CdTe nanocrystals were prepared in aqueous solution by the reaction between Cd<^>2+ and H2Te, obtained electrochemically in a galvanostatic cell, in the presence of thioglycolic acid. Subsequently, we have investigated precipitation of monodisperse fractions of CdTe quantum dots from polydisperse colloid solutions. In addition, the photoluminescence characteristics of these systems were studied in detail.

Досліджено умови виникнення J-агрегатів для трьох типів тіамонометинціанінових барвників, структура яких відрізняється кінцевими групами, залежності від їх концентрації та типу взаємодії з наночастинками CdTe розміром ~ 3 нм у водних дисперсіях. Виявлено вплив структури барвника на ефективність утворення J-агрегатів у розчинах та плівках. Виявлено, що квантові точки (КТ) CdTe, стабілізовані тіогліколієвою кислотою, здатні адсорбувати J-агрегати барвника на своїй поверхні. Вперше показано, що гібридна структура барвник - CdTe може утворюватись за рахунок взаємодії від'ємно заряджених молекул барвника з від'ємно зарядженою поверхнею КТ через утворення нейтральних агрегатів. Не виявлено процесу переносу енергії з барвника на частинки CdTe ні для системи димер - CdTe, ні для системи J-агрегат - CdTe.

Зміни в електронних спектрах поглинання фулерена C₆₀ у видимій та ближній УФ області було перевірено в процесі асоціації молекул у розчині та твердих плівках на скляній підкладці. Знайдено, що піки поглинання на 2,73 еВ та 3,35 еВ з'являються виключно завдяки агрегації молекул. Передбачено, що перша смуга з'являється завдяки взаємодії молекул в агрегаті, а друга - завдяки взаємодії самих агрегатів. Було також знайдено діхроїзм смуги поглинання на 3,35 еВ у зразках з анізотропною структурою.

Досліджено вплив заміщення іонів Ca<^>2+ в кристалічному Ca5(VO4)3OH лантаном і лужними металами на спектри електронного поглинання та фотолюмінесценцію кристала. Виявлено, що у разі збільшення радіуса замісника край електронного поглинання в області 3 еВ стає більш різким, а центр ваги смуги випромінювання зміщується в короткохвильову область. Результати пояснено різноманітним ступенем "пухкості" кристалічної гратки апатиту залежно від замісника, що призводить до відповідного зсуву конфігураційної координати за електронного збудження гратки.

Досліджено вплив кристалічного поля гратки на структуру ІЧ-коливальних смуг тетраедричної підгратки кристала (РО4)<^>3- у разі ізоморфних аніонних заміщень сполук Ca10(PO4)6-x(VO4)x(M)2, де M = OH<^>-, F<^>-, Cl<^>-, x = 0, 1, 3, 5, 6. Встановлено, що зменшення напівширини смуги ІЧ-поглинання, що характеризує XO4 тетраедри, пов'язано зі зменшенням взаємодії між тетраедрами одного типу, та, як наслідок, пригніченням ангармонізму коливань у квазівільних тетраедрів. Висока чутливість хлороапатитів матриці до змін коливань тетраедричної підгратки за допування відображається на термічній стабільності сполуки.

Mechanochemically prepared nanopowder of selenium-free kesterite Cu2ZnSnS4 (CZTS) in combination with n-type semiconductors, i.e., CdS, ZnO and TiO2, was tested in planar and bulk-heterojunction solar cells. The samples have been studied by macroscopic current-voltage (I - V) measurements and Kelvin-probe atomic-force microscopy (KPFM). KPFM images taken under light illumination showed the distribution of the potential across the surface, with negative potential on the n-type semiconductor domains and positive potential on the CZTS domains, which indicated charge separation at the interface of the counterparts. The best result was found for the CdS-CZTS composition, which showed a potential difference between the domains up to 250 mV. These results were compared with the planar heterojunctions of CdS/CZTS and TiO2/CZTS, where CZTS nanopowder was pressed/deposited directly onto the surface of films of the corresponding n-type semiconductors. Again, I - V characteristics showed that cells based on CdS/CZTS heterojunctions have the best performance, with a photovoltage up to 200 mV and photocurrent densities up to 0,1 mA/cm<^>2. However, the carrier generation was found to occur mainly in the CdS semiconductor, while CZTS showed no photo-response and served as the hole-transporting layer only. It is concluded that sensitization of the kesterite powder obtained by mechanochemical method is necessary to improve the performance of the corresponding solar cells.

Мета дослідження - визначення спектральних особливостей природного бджолиного воску методами інфрачервоної спектроскопії відбивання та поглинання (ІЧСВП) з метою виявлення наявності вуглеводневих домішок, зокрема парафіну та церезину. Натуральний бджолиний віск, парафін, церезин, а також їх суміші досліджено методом ІЧСВП за допомогою спектрометрів Infrapid-61, Luminar 5030 та SPECORD M-80. Інфрачервоні спектри відбивання від гладких поверхонь зразків (парафін, церезин, віск, суміш бджолиного воску та церезину, суміш воску парафіну та церезину, суміш воску та парафіну) мають подібну структуру. Спостерігаються два явно виражені максимуми на довжинах хвиль 1510 і 1581 нм. Співвідношення Rw(1581)/RW(1510) змінюється у діапазоні від 1,115 до 1,265. Найменше значення відповідає натуральному бджолиному воску, а максимальне значення - церезину. Після подрібнення зразка інфрачервоні спектри дифузного відбивання не зазнали суттєвих змін, найбільш інтенсивні спектральні максимуми не змінили свого положення, але відбувся перерозподіл спектральних ліній за інтенсивністю. Чітко виражені відмінності в області від 1723 до 2400 нм. Коефіцієнт <$E alpha> для спектрів відбивання від гладкої поверхні становив ~ 1,2, а для спектрів відбивання від подрібнених зразків ~ 1,1. Відмінності спектрів відбивання в області спектра від 1100 до 1350 нм проявляються на довжині хвилі 1212,5 нм. Спектри ІЧ-спектра надали змогу з'ясувати різницю між природним бджолиним воском і церезином через співвідношення характеристик відбиття за 1510 і 1581 нм: максимальне відношення відповідало воску, а найменше відношення - церезину. Різні пропорції смуг, що відповідають валентним коливанням CH2 та CH3, показали, що вуглеводневі ланцюжки молекул воску є довшими, ніж молекули досліджуваних парафіну та церезину. Встановлено, що вуглеводневі домішки в бджолиному воску асоціюються зі звуженням смуги C = O за ~ 1736 см<^>-1. Зроблено висновок, що виявлені спектральні закономірності нададуть змогу ідентифікувати натуральний бджолиний віск і виявити його фальсифікат.