гормону аденогіпофізу (ТТГ), концентрацію йоду в сечі, встановлювали розміри щитоподібної залози та оцінювали їх із урахуванням статі та площі поверхні тіла за нормативами тиреоїдного об'єму (97 перцентиль). Установлено, що латентний залізодефіцит може зумовлювати порушення тиреоїдного гомеостазу, на що вказує зростання вмісту ТТГ у сироватці крові дівчаток на 37,5 % (p << 0,01) щодо контрольних даних. Ймовірність формування тиреоідної дисфункції суттєво зростає за умов комбінованого йодо- та залізодефіциту. Установлено розвиток субклінічного гіпотиреозу у 90,0 % хлопчиків і 89,0 % дівчаток віком 6 - 11 років та в 100,0 % юнаків - 75,0 % дівчат віком 12 - 18 років із легким йододефіцитом та латентним залізодефіцитом. У школярів із мікроелементозом виявлено збільшення щитоподібної залози в 66,6 % юнаків - 75,0 % дівчат I-ї групи та в половини юнаків і дівчат II-ї групи. Висновки: дефіцит заліза може зумовлювати зміни тиреоїдного гомеостазу навіть на стадії доклінічних порушень. Латентний залізодефіцит потенціює розвиток субклінічного гіпотиреозу за умов легкого йододефіциту.

Наведено результати досліджень показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) у дітей віком 6 - 11 років із латентним залізодефіцитом, легким йододефіцитом, за умов їх поєднання, та у здорових однолітків (контрольна група). Функціональний стан щитоподібної залози вивчали шляхом визначення в сироватці крові вмісту тиреоїдних гормонів: вільних T3 і T4, тиреотропного гормону аденогіпофіза, забезпечення організму йодом і екскрецію мікроелемента із сечею, обчислення медіани йодурії. Для з'ясування обміну заліза визначали вміст гемоглобіну в капілярній крові, рівень сироваткового заліза та сироваткового феритину, залізозв'язувальну здатність сироватки. Установлено розвиток субклінічного гіпотиреозу в дівчаток та хлопчиків із монодефіцитом йоду, комбінованим йодо- та залізодефіцитом. У здорових дітей виявлено збалансований вплив симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи. У дітей із легким йододефіцитом (особливо у дівчаток) спостерігали посилення парасимпатичних впливів щодо контролю. У школярів із латентним залізодефіцитом встановлено гіперсимпатикотонічну вегетативну реакцію, різний ступінь реакції у разі зміни положення тіла. За умов комбінованого йодо- та залізодефіциту виявлено суттєве звуження діапазону адаптаційних можливостей організму, виснаження регуляторних впливів АНС, переважання парасимпатичного тонусу.