Вперше визначено сутність понять "функціональні порушення опорно-рухового апарату дітей в дошкільному навчальному закладі" та "готовність майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з фyнкцioнaльними порушеннями OPA"(опорно-рухового апарату), критерії (мотиваційний, змістовно-теоретичний, діяльнісний), показники та рівні (високий середній, низький) готовності майбутніх вихователів до роботи з дітьми, що мають функціональні порушення OPA, розроблено діагностичний апарат, особливості й етапи підготовки майбутніх вихователів до профілактично-коригувальної роботи як основи їх успішної професійної діяльності. Розроблено модель підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з функціональними порушеннями OPA. Удосконалено зміст і методику фахової підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з функціональними порушеннями OPA. Наведено теоретичні положення щодо сутності, змісту та структури професійної готовності майбутніх вихователів ДНЗ до роботи з дітьми з функціональними порушеннями OPA, форми, методи професійної підготовки майбутніх вихователів.

Розкрито деякі аспекти підготовки фахівців із фізичного виховання дітей дошкільного віку. Обгрунтовано значення їх діяльності у загальній структурі роботи дошкільного навчального закладу.

Надано обгрунтування та характеристику педагогічних умов формування готовності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до профілактико-корегувальної роботи з дошкільниками.

Виділено та охарактеризовано етапи становлення та розвитку компетентнісного підходу в педагогічній теорії та практиці: особливістю першого є введення категорії "компетенція" та створення умов розмежування понять "компетенція" та "компетентність"; другий етап - введення поняття "соціальні компетенції/компетентності"; третій – теоретичний аналіз змісту категорій "компетентності" та "компетенції". Зазначено, що в процесі становлення компетентнісного підходу класифікація, визначення основних дефініцій та підходи до визначення їх змістової наповненості змінювались залежно від поставлених завдань. Констатовано динамічність змістової компоненти компетентнісного підходу та обумовленість змін його трактування соціальними чинниками.

Выделены и охарактеризованы этапы становления и развития компетентностного подхода в педагогической теории и практике: особенностью первого является введение категории "компетенция" и создание условий разграничения понятий "компетенция" и "компетентность", второй этап отмечен введением понятия "социальные компетенции / компетентности", третий характерен теоретическим анализом содержания категорий "компетентности" и "компетенции". Отмечено, что в процессе становления компетентностного подхода, классификация, определение основных дефиниций и подходы к их содержательной наполненности менялись в зависимости от поставленных задач. Констатирована динамичность содержательного компонента компетентностного подхода и обусловленность изменений его трактовки социальными факторами.

Dedicated and characterized the stages of formation and development of competence-based approach in teaching theory and practice. It is noted that in the process of becoming competent approach classification, identification of key definitions and approaches to determine their content of fullness varied depending on the task. Ascertained dynamic semantic components of the competency approach and conditionality change its interpretation of social factors.

Зазначено, що якість освітньо-виховного процесу в ДНЗ прямо пропорційно залежить від кваліфікації фахівців, які в них працюють: вихователів-методистів, старших вихователів, вихователів (усіх спеціальностей), практичних психологів, організаторів з фізкультури та ін. Розглянуто питання удосконалення змісту навчально-методичної практики з фізичного виховання в системі підготовки майбутніх вихователів дітей дошкільного віку. Зроблено висновок, що основною метою навчально-методичної практики з фізичного виховання є оволодіння сучасними методами, формами організації рухової діяльності дошкільників, формування професійних умінь і навичок, необхідних для самостійного вирішення педагогічних завдань за умов реального навчально-виховного процесу з фізичного виховання та потреби систематичного професійного самовдосконалення.

Отмечено, что качество воспитательно-образовательного процесса в ДУЗ прямо пропорционально зависит от квалификации специалистов, работающих в них: воспитателей-методистов, старших воспитателей, воспитателей (всех специальностей), практических психологов, организаторов по физкультуре и др. Рассмотрены вопросы совершенствования содержания учебно-методической практики физического воспитания в системе подготовки будущих воспитателей детей дошкольного возраста. Сделан вывод, что основной целью учебно-методической практики физического воспитания является овладение современными методами, формами организации двигательной деятельности дошкольников, формирования профессиональных умений и навыков, необходимых для самостоятельного решения педагогических задач в условиях реального учебно-воспитательного процесса по физическому воспитанию и потребности систематического профессионального самосовершенствования.

This article discusses the improvement of the content of teaching practice in physical education in training future educators of preschool children.