Наведено результати вивчення впливу анізотропних включень ліпопротеїдів високої щільності на вихід придатних ембріонів у корів-донорів та спроби поліпшити результати суперовуляції шляхом використання гіпосульфіту натрію.

Висвітлюються фактори, що впливають на рівень суперовуляції, та способи збільшення у корів-донорів виходу придатних до пересадження ембріонів, а також описується корекція обмінних процесів у організмі тварин.

Проаналізовано вплив ендогенних та екзогенних факторів на вихід придатних для пересадження ембріонів у корів-донорів. Розкрито значення функцій жовтого тіла яєчників реципієнтів для результативності трансплантації ембріонів. Визначено залежність між швидкістю росту живої маси у реципієнтів та приживлюваністю ембріонів, розглянуто способи стимуляції їх приживлюваності у телиць-реципієнтів. Висвітлено кореляційні зв'язки між чинниками, які зумовлюють ефективність методу трансплантації ембріонів.

Проанализировано влияние эндогенных и экзогенных факторов на выход пригодных к пересадке эмбрионов у коров-доноров. Раскрыто значение функций желтого тела яичников реципиентов для результативности трансплантации эмбрионов. Определена зависимость между скоростью роста живой массы у реципиентов и приживаемостью эмбрионов, рассмотрены способы стимуляции их приживаемости у телок-реципиентов. Освещены корреляционные связи между факторами, обусловливающими эффективность метода трансплантации эмбрионов.

Проанализированы основные показатели имунного и интерферонового статуса у 80-ти больных с различным клиническим течением урогенитального хламидиоза (УГХ) под влиянием комплексной терапии с использованием индукторов интерферона - циклоферона и амиксина. Наиболее выраженный иммуномодулирующий эффект наблюдался в группе больных УГХ при применении амиксина.

Представлен краткий обзор современных данных по биологии возбудителей хламидийной инфекции. С учетом данных литературы и анализа результатов собственных исследований оценена эффективность различных методов лабораторной диагностики хламидиоза.

Ключ. слова: хламідійна інфекція, персистенція, патогенез, персистенція збудників, клінічний перебіг, діагностика, етіотропна терапія, імунотерапія
Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-52 + Р715.016-52

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведен обзор специальной литературы последних лет, обобщающей сведения о факторах и механизмах возникновения персистирующих атипичных форм возбудителя урогенитального хламидиоза - Chlamydia trachomatis. Определены тактические подходы к рациональной диагностике и терапии урогенитального хламидиоза при персистенции возбудителя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.017-52

Рубрики:

Паразитарні хвороби сечостатевої системи

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-3 + Р715.016-3

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 80-ти больных с различным клиническим течением урогенитального хламидиоза выявлено угнетение поглотительной активности фагоцитов, снижение их функционального резерва, уменьшение количества активных Т-лимфоцитов, увеличение интерферона сыворотки и уровней ЦИК. Такие изменения способствуют дальнейшей персистенции хламидий и хронизации воспалительного процесса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-52 + Р715.016-52

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі результатів клінічних, серологічних, імунологічних і молекулярно-біологічних досліджень установлено, що на характер і тяжкість клінічного перебігу запального процесу урогенітального тракту, індукованого хламідійною інфекцією, впливає наявність змішаної хламідійної інфекції та стан імунореактивності організму. Це потребує комплексного індивідуалізованого підходу до її діагностики та проведення поетапного лікування з урахуванням мікстінфекції та механізмів утворення та запобігання розвитку персистентних форм збудників інфекції. Внаслідок проведення діагностики та контролю ерадикації урогенітального хламідіозу (УГХ) з урахуванням механізмів персистенції збудників інфекції та латентного хламідійного перебігу інфекції, науково обгрунтовано доцільність застосування двох, а краще трьох діагностичних методів, що дозволяє уникати діагностичних помилок. Визначено, що найбільш раціональними та вірогідними є комбінації діагностичних методів ПІФ і ПЛР або ІФА, ПІФ, ПЛР. З урахуванням результатів клінічних, серологічних, імунологічних і молекулярно-біологічних досліджень та на підставі їх аналізу одержано нові дані стосовно патогенетичних механізмів розвитку та перебігу УГХ, а також виникнення персистентних форм збудників інфекції. Виявлено основні механізми, які призводять до формування імунодефіцитних станів у разі маніфесних і персистних форм клінічного перебігу УГХ, а також взаємозв'язок між інтерфероновим статусом, системою імунітету організму хворих і характером клінічного перебігу хламідійної інфекції. Запропоновано комплексний підхід до лікування УГХ з урахуванням запобігання розвитку персистентних форм

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності методів трансплантації ембріонів та штучного осіменіння. Розроблено новий напрямок підготовки самок, який грунтується на концепції нормалізації та стимуляції обмінних процесів під час статевого циклу, індукції статевої охоти та суперовуляції в корів-донорів за рахунок біологічно активних речовин. Встановлено, що згодовування та ін'єктування самкам розроблених мінерального преміксу, препарату "Глютам", а також екзогенних гормональних препаратів у ці періоди сприяє збільшенню виходу придатних ембріонів і їх приживлюваності. Запропоновано ряд способів відбору реципієнтів та метод і формулу визначення доцільності повторного осіменіння корів.

Надано характеристику вивчення теоретико-літературних понять на уроках зарубіжної літератури в середніх класах на матеріалах поняття "пейзаж". Висвітлено проблеми, які чекають на вчителя у процесі усвідомлення й опанування учнями поняття "літературний пейзаж". Розкрито значення поняття "пейзаж". Розглянуто аспекти окресленого поняття. Наведено класифікацію композиційно-художніх функцій пейзажу. Охарактеризовано загальні методичні принципи, якими слід керуватися під час вивчення поняття "пейзаж" у середніх класах. Визначено основні випереджальні завдання для кращого сприйняття твору учнями.

Освещены проблемы, ожидающие учителя в процессе осознания иовладения учениками понятия "литературный пейзаж". Раскрыто значение понятия "пейзаж". Рассмотрены аспекты очерченого понятия. Приведена классификация композиционно-художественных функцій пейзажа. Определены задания для лучшего восприятия произведения учениками.

The characteristic of learning of theoretical and literary concept at foreign literature lessons at middle classes at material of concept of "landscape" is presented.

Встановлено, що бджоли розрізняють різну концентрацію діючої речовини корму "Глютам 2БМ". Найкраще вони поїдали корм з малою концентрацією глутамінату натрію в сиропі. Сім'ї-виховательки, які одержували корм "Глютам 2БМ", прийняли личинок і виховали бджолиних маток вірогідно більше на 7 - 22 % та 11 - 33 %. Якість одержаних маток була вищою, оскільки маса тіла та його довжина були вірогідно вищими на 3,2 - 7,5 % та 13,6 - 15,6 %, ніж за виведення маток за загальноприйнятою методикою. За умов цього заплідненість маток з дослідних груп була більшою на 20 - 30 %. Серед дослідних сімей-виховательок найліпшою щодо кількості виведених маток та їх якості була група у якій бджоли одержували корм "Глютам 2БМ" з найвищим вмістом діючої речовини. Бджолині матки з цієї групи мали заплідненість на рівні 90 %. У групі, де сім'ям-вихователькам згодовували корм з найменшим вмістом діючої речовини, одержали маток вірогідно більше, ліпшої якості, але вони мали однаковий рівень заплідненості з контролем.

Описано регуляторно-біохімічні процеси в організмі корів, яким вводили препарат "Глютам 1М" на 265 - 267 добу. Встановлено, що триразове введення під шкіру препарату, починаючи з 265 доби тільності, інтенсифікує зміни у стероїдогенезі та стимулює гліколіз. У крові корів вірогідно зростає на 54 % рівень естрадіолу та зменшується концентрація прогестерону на 13 %, в ній глюкози - на 10,2 % (<$E p~<<~0,0>1), фосфору неорганічного - на 10,7 % (<$E p~<<~0,001>), альбуміну - на 11,5 % (<$E p~<<~0,05>) і холестерину - на 12,0 % (<$E p~<<~0,05>), чим ініціюється процес родів і тривалість тільності зменшується на 2 - 4,8 (<$E p~<<~0,001>) доби. Такі морфофункціональні зміни в організмі корів сприяють поліпшенню наступної відтворювальної здатності тварин.

Наведено дані про вплив біологічно активної речовини у разі додавання її до середовища "Біоконсан" на виживаність сперміїв кнурів. Показано, що речовина з антигістамінною дією покращує виживаність сперміїв кнурів у порівнянні з контролем. Осіменіння свиноматок спермою з розбавником до якого додали речовину з антигістамінною дією в концентрації 0,2 мкл/мл не впливає негативно на запліднювальну здатність сперміїв, оскільки заплідненість свиноматок підвищується на 10 %. У цьому разі багатоплідність та великоплідність свиноматок залежно від породи кнура залишаються без змін, або дещо покращуються.

Исследования проводили с целью оценки генетического потенциала хряков-производителей пород ландрас и крупная белая по генам рецепторов эстрогена (ESR) и пролактина (PRLR), установлении уровня и различий по спермопродуктивности разних носителей генотипов этих генов. Геномную ДНК получали с крови с помощью реактивов в комплекте "ДНК-сорб В" (Амплисенс, Россия). Анализ генотипов свиней проведен методом ПЦР-ПДРФ (полимеразная цепная реакция, полиморфизм длин рестриктных фрагментов). В полученный продукт после амплификации генов ESR и PRLR при температуре 37 <$E symbol Р>C вносили рестриктазы соответственно Pvu II и Alu I [4] и выдерживали 12 - 14 часов. Полученные после рестрикции фрагменты разделяли в 4 % агарозном геле (Хеликон, Россия). Для генотипов по гену ESR получены фрагменты: АА - 120 п. н.; ВВ - 65 и 55 п. н.; АВ - 120, 65 и 55 п. н. Генотипам по гену PRLR соответствовали следующие фрагменты: АА - 85, 59, 19 п. н.; ВВ - 104, 59 п. н.; АВ - 104, 85, 59, 19 п. н. Установлено, что в анализируемой выборке хряков пород ландрас и крупной белой есть количественные различия в генотипах по генам PRLR и ESR. Так, все исследованные хряки породы ландрас и большинство (60 %) крупной белой были гетерозиготами по генотипу АВ гена ESR. Тогда как, по гену пролактин-рецептора встречаются единичные гетерозиготные особи, а большинство производитиелей обеих пород имеют гомозиготный генотип ВВ. Породные различия состоят в том, что в породе ландрас хряки имели только гетеризиготный генотип по гену ESR, а в крупной белой было 40 % животных с гомозиготным доминантным генотипом АА. В породе ландрас частота аллеля A по гену PRLR выше на 12 %, чем в производителей крупной белой. Хряки породы ландрас разных генотипов превосходят по показателям спермопродуктивности производителей крупной белой породы. В пределах каждой породы, не установлено преимущества по спермопродуктивности хряков одного из генотипов по генам репецторов PRLR и ESR.

У попередніх дослідах, проведених у різні пори року, встановлено, що згодовування глютаму 1М під час штучного осіменіння зумовлює поліпшення відтворювальної здатності свиноматок. Дослідження проведено з метою визначення динаміки концентрації прогестерорну та 17<$E beta>-естрадіолу в крові свиноматок та їх відтворювальної здатності за згодовування препарату метаболічної нейротропної дії. Для досягнення мети досліду, свиноматок у статевій охоті відбирали за допомогою кнура-пробника, два рази на добу. Вибраних свиноматок розміщували в індивідуальних станках і двічі з проміжком у 18 годин штучно осіменяли розбавленою спермою. Сформовано контрольну і дослідну групи свиноматок великої білої породи по 4 голови. У групи відбирали самок за чергою виявлення статевої охоти. Групи формували із свиноматок середньої вгодованості за принципом пар-аналогів за живою масою (190 - 200 кг), віком (19 місяців), походженням (пар-аналоги в ланцюгах були з однакових родин і осіменяли їх спермою кнурів з однієї лінії), фізіологічним станом організму (після другого опоросу і в один календарний день - один і той же день статевого циклу). Свиноматкам дослідної групи вранці під час годівлі домішки до корму препарат "Глютам 1М" у дозі 20 мл на 1 - 3-й день статевого циклу, або тричі, починаючи з наступного дня після першого осіменіння. Контрольним тваринам - 20 мл фізіологічного розчину. Кров для лабораторних досліджень відбирали з очного синуса свиноматок два рази, на 4 та 7 дні статевого циклу (другий та четвертий день після закінчення згодовування препарату). Відбір проб крові проведено вранці до годівлі тварин. Від кожної свиноматки відібрали по 20 мл крові. Сироватку одержували після відстоювання пробірок з кров'ю за кімнатної температури. Встановлено, що в крові свиноматок великої білої породи на 7-й день статевого циклу концентрація прогестерону вірогідно збільшується майже у два рази у порівнянні з 4 днем. Згодовування свиноматкам препарату "Глютам 1М" впродовж трьох днів, починаючи з наступного дня після першого осіменіння, на 4, 7 день статевого циклу збільшує концентрацію в крові прогестерону та 17<$Ebeta>-естрадіолу на 40,2, 18 та 8,3 %. В цьому разі у свиноматок вірогідно збільшуються заплідненість, багатоплідність та великоплідність, відповідно на 11,7, 12,6 та 5,4 %.

Побудовано математичну модель течії в'язкої рідини в трубопроводі за наявності малих збурень, яка базується на системі рівнянь Нав'є - Стокса. Виявлено якісний параметр для виявлення розмірів зони впливу малих збурень на конфігурацію течії. Вказану методику можна використовувати під час дослідження комунальних трубопроводів, технологічних трубопроводів у різних галузях промисловості.