Дисертацію присвячено вдосконаленню теоретичного та методичного забезпечення ідентифікації та визначення пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку проблемних регіонів України. На основі узагальнення світового досвіду уточнено класифікацію регіонів за станом їх розвитку, що надало змогу сформулювати проблему ідентифікації проблемних регіонів країни. Вдосконалено методичний інструментарій з оцінки економічного та соціального розвитку регіонів за рахунок визначення системи часткових показників і побудови компонент інтегральних показників економічного та соціального розвитку. Розроблено когнітивну карту взаємозв’язку проблем розвитку регіону та доведено, що одержані оцінки економічного та соціального розвитку дозволяють ідентифікувати регіони та визначати ті, що мають низький рівень розвитку, як проблемні, а також визначити пріоритети у проблемах регіонального розвитку. Розвинуто методичне забезпечення та розроблено рекомендації щодо організаційної складової механізму державної підтримки проблемних регіонів в Україні, яка має у підгрунті засоби непрямого впливу держави на розвиток окремих видів економічної діяльності. Такий механізм має бути підкріплений ефективною системою моніторингу стану проблемних регіонів і містити індикатори, що дозволять скласти аналіз його потенційних змін, і, у свою чергу, визначити пріоритетні напрями розвитку для кожного з регіонів України.

Мета роботи - вивчення теоретичних основ і розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення інструментів лісової політики України. Розглянуто теоретичні аспекти формування лісової політики України, спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності лісопромислового комплексу. Формування лісової політики повинно здійснюватися з урахуванням таких принципів: відкритості; врахування інтересів усіх зацікавлених сторін; узгодженості лісової політики з політикою інших галузей економіки; застосування наукового підходу для вибору пріоритетних напрямів розвитку ЛПК. Ефективність функціонування лісової політики багато в чому залежить від правильного підбору та послідовності впровадження відповідних інструментів. Лісова політику можна вважати дієвою за умови досягнення поставлених цілей і завдань, вона успішно реалізується на практиці шляхом застосування дієвих її інструментів. Для оцінки дієвості лісової політики та її інструментів пропонується проводити три види аналізу: попередній, поточний і ретроспективний. Здійснено класифікацію інструментів лісової політики шляхом виокремлення таких груп: правові, адміністративні, ринкові, фіскальні, фінансові, санкційні й інформаційні.

Здійснено аналіз і оцінку промислового сектора в соціально-економічному розвитку Харківської області, яка має досить потужний промисловий потенціал, що забезпечує високий рівень соціально-економічного розвитку регіону. Результативний соціально-економічний розвиток як країни у цілому, так і її регіонів та окремих територій, неможливий без ефективного функціонування реальних секторів економіки, особливо промисловості. Промисловий розвиток в Україні протягом років незалежності має досить негативні тенденції. Інтеграція України в сучасний світовий простір передбачає повне і детальне дослідження соціально-економічного потенціалу регіонального рівня, зокрема промислового сектора, що дає можливість оцінити динаміку, тенденції, поточний стан соціально-економічних складових регіонів та спрогнозувати майбутні перспективи розвитку країни та її територій. Особливої уваги потребує розгляд питань створення та функціонування в регіонах точок економічного зростання, особливо промислового сектора. Доцільно провести додаткові дослідження щодо виявлення причин структурних змін у промисловому секторі Харківської області та розробити рекомендації щодо заходів з подолання негативних процесів, що впливають на розвиток територій, а також сформувати пропозиції щодо результативного використання наявного промислового потенціалу.

Здійснено аналіз і оцінку структурних процесів у соціально-економічному розвитку Харківської області. Україна активно інтегрується в сучасне світове товариство, а це передбачає якомога повного дослідження соціально-економічного потенціалу регіонального рівня господарювання, детальне вивчення взаємодії економічних, соціальних і екологічних процесів, що відбуваються на конкретних територіях, суспільних процесів у країні. Для ефективного регіонального управління в Україні одним з пріоритетних напрямів проведення реформ є питання децентралізації управління економікою, оскільки лише ініціатива безпосередньо в регіоні дає можливість забезпечити ефективний розвиток власного господарства та потенціалу. Одними з головних напрямів усунення міжрегіональної диференціації та подолання проблем регіонального розвитку в Україні є модернізація системи адміністративно-територіального устрою та органів місцевого самоврядування. Особливої уваги потребує розгляд питань створення та функціонування самодостатньої територіальної громади, яка визначена базовим рівнем у системі місцевого самоврядування, створення точок економічного зростання як на рівні об'єднаних територіальних громад, так і на регіональному рівні. Доцільно провести додаткові детальні дослідження щодо виявлення причин структурних змін в економіці Харківської області та розробити рекомендації щодо заходів з подолання негативних процесів, що впливають на розвиток територій.

Сучасний розвиток України та її регіонів на фоні триваючих євроінтеграційних процесів потребує детального вивчення досвіду формування європейської регіональної політики, позитивних прикладів і тенденцій, що сприяли економічному зростанню територій і покращанню добробуту населення країн ЄС з метою їх використання під час формування власної національної регіональної політики у країні. Регіональна політика ЄС, що має назву політики "згуртування", як складова європейської структурної політики, спрямована на розв'язання проблем розвитку територій, насамперед депресивних, старопромислових, слаборозвинених, зменшення наявних диспропорцій соціального й економічного розвитку регіонів і запобігання виникненню міжрегіональних дисбалансів у Євросоюзі. Дослідження нерівномірності розвитку територій країни є важливою частиною державної політики. Виявлення основних характерних рис асиметрії надає змогу не тільки виявити наявну ситуацію щодо диспропорційності регіональних потенціалів сталого розвитку, але й оцінити дії уряду, спрямовані на їх усунення. Для України, яка має на меті інтегруватися до Європейського співтовариства, детальне дослідження досвіду й аналіз пріоритетних засад регіональної політики країн ЄС є вкрай доцільним для формування та реалізації власної регіональної політики з урахуванням кращих європейських принципів організації управління регіональним і місцевим розвитком і розбудови місцевого самоврядування. Особливо цінним може виявитися використання кращих практик регіональної політики країн-членів ЄС Центральної та Східної Європи, які демонструють стабільні позитивні зміни в соціально-економічному розвитку.

Здійснено аналіз існуючих методичних підходів до формування системи моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів у країнах світу та в Україні. Методологія моніторингу набула широкого використання у системах статистики соціально-економічних тенденцій практично у всіх країнах світу. В Україні ж комплексні розрахунки згідно з проаналізованими методиками на теперішній час не проводяться і не використовуються на офіційному рівні, нові методичні рекомендації не розроблено і не впроваджено. Тобто можна вважати, що повністю відсутня інформаційна складова сучасного ефективного державного управління в частині комплексної оцінки рівня соціально-економічного розвитку України в цілому та її регіонів. На сучасному етапі розвитку України першочергового вирішення потребують такі питання, як децентралізація влади, модернізація регіональної політики і розширення повноважень місцевих органів влади щодо розвитку територій. Для прийняття ефективних управлінських рішень щодо результативного розв'язання цих завдань вкрай необхідною є розробка вдосконалених методичних підходів до моніторингу та оцінки соціально-економічного розвитку регіонів з використанням об'єктивної й адекватної системи показників, які б забезпечували точність оцінки, враховували тенденції змін та давали можливість здійснювати прогнозування регіонального розвитку.

Прогнозування, планування і програмування є важливими етапами в здійсненні державних функцій управління і регулювання соціально-економічних процесів як усередині окремих країн, так і при розробці глобальних прогнозів і проектів міжнародних програм розвитку. Процес інтеграції української економіки у світову економічну систему та бажання приєднатися до європейського співтовариства є перспективним стимулом для розвитку сучасної системи прогнозування соціально-економічного розвитку територій та дієвим інструментом реалізації державної політики в національній економіці. При цьому, практичний досвід України в прогнозуванні соціально-економічного розвитку є лише первинним і недосконалим. Тому доцільними й актуальними є розробка та впровадження методології системного прогнозування соціально-економічного розвитку, яка б забезпечила взаємозв'язок усіх сфер життєдіяльності суспільства між собою і в часі з метою ефективного управління сталим розвитком країни та її регіонів. Нагальною потребою є створення методології побудови не тільки середньо- і довгострокових, а й оперативних і короткострокових прогнозів, які дозволять своєчасно розробляти й здійснювати випереджаючі заходи реагування на ситуацію.

Здійснено аналіз соціально-економічного розвитку Сумської області та її адміністративно-територіальних одиниць. Сумська область має середній економічний потенціал та демонструє помірний рівень соціально-економічного розвитку. Водночас асиметрії у розвитку адміністративно-територіальних одиниць Сумського регіону не зменшується, натомість постійний перерозподіл ресурсів від економічно більш спроможних територій регіону до менш спроможних призводить до внутрішньо регіональної напруженості та позбавляє адміністративно-територіальні одиниці стимулів до економічного зростання. Створення ефективної системи організації та управління соціально-економічним розвитком на місцевому рівні в Україні є одним з пріоритетних завдань проведення структурних реформ в Україні. Одними із головних напрямів усунення міжрегіональної диференціації та подолання проблем регіонального розвитку в Україні є модернізація системи адміністративно-територіального устрою та органів місцевого самоврядування за рахунок реалізації реформи децентралізації влади. Особливої уваги потребує розгляд питань створення та функціонування самодостатньої територіальної громади, яка визначена базовим рівнем в системі місцевого самоврядування, створення точок економічного зростання і як на рівні об'єднаних територіальних громад, так і на регіональному рівні.

Здійснено аналіз соціально-економічного розвитку Харківської області та її адміністративно-територіальних одиниць. Харківська область має досить потужний економічний потенціал та демонструє високий рівень соціально-економічного розвитку. Водночас асиметрії в розвитку адміністративно-територіальних одиниць Харківського регіону не зменшуються, натомість постійний перерозподіл ресурсів від економічно більш спроможних територій регіону до менш спроможних призводить до внутрішньо регіональної напруженості та позбавляє адміністративно-територіальні одиниці стимулів до економічного зростання. Створення ефективної системи організації та управління соціально-економічним розвитком на місцевому рівні в Україні є одним з пріоритетних завдань проведення структурних реформ. Одним із головних напрямів усунення міжрегіональної диференціації та подолання проблем регіонального розвитку в Україні є модернізація системи адміністративно-територіального устрою та органів місцевого самоврядування, за рахунок реалізації реформи децентралізації влади.

Розглянуто проблему розвитку світового ринку автобусобудування. Доведено, що галузь автобусобудування у світі розвивається нерівномірно. Проаналізовано динаміку світового виробництва автобусів провідних автомобілебудівних країн і компаній світу у десятирічному тренді останніх років. Визначено рейтинги світових країн-лідерів за обсягами виробництва автобусів у сегменті "великі автобуси". Зроблено висновок про значні коливання виробництва автобусів у період світової фінансової кризи. Запропоновано аналітичне дослідження останніх тенденцій у розвитку автобусобудування в країнах ЄС та СНД. Визначено, що світовий ринок автобусобудування на дві третини сконцентровано у трьох країнах. Досліджено обсяги продажів комерційних автобусів серед провідних країн-виробників світу та України. Досліджено структуру виробництва автобусів серед моделей компаній РФ. Установлено значне відставання національних виробників від світових лідерів у галузі автобусобудування.

Здійснено аналіз проблем соціально-економічного розвитку регіонів країн ЄС, зокрема Польщі, що є запорукою ефективного управління та запобігання кризових ситуацій у різних сферах життєдіяльності регіону. Згідно з проведеним аналізом виявлено, що регіони країн ЄС (NUTS 1-го рівня - державний рівень) дуже відрізняються за адміністративно-територіальною організацією. Крім цього, країни ЄС також дуже диференційовані як за кількістю населення і території, так і за основними соціально-економічним показниками розвитку (ВВП на одиницю населення, рівень безробіття, видатки на НДДКР). Ще більша диференціація соціально-економічного розвитку регіонів у країнах ЄС спостерігається при аналізі показників NUTS 2-го та 3-го рівнів, що є наслідком великих розбіжностей адміністративно-територіального устрою країн та їх соціально-економічного розвитку, обумовлених їх духовно-моральними, історичними, культурними, етнічними, соціальними, економічними та іншими чинниками. На прикладі регіонів Польщі виявлено значну диференціацію і нерівномірність соціально-економічного розвитку як всередині країни, так і у порівнянні із середніми показниками по Європейському Союзу. Значні розриви в рівні розвитку територій здатні призвести до політичної роз'єднаності та нестабільності й економічної дезінтеграції та кризи. Дана проблема є особливо значущою для країн Східної та Центральної Європи, які входили до соціалістичного простору, зокрема, для України.

Розглянуто стратегічні підходи щодо організації та функціонування системи прогнозування соціально-економічного розвитку в країнах ЄС та в Україні та її регіонах, а також здійснено аналіз наявних проблемних питань в Україні у цій сфері діяльності та запропоновано пропозиції щодо їх вирішення. Соціально-економічний розвиток держави та її регіонів нерозривно пов'язаний із забезпеченням функції економічної безпеки суспільства. Механізм реалізації цього завдання вимагає об'єктивного і комплексного аналізу економіки регіонів України в межах відповідних індикаторів, який включає в себе фактичне спостереження, моніторинг, аналіз і прогнозування важливих соціально-економічних показників. Країни Європейського Союзу мають багаторічний досвід ефективного механізму системи управління територіальним розвитком, виконання загальноєвропейської економічної політики здійснюється комплексно, за участю всіх рівнів державної влади та громадянського суспільства, що находить відображення у зростанні їх економік і наближення до цілей сталого розвитку. На рівні регіонів та окремих територій в Україні прогнозні розробки є несистемними і поодинокими, відсутній взаємозвіязок з загальнодержавними стратегічними документами регіонального і галузевого розвитку, практично відсутня увага до прогнозування критичних подій та кризових явищ на рівні окремих регіонів усередині країни. Отже, на сьогодні залишається актуальним і доцільним питання створення й упровадження ефективної системи стратегічного прогнозування та планування соціально-економічного розвитку регіонів і окремих територій. Однією з складових такої системи обовіязково повинна стати система раннього виявлення і попередження виникнення негативних тенденцій і факторів, що полягає у завчасному передбаченні зародження чи початку кризових процесів у будь-якому регіоні, яке, в свою чергу, є сигналом щодо посилення антикризових заходів і розробки короткострокових планів попередження негативного розвитку подій з метою подальшого ефективного функціонування соціально-економічної системи і досягнення цілей сталого розвитку в країні, регіонах та окремих територіях.

Країнами Європейського Союзу напрацьовано багатий досвід у питаннях розробки та проведення збалансованої соціально-економічної і регіональної політики. Розвитку регіонів та окремих територій і міст в цих країнах приділено особливу увагу, оскільки цей напрямок має одну з найбільших можливостей щодо створення синергетичного ефекту за рахунок зменшення нерівності регіонального (територіального) розвитку та результативного використання наявного потенціалу і, як наслідок, забезпечує зростання добробуту громадян територій, зниження соціально-політичної напруги в суспільстві, створення нових робочих місць і підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки в цілому. Інтеграція України в сучасне світове співтовариство передбачає розробку та реалізацію ефективної регіональної політики, яка проводиться на основі комплексного та раціонального використання всіх ресурсів багатоцільового призначення і залежить від комплексної оцінки наявного соціально-економічного потенціалу країни в цілому та її регіонів, виявлення джерел і масштабів розвитку, визначення та оцінку перспективних варіантів соціально-економічного розвитку країни та окремих територій на основі раціонального розміщення продуктивних сил з урахуванням спеціалізації та індивідуальних особливостей. За умов впровадження реформи децентралізації влади в Україні відповідальність органів місцевої влади щодо забезпечення результативного управління за багатьма сферами життєдіяльності на місцях стає все більшою. Сталий та ефективний економічний розвиток територій є запорукою високого рівня якості життя населення у всіх його вимірах. Водночас необхідним є повне усвідомлення головних проблем громад, міст і шляхів їх розв'язання у контексті глобальних трендів розвитку територій, зокрема міст у світі.

Изложены современные подходы к использованию антиаритмических препаратов IC класса в кардиологии. Показана важность дифференцированного подхода к их назначению. Изложены оптимальные схемы комбинированной антиаритмической терапии. Описаны преимущества этацизина перед другими антиаритмическими препаратами.

Наведено інженерні та економічні рішення щодо забезпечення безпеки та безаварійності використання машинно-тракторного парку, виробничої санітарії, обладнання освітлення, захисту робочих місць від ушкодження електричним струмом, атмосферною електрикою, забруднення повітря шкідливими речовинами. Значну увагу приділено розрахункам економічного збитку від нещасних випадків на виробництві, а також заходам щодо поліпшення умов та охорони праці.

Приведены инженерные и экономические решения по обеспечению безопасности и безаварийности использования машинно-тракторного парка, производственной санитарии, оборудованию освещения, защите рабочих мест от повреждения электрическим током, атмосферной электрикой, загрязнения воздуха вредными веществами. Значительное внимание уделено расчётам экономического убытка от несчастных случаев на производстве, а также мероприятиям по улучшению условий и охраны труда.

Наведено результати дослідження, метою якого було визначення шляхів збереження економічних відносин з країнами Митного союзу (МС) під час укладення угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Розглянуто потенційні вигоди для України від її приєднання до світової організації торгівлі (СОТ). Визначено, що при вступі до СОТ між "старими" і "новими" членами існує асиметрія у зобов'язаннях щодо відкриття ринків. Виділено основні напрями, за якими виявилася асиметрія угоди між Україною і СОТ. Доведено, що після вступу до СОТ для української продукції в цілому відбулось суттєве зниження тарифних ставок і лібералізація доступу на світові ринки, поряд з цим внутрішній ринок України став більш відкритим для імпортної продукції. Проведено компаративний аналіз тарифного захисту України, РФ та ЄС. Проаналізовано зміни у структурі експорту та імпорту товарів з України. Доведено, що основний приріст імпортних надходжень після вступу країни до СОТ зафіксований з країн МС. На підставі проведеного дослідження зроблено висновки та рекомендації щодо покращення ситуації, яка склалася стосовно структури українського експорту, зовнішньої торгівлі, митної сфери.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ313(4УКР-9БУК)52

Рубрики:

Історія музики

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Євроінтеграційний вибір України, закріплений Угодою про Асоціацію між Україною і Європейським Союзом, визначив стратегічний напрям розвитку країни на найближче майбутнє. Одним з основних напрямів модернізації країни є реформування адміністративно-територіальної, політичної системи, системи публічного управління та становлення демократичного інституту публічної влади - місцевого самоврядування. Формування засад і принципів реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні у відповідності до основних положень Європейської хартії місцевого самоврядування є невідіємною складовою національного законодавства у цій сфері. Проведення моніторингу й аналізу реалізації реформи децентралізації в Україні та оцінка рівня її виконання й ефективність функціонування, виявлення проблемних питань та ризиків реалізації реформи децентралізації є вкрай важливими для своєчасного надання рекомендації щодо їх вирішення.

Одним із пріоритетних напрямків проведення структурних реформ в Україні на шляху до євроінтеграції визначено реформу децентралізації влади та модернізацію системи публічного управління національного і місцевого рівнів, що дає можливість більш результативно забезпечувати соціально-економічний розвиток як окремих територій, так і країни в цілому. Проте фактичні показники соціально-економічного розвитку регіонів України свідчать про подальше поглиблення нерівномірності їх розвитку. Особливо ці тенденції посилилися внаслідок суспільно-політичних і соціально-економічних кризових процесів, які відбувалися в країні протягом 2014 - 2015 рр. Проведено аналіз соціально-економічного розвитку регіонів України протягом 2014 - 2017 рр., оцінено динаміку соціально-економічного розвитку регіонів у реальному секторі економіки. Надано пропозиції щодо шляхів вирішення проблемних питань соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах кризових явищ у суспільно-політичних і соціально-економічних сферах діяльності.

Досліджено проблему виявлення втрат природного газу під час його транспортування в умовах комерціалізації газового ринку. Спроектовано та проаналізовано мобільний витратовимірювальний комплекс, що використовується для виявлення витоків природного газу в газорозподільних мережах. Здійснено метрологічну оцінку його складових із застосуванням причинно-наслідкової діаграми та розраховано розширену невизначеність.