У дослідах на щурах, яким протягом 2,5 міс 5 разів на тиждень внутрішньочеревно вводили розчин оцетовокислого свинцю у дозі 1/150 ЛД₅₀, встановлено, що накопичення металу в їх органах і тканинах може сягати безпечного та тимчасово стабільного рівня. Це розглянуто як наслідок вторинної адаптації до "носійства металу". Висловлюється припущення, що у разі посилення інтенсивності токсичного впливу ацетату свинцю вторинна адаптація може бути порушена. Зроблено висновок, що носійство металів як ксенобіотиків можна розглядати як один з проявів адаптивного генезу.

З використанням запропонованої псевдоспін-електронної моделі досліджено фазові переходи першого та другого роду з однорідної фази до фази з подвоєнням періоду гратки у квазіодновимірних структурах з водневими зв'язками. Одержано залежність електронної концентрації та середньої заселеності протонних позицій від температури та зовнішнього поздовжнього поля h. Показано, що величина стрибка цих величин за фазового переходу першого роду є меншою для структур з більшою частотою тунелювання протона на водневому зв'язку. Одержано рівняння для температури фазового переходу другого роду з однорідної фази до фази з подвоєнням періоду гратки та, відповідно, з модуляцією заряду. Розраховано електронний спектр. Досліджено залежність щілини у спектрі, а також електронної провідності від поля h і температури.

С применением предложенной псевдоспин-электронной модели исследованы фазовые переходы первого и второго рода из однородной фазы в фазу с удвоением периода решетки в квазиодномерных структурах с водородными связями. Получена зависимость электронной концентрации и средней заселенности протонных позиций от температуры и внешнего продольного поля h. Показано, что величина прыжка этих величин при фазовом переходе первого рода является меньшей для структур с большей частотой туннелирования протона на водородной связи. Получены уравнения для температуры фазового перехода второго рода из однородной фазы в фазу с удвоением периода решетки и, соответственно, с модуляцией заряда. Рассчитан электронный спектр. Исследована зависимость щели в спектре, а также электронной проводимости от поля h и температуры.

З використанням методів сканувальної мікроскопії, локального рентгеноспектрального та рентгенівського фазового аналізів досліджено фазові рівноваги в системі Al - Rh в області вмісту родію 15 - 50 % (ат.).

Запропоновано модель для опису переносу заряду в ланцюжкових структурах з водневими зв'язками. В наближенні молекулярного поля (МП) розраховано зонний електронний спектр моделі; знайдено середнє число електронів на вузлі. Розраховано частоту тунелювання протона на зв'язку, перенормовану за рахунок взаємодії протона з середнім полем електронної підсистеми. Встановлено, що система з водневими зв'язками може перебувати в трьох режимах з різною шириною електронної зони та суттєво різним значенням ефективної частоти тунелювання протона (чи дейтерона). Одержано частотну залежність дійсної частини провідності. В наближенні МП її електронна складова є лише зонною, статичною, тоді як протонна складова має пік на частоті протонного тунелювання.

За допомогою методів рентгенофазового та мікрорентгеноспектрального аналізу, а також електронної мікроскопії встановлено, що в процесі електроіскрового легування сплаву АЛ9 композиційною керамікою AlN - Ti(Zr)B2 - Ti(Zr)Si2 формуються гетерофазні покриття на основі алюмінієвої матриці з квазішаровою тонкодисперсною структурою, котра армована диборидом і боросиліцидом титану (цирконію), нітридом алюмінію (легованого киснем). Зносостійкість покриття на основі AlN - ZrB2 наближується до зносостійкості власне кераміки з підвищенням швидкості ковзання <$E V~symbol У~1~roman {м "/" с}>. Досліджено вторинні структури твердих розчинів оксидів, що утворюються на поверхні покриття у процесі трибоокиснення.

Досліджено вплив електроіскрового легування (ЕІЛ) сталі 40Х електродним матеріалом AlN - ZrB2 - ZrSi2 на склад і структуру оброблюваної поверхні, стійкість до високотемпературної корозії на повітрі та анодне окиснення в 3 %- ному розчині NaCl, а також на триботехнічні характеристики сталі. Показано, що ЕІЛ значно підвищує корозійну стійкість сталі та на порядок зменшує знос. Встановлено механізми корозійної поведінки ЕІЛ-покриття на сталі 40Х. Головним фактором, який визначає сповільнення корозійного процесу, є наявність у покритті твердих розчинів Fe2O3 - Al2O3, легованих хромом.

Досліджено склад, структуру та інтенсивність зношування детонаційних покриттів на сталі 30ХГСНА з композиційних порошків TiC0,5N0,5 із жаростійкими домішками SiC, AlN і металевою зв'язкою Ni - Cr. Показано, що під час навантаження 10 МПа покриття на основі TiCN мають значно менший знос і більший діапазон зміни швидкості ковзання зі стабільним значенням зносу у порівнянні з покриттям із твердого сплаву ВК15. Проаналізовано фізико-хімічну взаємодію в процесі трибоокиснення.

Исследованы кинетика массопереноса, состав, структура и триботехнические свойства покрытий, формирующихся на поверхности алюминиевых сплавов АЛ9 и АЛ25 при их электроискровом легировании электродными материалами системы LaB6 - ZrB2. Показано, что наличие диэлектрической компоненты в продуктах электроэрозии электрода подавляет электроэрозию алюминиевого катода. Установлено положительное влияние твердых растворов оксидов с участием La2О3, образующихся в процессе формирования покрытия и трибоокисления в условиях трения без смазки, на интенсивность изнашивания покрытий при малых (<$E symbol Г~0,2> м/с) скоростях скольжения.

Досліджено адгезійну взаємодію нової композиційної кераміки AlN - Ti(Zr)B2 - Ti(Zr)Si2 зі сталлю 45 та сплавом АЛ9 у порівнянні з кінетикою масопереносу під час електроіскрового легування. Встановлено тристадійний механізм масопереносу. Зазначено, що на величину електроерозії електрода впливає матеріал як електрода, так і підкладки.

Запропоновано способи вимірювання та вимірювальні схеми, які застосовано під час вимірювання перехідних контактних опорів та їх вольт-амперних характеристик на тонких плівках. Оцінено точність вимірювання.

Изучены структура, фазовый состав и физико-механические свойства плазменных покрытий на основе ZrB2, сформированных на алюминиевом сплаве Д16Т в разных условиях. Установлено, что покрытие с электроискровым подслоем характеризуется повышенным сцеплением с подложкой (в сравнении с покрытием, нанесенным на основу после традиционной пескоструйной обработки) и по износостойкости при сухом трении сравнимо с монолитным твердым сплавом ВК15. Лазерная обработка такого покрытия на воздухе приводит к снижению износа на 25 % при малых скоростях скольжения, однако одновременно вдвое уменьшает твердость.

Изучено коррозионное поведение в 3 %-ном растворе NaCl композиционных материалов систем AlN - ZrB2, AlN - TiN, ZrB2 - LaB6, а также электроискровых покрытий из них на алюминиевом сплаве АЛ9. Показано, что по стойкости к электрохимической коррозии исследованные композиты близки к нитриду титана.

Вивчено кінетику масопереносу, структуру та властивості поверхневого шару при електроіскровому масопереносі композиційної кераміки систем AlN - Ti(Zr)B2 та LaB6 - ZrB2. Запропоновано модель формування зносостійкого електроіскрового покриття на сплавах алюмінію. Вона базується на екрануючому впливові парів і частинок непровідних фаз, які знаходяться у міжелектродній щілині, та різній змочуваності легуючих компонентів матеріалом підкладки.

Досліджено склад і структуру електроіскрових покриттів, нанесених із використанням електродних матеріалів на основі систем AlN - TiB2 (ТБСАН) і AlN - ZrB2 (ЦБСАН) на поверхню сплаву ВК8. Досліджено кінетичні залежності масопереносу. Встановлено, що, незважаючи на близькість структур і механічних властивостей електродних матеріалів ТБСАН і ЦБСАН, покриття суттєво розрізняються за структурою та властивостями. Кінетичні залежності масопереносу, різні для електродів ЦБСАН і ТБСАН, у цілому підтверджують тристадійність процесу масопереносу у процесі електроіскрового легування підкладки із твердого сплаву та вказують на відмінності механізму електроерозії зазначених електродних матеріалів.

Досліджено фазові рівноваги в подвійних Al-Pd, Al-Rh та потрійних Al-Pd-Co, Al-Pd-Mn, Al-Cu-Rh системах в області утворення квазікристалічних і апроксимантних кристалічних фаз (понад 50 ат. % Al). Встановлено існування чотирьох кристалічних проміжних сполук U, F, V і С2 в системі Al-Pd-Co та визначено їх кристалічну структуру. Побудовано діаграми стану подвійних систем в області 50 - 100 ат. % Al та ізотермічні перерізи для вказаних потрійних систем за різних температур. За допомогою рентгенівського аналізу та методу електронної дифракції (електронної просвічувальної мікроскопії) проаналізовано структуру проміжних фаз. Встановлено можливість проведення порівняльного аналізу умов утворення квазікристалічних фаз, що знаходяться в рівновазі з іншими кристалічними фазами в системах розглянутих класів.

Створено нові зносостійкі електроіскрові покриття на алюмінієвих сплавах без втрати маси деталі в процесі обробки за рахунок легуючих матеріалів систем <$Eroman {AlN~-~Ti(Zr)B sub 2 }> і <$Eroman {LaB sub 6 ~-~ZrB sub 2 }>. Встановлено закономірності структуроутворення, масопереносу, фазових перетворень, змочування та фізико-механічних властивостей. Вперше реалізовано технологію електроіскрового легування (ЕІЛ) поверхні алюмінієвих сплавів компактними електродами, що забезпечують коефіцієнт масопереносу до 60 %. Описано тристадійний механізм масопереносу, а також особливості структуроутвоернння та фазових перетворень під час електромасопереносу, які обумовлені різною змочуваністю алюмінієм легуючих компонентів та полягають у формуванні в процесі ЕІЛ композиційного покриття на основі Al-матриці, армованої тугоплавкими компонентами. Виявлено, що компоненти, в яких контактний кут змочування <$Etheta~<<~40 symbol Р> (AlN, <$Eroman {Al sub 2 O sub 3 }>), інтенсивно втягуються в конвективні потоки розплаву та формуюють матричну структуру легованого шару (товщиною 10 мкм) системи Al - N - O - B на основі алюмінієвого сплаву. Встановлено, що компоненти, в яких кут змочування <$Etheta~ symbol Г ~40 symbol Р> (<$Eroman {ZrB sub 2 ,~TiB sub 2 }> формують на легованій поверхні глобули. Досліджено особливості трибологічної поведінки ЕІЛ-покриттів на сплавах АЛ9 та АЛ25 за умов сухого тертя ковзання залежно від режиму нанесення ЕІЛ-покриття, складу електроду та режимів тертя. Розроблено фізико-хімічну модель ЕІЛ Al-сплавів компактним електродом та встановлено вимоги щодо матеріалу легуючого електроду.

За допомогою методу електронографії досліджено початкові стадії нарощування плівок HgCdTe на підкладках <$E roman {Al sub 2 O sub 3}>, GaAs, CdTe і KCl. Плівки одержано із використанням методів імпульсного лазерного осадження та ізоПФЕ. На початкових стадіях росту спостережено перехід від аморфної структури до текстурованої полікристалічної, аж до появи структури мозаїчного монокристала. Розраховано критичні розміри кристалічних зерен напівпровідникових сполук II - VI, подальше зменшення яких призводить до переходу з кристалічного стану в аморфний. Значення критичних розмірів зерен узгоджуються з розмірами зерен невпорядкованої (аморфної) фази, яка виникає на початковій стадії росту епітаксійних плівок HgCdTe на різних підкладках.

Изучены кинетика электромассопереноса, структура и свойства электроискровых покрытий на магниевых сплавах, полученных с использованием композиционных керамических электродных материалов систем AlN - Zr(Ti)B2 и B6Si - CaB6. Обнаружено увеличение микротвердости и коррозионной стойкости в 3 %-ном растворе NaCl покрытий при одновременном уменьшении величины абразивного износа по сравнению со сплавом без покрытия.

Вивчено електроіскрове легування алюмінієвим сплавом АЛ25 різальної пластини ВК8, щоб показати вплив складу трибоплівки, яка формується в процесі різання, на зносостійкість інструменту. Досліджено кінетику електромасопереносу, мікроструктуру та склад легованого шару, його мікротвердість і розподіл елементів на поверхні різальної кромки після обробки різанням. Показано, що утворення на поверхні різальної кромки складних оксидів, які хімічно більш стійкі у порівнянні з легколеткими оксидами W і Со, збільшує зносостійкість інструменту у 1,5 - 1,8 разу.

The electron and X-ray diffraction results are reported for three new ternary compounds in the Al - Pd - Co alloy system. The F-phase has a cubic lattice (<$E P2 sub 1 "/" a 3 Bar >, <$E a~=~2,4397(3) > nm for Al72,8Pd9,0Co18,2), the C2-phase has a cubic lattice (a = 1,5507(8) nm for Al63,0Pd26,5Co10,5), and the Y2-phase has an orthorhombic lattice (Immm, a = 1,5451(3), b = 1,2105(8) and c = 0,7590(1) nm for Al75,5Pd3,8Co20,7).