Представлено 7 новых видов рыб в питании черноморских афалин Tursiops truncatus (Montagu, 1821) и впервые сообщается о 9 пищевых объектах из содержимого желудков: сельди (Alosa sp.), атерина (Atherina sp.), ставрида (Trachurus mediterraneus), смарида (Spicara flexuosa), средиземноморская песчанка (Gymnammodytes cicerellus), европейский звездочет (Uranoscopus scaber), сарган (Belone belone), бычки (Gobiidae indet.) и собачки (Blenniidae indet.). Европейский звездочет впервые выявлен в питании афалины. Ставрида и смарида регистрировались ранее в питании средиземноморских афалин, а ныне часто встречаются в желудках исследованных нами черноморских афалин. Общий список рыб в питании черноморских афалин на данный момент включает 23 объекта, в том числе много мелких пелагических и демерсальных рыб, и близок к питанию средиземноморских афалин. Мерланг (Merlangius merlangus) по-прежнему играет большую роль в питании, как и 50 - 70 лет назад, в то время как значение калкана (Psetta maeotica), не обнаруженного нами, возможно, снизилось вследствие сокращения его численности. Как и прежде, в зимнем питании выявлена барабуля (Mullus barbatus). Питание кефалями (Mugilidae) не повсеместно и, возможно, ограничивается отдельными районами.

Уперше проведено оцінку чисельності локальної популяції чорноморських афалін (біля узбережжя в районі Судака) в 2011 - 2012 рр.: результати аналізу даних фотоідентифікації за принципом методу мічення і повторних виловів було доповнено судновим лінійно-трансектним урахуванням щільності розподілу. Загальна чисельність популяції склала від 621 +- 198 до 715 +- 267 тварин (за оцінками за допомогою методів Чапмана і Петерсена), і велика частина з них перебувала в акваторії обліку. Літній ареал популяції займає площу близько кількох сотень квадратних кілометрів, що можна порівняти з поширенням прибережних мігруючих стад в інших регіонах світу. Найбільшу щільність розподілу тварин у серпні була відзначено у водах глибиною 45 - 60 м; крім того, для дельфінів цього стада звичайні часті підходи до берега. Ці тенденції в розподілі почасти можна пояснити розподілом кормових ресурсів. Одним із факторів, що формують структуру популяції, може бути взаємодія з траулерним промислом шпрота. Прибережні води Судака і прилегла акваторія - одне з важливих місць існування афалін у північній частині Чорного моря, що має велике значення для їх охорони.

Вперше проведено оцінку щільності та чисельності китоподібних за методом суднового лінійно-трансектного обліку в 2016 та 2017 рр. в самій мілководній частині українського сектора північно-західній частині Чорного моря - Джарилгацькій затоці і північній частині Каркінітської затоки - загальною площею до 259 км<^>2. Показано, що влітку в акваторії мешкають три види китоподібних, з яких найчисленніша морська свиня (не менше декількох сотень особин, враховано 175 особин в Джарилгацькій затоці), а звичайний дельфін (59) і афаліна (31) є менш численними. Звичайний дельфін і афаліна виявляють явне тяжіння до середовища існування - відповідно до Джарилгацької та Каркінітської заток; нетипова риса - надання переваги мілководному прибережному біотопу звичайними дельфінами. Зафіксована щільність розподілу морських свиней в Джарилгацькій затоці є однією з найвищих у всьому Чорному морі. Таким чином, досліджений район, можливо, служить важливим місцем існування для китоподібних влітку.