Наведено основні відомості про роботи, що виконуються на гірничо-видобувних підприємствах, методи розв'язання задач за допомогою топографічної карти та гірничої графічної маркшейдерської документації, приладів і методів кутових і лінійних вимірювань технічної точності, основ топографічних зйомок і камеральної обробки полових вимірювань. Розглянуто теорію та способи створення маркшейдерсько-геодезичних і зйомочних мереж, маркшейдерсько-геодезичні роботи на території гірничого відводу, зрівнювання мереж і оцінка точності. Визначено напрямки перспективного розвитку методів маркшейдерсько-геодезичних вимірювань на базі волоконно-оптичних систем і застосування супутникових методів визначення положення стану топографічної поверхні гірничо-видобувного регіону. Наведено основні положення організації безпечного виконання маркшейдерсько-геодезичних робіт на гірничому підприємстві та вимоги до екології та навколишнього середовища.

Изложены основные сведения о работах, выполняющихся на горно-выдобывающих предприятиях, методы решения задач с помощью топографической карты и горной графической маркшейдерской документации, приборов и методов угловых и линейных измерений технической точности, основ топографических съёмок и камеральной обработки половых измерений. Рассмотрены теория и способы создания маркшейдерско-геодезических и съёмочных сетей, маркшейдерско-геодезические работы на территории горного отвода, уравнения сетей и оценка точности. Определены направления перспективного развития методов маркшейдерско-геодезических измерений на основе волоконно-оптических систем и применения спутниковых методов определения положения состояния топографической поверхности горно-добывающего региона. Приведены основные положения организации безопасного исполнения маркшейдерско-геодезических работ на горном предприятии и требования к экологии и окружающей среде.

Висвітлено теоретичні та практичні питання геометризації родовищ корисних копалин. Проаналізовано будову пластових покладів. Увагу приділено проекціям з числовими відмітками, геометризації складчастих форм залягання, розривних порушень геологічних структур і трищинуватості масивів гірських порід. Розглянуто вплив геометрії родовища на точність підрахунку запасів, облік стану їх рухомості, втрати та збіднення за умов розробки підземним, відкритим і комбінованим способами. Розкрито проблеми визначення потужності, площ, вмісту компонентів, властивостей покладів корисних копалин. Розглянуто весь спектр можливих способів оцінки геометрії родовищ.

Освещены теоретические и практические вопросы геометризации месторождений полезных ископаемых. Проанализировано строение пластовых залежей. Уделелено внимание проекциям с числовыми отметками, геометризации складчастных форм залегания, разрывных нарушений геологических структур и трещиноватости массивов горных пород. Рассмотрено влияние геометрии месторождения на точность подсчета запасов, учета состояния их подвижности, потери и обеднения при разработке подземным, открытым и комбинированным способами. Раскрыты проблемы определения мощности, площади, содержания компонентов, свойств залежей полезных ископаемых. Рассмотрен весь спектр возможных способов оценки геометрии месторождений.

Розглянуто особливості впливу основних гірничо-технологічних і організаційно-технічних параметрів на різні аспекти проблеми якості. Названо форму і фази управління якістю, на яких проявляється дія будь-яких параметрів, які характеризують загальну організацію гірничого виробництва, впливають на формування відбитої, видобутої, складованої, товарної рудної сировини, яка переробляється на різних фазах управління якістю.

Наведено головні етапи дослідження визначення об'єму блоку балансових чи промислових запасів різних за конфігурацією виймальних блоків від кута нахилу планового положення перерізів та відстані між ними.

Розглянуто програмне забезпечення, що призначене для керування наземним лазерним сканером, є невід'ємною частиною приладів, тому що враховує різного роду помилки в результатах вимірювання інженерних об'єктів, які знаходяться на денній поверхні території гірничого відводу. Для прискорення маркшейдерсько-геодезичного забезпечення робіт, а також для підвищення інформативності одержаних при цьому даних, запропоновано використовувати технологію тривимірного наземного сканування під час розв'язування задач геоінформаційного забезпечення інфраструктури гірничодобувного підприємства. Проаналізовано програмні продукти, що надають змогу одночасно вказати кілька областей сканування і для кожної з них вибрати індивідуальну роздільну здатність зйомки. Створено високоточну технологію тривимірного наземного лазерного сканування на автомобільній дорозі "Техбаза - кладовище "Західне". Виконано камерально-графічну обробку наземного лазерного 3D-сканування, яка базуються на створенні комплексних програмних продуктів, що надають змогу одночасно розв'язувати завдання управління лазерним сканером та опрацювання одержаних результатів в системі автоматизованого проектування. При цьому більшість програм опрацювання надає змогу розв'язувати прикладні завдання в різних областях народного господарства. На основі аналізу програм, призначених для керування сканером і опрацювання даних наземного лазерного сканування та практичного досвіду їх застосування рекомендується під час вибору програмного забезпечення для розв'язання конкретних завдань враховувати їх функціональні можливості, зручність інтерфейсу та швидкість виконання тих або інших операцій. Для побудови тривимірних векторних моделей у програмному забезпеченні "Cyclone SCAN" використовується автоматичний, напівавтоматичний та інтерактивний режими. Доведено, що інтерактивний режим моделювання об'єктів менш точний у порівнянні з автоматичним і напівавтоматичним, однак за наявності у користувача достатнього досвіду роботи з програмним забезпеченням використання його надає змогу одержати необхідну точність у формуванні тривимірної моделі і заощаджувати час.

У разі видобування корисної копалини зі сліпих покладів (СП) на глибоких горизонтах актуальною є проблема погашення виробленого простору. Утворення підземних пустот значних розмірів за відсутності планомірної їх ліквідації після закінчення очисного виймання створює небезпечні умови праці внаслідок самообвалень, у разі яких виникають повітряні удари, що роблять в окремих випадках руйнівний вплив на гірничі виробки і механізми, які розташовані на значній відстані від місця обвалення. Знання закономірностей мінливості напружено-деформованого стану масиву гірських порід (ГП) навколо очисного простору, об'ємів, часу і характеру обвалення порід надасть змогу запобігти виникнення повітряних ударів. Аналіз відпрацювання СП на глибоких горизонтах показав, що самообвалення в очисному просторі залежить не тільки від параметрів оголення та їх стану, але і від інтенсивності загального характеру зрушення вміщуючих порід, що свідчить про збільшення об'єму раніше утвореної воронки на поверхні від 500 до 3000 м, а в зоні зрушення концентричних тріщин. Розглянуто заходи створення умов для стійкого стану поверхонь, оголених гірничими роботами під час інтенсивного видобування корисних копалин, без яких неможливі безпека праці робітників, можливість найбільш раціонального використання вже порушеної частини підземного гірського масиву (ГМ). Аналіз критеріїв руйнування найбільш придатних для ГП показав, що основною механічною характеристикою, є межа міцності на одноосьовий стиск, яка одержана за лабораторних умов. Показано, що прогнозування проявів гірського тиску ускладнюється на етапі видобування корисної копалини зі СП на глибоких горизонтах в структурно-геологічних порушеннях ГМ. Доведено, що аналітичні та числові методи оцінки стану ГМ в основному спрямовані на виявлення детермінованих геомеханічних закономірностей і не враховують складного стохастичного характеру процесів в неоднорідному структурно-порушеному середовищі. Розроблено теоретичні положення дослідження математичного моделювання вимірювальних, реєструючих, обчислювальних і камерально-графічних маркшейдерсько-геодезичних напівавтоматичних систем для оцінки стану геомеханічних процесів у разі формування виробленого простору.

Виконано стохастичне моделювання відособлених і взаємозалежних динамічних рядів для прогнозування якісних показників руди і корисної копалини у рудній сировині родовища, покладу, рудного тіла або дільниці залізистих кварцитів. Відмічено, що основними перевагами стохастичних моделей процесу формування якості руди і корисної копалини у рудній сировині є їх високі адаптивні властивості, точність прогнозування, а також можливість моделювання нестаціонарних динамічних рядів. Розглянуто методику моделювання взаємозалежних динамічних рядів якості руди і корисної копалини у рудній сировині. Уявлення про гірничодобувне виробництво як динамічної системи і облік залежностей між об'ємно-якісними показниками окремих рівнів рудопотоків, пов'язаних гірничо-технологічними процесами, дозволило узагальнити методи прогнозування відособлених рядів якості руди і корисної копалини у рудній сировині на взаємозалежні. Успішне вирішення теоретичних питань у цій області, дозволило зменшити труднощі практичної реалізації методу, які обумовлені складністю оцінки параметрів таких багатовимірних моделей і інтерпретації результатів моделювання. Виконаний аналіз використання багатовимірних моделей на великому фактичному матеріалі надає позитивні результати. Розглянуто два підходи, які доцільно використати для моделювання взаємозалежних динамічних рядів якості руди і корисної копалини у рудній сировині. Виконанні дослідження у значній мірі розширюють можливості методу прогнозування процесу формування якості руди і корисної копалини у рудній сировині в рудопотоках і дозволяють вірогідно оцінювати контрольовані якісні характеристики на періодах управління перевищуючи оперативні, істотно підвищуючи при цьому точність прогнозування. Видано рекомендації стосовно технології прогнозування з невеликими інтервалами дискретності.

Мета роботи - розробка методу і методики визначення збитку гірничовидобувному підприємству від величини втрат балансово-промислових запасів і розубоження за вмістом якісних показників корисних копалин, які економічно доцільні з позицій галузі або народного господарства в цілому, на основі визначення мінімуму народногосподарських наслідків від втрат балансово-промислових запасів. При виконанні досліджень використано аналіз і узагальнення науково-технічних досягнень у галузі економічної оцінки від експлуатаційних втрат балансово-промислових запасів, які складаються зі збільшення витрат на виконання частини виробничих процесів, збиток від розубоження за вмістом якісних показників корисних копалин, що визначаємо сумою непродуктивних витрат на видобувні процеси і збагачення, а також зменшенням вмісту якісних показників корисного компоненту, який вилучається з надр. Розв'язання даної задачі складає актуальність роботи. Єї метою є встановлення збитку від втрат балансово-промислових запасів на конкретному гірничо-видобувному підприємстві, в залежності від того, які можливості для мінливості виробничої потужності по видобутку корисних копалин є на підприємстві при мінливості втрат балансовопромислових запасів. У різних випадках збиток від втрат балансово-промислових запасів визначаємо за різними методиками, що враховують відмінності економічних і гірничотехнічних умов. Розроблена методика визначення збитку гірничовидобувному підприємству за будь-яких гірничо-геологічних умов і при переході на більш перспективні системи дозволяє знизити втрати балансовопромислових запасів до технічно можливого рівня. Методика економічної оцінки від втрат балансово-промислових запасів гірничовидобувному підприємству у розрахунку на 1 т балансово-промислових запасів розроблена для умов, коли при різних варіантах видобутку забезпечується однакове річне зниження робіт і погашення балансово-промислових запасів. При різних втратах балансово-промислових запасів будуть різними виробнича потужність шахти (кар'єру), і витрати, що залежать від виробничої потужності шахти (кар'єру) і збагачувальної фабрики і будуть відрізнятися терміни відпрацювання родовища, покладу, рудного тіла чи дільниці масиву твердих корисних копалин.

Мета роботи - розробка методу і методики обліку стану і рухомості балансово-промислових запасів по ступеню підготовленості до видобування, визначення і облік розкритих, підготовлених і готових до видобування балансово-промислових запасів залізистих кварцитів на гірничовидобувних підприємствах та встановлення взаємозв'язку між ними. Аналіз та узагальнення науково-технічних досягнень нормування промислових запасів з урахуванням того, що при класифікації підготовленості балансово-промислових запасів до кінця не витриманий класифікаційний принцип, відповідно до якого підготовленість балансово-промислових запасів залізистих кварцитів до видобування визначаємо при виконанні установленого комплексу гірничих робіт. Встановлено залежності продуктивності гірничовидобувного підприємства і середнього квадратичного відхилення вмісту якісних показників усередненого корисного компонента у залізорудній масі від числа видобувних одиниць. Обгрунтовано нормативні значення готових до видобування, підготовлених і розкритих балансово-промислових запасів залізистих кварцитів, які залежать від інтенсивності проведення гірничих робіт і під впливом великої кількості випадкових факторів суттєво коливаються. Розроблена методика аналізу закономірностей нормування підготовленості балансово-промислових запасів залізистих кварцитів базується на зіставленні значень визначення нормативного числа видобувних одиниць і забезпеченості промислово-балансовими запасами корисних копалин кожної видобувної одиниці. Нормативна величина балансово-промислових запасів усіх категорій повинна мати резерв, що компенсує нерівномірність проведення гірничих робіт, а нормативна забезпеченість промисловими балансовими запасами корисних копалин повинна визначатися з резервом, який компенсує похибки розрахунків.