Досліджено вплив зовнішнього електромагнітного і електростатичного полів на експлуатаційні властивості мастильних середовищ. Розроблено прилад для підвищення експлуатаційних властивостей мастил. Описано принцип його дії. На підставі приведених експериментальних результатів, аналізу досліджень і публікацій обгрунтовано підвищення ресурсу мастил електростатичним полем.

Апробовано методику оцінки та прогнозування фізичної стабільності автомобільних бензинів. Надано результати випробувань сучасних автомобільних бензинів. Доведено раціональність використання показника заломлення для визначення величини втрат бензину від випарування. Проведено перевірку методики. Наведено рекомендації щодо її використання.

Мета роботи - аналіз основних особливостей зміни клімату в Україні в ХХ - ХХI століттях, і одержання оцінки можливих регіональних екологічних наслідків під впливом глобального потепління. Емпіричні константи в побудованих напівемпіричних моделях оцінені на основі статистичного аналізу матеріалів метеорологічних спостережень на метеостанціях України протягом XX ст. і початку XXI ст. Отримані результати використовуються для побудови сценаріїв можливих зміни клімату в Україні при глобальному потеплінні в найближчому майбутньому. Кліматичні умови України відреагували на глобальне потепління (середньорічна температура підвищилася на 0,6 +- 0,2оС/за 100 років і незначне збільшення річної суми опадів на 5 - 7 % протягом 100 років). Особливості трансформації сезонного ходу кліматичних полів температури і атмосферних опадів в Україні розглядається також. Беручи до уваги глобальні зміни клімату, пропонуються регіональні сценарії клімату (температура і атмосферні опади) в Україні до 2050 року. Аналіз основних екологічних наслідків від глобального потепління, які вже сталися або можуть проявитися в найближчому майбутньому в Україні, проведено: підняття рівня Чорного і Азовського морів; просторова трансформація структури степових фітосистем; зміни в північній частині Азовського моря екосистем морських кіс; збудження катастрофічних погодних явищ в Україні, розвиток опустелювання в південних і південно-східних областях України, вплив змін клімату на сільське господарство, аспекти водних ресурсів.

Проаналізовано особливості змін клімату та водності в нижній частині басейну Південного Бугу, в регіоні розташування ЮУАЕС, в другій половині ХХ ст. та на початку ХХI ст., оцінці впливів від діяльності ЮУАЕС на мікрокліматичні умови, а також визначенню можливих загроз для біотичного різноманіття природних екосистем, які пов'язані зі змінами довкілля.

Проаналізовано особливості просторово-часових варіацій індексів континентальності Gorczynsky та Johanson - Ringleb, а також амплітуди та фази сезонних варіацій температури на території України за умов глобального потепління. Для аналізу використано довгострокові емпіричні дані (середньомісячна температура), що одержано на мережі метеорологічних станцій України, які рівномірно розташовані на рівнинній території України (з висотою над рівнем моря не більш як 350 м) за період 1900 - 2017 рр. Зміни амплітуди та фази сезонних варіацій температури досліджено за допомогою аналізу Фур'є. Встановлено, що на фоні загального зниження значень індексів континентальності клімату на території України за період 1900 - 2017 рр. (через значне потепління в холодний період року), спостерігається тенденція їх зростання (KG на 6 % за 100 років і KJ-R на 4 % за 100 років) за період 1970 - 2017 рр. (через підвищення температури в теплий сезон, особливо у травні - серпні). Амплітуда температури в XX ст. і на початку XXI ст. зменшилася на - <$E0,5~symbol С~0,2~symbol Р roman C> за 100 років, а за період 1970 - 2017 рр. інтенсивно підвищилася на <$E1,1~symbol С~0,6~symbol Р roman C> за 100 років. Існує деяка тенденція до зміщення фази сезонних коливань температури під впливом змін клімату. Так, ця фаза змістилася на 1,9 +- 1,1 дні у пізніші сезони в цілому для території України.

Проаналізовано особливості зміни клімату та водності для середньо-нижньої частини басейну р. Південний Буг (у регіоні розташування Южно-Української атомної електростанції (ЮУ АЕС)) в другій половини XX ст. - на початку XXI ст. Унаслідок зміни клімату відбулося підвищення середньорічної температури повітря (на <$E0,16~-~0,28~symbol Р roman C> на 10 років) та незначне підвищення річної кількості атмосферних опадів (на 1 - 2 %) у цьому регіоні за період 1945 - 2017 рр. Проте спостерігаються більш інтенсивне потепління та негативна тенденція до зниження річної кількості опадів (на 3 - 10 %, влітку на 20 - 30 %) за останні декілька десятиліть на метеостанціях Первомайськ та Вознесенськ. Такі регіональні зміни клімату можуть, певною мірою, призвести до зменшення водності у водоймах через аномальне підвищення температури та зменшення кількості атмосферних опадів влітку (липень - серпень) та збільшення випаровування в басейні р. Південний Буг. Незначне річне збільшення кількості опадів (і в холодний період року) у цій частині басейну не компенсує таку негативну тенденцію. Досить складна та небезпечна гідрологічна ситуація в басейні р. Південний Буг склалася на період 2015 - 2017 рр. унаслідок низького рівня води у водосховищах за весь період експлуатації, що пов'язано зі складними погодними умовами (аридизацією кліматичних умов) та збільшенням споживання води (водність р. Південний Буг у серпні - вересні була на 12 - 15 % менша від місячної норми). У дельті р. Південний Буг також несприятлива ситуація, так, у Бузькому лимані відбуваються: підвищення солоності води, зменшення глибин, підвищення температури води, зменшення обсягів прісної води з річки та посилений приплив солоних вод з Чорного моря. Регіональні зміни клімату та водності можуть призвести до певних ускладнень у подальшій ефективній експлуатації ЮУ АЕС, а підняття рівня водосховищ може супроводжуватися негативним впливом на навколишнє середовище. Тому важливо знайти розумний компроміс між економічною доцільністю та збереженням навколишнього середовища.