Післядипломна освіта, як один із "заключних" етапів освітнього процесу, потребує специфічного педагогічного підходу та потребує її розвитку до статусу "перманентного процесу" або "освіти впродовж усього життя". Мотивація на це повинна бути сформована на всіх етапах професійного навчання, починаючи з додипломного. На етапі безпосередньо післядипломної освіти, під час інтернатури, акцент слід фокусувати на розширенні діапазону професійного мислення, більш тонкому осмисленні й розумінні лікарями-інтернами фундаментальних і прикладних знань, отриманні та поглибленні уявлень про менеджмент та юридичні аспекти медичної діяльності, гуманізації лікарської практики. Мета роботи - підвищення якості післядипломної освіти лікарів-інтернів шляхом розробки та застосування аудиторних і позааудиторинх форм навчання на основі принципів науково-практичного партнерства кафедри з науково-дослідними інститутами та приватними лікувальними високотехнологічними закладами. Для досягнення мети були залучені провідні професори та доценти кафедри стоматології, фахівці суміжних кафедр фундаментальних дисциплін НМУ імені О. О. Богомольця та науково-дослідних інститутів, проведена інтеграція в сумісну роботу з кафедрою провідних приватних стоматологічних клінік і лікувальних центрів міста Києва у формі рівноцінного партнерства. У переважної кількості лікарів післядипломної освіти була сформована стійка конфігурація якісно нового рівня клінічного мислення, а також мотивація на необхідність перманентного вивчання лікарської майстерності. Поняття ізаключний етапі навчання в інтернатурі для лікарів-інтернів став певною мірою умовним. Результати анонімного анкетування свідчать про високий рівень індивідуальної освітньої мотивації та впевненість в успішному працевлаштуванні у приватному секторі стоматологічних послуг із сучасним високотехнологічним рівнем забезпечення лікувально-діагностичного процесу. Висновки: вибрані стратегія й тактика імплементації комбінативних технологій у педагогічному процесі навчання лікарів-інтернів-стоматологів дозволить їм досягти професійного рівня та конкурентоспроможності на світовому ринку праці. Перспектива подальших досліджень полягатиме в порівняльному аналізі кількісних та якісних показників рівня післядипломної освіти лікарів-інтернів-стоматологів з урахуванням диференційованого вибору інноваційних методів і технологій навчання.

Наведено дані щодо розповсюдженості, інтенсивності та особливостей клінічного перебігу карієсу та гінгівіту в динаміці лікування дітей НОА. Наведено результати моніторингу гігієни порожнини рота, ТЕР-тесту, біофізичних і біохімічних показників ротової рідини у обстежених дітей у динаміці лікування НОА. Виявлено прямий, високої сили кореляційний зв'язок між показниками індексів карієсу, гігієни та пародонтальних індексів на всіх етапах ортодонтичного лікування. Доведено, що порушення гігієни порожнини рота суттєво збільшує ризик розвитку та прогресування стоматологічних захворювань. Запропоновано та впроваджено диференційовані комплекси лікувально-профілактичних заходів для дітей та підлітків у разі лікування зубощелепних аномалій залежно від ступеня вираженості карієсо- та пародонтогенної ситуації в порожнині рота, основу яких складають індивідуальні гігієнічні програми та глибоке фторування. Обгрунтовано терміни диспансерного спостереження, обсяги та кратність проведення профілактичних і лікувально-профілактичних заходів.

Надано результати впровадження розроблених диференційованих комплексів лікувально-профілактичних заходів для дітей під час лікування зубощелепних аномалій залежно від ступеня вираженості карієсогенної та пародонтогенної ситуації у порожнині рота.